LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Дніпровський апеляційний суд203/7731/23

від 25.07.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6141/24 Справа № 203/7731/23 Суддя у 1-й інстанції - Єдаменко С.В. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 липня 2024 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого Барильської А.П., суддів: Демченко Е.Л, Макарова М.О. розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 03 квітня 2024 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- ВСТАНОВИЛА: У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» (далі - ТОВ«ФК «ОМЕГА ФІНАНС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що 23 травня 2019 року між АТ «ЮНЕКС БАНК», правонаступником якого є ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС», та відповідачем було укладено кредитний договір №26202072990002.UAH, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредитний ліміт в сумі 25000 грн., терміном користування до 23 травня 2020 року зі сплатою 52% річних. Відповідач належним чином не виконав покладені на нього зобов`язання за кредитним договором, в результаті чого, станом на 31 березня 2021 року, утворилася заборгованість в розмірі 38131,78 грн., з яких: 23176,10 грн. - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 7736,89 грн. - прострочена заборгованість за процентами, які нараховані за ставкою 52% річних за період з 23 травня 2019 року по 23 травня 2020 року, 7218,79 грн. - прострочені проценти, які нараховані за ставкою 60% річних за період з 25 травня 2020 року по 31 березня 2021 року, направлену вимога про погашення заборгованості залишив без виконання, просили суд ухвалити рішення, яким стягнути заборгованість у розмірі 38131,78 грн., а також стягнути судові витрати по справі. Рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 03 квітня 2024 року позов ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» заборгованість за договором № 26202072990002.UАН від 23 травня 2019 року в розмірі 30912,99 грн., яка складається з 23176,10 грн. - прострочена заборгованість за основною сумою боргу за кредитом, 7736,89 грн. - прострочена заборгованість за процентами, які нараховані за ставкою 52% річних за період з 23 травня 2019 року по 23 травня 2020 року, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2175, 88 грн., а разом: 33088,87 грн. В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що він брав єдиний кредит в АТ «ЮНЕКС БАНК» у 2018 році та погасив його протягом наступних трьох років. Не дивлячись на те, що кредит було погашено, ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» звернулися до нотаріуса яким вчинено виконавчий напис, який він наразі оскаржує у судовому порядку. Крім того матеріали справи не містить доказів на підтвердження заявлених позовних вимог. 17 червня 2024 року позивач надав відзив на апеляційну скарга, в якому зазначаючи про законність та обґрунтованість рішення, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Наголошує на тому, що у матеріалах справи міститься достатньо належних та допустимих доказів. Кредитний договір від 2018 року не є предметом вирішення у даній справі, тому всі посилання відповідача на нього не можуть бути прийняті до уваги. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч.1 ст.369 ЦПК України, у редакції чинній на час подання апеляційної скарги). Зважаючи на те, що ціна позову становить 38131,78 грн. та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та апеляційну скаргу подано до набрання чинності Законом України від 19 червня 2024 року № 3831-IX "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах" Прикінцевими положеннями якого установлено, що позовні заяви і апеляційні скарги, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне. Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог. Судом першої інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справи, 23 травня 2019 року між АТ «ЮНЕКС БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір на підставі анкети-заяви від 23 травня 2019 року на оформлення кредитної картки та встановлення кредитного ліміту, виписки-повідомлення № 26202072990002.UАН від 23 травня 2019 року, за якими АТ «ЮНЕКС БАНК» надав ОСОБА_1 кредитні кошти на 12 місяців до 23 травня 2020 року в сумі 25000 грн. зі сплатою 52% річних з відкриттям карткового рахунку та видачею платіжної картки під розпис боржнику. Реальна річна процентна ставка, відсотків річних 98,7878%. При цьому своїм підписом відповідач підтвердив своє ознайомлення та згоду на те, що така анкета-заява разом із Публічною пропозицією АТ «ЮНЕКС БАНК» складають договір про комплексне банківське обслуговування. До кредитного договору ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» додано роздруковану публічну пропозицію про укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Юнекс Банк», яка містить умови відповідного договору та розміщена на сайті www.unexbank.com.ua, а також правила користування платіжними картками. Крім того, відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту, в якому була надана інформація, в якій було зазначена реальна процентна ставка за користування кредитом та інша інформація перед укладанням споживчого кредиту. Відповідно до розписки від 23 травня 2019 року відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що отримав платіжну картку емітовану на його ім`я. Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується долученими до справи виписками по особовому рахунку АТ «ЮНЕКС БАНК» з 23 травня 2019 року по 31 березня 2021 року. Відповідно до вказаних виписок по особовому рахунку ОСОБА_1 в АТ «ЮНЕКС БАНК» з 23 травня 2019 року по 31 березня 2021 року від 23 квітня 2021 року також вбачається, що станом на 31 березня 2021 року у відповідача наявна прострочена заборгованість за тілом кредиту в розмірі 23176,10 грн., за процентами, які нараховані за ставкою 52% річних за період з 23 травня 2019 року по 23 травня 2020 року в розмірі 7736,89 грн; за простроченими процентами, які нараховані за ставкою 60% річних за період 23 травня 2020 року (виникнення несанкціонованого овердрафту) по 31 брезня 2021 року в розмірі 7218,79 грн. 28 березня 2021 року на електронному майданчику (електронна торгова система) ТОВ «Смарттендер» відбувся електронний аукціон з продажу лоту № 1 до складу якого входять: Права вимоги за кредитними договорами фізичних осіб, організатором аукціону та власником активів якого було АТ «ЮНЕКС БАНК». Переможцем електронного аукціону є ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС», що підтверджується Протоколом електронного аукціону № UA-РS-2021-03-19-000106-1 від 28 березня 2021 року. 31 березня 2021 року між АТ «ЮНЕКС БАНК» (Клієнт) та ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» (Фактор) укладено Договір факторингу № 31/03-2021. Відповідно до умов даного Договору ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «ЮНЕКС БАНК» в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 26202072990002.UАН від 23 травня 2019 року та несанкціонованою заборгованістю по рахунку № 26202072990002.UAH-NO PRO від 23 травня 2020 року, що також підтверджується актом прийому передачі Прав Вимоги до Договору факторингу № 31/03-2021 від 31 березня 2021 року та Реєстром Прав Вимоги. 14 травня 2021 року ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» було направлено на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги № 04-21/443/Ф і надано строк для погашення суми заборгованості за кредитним договором № 26202072990002.UAH від 23 травня 2019 року, але поштове відправлення № 0500388128022 повернуто ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» «за закінченням терміну зберігання». 08 червня 2021 року позивачем було направлено на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги № 06-21/1260/Ф і надано строк для погашення суми несанкціонованої заборгованості (несанкціонованого овердрафту) по рахунку № 26202072990002.UAH-NO PRO від 23 травня 2020 року, але поштове відправлення №0500394731474 повернуто ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» «за закінченням терміну зберігання». Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується, що кредитний договір було укладено на підставі вільного волевиявлення відповідача. На підтвердження своєї обізнаності про умови кредитування відповідач поставив свій підпис у анкеті-заяві та паспорті споживчого кредиту, тим самим підтвердивши отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, наданого згідно з обраними умовами кредитування. Крім того, відповідач користувався кредитними коштами, що підтверджується виписками по рахунку. Таким чином, відповідач був обізнаний про умови кредитного договору та прийняв їх як справедливі та прийнятні для себе і не звертався до банку із заявами або скаргами щодо зміни умов кредитування та не пред`являв вимоги щодо визнання кредитного договору недійсним, тому на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість у розмірі 30912,99 грн., яка складається з 23176,10 грн. - прострочена заборгованість за основною сумою боргу за кредитом, 7736,89 грн. прострочена заборгованість за процентами, які нараховані за ставкою 52% річних за період з 23 травня 2019 року по 23 травня 2020 року. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Приписами ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору. Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Звертаючись із позовом до суду, ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» посилалися на те, що вони набули права вимоги до відповідача на підставі договору факторингу №31/03-2021 від 31 березня 2021 року, що не оспорюється відповідачем. Частиною першою статті 512 ЦК України унормовано, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Положеннями ст. 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України). У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини. Оскільки кредитний договір № №26202072990002.UAH від 23 травня 2019 року укладений між АТ «ЮНЕКС БАНК» та ОСОБА_1 містить власноручний підпис відповідача, колегія суддів виходить з доведеності укладення вказаного договору. Колегією суддів встановлено, що позивачем доведено факт укладення кредитного договору між АТ «ЮНЕКС БАНК» та ОСОБА_1 , отримання відповідачем грошових коштів, набуття права вимоги та наявність заборгованості (а.с.14,15,16-17,37-48,57-60,61-65,66,67). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. У справі, що переглядається позичальником не доведено належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених договором, презумпція правомірності якого не спростована. Також матеріали справи не містять, а відповідачем не надані докази того, що він не користувалася кредитом. Доводи апеляційної скарги про те, що він брав єдиний кредит в АТ «ЮНЕКС БАНК» у 2018 році та погасив його протягом наступних трьох років не приймаються до уваги, оскільки позивачем доведено факт укладення відповідачем кредитного договору №26202072990002.UAH від 23 травня 2019 року. Інші доводи не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення має бути залишено без змін. Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 03 квітня 2024 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів. Головуючий: А.П. Барильська Судді: Е.Л. Демченко М.О. Макаров

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»