Постанова 4854 № 420/3714/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/3714/24 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П. Час і місце ухвалення: м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А. І. Ступакової І. Г. розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеського квартирно-експлуатаційного управління на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського квартирно-експлуатаційного управління про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеського квартирно-експлуатаційного управління, в якому просить: - визнати протиправною відмову, яка викладена в листі від 06.12.2023 р., вих. № 3187, Одеського квартирно-експлуатаційного управління в організації, у встановленому порядку, реалізації права ОСОБА_1 на житлову пільгу - виключення з числа службових Одеського квартирно- експлуатаційного управління квартири за адресою: АДРЕСА_1 .; - зобов`язати Одеське квартирно-експлуатаційного управління подати до Виконавчого комітету Одеської міської ради клопотання про виключення з числа службових квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог зазначається, що право військовослужбовця, вислуга років якого перевищує 20 років, на отримання жилого приміщення для постійного проживання прямо передбачене спеціальним законом, а практична реалізація цього права є несумісною із збереженням за наданою для постійного проживання квартирою юридичного статусу - службове житло, а тому бездіяльність Одеського КЕВ щодо виключення з числа службового квартири за адресою: АДРЕСА_1 для забезпечення заявника та членів його сім`ї постійним житлом є протиправною. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеського квартирно-експлуатаційного управління про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Одеського квартирно-експлуатаційного управління щодо не вчинення дій направлених на реалізацію права ОСОБА_1 на житлову пільгу - виключення з числа службових Одеського квартирно- експлуатаційного управління квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язано Одеське квартирно-експлуатаційного управління подати до Виконавчого комітету Одеської міської ради клопотання про виключення з числа службових квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Одеське квартирно-експлуатаційне управління подало апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянтом зазначено, що судом не взято до уваги вимоги щодо порядку виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком передбаченим Інструкцією про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом МОУ № 380 від 31.07.18р. Вказує, що для Одеського КЕУ буде неможливо виконати зобов`язання про подання належно оформленого клопотання до виконавчого комітету Одеської міської ради, тому що процедура виключення житла зі статусу службового складається не тільки з подання клопотання Одеським КЕУ. Одеське КЕУ самовільно, без відповідного рішення про надання та /або виключення житла з числа службового не може звертатися до виконавчого комітету Одеської міської ради з клопотанням про виключення з числа службових квартири АДРЕСА_2 . ЦУІІЗ листом №370/2/18209 від 25.12.2023 повторно інформував Одеське КЕУ, що відповідно до рішення заступника Міністра оборони України №2551/з/5 від 04.11.2022 заборонено вчиняти будь-які дії щодо забезпечення сімей військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби в запас або у відставку житлом для постійного проживання шляхом виключення квартир, в яких вони проживають з числа службового житла Міністерства оборони України Враховуючи, що відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю суд апеляційної інстанції, відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є полковником запасу, учасником бойових дій, інвалідом війни, колишнім начальником служби ракетно-артилерійського озброєння Південного оперативного командування Під час проходження військової служби ОСОБА_1 був забезпечений службовим житлом за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується ордером на службове жиле приміщення серії ПР №1859, виданого Приморською районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради 19 липня 2010 року Наказом МОУ №757 від 02.08.2010р. ОСОБА_1 було звільнено в запас за підпунктом б частини шостої (за станом здоров`я). 10.08.2023р., дружина полковника запасу ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась до Одеського КЕВ зі скаргою, в якій просила Одеське КЕВ надати відповідні документи щодо зміни статусу квартири службова за адресою: АДРЕСА_1 , в якій 12 років зареєстрований та проживає склад сім`ї ОСОБА_1 з п`яти осіб Листом Одеського КЕВ №1402 від 15.08.2023р., Одеське КЕВ повідомлено заявникащо відповідно до рішення заступника Міністра оборони України №2551/3/5 від 04.11.2022 та протоколу Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями №142 від 16.11.2022 року, в подальшому пропонується командирам військових частин, керівникам установ та організацій подавати до квартирно-експлуатаційних відділів (частин районів) пропозиції щодо надання житла для постійного проживання шляхом виключення з числа службових членам сімей військовослужбовців які загинули (померли) або пропали безвісти. як виняток, у зв`язку з неможливістю надання іншого житла. 30.11.2023р., представник позивача адвокат Шевчук Ю.