Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/19306/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "29" липня 2024 р. Справа№ 910/19306/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Андрієнка В.В. суддів: Сітайло Л.Г. Суліма В.В. розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2024 у справі №910/19306/23 (суддя Ващенко Т.М.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (місто Київ) до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" (місто Київ) про стягнення 20 696,58 грн, УСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" про стягнення 20 696,58 грн, з яких: 10 487,55 грн страхового відшкодування, яке підлягає виплаті відповідачем відповідно до полісу №ЕР/204662537, у зв`язку з пошкодженням автомобіля "Hyundai", д.н.з. НОМЕР_1 , у ДТП, яка сталася 19.01.2022 у м. Суми з вини водія автомобіля марки "Skoda", д.н.з. НОМЕР_2 , 7 700,45 грн пені, 2 007,76 грн інфляційних втрат та 500,82 грн 3% річних. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2024 у справі №910/19306/23 позов задоволено повністю. Стягнути Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" 10 487 (десять тисяч чотириста вісімдесят сім) грн 55 коп. страхового відшкодування, 7 700 (сім тисяч сімсот) грн 45 коп. пені, 2 007 (дві тисячі сім) грн 76 коп. інфляційних втрат, 500 (п`ятсот) грн 82 коп. 3% річних та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору. Рішення обґрунтовано тим, що позивачем доведено суду обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 10 487,55 грн страхового відшкодування, а також 7 700,45 грн пені, 2 007,76 грн інфляційних втрат та 500,82 грн 3% річних. Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" через електронний суд подало апеляційну скаргу, у якій просило суд прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження; проводити розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 11.04.2024 у справі № 910/19306/23 та постановити нове, яким відмовити у задоволені позовних в повному обсязі у зв`язку з їх безпідставністю, необґрунтованістю та незаконністю; стягнути на користь відповідача витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги. Крім того, в тексті апеляційної скарги відповідач просив суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга обґрунтована наступним. На думку апелянта, місцевим господарським судом необґрунтовано було задоволено позовні вимоги. Зокрема відповідач посилається на те, що водії транспортних засобів, причетних до вищезазначеної ДТП, не виконали вимоги чинного законодавства та не оформили Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) всупереч вимогам Закону № 1961-IV, Правилам дорожнього руху України та Інструкції щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, а саме самовільно залишили місце ДТП не оформивши Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) та не повідомили відповідні підрозділи Національної поліції про настання ДТП, що призвело до неможливості встановити причини та обставини настання вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди. Апелянт стверджує, що оформлення Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколу) відбулось з порушенням вимог Закону № 1961-IV, Правил дорожнього руху України та Інструкції щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, таким чином учасники ДТП не виконали належним чином своїх обов`язків, визначених Законом № 1961-IV, що призвело до неможливості встановити причини та обставини настання дорожньо-транспортної пригоди, тож Відповідач не визнає майнові вимоги та немає правових підстав для виплати страхового відшкодування щодо вищевказаної ДТП. Таким чином, Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) від 19.01.2022 не може вважатися належно оформленим відповідно Закону № 1961-IV, Правил дорожнього руху України та Інструкції щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду У зв`язку з чим 12.10.2022 Відповідачем було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування. Позивачем було подано письмовий відзив на апеляційну скаргу у якому позивач просив суд рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з огляду на її необґрунтованість та безпідставність. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 клопотання Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду м. Києва від 11.04.2024 у справі № 910/19306/23 задоволено, поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження, зупинено дію рішення Господарського суду м. Києва від 11.04.2024 у справі № 910/19306/23, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" на рішення Господарського суду м. Києва від 11.04.2024 у справі № 910/19306/23, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом установлено, що 19.01.2022 у м. Суми, на вул. Героїв Крут, буд. 26, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Hyundai", д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля "Skoda", д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Дана ДТП сталася в результаті порушення ПДР водієм автомобіля "Skoda Octavia". д.н.