Постанова Східний апеляційний господарський суд № 922/3989/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 липня 2024 року м. Харків Справа № 922/3989/23 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є., суддя Стойка О.В. без участі представників сторін, розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (вх.№2706Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 27.11.2023 у справі №922/3989/23 (суддя Рильова В.В., повний текст рішення підписано 27.11.2023) за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», місто Харків до Фізичної особи-підприємця Тіщенко Артура Володимировича, м.Харків про стягнення 114.482,98 грн ВСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ФОП Тіщенка Артура Володимировича заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії споживачу №061598 від 01.01.2021 за період січень-лютий 2022 року, червень-серпень 2022 року, жовтень 2022 року у сумі 81.496,5 грн, пені за період з 01.02.2022 по 17.05.2023 у сумі 16.245,57 грн, 3% річних за період з 01.02.2022 по 31.05.2023 у сумі 2.633,50 грн, та індексу інфляції за період з квітня 2022 року по травень 2023 року у сумі 14.107,86 грн. Також позивач просить суд покласти на відповідача - ФОП Тіщенка Артура Володимировича витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.684,00 грн та розглянути справу у порядку спрощеного позовного провадження. Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.11.2023 у справі №922/3989/23 позовні вимоги ПрАТ "Харківенергозбут" до ФОП Тіщенка А.В. про стягнення заборгованості - задоволено частково. Присуджено до стягнення з ФОП Тіщенка Артура Володимировича на користь ПрАТ "Харківенергозбут": заборгованість за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії споживачу №061598 від 01.01.2021 за період січень-лютий 2022 року, червень-серпень 2022 року, жовтень 2022 року у сумі 81.496,05 грн; пеню у розмірі 1688,50 грн за період 01.02.2022 по 26.04.2022, 3% річних за період з 01.02.2022 по 31.05.2023 у сумі 2633,50 грн, та індексу інфляції за період з квітня 2022 року по травень 2023 року у сумі 14.107,86 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2.342,59 грн. В іншій частині позову в частині стягнення пені в сумі 14.557,07 грн відмовлено. Позивач з вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення в частині відмови у стягнені пені у сумі 14.557,07 грн за період з 27.04.2022 по 17.05.2023, судового збору у сумі 341,41 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути на користь ПрАТ Харківенергозбут пеню за період з 27.04.2022 по 17.05.2023 у сумі 14.557,07 грн та судовий збір у сумі 341,41 грн, в іншій частині рішення залишити без змін. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник посилається на те, що зазначене рішення в частинні стягнення в частині відмови у стягненні пені, не відповідає вимогамч.2 ст.236 ГПК України, оскільки є необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального права, та у зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного: - як стверджує апелянт, Постанова №332 є підзаконним актом, та має меншу юридичну силу перед законами - Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, оскільки знаходиться на нижчому ієрархічному рівні, та відповідно не може бути спеціальним законом, який має перевагу над загальними законами (ЦК України та ГК України), які передбачають право сторін на застосування в договорі заходів відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання; - наведене в пункті 16 Постанови НКРЕКП формулювання саме про зупинення, а не припинення/скасування, нарахування та стягнення штрафних санкцій на період дії в Україні воєнного стану, по суті свідчить про тимчасовість відповідного обмеження (рекомендації, настанови), яке не може відмінити ані норми ЦК України та ГК України, ані норми договору щодо відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання; - наведені НКРЕКП настанови (рекомендації) в межах наданих їй повноважень спрямовані на регулювання/урядування саме дій учасників ринку електричної енергії і саме таким чином, що лише рекомендують їм тимчасово обмежити їх поведінку у спірних правовідносинах (не нараховувати і не стягувати санкції) за умов-що склалися (введення та продовження в Україні воєнного стану), для стабілізації учасників ринку електричної енергії під час такого періоду; - відповідно, вказаний пункт 16 Постанови не може бути актом (підзаконним), який повністю звільняє одну із сторін від відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання та нівелює приписи чинного законодавства (закону) та умови укладеного між сторони договору, до якого жодні зміни в цій частині внесені не були, зокрема, у зв`язку із прийняттям Постанови НКРЕКП №332. - саме на підставі пункту 16 Постанови НКРЕКП №332, яка не має імперативного (обов`язкового) характеру: а є настановами, тобто по суті рекомендаціями/порадами учасникам договору про постачання електричної енергії, які не містять умов чи застережень про звільнення відповідача, від сплати штрафних санкцій за порушення умов договору, укладеного на підставі Закону України "Про ринок електричної енергії", господарським судом першої інстанції було відмовлено в позові в частині стягнення пені. За наведених обставин, скаржник наголошує, що під час вирішення питання щодо наявності або відсутності правових підстав для стягнення пені, місцевий господарський суд мав застосовувати норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань і не застосовувати норми вказаної вище Постанови НКРЕКП, з огляду на те, що вони суперечать нормативно-правовим актам вищої юридичної сили. Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2023 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Радіонова О.О., Медуниця О.Є. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ «Харківенергозбут»; встановлено строк по 11.01.2024 (включно) для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України; запропоновано учасникам справи в строк по 11.01.2024 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копій та доданих до них документів іншим учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 Господарського процесуального кодексу України; запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua. Ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3989/23. Явку сторін визнано необов`язковою. 13.12.2023 через підсистему Електронний суд на адресу Східного апеляційного господарського суду від ПрАТ «Харківенергозбут» надійшло клопотання про зупинення провадження по справі №922/3989/23 до закінчення розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційної скарги у справі №911/1359/22. Обґрунтовуючи клопотання заявник посилається на те, що Верховний Суд ухвалою від 09.08.2023 передав справу №911/1359/22 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 26.07.2023 у справі №922/1948/22, щодо відмови в задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій на підставі постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 25.08.2023 прийняла справу 911/1359/22 до свого розгляду і призначила судове засідання для розгляду касаційної скарги у вказаній справі. 28.05.2024 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання від ПрАТ «Харківенергозбут» про поновлення провадження у справі №922/3989/23, в зв`язку з прийняттям 19.04.2024 Верховним Судом у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду постанови у справі №911/1359/22. Колегією суддів з відкритої інформації Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що Верховним Судом у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду 19.04.2024 (дата оприлюднення 20.05.2024) прийнято постанову у справі №911/1359/22, до розгляду якої зупинено апеляційне провадження у даній справі. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 поновлено провадження у справі №922/3989/23 за апеляційною скаргою ПрАТ "Харківенергозбут" на рішення Господарського суду Харківської області від 27.11.2023. Визначено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження без виклику представників сторін. У зв`язку з перебуванням у відпустці члена колегії судді Радіонової О.О., згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2024 визначено наступний склад суду: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є., суддя Стойка О.В. 05.06.2024 через підсистему «Електронний Суд» на адресу Східного апеляційного господарського суду від ПрАТ «Харківенергозбут» надійшли додаткові пояснення по справі, в яких позивач категорично не погоджується з позицією Об`єднаної палати, вважає її такою, що суперечить конституційному принципу верховенства права, в той же час вважає вірною позицію судді Чумака Ю.Я., висвітлену в окремій думці до постанови Об`єднаної палати, зокрема, щодо необхідності застосування норм правового акту вищої юридичної сили, й того, що норма підпункту 16 пункту 1 постанови №332 (у редакції, чинній з 26.04.2022) не відповідає положенням статей 14, 549, 611, 617 ЦК України та статей 230, 231 ГК України як правових актів вищої юридичної сили. Також вважає, що жодна норма чинного законодавства України не встановлює обов`язку судів обов`язково застосовувати правові позиції Верховного Суду. Наведене в Постанові НКРЕКП формулювання саме про зупинення, а не припинення чи скасування нарахування та стягнення штрафних санкцій на період дії в Україні воєнного стану однозначно вказує про тимчасовість відповідного обмеження (рекомендації, настанови), яке не може відмінити ані норми ЦК України та ГК України (закону), а ні умови укладеного між сторонами договору щодо відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання. Відповідач не скористався процесуальним правом наданим статтею 263 ГПК України, відзиву на апеляційну скаргу не надав. У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч.1 ст.273 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення. Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст.269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне. У зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017, з 01.01.2019 ПрАТ "Харківенергозбут" є постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.10.2018 №1268. ПрАТ "Харківенергозбут", як постачальник електричної енергії за вільними цінами здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 в порядку, визначеному "Правилами роздрібного ринку електричної енергії", затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (надалі - Правила) та на умовах договору постачання електричної енергії споживачу. На виконання пункту 13 розділу XVII Закону України Про ринок електричної енергії, під час здійснення заходів з відокремлення було створено електропостачальника ПрАТ "Харківенергозбут", а АТ "Харківобленерго" виконує функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області та є оператором системи розподілу. Відповідно до статті 4 Закону України Про ринок електричної енергії учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Згідно з частиною 2 статті 56 Закону України Про ринок електричної енергії, постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Частиною 1 статті 63 Закону України Про ринок електричної енергії встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам. Договір про постачання універсальних послуг є публічним Договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового Договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує Договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч.4 ст.63 Закону). В пункті 1.1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії (надалі - Правила) затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.08.2018 №312 (надалі Постанова №312) зазначено, що ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку. Згідно з пунктами 4.12 та 4.13 розділу IV Правил, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Згідно з пунктом 10 Постанови №312, до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу. У відповідності до пункту 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг. За вимогами пункту 9.1.1 Розділу IX Кодексу комерційного обліку, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311, обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів. Отже, у відповідності до встановлених норм чинного законодавства, оператор системи розподілу - АТ "Харківобленерго" адмініструє точки комерційного обліку електричної енергії, отримує від споживача або зчитує самостійно покази засобів комерційного обліку електричної енергії, визначає обсяги електричної енергії спожитої споживачем та надає цю інформацію постачальнику електричної енергії, на підставі чого ПрАТ "Харківенергозбут" проводить розрахунки із споживачем (відповідачем) згідно з умовами договору. Таким чином, розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем, ПрАТ "Харківенергозбут" проводить на підставі переданих від оператора системи розподілу - АТ "Харківобленерго" показів приладу обліку у відповідності до наведених вимог згідно з умовами договору. Договір між електропостачальником та споживачем укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником, договір про постачання електричної енергії є публічним та розміщений на офіційному сайті ПрАТ "Харківенергозбут": zbutenergo.kharkov.ua. Як вбачається з матеріалів справи, на підставі поданої відповідачем заяви-приєднання Фізичною особою - підприємцем Тіщенко Артуром Володимировичем (Споживач за договором, відповідач по справі),приєдналося до Договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 №026392 на умовах Комерційної пропозиції №9 для установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення, яка є невід`ємним додатком до Договору. Іншими умовами договору визначено наступне: - Постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п.2.1 Договору); - Споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору (п.5.1.Договору); - спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника (п.5.2.Договору); - ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної за цим Договором, у тому числі у разі її зміни (п.5.4. Договору); - розрахунки споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок постачальника (п.5.5 Договору); - якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором в строки, передбачені комерційною пропозицією. Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРПКТ1 від 14.03.2018 № 312 (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів). У разі порушення Споживачем строків оплати Постачальник має право вимагати сплату пені, Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором (п. 5.8 Договору); - оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Поточний рахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни (п.5.9.Договору); - оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки (п.5.10.Договору). - якщо споживач не здійснив оплату за цим Договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції (п.5.11.Договору); - у разі виникнення у споживача заборгованості за постачання електричної енергії за цим Договором споживач повинен звернутися до постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність споживача. Графік погашення заборгованості оформляється додатком до цього Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Укладення сторонами та дотримання споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від здійснення поточних платежів за цим Договором (п.5.1.2.Договору); - Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору (п.6.2. Договору); - за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п.9.1.