Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/10909/23
від 16.07.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "16" липня 2024 р. Справа№ 910/10909/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Кравчука Г.А. суддів: Коробенка Г.П. Тарасенко К.В. при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л. за участю представників сторін: позивача: Орел О.В., адвокат; відповідача: Мотлях О.О., адвокат, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 у справі № 910/10909/23 (суддя Мудрий С.М.) за позовом Акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 1 218 132,87 грн, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст і підстави позовних вимог і заперечень. У липні 2023 року Державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" (далі - ДП НВКГ "Зоря"-"Машпроект", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укптрансгаз", відповідач) про стягнення 1 218 132,87 грн, з яких:175 116,20 грн 3% річних, 1 043 018,67 грн інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за укладеним між сторонами спору Договором підряду №1810000270 від 10.10.2018 в частині своєчасної оплати виконаних робіт за підписаними актами форми КБ-2в та довідками форми КБ-3. У зв`язку з допущеними відповідачем порушеннями умов Договору позивач нарахував і пред`явив до стягнення з відповідача інфляційні втрати та 3 % річних у відповідності до вимог статті 625 Цивільного кодексу України. Відповідач позовні вимоги заперечив, посилаючись на те, що прострочення виконання ним зобов`язань за Договором було зумовлено настанням обставин непереборної сили (воєнної агресії російської федерації проти України, воєнними діями та ракетними обстрілами всіх регіонів, в тому числі міста Київ), які не залежали від його волі, що в сукупності звільняє відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань за Договором. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 у справі №910/10909/23 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" три проценти річних в розмірі 165 189,92 грн, індекс інфляції в розмірі 1 043 016,67 грн та 18 122,17 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено. Частково задовольняючи позовні вимоги, визнавши доведеним факт прострочення відповідачем виконання зобов`язань за Договором підряду, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість і підставність вимог позивача про стягнення 3% річних в розмірі 165 189,92 грн та інфляційних втрат в розмірі 1 043 016,67грн, в частині стягнення 9 926,28 грн 3% річних відмовив у зв`язку з помилковим їх нарахованням позивачем. При цьому суд першої інстанції відхилив доводи відповідача про наявність обставин непереборної сили, які б звільняли останнього від обов`язку оплати виконаних позивачем робіт, рівно як і від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання за Договором на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. Суд першої інстанції також визнав недоведеним твердження відповідача про порушення позивачем умов Договору на момент виникнення обов`язку відповідача з оплати виконаних робіт за підписаними актами та довідками, що б могло слугувати для застосування відкладальної обставини, передбаченої умовами пункту 7.8 Договору. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, АТ "Укртрансгаз" 29.12.2023 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 у справі № 910/10909/23 скасувати в частині задоволених позовних вимог; ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог; витрати відповідача зі сплати судового збору покласти на позивача. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог є незаконним та необґрунтованим, оскільки ухвалено судом першої інстанції в результаті неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеності низки обставин, які суд визнав встановленими; невідповідності висновків встановленим обставинам справи; з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування в оскаржуваній частині. Так, відповідач стверджує, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення: - не з`ясовано обставин в частині належного повідомлення АТ "Укртрансгаз" позивача про настання обставин непереборної сили, неправильно застосовано норми матеріального права (ст.ст. 204, 530, 617, 625, 628, 629 ЦК України, ст. 218, ч. 3 ст. 220 ГК України, ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні"), умови пункту 14.2 Договору, а також не враховано правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №910/15264/21 та порушено норми процесуального права (ст.ст.75, 236 ГПК України); - не з`ясовано обставин щодо наявності у АТ "Укртрансгаз" права відстрочити (відкласти здійснення) платежу у разі неналежного виконання позивачем зобов`язань за Договором, неправильно застосовано норми матеріального права (ст.ст. 6, 11, 204, 212. 509, 530, 625. 629 ЦК України, ст. 193 ГК України) та порушено норми процесуального права (ст.ст. 73, 74, 76, 77, 210, 236 ГПК України). Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті. Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2024 справу № 910/10909/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Тищенко О.В., Коробенко Г.П. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10909/23; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою АТ "Укртрансгаз на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 у справі №910/10909/23 до надходження до суду матеріалів справи. 