Постанова Полтавський апеляційний суд № 541/4039/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 541/4039/23 Номер провадження 22-ц/814/2060/24Головуючий у 1-й інстанції Максименко Л.В. Доповідач ап. інст. Чумак О. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 липня 2024 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Чумак О.В. судді: Обідіна О.І., Пилипчук Л.І. розглянула у порядку письмового провадження в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 05 березня 2024 року, постановлену суддею Максименко Л.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, - в с т а н о в и л а : У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за борговою розпискою. Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 05 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою визнано неподаною та повернуто позивачу. Повернуто позивачу сплачений судовий збір. З вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився позивач та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апелянт вважає, що викладені в ухвалі суду недоліки, допущені при подачі позовної заяви були ним усунуті, тому суд першої інстанції безпідставно визнав позов неподаним та повернув його. Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи не надходив. Розгляд справи проводиться в письмовому провадженні без проведення судового засідання без повідомлення учасників справи відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 353, ч. 2 ст. 369 ЦПК України. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню, з огляду на таке. Згідно із матеріалами справи, ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 02.01.2024 року позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою залишено без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків. Залишаючи позовну заяву без руху, місцевий суд зазначив, що вона подана з порушеннями вимог, передбачених ст.ст. 175,177,185 ЦПК України. Так позивачем не зазначено ціни позову, та не додана квитанція про сплату судового збору чи документи про звільнення від його сплати. Крім того до позову не додано документа щодо курсу НБУ (гривня/долар США) на день звернення до суду, тоді як сума позики вказана в іноземній валюті. Також судом звернуто увагу, що долучену до позовної заяви копію розписки від 23.11.2020 неможливо прочитати через неякісне виготовлення ксерокопії. До того ж, в порушення ч. 5 ст. 95 ЦПК України, позивач не вказав про наявність у нього чи інших осіб оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви. Окрім того, суд зазначив, що до позову не додано розрахунок судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи. 09.01.2024 електронною поштою на виконання вимог ухвали суду від 02.01.2024, якою позов залишено без руху, позивачем до суду першої інстанції було подано заяву про усунення недоліків, в якій зазначена ціна позову, надана копія квитанції про сплату судового збору і його розрахунок. Також позивачем додано відомості щодо курсу Національного банку України станом на день звернення до суду з позовом, а також копії боргових розписок належної якості із зазначенням про наявність їх оригіналів та можливість долученням їх до матеріалів справи. Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 05 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою визнано неподаною та повернуто позивачу. Повернуто позивачу сплачений судовий збір. Постановляючи ухвалу про визнання неподаною та повернення позивачу позовної заяви, місцевий суд виходив з того, що позивач не виконав вимоги ухвали від 02.01.2024 та не усунув належним чином викладені судом недоліки. Так документи, на виконання ухвали, подані в одному екземплярі та не засвідчені належним чином, копії не читаються через неякісний друк. Колегія суддів не погоджується з цим висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відповідно до ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка набула чинності для України з 11.09.1997, Високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. У справі «Bellet у. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права". Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Вимоги щодо змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, викладені в статтях 175 і 177 ЦПК України. У ч. ч. 1, 3 ст. 175 ЦПК України зазначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні. За змістом статей 13 та 175 ЦПК України позивач на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини. Невідповідність зазначених у позовній заяві обставин чи доказів на підтвердження позовних вимог, неточність формулювань позовних вимог, їх неузгодження із способами захисту порушеного права, недоведеність підстав позову за кожною вимогою не перешкоджає розгляду справи, оскільки може бути підставою для відмови в задоволенні позову по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною та її повернення. Згідно із матеріалами справи, за формою та змістом позовна заява відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, позивачем чітко викладені свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Крім того на виконання вимог ухвали місцевого суду від 02.01.2024, ОСОБА_1 надані квитанція про сплату судового збору, інформація щодо офіційного курсу долара США, копія боргової розписки, зазначена ціна позову та її розрахунок. При цьому вказані документи є читабельними. Також позивачем чітко зазначено про наявність оригіналів всіх документів, які в разі необхідності можуть бути ним надані та долучені судом до матеріалів справи. Також колегія суддів звертає увагу, що відсутність достатньої кількості екземплярів документів, а також їх не засвідчення, не було підставою для залишення позовної заяви без руху 02.01.2024. За таких обставин місцевий суд безпідставно визнав позовну заяву неподаною та повернув позивачу. Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З урахуванням вищезазначених висновків апеляційного суду, ухвала місцевого суду підлягає скасуванню з поверненням справи до місцевого суду для продовження розгляду. Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 379, ст. ст. 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 05 березня 2024 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий суддя: О.В.Чумак Судді: Л.І.Пилипчук О.І.Обідіна