Договору). Згідно з умовами п.5 Комерційної пропозиції №1П Рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію мас бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем. Рахунок на попередню оплату налається Споживачу до 12 числа (включно) поточного місяця на наступний розрахунковий місяць, з терміном оплати згідно з п.4 даної комерційної пропозиції. Рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника. В разі неотримання Споживачем рахунків Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв`язком. У такому випадку рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення. Оплата вартості електричної енергії здійснюється Споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Згідно п.4 Комерційної пропозиції №1П Оплата електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати визначеної на підставі фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період. Розрахунок попередньої оплати для нових споживачів та споживачів, фактичний обсяг спожитої електричної енергії яких за попередній період дорівнює 0, визначається на підставі розрахункових значень обсягу електричної енергії на наступний період. Розрахунок суми попередньої оплати визначається Постачальником як добуток фактичного обсягу спожитої електричної енергії за відповідний попередній період на визначену прогнозовану ціну. Попередня оплата здійснюється Споживачем до 01 числа місяця наступного за місяцем в якому був отриманий рахунок за попередню оплату. Згідно з переданими даними від АТ «Харківобленерго» відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки з грудня 2021 по жовтень 2022 року за спожиту електричну енергію. З березня 2022 року по травень 2022 року та у вересні 2022 року не було споживання електричної енергії, що підтверджується відомостями Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачу. Станом на 01.06.2023 відповідач за спожиту електричну енергію не розрахувався. Станом на 01.06.2023 сума заборгованості за спожиту електричну енергію по Договору про постачання електричної енергії споживачу №061598 від 01.01.2021 за період січень- лютий 2022 року, червень-серпень 2022 року та жовтень 2022 року склала 81.496,05 грн. Пунктом 8 Комерційної пропозиції №133 Ф-П, передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п. 5 комерційної пропозиції, постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: - пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу. - 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Сума пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком та повинні бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем. За твердженням ПрАТ «Харківенергозбут», він як Постачальник, виконав свої зобов`язання по вказаному договору у повному обсязі, проте відповідачем умови договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені договором строки не виконано, в зв`язку із чим заявлено до стягнення з останнього заборгованості за електричну енергію 81.496,05 грн за період січень-лютий 2022, червень-серпень 2022, жовтень 2022, пені в розмірі 16.245,57 грн за період з 01.02.2022 по 17.05.2023, 3% річних у сумі 2.633,50 грн за період з 01.02.2022 по 31.05.2023 та індексу інфляції у сумі 14.107,86 грн за період з квітня 2022 по травень 2023. Вищенаведене стало підставою для звернення ПрАТ «Харкіенергозбут» до Господарського суду Харківської області з відповідною позовною заявою ФОП Тіщенка А.В. Господарський суд, частково задовольняючи позовні вимоги, визнав доведеним що заборгованість за електричну енергію відповідача перед позивачем за період з січня 2022 року по лютий 2022 року, з червня 2022 по серпень 2022 року, жовтень 2022 року на час прийняття цього рішення складає 81.496,05 грн, яку не погашено. В той же час судом першої інстанції визначено, що період нарахування пені позивачем заявлено такий, який входить в період дії воєнного стану. Тож з урахуванням приписів п.16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022, яка є чинною, та обов`язковою для суб`єктів спірних правовідносин, відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафної санкції у вигляді пені. Тож враховуючи, що пеня нарахована за період як до, так і після 26.04.2022, суд прийшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення пені, а саме за період з 01.02.2022 по 26.04.2022 в сумі 1.688,50 грн, а в іншій частині позовних вимог щодо нарахованої пені в сумі 14.557,07 грн відмовив, як безпідставно нарахованих Колегія суддів погоджується з наведеними вище висновками місцевого господарського суду та вважає за необхідне зазначити наступне. Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача суми заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат через невиконання ним зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг в частині своєчасної сплати за спожиту електричну енергію. Проте, позивач не погоджується із відмовою судом першої інстанції в частині стягнення пені, просить ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути на користь ПрАТ «Харківенергозбут» пеню за період з 27.24.2022 по 17.05.2023 у сумі 14.557,07 грн. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Оскільки заявником апеляційної скарги судове рішення оскаржується лише в частині відмови в стягненні суми пені, з урахуванням вимог вищенаведеної норми судова колегія переглядає рішення суду лише в зазначеній частині. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. В силу приписів статті 216, частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання; одним з видів господарських санкцій згідно частини 2 статті 217 Господарського кодексу України, є штрафні санкції. Як визначено в частині 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. В пункті 5.11 спірного Договору сторони погодили, що у разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається цим договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього Договору. Пунктом 8 Комерційної пропозиції №133 Ф-П передбачено для малих непобутових споживачів, у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п.5 комерційної пропозиції, постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу. У зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язань щодо термінів оплати за отриману послугу позивачем було нараховано та заявлено до стягнення за період з 01.02.2022 по 17.05.2023 в сумі 16.245,57 грн. Враховуючи приписи п.16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 року №332, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування та стягнення з відповідача штрафної санкції у вигляді пені. Так, НКРЕКП 25.02.2022 прийнято постанову №332, відповідно до преамбули якої відповідно до Законів України «Про ринок електричної енергії» та «;Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25.02.2022, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановила: - на період дії особливого періоду Оператору системи передачі (який виконує функцію Адміністратора розрахунків) не застосовувати до виробників електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, заходи, передбачені пунктом 1.7.5 глави 1.7 розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №307. Виробники електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, набувають статусу «Дефолтний» при тривалості статусу «Переддефолтний» більше семи робочих днів (пункт 1); - оператору системи передачі (у ролі Адміністратора розрахунків) та Оператору ринку забезпечити щоденне спостереження за ринком електричної енергії з метою виявлення ознак маніпулювання (у тому числі у частині виникнення значних обсягів негативних небалансів), про результати такого спостереження щоденно інформувати Міністерство енергетики України та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Постановою НКРЕКП від 27.02.2022 №333 постанову №332 доповнено пунктами 3-5, зокрема пунктом 5 рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії». У подальшому до постанови НКРЕКП №332 вносились зміни та доповнення, зокрема, постановою від 26.04.2022 №413 пункти 1-12 змінено пунктом 1, зміст якого змінено та доповнено підпунктом 16, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду по справі №911/1359/22 у постанові від 19.04.2024 дійшов наступних висновків: «Постанова №332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності. Підпункт 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (у редакції постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії». Рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб`єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії. Такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов`язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії. Об`єднана палата звернула увагу, що норми постанови №332 від 25.02.2022 (у редакції №333 від 27.02.2022, у редакції від 26.04.2022) прийняті Регулятором в межах своїх повноважень. Таким чином, хоча постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 має нижчу юридичну силу порівняно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, втім її норми є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до статті 66 Закону України «Про ринок електричної енергії», що також обумовлено положеннями статті 179 Господарського кодексу України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору». Відповідно до ч.5 та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, а саме частково відмовив у задоволенні вимог про стягнення пені з посиланнями на приписи постанови №332. Стосовно посилання апелянта на правову позицію судді Чумака Ю.Я., висвітлену в окремій думці до постанови Об`єднаної палати, то слід відзначити, що така думка є позицією одного із суддів. За своїм змістом може впливати та формування судової практики та нормозастосування, однак не є обов`язковою для застосування. Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до вимог ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.2). Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.3). На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 27.11.2023 у справі №922/3989/23, яке відповідає вимогам ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, має бути залишене без змін. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 27.11.2023 у справі №922/3989/23 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 31.07.2024 Головуючий суддя О.А. Істоміна Суддя О.Є. Медуниця Суддя О.В. Стойка