15.01.2024 матеріали справи № 910/10909/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06,02.2024 відкрито апеляційне провадження апеляційною скаргою АТ "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2023 у справі №910/10909/23, справу призначено до розгляду на 18.03.2024 о 15 год 40 хв, рекомендовано сторонам вчинити відповідні процесуальні дії у встановлені судом строки. У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 09.03.2024 по 18.03.2024 включно, судове засідання у призначений час не відбулось. Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці. Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2024 справу № 910/10909/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П., Тарасенко К.В. У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 09.03.2024 по 18.03.2024 включно, судове засідання у призначений час не відбулось. Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці. Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2024 справу № 910/10909/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П., Тарасенко К.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 зазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу АТ "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 у справі № 910/10909/23, розгляд цієї апеляційної скарги призначено на 21.05.2024 о 16 год 00 хв. У судовому засіданні 21.05.2024 колегією суддів апеляційного господарського суду оголошено перерву у справі №910/10909/23 до 15 год 20 хв 16.07.2024, про що винесено відповідну ухвалу. Позиція інших учасників справи. 09.02.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. За твердженням позивача, доводи, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, не відповідають матеріалам справи та дійсним обставинам. Рішення суду першої інстанції позивач вважає законним та обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права, а також таким, що ґрунтується на принципі верховенства права. Позивач у відзиві на апеляційну саргу акцентує увагу на тому, що відповідач не довів належними та допустимими доказами свою позицію щодо наявності у нього обставин непереборної сили, які зумовили неможливість оплати ним коштів за виконані роботи у повному обсязі та у строки, передбачені Договором, а так само наявність у позивача порушення умов Договору. Можливість застосування положень пункту 7.8 Договору передбачена виключно в разі наявності порушення, а оскільки наявні в матеріалах справи докази вказують на відсутність такого порушення (відсутня протиправна поведінка) з боку підрядника, тому застосування положень пункту 7.8 Договору до спірних правовідносин сторін виключається. Заявлені у справі клопотання та результати їх розгляду. 06.03.2024 через систему "Електронний суд" до суду апеляційної інстанції від Акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" надійшла заява про заміну сторони її правонаступником, в якій викладено клопотання залучити до участі у даній справі Акціонерне товариство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" як правонаступника -ДП НВКГ "Зоря"-"Машпроект" (позивача у справі). Зазначена заява обгрунтована приписами Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" та наказу АТ "Українська оборонна промисловість" від 13.02.2024 №92, за яким Державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" перетворилося в Акціонерне товариство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" з 29.02.2024. До заяви додано копію наказу АТ "Українська оборонна промисловість" від 13.02.2024 №92 "Про деякі питання створення Акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект", копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.03.2024 за №441733173070, копію витягу із Статуту Акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект", затвердженого наказом АТ "Українська оборонна промисловість" від 13.02.2024 №92. Дослідивши подані заявником докази, суд апеляційної інстанції встановив, що відповідно до пункту 1.1 Статуту Акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" (далі - товариство) є юридичною особою, 100 відсотків акцій якого належать державі. Товариство утворене внаслідок припинення шляхом реорганізації Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" в порядку перетворення відповідно до Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності". З дня його державної реєстрації товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект". Копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.03.2024 за №441733173070 підтверджується вчинення 04.03.2024 запису за № 1010367770001036457 в ЄДР про реєстрацію Акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект". У відповідності до вимог статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу. Розглянувши подану заяву, колегія суддів апеляційного господарького суду у судовому засіданні 16.07.2024 постановила протокольну ухвалу про задоволення заяви Акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект", залучено до участі у даній справі Акціонерне товариство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" (далі - АТ НВКГ "Зоря"-"Машпроект", позивач) як правонаступника Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект". Явка