А., в інтересах позивача, звернувся до Одеського КЕУ з письмовою заявою, в якій просив надати відповідні документи щодо зміни статусу квартири службова, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та звернутися до виконавчого комітету Одеської міської ради для виключення з числа службових вказаної квартири. Листом Одеського КЕУ №3187 від 06.12.2023 року повідомлено заявника, що відповідно до рішення заступника Міністра оборони України №2551/3/5 від 04.11.2022 року та протоколу Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями №142 від 16.11.2022 року в подальшому пропонується командирам військових частин, керівникам установ та організацій подавати до квартирно-експлуатаційних відділів (частин районів) пропозиції щодо надання житла для постійного проживання шляхом виключення з числа службових членам сімей військовослужбовців які загинули (померли) або пропали безвісти. як виняток, у зв`язку з неможливістю надання іншого житла. Позивач, вважаючи бездіяльність Одеського КЕУ протиправною та такою, що перешкоджає законній реалізації права ОСОБА_1 на виключення свого житла з числа службових звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем дотримано всі умови, які визначені Інструкцією, зокрема, на цей час позивач є звільненим у запас за станом здоров`я, має вислугу більше 20 років, має інвалідність ІІ групи, але постійного житла до цього часу не отримав, а немотивована бездіяльність квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси обмежує права позивача на забезпечення житлом, гарантовані Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей. Вивчивши матеріали справи, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Житловим кодексом України, Законом України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ, Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 03.08.2006 року № 1081, Інструкцією про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженою наказом Міністерства оборони України 30.11.2011 №737. Згідно ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. Приписами абз. 2 ч.2 ст.1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-XII (далі - Закон №2011-XII), держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла. Статтею 118 Житлового кодексу України визначено, що службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири. Механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців та членів їх сімей визначає Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081. Пунктом 2 Порядку №1081 визначено, що військовослужбовці та члени їх сімей забезпечуються службовими житловими приміщеннями, що відповідають вимогам житлового законодавства. У разі відсутності службового житлового фонду у військовій частині військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, розміщуються безоплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні - у сімейних гуртожитках. Житлово-побутові умови у зазначених казармах повинні відповідати вимогам, які пред`являються до гуртожитків, що призначені для проживання одиноких громадян. Для інших військовослужбовців військова частина зобов`язана орендувати житло з метою забезпечення ним військовослужбовців та членів їх сімей або за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднаймання (наймання) житлового приміщення у встановленому порядку. Таким чином, Порядком №1081 прямо передбачено право військовослужбовців самостійно визначатись, яким способом (шляхом) вони бажають реалізувати своє право на забезпечення житлом для постійного проживання. При цьому, реалізація забезпечення постійним житлом шляхом його виключення з числа службових жодним чином не пов`язується законодавством з квартирною чергою особи, яка обрала такий спосіб забезпечення житлом. Пункт 4 Порядку № 1081 визначає, що центральні органи виконавчої влади, які здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, правоохоронні органи спеціального призначення, Держспецтрансслужба та Держспецзв`язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями: видають нормативно-правові акти з питань забезпечення військовослужбовців житлом, а також щороку визначають обсяги службового житла і житла, що надається військовослужбовцям для постійного проживання; виділяють до 20 відсотків житла для забезпечення осіб, зазначених в абзаці другому пункту 3 цього Порядку, жилими приміщеннями для постійного проживання, що збудовані (придбані) за рахунок коштів державного бюджету та інших передбачених законодавством джерел і розташовані у населених пунктах, у яких вони перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, чи грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення в таких же обсягах. Відповідно до п.11 Порядку №1081 житлове приміщення виключається з числа службового, якщо відпала потреба в його використанні, а також якщо в установленому порядку його виключено з числа житлових приміщень. Виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної,міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу. Відповідно до п.33 Порядку № 1081 житлове приміщення, що надається військовослужбовцю для постійного проживання, повинне бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним та технічним вимогам. Пункт 34 визначає, що на підставі рішення про надання житла виконавчий орган районної, міської, районної у місті ради, а в закритому військовому містечку квартирно-експлуатаційний орган видає ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення, безпосередньо військовослужбовцю, на ім`я якого він виписаний, або за його дорученням іншій особі. Наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018р. №380, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.09.2018р. за №1020/32472, затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями Ця Інструкція визначає зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов. Пунктом 10 Розділу VII Інструкції №380 передбачено, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров`я, віком, у зв`язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи ІІ групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3-7 цього розділу. Виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком. На час розгляду справи, відсутні законодавчі норми, які б обмежували встановлену п.10 Інструкції №380 та п.3 Порядку №1081 можливість реалізації права позивача на виключення його квартири з числа службових. При цьому, таке виключення має здійснюватися за процедурою, визначеною пунктами 3-7 Розділу VII Інструкції №380. Так, пунктами 3-7 Розділу VII Інструкції №380 встановлено, що для прийняття рішення про надання житлових приміщень для постійного проживання житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) розглядає документи облікових справ військовослужбовців. Після розгляду документів облікової справи житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) приймає рішення про надання житлового приміщення для постійного проживання. Затверджений командиром військової частини протокол засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) разом з обліковою справою направляється військовою частиною до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, що є підставою для видання наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання. На підставі отриманих документів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району готує список надання житлової площі для постійного проживання. Список надання постійного житла, підписаний начальником КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, з обліковою справою військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, копією протоколу засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) направляється до ГКЕУ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю. Для розгляду Списку надання постійного житла Комісією з контролю на її засідання можуть запрошуватися голови житлових комісій військових частин (об`єднаних житлових комісій). За результатами розгляду Списку надання постійного житла Комісія з контролю приймає рішення окремо щодо кожного військовослужбовця про: погодження надання постійного житла; відмову в погодженні надання постійного житла із зазначенням причини такої відмови. Рішення Комісії з контролю оформлюється протоколом. У разі прийняття Комісією з контролю рішення щодо відмови в погодженні надання постійного житла воно підлягає новому розподілу у встановленому цією Інструкцією порядку протягом одного місяця та є підставою для скасування наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання. Рішення Комісії з контролю є обов`язковим для виконання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, військовими комісаріатами та військовими частинами. ГКЕУ на підставі рішення Комісії з контролю готує Список надання постійного житла у Збройних Силах України, що подається на затвердження заступнику Міністра оборони України (згідно з розподілом обов`язків). Затверджений Список надання постійного житла у Збройних Силах України є підставою для оформлення протягом десяти робочих днів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району та подання до виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради документів для видачі ордеру на постійну житлову площу, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення. До виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району надає облікову справу військовослужбовця разом з витягом із Списку надання постійного житла у Збройних Силах України, копію протоколу житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії), витяг із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання. З набранням чинності Інструкції № 380 порядок видачі ордеру на постійну житлову площу майже не змінився, лише збільшився обсяг документів, які КЕВ (КЕЧ) надає до виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради. Матеріалами справи підтверджено та сторонами у справі не заперечується, що позивач має вислугу на військовій службі більше 20 років, звільнений з військової служби за станом здоров`я та забезпечений службовим житловим приміщенням, у зв`язку з чим має право на виключення цього житла з числа службового в порядку, визначеному Інструкцією №380, та забезпечення ним для постійного проживання. Як свідчать матеріали справи та визнається учасниками справи, позивач неодноразово звертався до Одеського КЕВ стосовно надання відповідних документів щодо зміни статусу квартири службова за адресою: АДРЕСА_1 та щодо звернення до виконавчого комітету Одеської міської ради для виключення з числа службових вказаної квартири. Листами Одеського КЕВ №1402 від 15.08.2023р. та №3187 від 06.12.2023 року, Одеське КЕВ повідомлено заявника що відповідно до рішення заступника Міністра оборони України №2551/3/5 від 04.11.2022 та протоколу Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями №142 від 16.11.2022 року, в подальшому пропонується командирам військових частин, керівникам установ та організацій подавати до квартирно-експлуатаційних відділів (частин районів) пропозиції щодо надання житла для постійного проживання шляхом виключення з числа службових членам сімей військовослужбовців які загинули (померли) або пропали безвісти. як виняток, у зв`язку з неможливістю надання іншого житла. Колегія суддів зазначає, що покликання КЕВ на рішення заступника Міністра оборони України від 04 листопада 2022 №2551/з/5 не заслуговує на увагу, оскільки таке суперечить нормативним актам, що мають вищу юридичну силу Закону № 2011-XII, Порядку №1081 та Інструкції №380. Більш того, лист заступника Міністра оборони від 04.11.2022 №2551/з/5 не суперечить рішенню Міністра оборони України від 26.09.2022 №20241/з/3 щодо продовження встановленим порядком, відповідно до чинного законодавства, розгляд пропозицій