Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/16168/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/16168/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Сало Павло Ігорович Суддя-доповідач - Сушко О.О. 26 липня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сушка О.О. суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: - визнання протиправним та скасування рішення відповідача 1 № 025350009294 від 04.07.2023 щодо відмови у призначенні позивачу пенсії та зарахування до страхового стажу періодів зайняття підприємницькою діяльністю з 01.01.1998 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 31.12.2007, з 01.01.2010 по 31.06.2010; - зобов`язання відповідача 2 зарахувати до страхового стажу періоди здійснення позивачем підприємницької діяльності з 01.01.1998 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 31.12.2007, з 01.01.2010 по 31.06.2010 та повторно розглянути заяву від 27.06.2023 про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов. На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що він звернувся із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій № 025350009294 від 04.07.2023 йому було відмовлено у зв`язку з відсутністю достатнього страхового стажу. При цьому позивач зазначає, що до його страхового стажу безпідставно не зараховані окремі періоди здійснення підприємницької діяльності, а саме з 17.07.1997 по 31.12.203 та з 2004 по 2015 рр. Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 27.06.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії, додавши до заяви ряд необхідних документів. За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду в Хмельницькій області із прийняттям рішення від 04.07.2023 № 025350009294 про відмову у призначенні пенсії за віком. Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що страховий стаж позивача складає 17 років 11 місяців 19 днів. До страхового стажу не зараховано: - період з 25.02.1995, оскільки в трудовій книжці відсутній запис про звільнення з роботи; - періоди підприємницької діяльності з 20.07.1997 по 28.02.2001, оскільки відсутня інформація про систему оподаткування та сплату страхових внесків; - з 01.06.2001 по 30.06.2001, з 01.08.2001 по 31.10.2001, з 01.01.2002 по 31.01.2002, з 01.04.2002 по 31.05.2002, з 01.07.2002 по 31.08.2002, з 01.10.2022 по 31.01.2003, з 01.04.200 по 31.05.2003, з 01.07.2003 по 31.12.2003, оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також відповідно до наданої довідки не підтверджується сплата страхових внесків. Водночас зі змісту оскаржуваного рішення видно, що пенсійний орган не заперечує право позивача на зниження пенсійного віку на 5 років. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, з 01.01.2004 набрав чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV), який, згідно з преамбулою, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Тобто, з 01.01.2004 Закон № 1058-IV є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду. Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. В силу ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. За правилами частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року не менше 30 років. У відповідності до ч. 20 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.08.21991 року № 796 ХІІ мають право на зниження пенсійного віку особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років Зі змісту рішення № 025350009294 від 04.07.2023 вбачається підтвердженим право позивача на зниження пенсійного віку на 5 років. Водночас до страхового стажу позивача не зараховано періоди підприємницької діяльності з 20.07.1997 по 28.02.2001, оскільки відсутня інформація про систему оподаткування та сплату страхових внесків, та з 01.06.2001 по 30.06.2001, з 01.08.2001 по 31.10.2001, з 01.01.2002 по 31.01.2002, з 01.04.2002 по 31.05.2002, з 01.07.2002 по 31.08.2002, з 01.10.2022 по 31.01.2003, з 01.04.200 по 31.05.2003, з 01.07.2003 по 31.12.2003, оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також відповідно до наданої довідки не підтверджується сплата страхових внесків. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Слід зазначити, що до 01.01.2004 порядок підтвердження стажу роботи був визначений статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII). Частиною першою статті 62 Закону 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно з ч. 1 ст. Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений (далі Порядок № 637). Пунктом 4 Порядку № 637 визначено, що періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ). Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб-підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1). За змістом пункту 2.7 Порядку № 22-1 до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу. Підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №

637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку, надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності. Слід зауважити, що обов`язковою умовою для зарахування до страхового стажу при обчисленні пенсії періоду здійснення особою підприємницької діяльності є сплата за весь наведений період щомісячно внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування або єдиного соціального внеску, та подання відповідних звітів до відділу персоніфікованого обліку органів Пенсійного фонду України. Верховний Суд у постанові від 26.10.2018 у справі № 643/20104/15-а констатував, що належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 року довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 року довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. У цій справі спірними є періоди з 1997 по 28.02.2001 по 31.12.2000, з 01.06.2001 по 30.06.2001, з 01.08.2001 по 31.10.2001, з 01.01.2002 по 31.01.2002, з 01.04.2002 по 31.05.2002, з 01.07.2002 по 31.08.2002, з 01.10.2002 по 31.01.2003, з 01.04.200 по 31.05.2003, з 01.07.2003 по 31.12.2003. Відповідно до довідки ГУ ДПС у Вінницькій області від 04.09.2023 № 26897/6/02-32-22-08-39, ОСОБА_1 згідно наявних в АІС "Податковий блок" даних був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 17.07.1997 по 2003 р. у Тростянецькій ДПІ. З 2003 р. по 15.09.2015 перебував на податковому обліку в Ладижинській ДПІ. Згідно наявної особової справи платника податків та даних АІС "Податковий блок" ФОП ОСОБА_1 з 2 кв. 2001 р. перебував на спрощеній системі оподаткування, 2 група (20%) з 01.04.2001 по 31.12.2011 та 3 група (5%) з 01.09.2013 по 31.12.2014, 3 група (4%) з 01.01.2015 по 01.07.2015. Однак, у матеріалах справи відсутні документи на підтвердження факту сплати позивачем в спірні періоди страхових внесків, що з огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 26.10.2018 № 643/20104/15-а, є підставою для зарахування періоду провадження підприємницької діяльності до страхового стажу особи. Слід зазначити, що сам по собі статус підприємця та перебування позивача на відповідній системі оподаткування не означає фактичне провадження підприємницької діяльності особою та автоматичну сплату страхових внесків. Отже, за встановлених обставин справи, у відповідачів не було законних підстав для зарахування до страхового стажу позивача відповідних періодів здійснення підприємницької діяльності. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.