представників сторін. У судове засідання 16.07.2024 з`явились представники позивача та відповідача. Представник відповідача просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. Присутній у судовому засіданні представник позивача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції. Як убачається з матеріалів справи, 10.10.2018 між АТ "Укртрансгаз" (замовник) та ДП НВКГ "Зоря"-"Машпроект" (підрядник) укладено Договір підряду №1810000270 (далі - Договір). Відповідно до пункту 1.1 Договору у порядку та на умовах, встановлених Договором та додатками до нього, замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик, своїми силами і засобами, з власних матеріалів та з використанням власного обладнання виконати роботи щодо об`єкту будівництва "Реконструкція компресорної станції "Яготин" (Будівельні роботи та поточний ремонт), далі - іменовані "роботи", а замовник - прийняти виконані в строк та належним чином оформлені підрядником роботи та оплатити їх на умовах Договору. Пунктом 2.1 Договору передбачено, що ціна договору визначена на підставі договірної ціни (додаток № 2 до Договору), що визначається на основі кошторисів, калькуляцій, розрахунків є невід`ємною частиною Договору і складає 2 248 050 000,00 грн з ПДВ. Згідно з пунктом 16.2 Договору (з урахуванням додаткової угоди № 3 від 04.08.2021 до договору) договір є діючим до 30.12.2022, а в частині гарантійних зобов`язань та розрахунків - до повного виконання. Роботи виконуються підрядником у відповідності до графіку виконання робіт (додаток №3) (пункт 5.2 Договору). Пунктом 6.1 Договору передбачено, що виконані роботи приймаються поетапно і в цілому. Документи про прийняття виконаних робіт, оформлені належним чином та у відповідності до умов договору, є підставою для оплати робіт (пункт 7.2 Договору). Оплата виконаних робіт здійснюється замовником на умовах викладених в пункті 7.4 Договору, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок підрядника, вказаний у Договорі (пункт 7.3 Договору). Пунктом 7.4 Договору передбачено, що оплата робіт здійснюється у такому порядку: 7.4.1 Замовник здійснює авансування у розмірі 25 % від ціни Договору, що складає 562 012 500,00 грн. 7.4.2 Оплату виконаних робіт замовник проводить проміжними платежами на підставі актів виконаних проектно-вишукувальних робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат КБ -3 в строк не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання актів за вирахуванням: - суми, що пропорційна відсотку раніше сплаченого авансу відповідно до п.7.4.1, -10% кожного акту виконаних робіт, що утримується замовником до моменту введення об`єкта в експлуатацію. 7.4.3 Остаточний розрахунок за Договором здійснюється протягом 30 календарних днів з дати введення об`єкта в експлуатацію відповідно до чинного законодавства України та отримання замовником сертифікату, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта, або іншого документу чинного на момент його отримання в уповноваженому державному органі з питань архітектурно-будівельного контролю. За приписами пункту 7.8 Договору будь-яке порушення підрядником умов Договору є відкладальною обставиною для настання обов`язку замовника здійснювати оплату робіт та/або здійснювати будь-які інші платежі на користь підрядника за Договором до дати усунення підрядником відповідного порушення. Розділом 14 "Обставини непереборної сили " Договору узгоджено такі умови: сторони звільняються від відповідальності за невиконаня або неналежне виконання зобов`язань за Договором у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які не існували під час укладення Договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, воєнні дії тощо) (пункт 14.1); сторона, що не може виконувати зобов`язання за Договором внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), повинна не пізніше, ніж протягом 10-ти календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з наданням відповідних підтверджуючих документів (пункт 14.2); доказом виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та строку їх дії є сертифікат (висновок), який видається Торгово-промисловою палатою України (пункт 14.3); у разі, коли строк дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) продовжується більше, ніж 30 календарних днів, кожна із сторін в установленому порядку має право розірвати цей Договір. У такому разі сторона не має права вимагати від іншої сторони відшкодування збитків (пункт 14.4). Як зазначено позивачем та вбачається з матеріалів справи, відповідно до Акта приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) №31 за лютий 2022 року від 16.02.2022 та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) №31 за лютий 2022 року від 16.02.2022 позивач виконав роботи, які прийняті відповідачем на суму 81 944 907,18 грн. З урахування умов Договору (врахування відсотку авансового платежу та 10% утримання) до сплати за вказаними Актом форми КБ-2в та Довідки форми КБ-3 підлягало 53 264 189,66 грн. Оскільки зазначені Акт форми КБ-2в та Довідка форми КБ-3 були підписані 16.02.2022, то останнім днем виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати є 18.03.2022, а першим днем прострочення 19.03.2022. Відповідачем здійснена оплата на загальну суму 53 264 189,66 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: - №85 від 28.03.2022 на суму 19 618 490,11 грн з призначенням платежу: "виконання по Рек КС Яготин, дог 1810000270 від 10.10.18 (довідка КБ-3 від 16.02.2022) ЗУ 022 UA-2018-06-20-000764-b, в т.