Постанова 4852 № 160/1006/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 25 липня 2024 року м. Дніпросправа № 160/1006/24 Головуючий суддя І інстанції Врона О.В. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач), суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 року в адміністративній справі №160/1006/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не надання відповіді на заяву про надання ОСОБА_1 відстрочки від мобілізації на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та довідки за встановленою формою про надання відстрочки від призову за мобілізацією на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 надати ОСОБА_1 , відстрочку від призову за мобілізацією на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», який здійснює постійний догляд за хворою матір`ю та довідку за встановленою формою про надання відстрочки від призову за мобілізацією на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 було відмовлено. ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що позивач особисто вжив усі можливі способи для того щоб повідомити особисто про наявність підстав для відстрочки. І вже тільки після того адвокатом 30.11.2024 року була подана заява про надання відстрочки, оскільки відповідач відмовився від жодних відповідей. Вказано, що жодна чинна норма законодавства не свідчить про заборону надавати документи не під час особистого прийому. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України. Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як було встановлено судом першої інстанції, 27.10.2023 представником позивача на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 була направлена заява про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Направлення заяви підтверджується копіями поштової накладної №5003103046979, фіскальним чеком і описом вкладення. Представник позивача, посилаючись на абз. 10 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» просила надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на весь час дії воєнного стану до його офіційного закінчення, та видати відповідну довідку. До заяви були додані наступні копії документів: договір про надання правової допомоги від 01.09.2023, паспорт ОСОБА_1 , паспорт ОСОБА_2 , свідоцтво про народження ОСОБА_1 , повідомлення про призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійні основі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» та ст. 13 Закону України «Про соціальні послуги» від 20.10.2023 №3626, висновок лікарсько-консультативної комісії №806 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 04.10.2023, довідка про склад зареєстрованих осіб №40 від 27.10.2023. Заява була повернута з відміткою поштового відділення «адресат відмовився». Представником позивача екземпляр заяви від 27.10.2023 був також наданий безпосередньо до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отримання заяви 30.10.2023 підтверджується відміткою представника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 . У відповідь на заяву листом №4/7438 від 10.11.2023 ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомлено, що для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військовозобов`язаний ОСОБА_1 повинен в особистому порядку прибути до ІНФОРМАЦІЯ_7 . Представником позивача 15.11.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_1 було подано повторну заяву про надання відстрочки від призову і адвокатський запит, які 15.11.2023 були прийняті с-нт ОСОБА_4 , що підтверджується його підписом на заяві і адвокатському запиті. За результатами розгляду адвокатського запиту відповідачем листом від 20.11.2023 повідомлено, що на заяву про надання відстрочки була надана відповідь від 10.11.2023 за вих №4/7438, яка направлена засобами поштового зв`язку. В листі повторно зазначено, що для належного оформлення відстрочки від призову за мобілізацією військовозобов`язаний має особисто прибути до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних з військово-обліковим документом та відповідним документами, які підтверджують наявність у військовозобов`язаного права на відстрочку за мобілізацією. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача, яка виявилась у не розгляді його заяв про надання відстрочки, у зв`язку з чим за захистом своїх прав і інтересів звернувся до суду з позовом. Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не дотримано порядок отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, встановлений чинним законодавством, оскільки позивачем не надано доказів особистого звернення до відповідача щодо надання відстрочки від призову, а також відмови відповідача у наданні такої відстрочки. Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений і діє станом на час розгляду справи. Також, пунктом 3 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" постановлено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41,44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу». Відповідно до частин 1, 3 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Пунктом 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 передбачено, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом. У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу. За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу. Відповідно до ч. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. За ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Згідно ст 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено питання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду (абз. 10 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XIІ). Відповідно до абз. 17 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання. Відповідно до п. 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи. Згідно пп. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що до повноважень територіального центру комплектування та соціальної підтримки відноситься вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, яке здійснюється на підставі особисто поданої заяви заявника. Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог позивачем були долучені заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 27.10.2023 року та від 15.11.2023 року. З зазначених заяв слідує, що останні підписані представником позивача адвокатом Солодовник О.А. та подані останньою (заява від 27.10.2023 року була надіслана адвокатом Солодовник О.А. засобами поштового зв`язку). Між тим, доказів особистого звернення до відповідача щодо надання відстрочки від призову, а також відмови відповідача у наданні такої відстрочки позивачем до суду подано не було, що в силу вищенаведених правових приписів, свідчить про безпідставність заявлених позовних вимог. Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 року в адміністративній справі №160/1006/24 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя С.М. Іванов суддя Д.В. Чепурнов суддя С.В. Сафронова