з. НОМЕР_4 , ОСОБА_2 . На місце події були викликані працівники поліції та у відповідності до п. 33.2. ст. 33 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", водії оформили ДТП шляхом складання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколу), в якому водій ОСОБА_2 визнав себе винним у ДТП. Того ж дня, 19.01.2022, ОСОБА_1 звернулася до позивача із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку, в якій зазначила, що на місце події викликала поліцію, яка й порадила скласти Європротокол. Внаслідок даної ДТП автомобіль "Hyundai", д.н.з. В. НОМЕР_5 , отримав механічні пошкодження. Згідно з рахунком СТО (ТОВ "Автоцентр Суми") №СУ119 від 27.01.2022 вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу склала 16 998,55 грн. Відповідно до умов договору страхування, на підставі розрахунку суми страхового відшкодування, рахунку ТОВ "Автоцентр Суми" №СУ119 від 27.01.2022, страхового акту №006.00196922-1, позивач 03.02.2022 сплатив страхове відшкодування у розмірі 11 987,55 грн платіжним дорученням №6795991. Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу "Skoda", д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова група "ОБЕРІГ" за полісом №ЕР/204662537. Полісом №ЕР/204662537 передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 130 000,00 грн, франшиза - 1 500,00 грн. За розрахунком позивача сума страхової виплати, що підлягає сплаті відповідачем, складає 10 487,55 грн. 10.02.2022 позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 100222-411/р. У відповідь на дану претензію відповідач 12.10.2022 надіслав на електронну адресу позивача лист-відповідь вих. № 1210-06 про відмову у виплаті страхового відшкодування, яка обґрунтована тим, що в ході страхового розслідування події установлено, що водії ТЗ, причетні до ДТП, оформили Європротокол не на місці ДТП, про що відповідача в ході телефонної розмови повідомив ОСОБА_2 . Відповідно до відомостей, зазначених у повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду, її причиною стало порушення водієм ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху України. ОСОБА_2 свою вину в даній дорожньо-транспортній пригоді визнав. Частинами 1 та 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до пунктів 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини. Як убачається з полісу №ЕР/204662537, цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля "Skoda", д.н.з. НОМЕР_2 , станом на дату настання спірної ДТП була застрахована відповідачем. Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, установленої вказаним полісом, становить 1 500,00 грн. Ліміт страхової суми за шкоду майну - 130 000,00 грн. Згідно зі ст. 3 ст. Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 цього Закону). Згідно зі статтею 6 Закону страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це установлено договором. Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону в разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у установленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи. За змістом статті 29 Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, установленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. У п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Відповідно до п. 33.2. ст. 33 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку. Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Колегія суддів відзначає відсутність будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження того, що учасники ДТП склали Європротокол, залишивши місце події. Посилання апелянта на телефонну розмову зі своїм Страхувальником таким доказом не являються та не приймаються судом до уваги, а інших доказів, зокрема, заяви свідка тощо, сторонами до матеріалів справи не надано. Згідно з п. 33.3. ст. 33 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів). Пунктом 33-1.1. Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов`язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально. Статтею 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" унормовано, що страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 10 487,55 грн страхового відшкодування є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню. Згідно з п. 36.5 ст. 36 Закону "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня. Відповідно до ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, установленому договором або законом. Згідно зі статтею 625 ЦК України установлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про задоволення вимог в частині стягнення з відповідача 7 700,45 грн пені, 2 007,76 грн інфляційних втрат та 500,82 грн 3% річних. Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів установила, що обставини, на які посилається скаржник - Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг", у розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2024 у справі № 910/19306/23, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2024 у справі № 910/19306/23 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні. Керуючись ст. ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2024 у справі № 910/19306/23 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2024 у справі № 910/19306/23залишити без змін. Поновити дію рішення Господарського суду м. Києва від 11.04.2024 у справі № 910/19306/23. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг". Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Головуючий суддя В.В. Андрієнко Судді Л.Г. Сітайло В.В. Сулім