Ухвала КАС ВС № 640/31431/20

УХВАЛА 31 липня 2024 року м. Київ справа №640/31431/20 адміністративне провадження № К/990/10413/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Білак М.В., суддів - Мацедонської В.Е., Губської О.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року у справі № 640/31431/20 за позовом ОСОБА_1 до Вищого господарського суду України (в особі Голови ліквідаційної комісії ВГСУ), Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вищого господарського суду України (в особі Голови ліквідаційної комісії ВГСУ), Державної казначейської служби України, у якому просив: - визнати протиправними дії держави Україна, в особі Вищого господарського суду України, який порушив права ОСОБА_1 на отримання вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, що складає 385 203,60 грн, внаслідок застосування норм Закону України від 27 березня 2014 року № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», які визнані неконституційними відповідно до рішення Конституційного Суду України рішення від 15 квітня 2020 року № 2-р(ІІ)/2020; - стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у вигляді неотриманої вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, що складає 385 203,60 грн, завдану законом, що визнаний неконституційним відповідно рішення Конституційного Суду України рішення від 15 квітня 2020 року № 2-р(ІІ)/2020. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено. Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження. 18 березня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року у справі № 640/31431/20 . Заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить повністю скасувати рішення судів першої та апеляційної, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю. Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху. Заявнику надано строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги, у якій необхідно зазначити підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої, пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України). На виконання вимог ухвали Суду заявником надіслано заяву про усунення недоліків касаційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року у справі №640/31431/20. Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення з таких підстав. Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». За правилами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами «а» - «г» цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України. Як вбачається з рішення Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначену справу судом розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак вона може бути оскаржена до Верховного Суду лише за наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності або розглянутих в порядку спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. Верховний Суд відзначає, що, визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки, є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів». У заяві про усунення недоліків заявник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа має виняткове для нього значення. Питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо. Суд зазначає, що скаржником не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості або виняткового значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору. Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржника, зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів верховенства права та правової визначеності, рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної передбачуваності судового рішення. Твердження позивача про те, що справа становить виняткове значення також не підтверджене належними доказами та не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги у цій справі в якусь особливу категорію спорів, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції. Щодо посилання заявника на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі незначної складності, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Верховний Суд звертає увагу заявника, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційній суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження. Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Враховуючи, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду, касаційну скаргу необхідно повернути скаржнику. Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, У Х В А Л И В: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року у справі № 640/31431/20 за позовом ОСОБА_1 до Вищого господарського суду України (в особі Голови ліквідаційної комісії ВГСУ), Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена. Судді М.В. Білак О.А. Губська В.Е. Мацедонська