ч. ПДВ 3269748,35 грн"; - №110 від 26.04.2022 на суму 10 000 000,00 грн з призначенням платежу: "виконання по Рек КС Яготин, дог 1810000270 від 10.10.18 (довідка КБ-3 від 16.02.2022) ЗУ 022 UA-2018-06-20-000764-b, в т.ч. ПДВ 1666666,67 грн"; - №117 від 04.05.2022 на суму 10 000 000,00 грн з призначенням платежу: "виконання по Рек КС Яготин, дог 1810000270 від 10.10.18 (довідка КБ-3 від 16.02.2022) ЗУ 022 UA-2018-06-20-000764-b, в т.ч. ПДВ 1666666,67 грн"; - №131 від 11.05.2022 на суму 13 645 699,55 грн з призначенням платежу: "виконання по Рек КС Яготин, дог 1810000270 від 10.10.18 (довідка КБ-3 від 16.02.2022) ЗУ 022 UA-2018-06-20-000764-b, в т.ч. ПДВ 2274283,26 грн". В подальшому, 22.11.2022 відповідачем відповідно до Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за листопад 2022 року № 62, 63, 68, 70, 72, Акту вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) за листопад 2022 року прийняті роботи на загальну суму 481 999 216,05 грн. З огляду на умови Договору (врахування відсотку авансового платежу та 10% утримання) до сплати підлягало 313 299 490,40 грн. Як зазначив позивач у позовній заяві, у зв`язку із заліком зустрічних однорідних вимог від 26.12.2022, до сплати підлягало 67 505 521,60 грн. Оскільки Акти форми КБ-2в та Довідки форми КБ-3 за листопад 2022 року були підписані сторонами 22.11.2022, то останнім днем виконання зобов`язання щодо оплати є 22.12.2022, а першим днем прострочення 23.12.2022. Відповідачем здійснено оплату за вказаними документами в розмірі 67 505 521,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №428 від 27.12.2022 на суму 67 505 521,60 грн з призначенням платежу: "виконання по Рек КС Яготин, дог 1810000270 від 10.10.18 (довідка КБ-3 від 22.11.2022) ЗУ 022 UA-2018-06-20-000764-b, в т.ч. ПДВ 11250920,27 грн". Позивач, посилаючись на те, що відповідачем допущено неналежне виконання умов Договору в частині своєчасної оплати виконаних робіт, звернувся з даним позовом до господарського суду про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 175 116,20 грн та інфляційних втрат в розмірі 1 043 016,67 грн. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. За змістом положень статей 626, 627 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За приписами статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Як правомірно встановлено судом першої інстанції, правовідносини сторін виникли на підставі Договору, який за своєю правовою природою є договором підряду, та відповідно є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань відповідно до положень статей 173, 174 Господарського кодексу України та статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України. За змістом статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Згідно зі статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина 1 статті 875 Цивільного кодексу України). Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (частина 2 статті 875 Цивільного кодексу України). Статтею 877 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. За приписами частини 1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Відповідно до частини 4 статті 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін. За приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Судом першої інстанції правомірно встановлено прострочення відповідачем оплати виконаних робіт по етапах на підставі підписаних сторонами Актів форми КБ-2в та Довідок форми КБ-3. У силу приписів статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України). За приписами частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми. Оскільки АТ "Укртрансгаз" порушено зобов`язання з оплати виконаних робіт, у позивача наявні підстави для нарахування сум інфляційних втрат та 3% річних. Перевіривши здійснений судом першої інстанції власний перерахунок інфляційних втрат та 3% річних у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає його правильним та обгрунтованим, оскільки в ньому враховано періоди прострочення оплати грошового зобов`язання, початком якого є дата, з якої суд встановив прострочення оплати, а закінченням якого є дата, яка передує даті фактичної оплати відповідачем відповідної суми основної заборгованості, з урахуванням поетапних часткових платежів, при цьому не виходячи за межі визначеного позивачем періоду зазначених нарахувань. Зважаючи на встановлені у даній справі обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов обрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 165 189,92 грн та інфляційних втрат у розмірі 1 043 016,67 грн. Відповідач вказаних обставин не спростував. Щодо зазначених відповідачем в апеляційній скарзі доводів про наявність підстав звільнення його від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язання за Договором в силу форс-мажорних обставин - введення воєнного стану на всій території України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке. Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що на особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов`язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв`язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов`язань). Умовами спірного Договору (пункти 14.1 - 14.3) передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконаня або неналежне виконання зобов`язань за Договором у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які не існували під час укладення Договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, воєнні дії тощо); сторона, що не може виконувати зобов`язання за Договором внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), повинна не пізніше, ніж протягом 10-ти календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з наданням відповідних підтверджуючих документів; доказом виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та строку їх дії є сертифікат (висновок), який видається Торгово-промисловою палатою України. Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно; форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. З огляду на наведене, підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати. Частиною 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сиди) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо. Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"). Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022 "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. На даний час строк дії режиму воєнного стану в Україні продовжений. Відповідач стверджує, що на виконання умов Договору повідомив позивача листом за вих. №3601ВИХ-22-73 від 28.02.2022 про обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) у зв`язку з військовою агресією російської федерації та долучив лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022. Листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, що розміщений в мережі Інтернет, та адресований "Всім кого це стосується", на який посилається відповідач, Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Разом з цим, незважаючи на те, що такий загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин стосується невизначеного кола осіб, це не означає, що такий лист звільняє від цивільно-правової відповідальності сторону договору. Зокрема, у будь-якому разі стороні необхідно довести, що зобов`язання невиконане саме у зв`язку з воєнними діями. 13.05.2022 ТПП України опублікувала на своєму сайті пояснення, що у разі необхідності сторона, яка порушила свої зобов`язання в період дії форс-мажорних обставин, має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, за кожним зобов`язанням окремо. Аналогічне роз`яснення щодо засвідчення форс-мажорних обставин опубліковано ТПП України на офіційному сайті 20.03.2023. Таким чином, загальний лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зумовлених військовою агресією російської федерації проти України, не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов`язання (а доведення причинно-наслідкового зв`язку в такому випадку є обов`язковим). Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Іншими словами, сама по собі військова агресія російської федерації проти України не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан як обставина непереборної сили звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із ним обставин юридична чи фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання. Вищенаведене у сукупності дає підстави для висновку, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 30.05.2022 у справі №922/2475/21. Відповідачем не надано відповідного Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), отриманого в порядку, встановленому Регламентом ТПП України, який би підтверджував вплив вказаних обставин на неможливість виконання ним умов Договору. Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені фактичні обставини справи, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що посилання відповідача на введення воєнного стану в Україні за відсутності в матеріалах даної справи поданих у встановленому процесуальним законом порядку доказів на підтвердження неможливості виконати конкретне зобов`язання в строк та належним чином, не може вважатись безумовним підтвердженням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Разом з тим, матеріалами справи підтверджується та не спростовується відповідачем, що ним після введення воєнного стану здійснена оплата вартості виконаних робіт в повному обсязі, проте з порушенням узгодженого сторонами у Договорі строку. Отже, відповідні посилання на настання форс-мажорних обставин, у зв`язку з введенням в Україні військового стану, не є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язань з оплати виконаних позивачем робіт за Договором. Крім того, у випадку неможливості відповідачем здійснювати підприємницьку діяльність через проведення воєнних (бойових) дій, останній не був позбавлений можливості, узгодивши відповідну дію з позивачем, змінити умови Договору щодо порядку та строків оплати вартості виконаних підрядником робіт. За таких обставин, відсутні правові підстави для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання умов Договору як в частині виконання основного грошового зобов`язання так і від відповідальності за прострочення його у відповідності до приписів статті 625 Цивільного кодексу України. Щодо тверджень відповідача в