Постанова Тернопільський апеляційний суд № 601/1577/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 601/1577/24Головуючий у 1-й інстанції Шульгач Н.М. Провадження № 33/817/548/24 Доповідач - Тиха І.М. Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 серпня 2024 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М., за участю ОСОБА_1 та його представника Зембри Є.Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 24 червня 2024 року щодо нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП,- ВСТАНОВИЛА: Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. в дохід держави. Згідно із постановою суду, 21.05.2024 року о 01 год. 45 хв. в м.Кременець по вул.Замкова ОСОБА_1 керував т/з «Dodge Caliber», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці тестом Драгер 6810 результат огляду 1,85 проміле, чим порушив вимоги п.2.9(а) ПДР України. В апеляції ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Посилається на те, що його безпідставно притягнуто до адміністартивної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП оскільки він автомобілем не керував, а роль водія виконувала його дружина. Також обгрунтовує свої вимоги тим, що протокол про адміністративне правопорушення написано нерозбірливим почерком, тому так зване обвинувачення" в розумінні практики ЄСПЛ є йому незрозумілим, що унеможливлює належним чином здійснити захист його інтересів та порушує його право на захист. Вбачає порушення вимог чинного законодавства у тому, що поліцейськими здійснювалась відеофіксація адмінправопорушення не безперервною та не менше ніж двома технічними засобами, відомості про серійні номера та назви яких не відображені в протоколі про адміністративне праворушення та відповідно постанові суду , а також у тому, що на них не зафіксовано особи, яка перебувала за кермом автомобіля та його спілкування з поліцейськими зафіксовано з перервою у 13 хвилин між першим та другим відеозаписом. Окрім того, зазначає що на долучених відозаписів не зафіксовано часу керування трансопрним засобом. Направлення його на медичний огляд в заклад охорони здоровя та акт огляду на стан алкогольного сп`яніння вважає такими що складені з порушеннями вимог Інструкції №1452/735 в звязку з тим, що у них не зазначено номеру спеціального технічного засобу, за допомогою якого здійснювався його огляд на стан алкогольного спяннія та вони не підписані особою, яка їх складала. Окрім того, зазначає що почерк у вказаних документах відрізняється від почерку в протоколі про адміністративне правопорушення. Також зазначає що про те, що всупереч вимогам закону його не було відсторонено від керування автомобілем. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника, які підтримали подану апеляцію з викладених у ній мотивів, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків. Згідно із вимогами ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 130 КУпАП відповідальність за даною нормою настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції або відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного спяніння. Згідно з пунктом 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Статтею 266 КУпАП визначено процедуру такого огляду, зокрема, огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів, огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським за допомогою спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатом огляд проводиться в закладі охорони здоров`я. В силу вимог вищезгаданої статті, а також п. 4 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 року, огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться на місці зупинки транспортного засобу. Водій, що відмовився від проведення такого огляду чи не погодився з його результатом направляється поліцейським для проведення відповідного огляду до відповідного закладу охорони здоров`я (ці положення продубльовані у п. 6 розділу 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 року). Суд першої інстанції обґрунтовав свій висновок про винуватість ОСОБА_1 у керуванні автомобілем в стані алкогольного спяніння даними, що містяться у: - протоколі про адміністративне правопорушення, згідно з яким 21.05.2024 року о 01 год. 45 хв. в м.Кременець по вул.Замкова ОСОБА_1 керував т/з «Dodge Caliber»,д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці тестом Драгер 6810 результат огляду 1,85 проміле, чим порушив вимоги п.2.9(а) ПДР; - роздруківці тестування на алкоголь, згідно з якою 21.05.2024 року ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу газоаналізатора «Alcotest 6810», який показав результат 1,85 ‰ проміле; - акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проведений у звязку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів. ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу газоаналізатора «Alcotest 6810», результат 1,85 ‰ проміле; - направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.05.2024, ОСОБА_1 на огляд в КНП «Кременецька опорна лікарня» не доставлявся. - відеоматеріалах поліцейських, з яких вбачається, що 21.05.2024 року на вимогу працівників поліції, у зв`язку з виявленням ознак алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6810» , який показав результат 1,85 ‰ проміле. З результатом погодився. ОСОБА_1 не заперечував факту керування ним автомобілем. свідоцтві № П51 QM 0452 083 24 про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, газоаналізатор «Alcotest 6810» зав. № ARCD-0533 виробник Drager Safety AG & Co. KGaA Німеччина, яким був протестований ОСОБА_1 , 30.04.2024 року пройшов повірку і за її результатами відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019, що містить вимоги до метрологічних характеристик і значення метрологічних характеристик (клас точності, похибки, діапазон вимірювання) особливості застосування ЗВТ, дане свідоцтво чинне до 30.04.2025 року постанові інспектора патрульної поліції про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно з якою 21.05.2024 о 2 год 58 хв. в м.