Постанова Дніпровський апеляційний суд № 199/1336/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6179/24 Справа № 199/1336/24 Суддя у 1-й інстанції - Скрипник О.Г Доповідач- Макаров М. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 липня 2024 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого судді Макарова М.О. суддів Барильської А.П., Демченко Е.Л. розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання дій протиправними, скасування постанови,- В С Т А Н О В И Л А: У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання дій протиправними, скасування постанови. Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2024 року позовну заяву заяву визнано неподаною та повернено позивачу. Ухвала суду мотивована тим, що позивач у повній мірі не усунув недоліки позову у строк, встановлений судом, на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України позов вважається неподаним та повертається позивачу. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження по справі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що усі недоліки, зазначені в ухвалі від 26 лютого 2024 року про залишення позовної заяви без руху, позивачем були усунуті в повному обсязі в порядку, передбаченому чинним законодавством. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з наступних підстав. Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до положень частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у повній мірі не усунув недоліки позову у строк, встановлений судом, на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України позов вважається неподаним та повертається позивачу. Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. З матеріалів справи вбачається, що у лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання дій протиправними, скасування постанови. Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2024 року вищезазначену позовну заяву було залишено без руху та заявнику надано строк для усунення виявлених недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали. Підставою залишення заяви без руху є те, що позивачем подано до суду позов, а не скаргу у порядку передбаченому ст.447 ЦПК України На виконання вищезазначеної ухвали 20 березня 2024 року ОСОБА_1 подав до суду уточнену позовну заяву у вигляді скарги на дії державного виконавця. ( а.с. 23-27) Згідно ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань. Відповідно до ст. 1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява №48778/99). Україна, як учасниця Конвенції, повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист. Зокрема, у рішенні від 4.12.95 у справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що ст.6 Конвенції визначає гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданого національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права. У рішенні від 13 січня 2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та в рішенні від 28 жовтня 98 у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» ЄСПЛ указав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням §1 ст.6 конвенції. Отже, виходячи з норм Конституції, а також з норм міжнародного права, повертаючи позовну заяву не зазначивши причин такого повернення, з врахуванням заяви про усунення недоліків, суд першої інстанції припустився надмірного формалізму, і вказані дії суду унеможливили доступ позивача до правосуддя для захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи. Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права є обґрунтованими. Згідно ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин, ухвала суду першої інстанції постановлена передчасно, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 379 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2024 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя М.О. Макаров Судді А.П. Барильська Е.Л. Демченко