Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/35545/23

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/35545/23 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Димерлія О.О., суддів Шляхтицького О.І., Крусяна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 року у справі №420/35545/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії У С Т А Н О В И В: 19.12.2023 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою, якій просив: - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 17.09.2021 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 у справі №420/9183/21; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 17.09.2021 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 у справі №420/9183/21; - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 15.06.2023 на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2023 у справі №420/19456/21; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 15.06.2023 на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2023 у справі №420/19456/21. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку з несвоєчасною виплатою відповідачем індексації грошового забезпечення, позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходів згідно до приписів статті 4 Закону України "Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати". За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 13 лютого 2024 року прийнято рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 17.09.2021 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року у справі №420/9183/21. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 17.09.2021 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року у справі №420/9183/21. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 15.06.2023 року на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2023 року у справі №420/19456/21. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 15.06.2023 року на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2023 року у справі №420/19456/21. Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів. При цьому, як зауважено окружним адміністративним судом, право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі скаржник) подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що у цій справі позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати більш ніж через шість місяців з дня звільнення зі служби та проведення з ним розрахунку, тобто з пропуском місячного строку звернення, установленого приписами ч.5 статті 122 КАС України. При цьому, скаржник вказував, що доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не надано, а судом попередньої інстанції не установлено. Більше того, на переконання скаржника, при вирішенні спору судом попередньої інстанції помилково не враховано, що у період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, за який на користь позивача нараховано індексацію грошового забезпечення, положення статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» не передбачали компенсаторний характер сум індексації грошового забезпечення, невиплачених у встановлені строки. Позивач ОСОБА_1 не скористався своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу, яке у відповідності до вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при установленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Зокрема, як установлено судом першої інстанції та з`ясовано судовою колегією, що у період з 19.02.2014 року по 19.12.2018 року ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 року по справі №420/9183/21, зокрема, зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, включно. Так, як слідує з матеріалів справи, на виконання судового рішення по справі №420/9183/21, 17.09.2021 року військовою частиною НОМЕР_1 виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення у сумі 31 489 грн. 71 коп.(а.с.17) Окрім цього, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2023 року у справі №420/19456/21, серед іншого: - зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно, із застосуванням місяця підвищення доходу, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум; - зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4441 грн. 51 коп. в місяць за період з 01.03.2018 року по 19.12.2018 року включно, у загальному розмірі 42695 грн. 81 коп., відповідно до приписів абзаців 3,4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум. На виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2023 року по справі №420/19456/21, 15.06.2023 року військовою частиною НОМЕР_1 здійснено нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення у загальному розмірі 77 806 грн. 80 коп.(а.с.18) Спірні правовідносини у цій справі склались з приводу ненарахування і невиплати військовою частиною НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення. Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95-ВР. Так, структура заробітної плати складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Згідно до статті 33 Закону України «Про оплату праці» в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно із чинним законодавством. За змістом статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Згідно із частиною першою статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Положеннями статті 34 Закону України «Про оплату праці» визначено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством. Відповідно до частин першої, другої статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення). З наведеного вище слідує, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, є складовими заробітної плати. На належності сум індексації та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати до складових належної працівникові заробітної плати, як коштів, які мають компенсаторний характер та спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, наголошував і Конституційний Суд України у рішенні від 15.10.2013 року № 9-рп/2013. Конституційний Суд України у вказаному рішенні виходив з того, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Так, держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно із положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України «Про оплату праці» такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати. У пункті 2.2 рішення від 15.10.2013 року № 9-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Отже, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації є компенсаторною складовою доходу у вигляді заробітної плати працівника. Виходячи з цього, очевидним є те, що спір про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, стосується заробітної плати військовослужбовця. Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом у постановах від 05.05.2022 року у справі № 380/8976/21, від 29.11.2023 року у справі № 560/11895/23. Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 (далі - Порядок № 159). Згідно із статями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: - пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Зі змісту цих норм слідує, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення)). Умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Водночас, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Згідно до пункту 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, серед іншого, заробітна плата (грошове забезпечення). За такого правового регулювання, основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (заробітної плати (грошового забезпечення)) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. У справі, що розглядається, апеляційним судом установлено, що індексація грошового забезпечення відповідачем виплачена ОСОБА_1 у повному обсязі лише 15 червня 2023 року на виконання рішення суду у справі №420/19456/21. Водночас, як суб`єкт виконання цього рішення, військовою частиною НОМЕР_1 не здійснено розрахунок та виплату компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати, передбаченої положеннями статті 2 Закону №2050-ІІІ. Ураховуючи, що несвоєчасне нарахування та виплата індексації грошового забезпечення відбулось у зв`язку із неправомірними діями відповідача, на переконання колегії суддів, позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплат, оскільки рішенням суду у справі №420/19456/21 встановлено факт невиплати вказаного доходу у повному обсязі. Що ж стосується доводів скаржника про те, що позивач пропустив строк звернення до суду, установлений приписами ч.5 статті 122 КАС України. Апеляційний звертає увагу, що подібні правовідносини були предметом розгляду Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі №560/8194/20 (постанова від 02.04.2024 року), у тому числі в частині строків звернення та підстав. У вказаній справі, Судова палата відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.06.2021 року по справі №240/186/20, від 17.11.2021 року по справі 460/4188/20, від 27.07.2022 року по справі 460/783/20, від 11.05.2023 року по справі 460/786/20 про застосування строків звернення до суду з адміністративним позовом у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати відповідно до Закону № 2050-ІІІ та сформулювати такі висновки: «а) у спорах цієї категорії справ суди повинні застосовувати шестимісячний строк звернення до суду з позовом, визначений частиною першою статті 122 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів; б) нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати, зокрема і пенсії, проводиться у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Тому особі, права якої порушені невиконанням обов`язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості. При цьому, така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати; в) з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості з виплати пенсії за попередні періоди особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг шестимісячного строку звернення з позовом до суду. Звернення до суду з позовом про нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів після закінчення цього строку є підставою, передбаченою пунктом 8 частини першої статті 240, для залишення позовної заяви без розгляду;». Перевіряючи у справі, що розглядається, дотримання строків звернення до суду у контексті висновків Судової палати, сформованих у постанові від 02.04.2024 року по справі №560/8194/20, апеляційний суд зазначає, що на виконання судових рішень у справах №420/9183/21 та №420/19456/21 відповідачем здійснено нарахування на користь позивача індексації грошового забезпечення, яка повністю виплачена лише 15 червня 2023 року. З позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію частини втрачених доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою індексації позивач звернувся 18 грудня 2023 року, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 1 статті 122 КАС України. За таких обставин, колегія суддів вказує про дотримання позивачем строків звернення до суду з цим позовом, установлених частиною 1 статтею 122 КАС України. Аналогічна правова позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 15 травня 2024 року у справі №200/5032/20-а. Враховуючи установлені обставини справи та з огляду на наведені положення законодавства України, колегія суддів дійшла висновку, що суд попередньої інстанції під час розгляду цієї справи ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права. У відповідності до ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 року у справі №420/35545/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами судового рішення. Суддя-доповідач О.О. Димерлій Судді О.І. Шляхтицький А.В. Крусян