Постанова Київський апеляційний суд № 367/4489/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №367/4489/24 Суддя І інстанції - Горбачова Ю.В. Провадження № 33/824/3937/2024 Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 липня 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглядаючи клопотання захисника Гайдая Я.Ю. в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Ірпінського міського суду Київської області від 27.06.2024 щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - в с т а н о в и л а: Постановою судді Ірпінського міського суду Київської області від 27.06.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, зі стягненням судового збору на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп. Не погоджуючись із постановою судді Ірпінського міського суду Київської області від 27.06.2024, захисник Гайдай Я.Ю. в інтересах ОСОБА_1 15.07.2024 подав апеляційну скаргу на вказану постанову та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначив, що справа розглядалася без представника, який подав через канцелярію суду заяву про відкладення розгляду та заяву про допит свідка, клопотання про залучення доказів по справі та письмові заперечення щодо протоколу про адміністративне правопорушення. Після розгляду зв`язатися з довірителем не було змоги через відсутність зв`язку, спричиненого відключенням світла. Апелянт вказує, що в судовому засіданні був присутній ОСОБА_1 , який просив відкласти розгляд справи, що суперечить викладеній в оскаржуваній постанові його позиції. Крім того, захисник вказує, що він постанову суду отримав 03 липня 2024 року, а тому останнім днем подання апеляційної скарги є 13 липня 2024 , який припадає на вихідний день, а отже, останнім днем є 15 липня 2024 року. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Ірпінського міського суду Київської області від 27.06.2024 задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав. Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Так, статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення такої постанови. Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону. Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання. Апеляційний суд виходить з того, що про поважність причини на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з урахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами. Як вбачається з матеріалів справи, постанова судді Ірпінського міського суду Київської області щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП винесена 27.06.2024. Апеляційну скаргу апелянт направив поштовим відправленням до суду першої інстанції 15.07.2024, тобто з пропуском встановленого законом 10-денного строку на апеляційне оскарження. Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини зазначається, що у кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява N 3236/03). З матеріалів справи вбачається, що при розгляді справи в суді першої інстанції 27.06.2024 був присутній лише ОСОБА_1 , який надавав пояснення та був обізнаний про результати прийнятого рішення, порядок і строки його оскарження та в подальшому міг реалізувати своє право на апеляційне оскарження протягом встановленого законом десятиденного строку, проте, цього не зробив. Натомість, будучи обізнаним про день та час розгляду справи, захисник Гайдай Я.Ю. в судове засідання не з`явився. Доводи клопотання захисника про те, що суд безпідставно розглянув справу за наявності його клопотання про відкладення розгляду, спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що захисник 27.06.2024 подав через канцелярію суду лише заперечення щодо протоколу серії ААД №682485, у той час як клопотання про відкладення розгляду справи він подавав раніше, коли розгляд справи було призначено на 30.05.2024, та, відповідно, за клопотанням захисника, було відкладено на 27.06.2024. Щодо посилань апелянта на те, що в судовому засіданні був присутній лише ОСОБА_1 , який просив відкласти розгляд справи, що суперечить викладеному в оскаржуваній постанові, то вони нічим не підтверджені, у той час як з постанови суду вбачається, що ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що просить судовий розгляд здійснювати за відсутності захисника. Згідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974 256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). Так, доводи адвоката про відсутність протягом тривалого часу зв`язку з ОСОБА_1 та неможливість у зв`язку з цим від ОСОБА_1 дізнатись результати судового розгляду є безпідставними, адже, жодного доказу на підтвердження такого факту до матеріалів справи не додано. При цьому, з даних Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішення суду до реєстру надіслано 01.07.2024 року та забезпечено надання загального доступу 03.07.2024 року, тобто протягом строку апеляційного оскарження. До того ж, з матеріалів справи вбачається, що саме 03.07.2024 в приміщенні суду адвокат Гайдай Я.Ю. отримав копію оскаржуваної постанови (а.с. 32). На цей час до завершення строку апеляційного оскарження залишалось 4 дні, однак, захисник своїм правом на апеляційне оскарження вчасно не скористався та не подав протягом вищевказаного строку апеляційної скарги. При цьому, клопотання про поновлення строку не містить будь - яких посилань на об`єктивні причини, які перешкодили захиснику вчасно подати апеляційну скаргу. Обрахування захисником строку апеляційного оскарження з моменту отримання копії оскаржуваної постанови суперечить вимогам ст. 294 КУпАП, яка регулює порядок та строки апеляційного оскарження постанови судді та передбачає обрахування такого строку з дня винесення постанови. Отже, на думку апеляційного суду, вказані захисником обставини пропуску строку апеляційного оскарження, не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду, так як будь-якихоб`єктивних перешкод для оскарження прийнятої судом постанови в строки, визначені ст. 294 КУпАП захисник не мав. Будь-яких інших посилань на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження клопотання не містить, у зв`язку з чим, апеляційний суд не вбачає підстав для поновлення захиснику Гайдаю Я.Ю. строку на апеляційне оскарження. Відповідно до вимог ч.2 ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга повертається апеляційним судом особі, якщо у поновленні строку відмовлено. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд доходить висновку про повернення апеляційної скарги захисника на постанову судді Ірпінського міського суду Київської області від 27.06.2024. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и л а: Відмовити захиснику Гайдаю Я.Ю. у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Ірпінського міського суду Київської області від 27.06.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційну скаргу захисника Гайдая Я.Ю. на постанову судді Ірпінського міського суду Київської області від 27.06.2024 щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - повернути особі, яка її подала. Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Л.І. Кепкал