апеляційній скарзі про прострочення позивачем своїх зобов`язань за Договором та, відповідно, наявності підстав для застосування до спірних правовідносин умов пункту 7.8 Договору, колегія суддів апеляційного господарського суду зважає на таке. Зазначені заперечення відповідача полягають у тому, що, на його думку, у відповідності до погоджених у пункті 7.8 Договору умов, у позивача відсутні підстави для стягнення з нього 3% річних та інфляційних нарахувань, оскільки на дату подання позовної заяви позивач свої зобов`язання за Договором не виконав, будівництво об`єкта не завершив, сертифікат, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта відсутній, роботи виконані частково лише на суму 1 264 874 124,69 грн, що становить 43,73% від ціни Договору, тобто позивач допустив прострочення, що у свою чергу, надавало право відповідачу відстрочити (відкласти здійснення) платежів, передбачених пунктами 7.3, 7.4 Договору. Частиною 1 статті 212 Цивільного кодексу України визначено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Як вже зазначалося, пунктом 7.8 Договору сторони узгодили умови, за яких будь-яке порушення підрядником умов Договору є відкладальною обставиною для настання обов`язку замовника здійснювати оплату робіт та/або здійснювати будь-які інші платежі на користь підрядника за Договором до дати усунення підрядником відповідного порушення. З матеріалів справи убачається, що у відзиві на позовну заяву відповідач вказував про невиконання позивачем своїх зобов`язань (робіт) да Договором у повному обсязі станом 01.11.2022, тобто допущення підрядником прострочення, а отже вважав, що у даному випадку мало місце настання саме такої відкладальної обставини, за якої момент виникнення у замовника грошового зобов`язання з оплати робіт відстрочено. Позивач у відповіді на відзив заперечив вказані обставини, зазначивши про відсутність у нього порушень основного зобов`язання в силу прострочення саме кредитора (АТ "Укртрансгаз") та наявності обставин непереборної сили. Так, наявність прострочення кредитора у розумінні статті 613 Цивільного кодексу України позивач підтверджував фактом здійснення АТ "Укртрансгаз" із затримкою у 54 дні оплати робіт в сумі 53 264 189,66 грн, виконаних позивачем та прийнятих відповідачем за Актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) №31 за лютий 2022 року від 16.02.2022 та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) №31 за лютий 2022 року від 16.02.2022. Наявність обставин непереборної сили щодо виконання позивачем своїх зобов`язань за спірним Договором позивач підтверджував Висновком Торгово-промислової палати України від 16.11.2022 №1774/1-2 про істотну зміну обставин та Сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Торгово-промислової палати Миколаївської області, виданим 23.12.2022 за №4800-22-1894, копії яких додані до матеріалів справи та надсилались на адресу відповідача. Обставини, на які посилався позивач, як свідчать матеріали справи, відповідач не спростував. Суд першої інстанції, досліджуючи подані сторонами докази у їх сукупності та кожний окремо з огляду на приписи статей 74-80, 86 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що відповідачем не доведено порушення позивачем умов Договору на момент виникнення у нього (відповідача) обов`язку з оплати виконаних робіт згідно з підписаними Актами форми КБ-2в та Довідками форми КБ-3, оскільки в процесі вирішення спору у даній справі встановлені факти прострочення АТ "Укртансгаз" зобов`язань з проведення проміжних платежів, тобто саме відповідач порушував свої фінансові зобов`язання перед позивачем, що впливало на виконання позивачем робіт за Договором, в тому числі і щодо виконання робіт в цілому в межах загального строку. Тобто, у відповідності до приписів частини 4 статті 612, статті 613 Цивільного кодексу України судом першої інстанції встановлено прострочення кредитора - АТ "Укртрансгаз", що виключає застосування до спірних у даній справі правовідносин приписів пункту 7.8 Договору, оскільки відсутні відкладальні обставини, обумовлені сторонами у цьому пункті Договору. Отже, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, з приводу неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, неповного з`ясування обставин та дослідження доказів, що є підставою для скасування судового рішення, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд апеляційної інстанції суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі про часткове задоволення позову АТ "НВКГ "Зоря"-"Машпроект". Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги. Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Нормою статті 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі в оскаржуваній частині відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування в зазначеній частині не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції. Судові витрати. Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 у справі №910/10909/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 у справі №910/10909/23 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/10909/23 повернути до місцевого господарського суд. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст постанови складено 29.07.2024. Головуючий суддя Г.А. Кравчук Судді Г.П. Коробенко К.В. Тарасенко