Кременець по вул.Шевченка, 6 ОСОБА_2 керував автомобілем «Dodge Caliber»,д.н.з. НОМЕР_1 ,в якому в темну пору доби не працювала лампа в правій фарі. Вказані докази суд першої інстанції вірно визнав належними та допустимими та такими, що в сукупності та взаємозв`язку доводять винуватість ОСОБА_1 у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення, з цим висновком погоджується і суд апеляційної інстанції. Окрім того, суд допитав свідка ОСОБА_3 , який пояснив, що 21.05.2024 він разом з ОСОБА_1 перебували у друга, посиділи. Друг дав машину ОСОБА_1 , однак за кермо сіла його дружина ОСОБА_4 . Він разом з ОСОБА_1 сиділи на задньому сидінні машини та говорили. Під час поїздки вони побачили поліцію. ОСОБА_4 злякалась і пересіла на пасажирське сидіння, а ОСОБА_1 пересів за кермо автомобіля. А також свідка ОСОБА_2 , яка в судовому засіданні пояснила, що 21.05.2024 році вони поїхали до друзів. Викликати таксі не змогли, а тому взяли автомобіль у друзів. Вона сіла за кермо, хоча водійських прав у неї немає. Коли побачила поліцію злякалася та пересіла на пасажирське місце, а чоловік сів за кермо автомобіля.До показань свідків ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 суддя вірно віднісся критично та оцінив їх як такі, що надані з метою уникнення адміністративної відповідальності оскільки вони є відповідно товаришем та дружиною апелянта, а також врахував що повідомлені ними обставини спростовуються вищенаведеними доказами. Незазначення у протоколі про адміністративне правопорушення, акті огляду водія на стан алкогольного спяніння та направленні водія на огляд в заклад охорони здоровя назви та серійного номера технічного пристрою, за допомогою якого проводився огляд, не є порушенням ч.3 ст.283 КУпАП, на яку посилається апелянт, оскільки законодавцем не віднесено імперативне зазначення цих відомостей до вищезгаданих документів, а лише до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автомобітичному режимі,яка виноситься поліцейськими. Твердження представника про складення не тією особою, яка заповнювала протокол про адміністративне правопорушення, направлення на огляд водія в заклад охорони здоровя та акту огляду не вказує на порушення поліцейськими вимог вищезагаданої Інструкції, оскільки при зупинці автомобіля та огляді водія на стан алкогольного спяніння були присутні двоє поліцейських, вимогами чинного закодавства не встановлено заборон щодо оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення кількома поліцейськими, окрім того, вказані документи складені та завірені інспектором , який вказав своє прізвище та ім`я та у відповідності до вимог ст.266 КУпАП складення направлення водія на заклад у охорони здоровя для проходження огляду на стан алкогольного спяніння є обовязковим лише у видпадку незгоди водія з результатми огляду, проведеного поліцейськими за допомогою спеціального технічного приладу, однак, ОСОБА_1 погодився з результатами тесту та не виявив бажання проходити огляд на стан спяніння в закладі охорони здоровя, результат огляду зафіксований як у протоколі про адміністративне правопорушнння так і у роздруківці з технічного приладу, тому акт огляду на стан спяніння носить лише інформативний характер. Посилання апелянта на те, що він не керував автомомбем спростовуються даними, які зафіксовані у протколі про адмніправорпоушення складеному стосовно нього за ч.1 ст.130 КУпАП поліцейськими, які безпосередньо зупиняли транспортний засіб під його керуванням та який у відповідності до вимог ст.251 КУпАП є доказом у справі про адміністративне правопорушення, а також постанові про накладення на нього адміністративного стягнення за порушення вимог ПДР України, які стали підставою для зупинки автомобіля та відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовано що він не заперечував факту керування транспортним засобоам, погодився пройти огляд на стан спянівння та погодився з результатам огляду. Доводи ОСОБА_1 про те, що протокол про адміністративне праворушення написаний нерозбірливим почерком також не заслуговують на увагу оскільки як суддя першої так і суд апеляційної інстанції зміг без перешкод його прочитати та відтворити його зміст у оскражуваному рішенні. Тому підстав для визнання його недопустимим доказом у звязку з порушенням права на захист ОСОБА_1 не вбачаю. Як і матеріалів відеозапису поліцейських, долучених до справи, на яких чітко зафіксована процедура огляду водія на стан алкогольного спяніння оскільки вимогами КУпАП не передбачено здійснення обовязкової фіксації всіх обставин події, зокрема, зупинки автомобіля та складення адмінматеріалів та не встановлено обмежень щодо здійснення відеофіксації адмінправопорушення за допомогою різних технічних засобів. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про те, що ОСОБА_5 відсторонено від керування автомобілем, тому не вбачаю у їх діях поліцейських порушень вимог ст.266 КУпАП в звязку з тим, що вони не долучили до матеріалів справи розписку про те, що водія відсторонено від керування автомобілем та відбрано зобовязання від водія, який не перебуваєу стані спяніння, про доставку трансопрного засобу до місця проживання чи стоянки, окрім того, даний факт не впливає на факт скоєного ОСОБА_5 адмінправопорушення та не є підставою для визнання проццедури огляду недійсною. Відтак, вважаю, що суд, у відповідності до ст. 252 КУпАП повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому постанову місцевого суду щодо нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення. На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а на постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 24 червня 2024 року щодо нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП , - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя