LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд756/5396/14-ц

від 24.07.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 липня 2024 року м. Київ Справа № 756/5396/14-ц Провадження №22-ц/824/9582/2024 Резолютивна частина постанови оголошена 24 липня 2024 року Повний текст постанови складено 26 липня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: суддя-доповідач Стрижеуса А.М., суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І. секретаря: Ольшевського П.М. сторони: заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Міністерство Юстиції України, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , що діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3 , на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва, постановлену у складі судді Шевчук А.В. 14 березня 2024 року , - В С Т А Н О В И В: У березні 2024 року ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» звернулося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому листі, у якій просить замінити стягувача з ПАТ «Дельта Багек» на ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» в рішенні від 23 лютого 2015 року, виданого Оболонським районним судом м. Києва у справі № 756/5396/14-ц, яким позов РПАТ «Дельта Банк» задоволено. Замінити стягувача ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» у виконавчому листі стосовно ОСОБА_4 за рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 23 лютого 2015 року №756/5396/14-ц. Вимоги обґрунтовують тим, що заочним рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23.02.2015 року №756/5396/14-ц задоволено позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_5 , третя особа - державна реєстраційна служба України, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі та набуття у власність. Відповідно до договору про відступлення прав вимоги №2260/К від 17.06.2020 року (з урахуванням Додатку №1 до Договору №2260/К про відступлення прав вимоги від 17.06.2020 року, що є невід`ємною частиною договору, укладеним між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Факторингова Компанія «Стандарт Кепітал» (надалі - Договір відступлення), до ТОВ «Факторингова Компанія «Стандарт Кепітал» перейшли всі права і обов`язки кредитора за кредитним договором, право вимоги іпотекодержателя за договором іпотеки, та зокрема, звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення вимог за кредитним договором. Заявник вказує, що відповідно до свідоцтва про зміну імені від 04.11.2016 року, серія НОМЕР_1 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 змінила прізвище на ОСОБА_3 . Зазначає, що на 12 березня 2024 року відсутні відкриті виконавчі провадження з примусового виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 лютого 2015 року, що підтверджується відомостями з Автоматизованої системи виконавчого провадження. З огляду на наведене, ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» просило заяву задовольнити. Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 14 березня 2024 року заяву ТОВ «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Міністерство Юстиції України, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», про заміну сторони у виконавчому провадженні задоволено. Замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» у виконавчих листах, виданих на виконання заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 лютого 2015 року №756/5396/14-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_5 , третя особа - державна реєстраційна служба України, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі та набуття у власність. Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду, ОСОБА_3 через представника ОСОБА_2 подала апеляцій ну скаргу, в якій просила ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 14 березня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви ТОВ «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що станом на дату звернення товариства із заявою про заміну сторони виконавчого провадження не існувало будь-яких відкритих виконавчих проваджень, а надані копії виконавчих листів свідчать про закінчення строку їх пред`явлення до виконання. Суд першої інстанції не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, відповідно до яких не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу якого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення. В судовому засіданні представник ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» адвокат Осадча К.О. заперечувала проти доводів апеляційної скарги. ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися. Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином (т.2 а.с.41), а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу за їх відсутності. Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд в складі колегії суддів приходить до наступних висновків. Встановлено, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 23 лютого 2015 року позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено. В рахунок виконання основного зобов`язання щодо оплати заборгованості у розмірі 248224,7 дол. США, що по курсу складає 1984060,03 грн. за договором про надання споживчого кредиту № 11317198000 від 19.03.2008 р., звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме кв. АДРЕСА_1 , загальною площею 63,50 кв.м., житлової площі 43 кв.м. яка належить ОСОБА_5 на праві власності шляхом передачі іпотекодержателю - ПАТ «Дельта Банк». Припинено право власності ОСОБА_5 на кв. АДРЕСА_1 загальною площею 63,50 кв.м., житлової площі 43 кв.м. виселивши ОСОБА_5 . Витребувано від ОСОБА_5 та передати ПАТ «Дельта Банк» технічний паспорт та правоустановчі документи, або їх дублікати на кв. АДРЕСА_1 , загальною площею 63,50 кв.м., житлової площі 43 кв.м. Стягнуто на користь ПАТ «Дельта Банк» з ОСОБА_5 3654 грн. судового збору. На підставі договору про відступлення права вимоги №2260/К від 17.06.2020 року (з урахуванням Додатку №1 до Договору №2260/К про відступлення прав вимоги від 17.06.2020 року, що є невід`ємною частиною договору, укладеним між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Факторингова Компанія «Стандарт Кепітал» (надалі - Договір відступлення), до ТОВ «Факторингова Компанія «Стандарт Кепітал» перейшли всі права і обов`язки кредитора за кредитним договором, право вимоги іпотекодержателя за договором іпотеки, та зокрема, звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення вимог за кредитним договором. У статті 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до частин першої, другої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України, частиною першою якої встановлено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Тобто процесуальне правонаступництво передбачає перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього. Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду. Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Проте разом із тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу. До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21). Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу. Оскільки рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 лютого 2015 року в цивільній справі №756/5396/14-ц набрало законної сили, тому є обов`язковим до виконання відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України, а заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, а тому колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення заяви про заміну стягувача у виконавчих листах. Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Звертаючись до суду із заявою ТОВ «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» просило суд замінити стягувача з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» в рішенні від 23 лютого 2015 року виданого Оболонським районним судом м. Києва у справі № 756/5396/14-ц, яким позов РПАТ «Дельта Банк» задоволено. Отже, заявником вимога про заміну сторони у виконавчому провадженні не заявлялися, як зазначено в резолютивній частині ухвали суду першої інстанції, а тому колегія суддів приходить до висновку, що постановляючи ухвалу про Факторингова компанія «Стандарт Кепітал», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Міністерство Юстиції України, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», про заміну сторони у виконавчому провадження вийшов за межі заявлених вимог. Також, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що чинним цивільним процесуальним законодавством України не передбачено заміну стягувача в рішенні суду. Згідно з пунктом 2 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Зважаючи на те, що обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна підлягає частковому задоволенню, ухвала суду скасуванню.. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , що діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково. Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 14 березня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, наступного змісту. Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» у виконавчих листах, стосовно ОСОБА_4 за рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 23 лютого 2015 року у справі №756/5396/14-ц. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус Судді: Л.Д. Поливач О.І. Шкоріна

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»