із забезпечення військовослужбовців житлом для постійного проживання шляхом виключення його із службового фонду Міністерства оборони України, яке є чинним та підлягає виконанню. Так, за приписами Розділу VII Інструкції №380 КЕВ був зобов`язаний узагальнити та внести на розгляд Комісії з контролю список надання постійного житла з обліковою справою позивача, а Комісія з контролю за результатами розгляду прийняти рішення про погодження надання постійного житла або про відмову в погодженні надання постійного житла із зазначенням причини такої відмови. Крім того, чинним законодавством не встановлено підстав для відмови КЕВ у поданні клопотання про виключення житлового приміщення з числа службового до виконавчого органу відповідної ради, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у діях КЕВ протиправної бездіяльності, що порушує гарантоване законом право позивача на забезпечення житлом у встановленому порядку. При цьому, колегія суддів зазначає, що дійсно, діючим законодавством, зокрема, положеннями Інструкції №380, передбачено чітко визначену послідовну процедуру виключення отриманого військовослужбовцем житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання, складовими частинами якої (процедури) є: розгляд житловою комісією військової частини документів облікових справ військовослужбовців та прийняття відповідного рішення; направлення військовою частиною до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району затвердженого командиром військової частини протоколу засідання житлової комісії військової частини; підготовка КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району списку надання житлової площі та направлення його (з відповідними додатковими матеріалами) до ГКЕУ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю; підготовка ГКЕУ (за умови наявності рішення про погодження) Списку надання постійного житла у Збройних Силах України та подання його на затвердження заступнику Міністра оборони України, після затвердження якого здійснюється оформлення КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району документів для видачі відповідного ордеру, який подається до виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради разом з обліковою справою військовослужбовця разом з витягом із Списку надання постійного житла у Збройних Силах України, копію протоколу житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії), витяг із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання. Так, пунктом 11 Порядку №1081 передбачено дві самостійні підстави для виключення житлового приміщення з числа службового, а саме: якщо відпала потреба в його використанні; якщо в установленому порядку його виключено з числа житлових приміщень. Спірні правовідносини у даній справи стосуються саме процедури виключення квартири з числа службового приміщення. Відповідачем повністю ігноруються положення ст.12 Закону №2011-XII, п.3 Порядку №1081 та п. 10 Розділу VII Інструкції №380, якими передбачено право позивача, який забезпечений службовим житловим приміщенням, на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання. В оцінці спірних правовідносин слід виходити з того, що суд має право зобов`язати орган вчинити певні дії, які гарантували б захист прав і свобод людини, оскільки Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (ст.8). Одночасно, колегія суддів враховує, що частиною 2 пункту 11 Порядку №1081 органом, уповноваженим приймати рішення про виключення житлових приміщень з числа службового, визначено виконавчий орган районної, міської, районної у місті ради. Судом першої інстанції правомірно зазначено, що питання виключення житла з числа службового має вирішуватися виконавчим комітетом Одеської міської ради, а не квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси (правонаступник Одеське квартирно-екплуатаційне управління). Відповідач лише повинен подати клопотання за заявою військовослужбовця про розгляд цього питання разом з клопотанням начальнику гарнізону та командира військової частини. Не подаючи відповідне клопотання, квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси (правонаступник Одеське квартирно-екплуатаційне управління) прямо порушує конституційні права позивача на житло та гарантії, передбачені Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей. Відповідач у даній справі уповноважений на підготовку у визначеному законодавством порядку пакету документів. А відтак, на думку колегії суддів, задоволення заявлених позовних вимог лише відновить порушенні його права протиправною бездіяльністю відповідача та створить правові умови для реалізації позивачем його права на житло, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними. Враховуючи фактичну доведеність наявності права у позивача на забезпечення житлом для постійного проживання шляхом виключення з числа службових квартири за адресою АДРЕСА_3 та з огляду на неодноразові звернення позивача до відповідача щодо проходження процедури виключення наданого йому житлового приміщення з числа службового, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання КЕВ м. Одеса подати до Одеської міської ради клопотання про виключення з числа службових квартири за вказаною адресою для забезпечення сім`ї ОСОБА_1 постійним житлом. Отже, оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Керуючись ст. ст. 308, 311, ст.315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Одеського квартирно-експлуатаційного управління залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України. Повний текст постанови складено та підписано 23 липня 2024 року . Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А. І. Бітов Суддя: І. Г. Ступакова