Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/3762/24

Головуючий І інстанції: Котеньов О.Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 липня 2024 р. Справа № 520/3762/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Багатопрофільної приватної фірми "АСТРА" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024, по справі № 520/3762/24 за позовом Багатопрофільної приватної фірми "АСТРА" до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, ВСТАНОВИВ: Багатопрофільна приватна фірма "АСТРА" звернулась до суду із позовом, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2024/000101/2 від 01.02.2024; - визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807200/2024/000118 від 01.02.2024. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 позовні вимоги залишено без задоволення. Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що надані до митного оформлення документи містять повні і достовірні відомості про митну вартість товару і не містять жодних розбіжностей, тому виключають будь-які які сумніви у заявленій митній вартості. Стосовно підтвердження вартості витрат на транспортування товару апелянт зазначав, що 26.03.2019 із ТОВ «СВ БРОК» (експедитор) укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування № HSVO_2603/201. У свою чергу ТОВ «СВ БРОК» як експедитор уклав договір № 140720 від 14.07.2020 про надання послуг з перевезень вантажів з перевізником ФОП ОСОБА_1 , який і був вказаний у товаро-транспортному документі СМR № 8067 від 25.01.2024, враховуючи, що грошові розрахунки БПФ «АСТРА» проводила з ТОВ «СВ БРОК» як з експедитором, тому у ЕМД №24UA807200001868U9 від 01.02.2024 було вказано договір № HSVO_2603/2019 від 26.03.2019 між БПФ «АСТРА» та ТОВ «СВ БРОК». Витрати на морське перевезення товару до порту у м. Гданськ (Польща) понесені продавцем товару. Також апелент посилався на безпідставне визначення митним органом ціни товару із застосуванням показників раніше проведених операцій з товарами, які не є подібними до того, що ввозився БПФ «АСТРА». На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Як встановлено судовим розглядом, 29.03.2021 між Багатопрофільною приватною фірмою "АСТРА" (покупець) та SHANDONG FIBERGLASS GROUP CORP (продавець) укладено контракт № 29/03/21. Пунктом 1 Контракту передбачено, що продавець продає, а покупець купує товар за ціною і у кількості відповідно до інвойсів, які є невід`ємною частиною контракту на суму 100000 дол. США на умовах, викладених у даному контракті. Відповідно до п. 3.1, 4.1 продавець поставляє товар по даному контракту на умовах, зазначених у інвойсі. Поставка має бути здійснена протягом 15 календарних днів з дня виставлення інвойсу. Оплата за товар здійснюється відповідно до умов, вказаних у інвойсі. 01.02.2024 позивачем подано електронну митну декларацію № 24UA807200001868U9 для митного оформлення товарів: «Ровінг зі скловолокна….» код 7019120000, що надійшло на адресу БПФ «АСТРА» за зовнішньоекономічним контрактом SHANDONG FIBERGLASS GROUP CORP Industrial zone,Yishui, Linyi City, Shandong, 276400, China. На підтвердження митної вартості товару за основним методом разом з декларацією подано пакет документів: пакувальний лист (Packing list) від 16.11.2023 б/н; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) від 16.11.2023 №SDFE3231001; коносамент (Bill of Lading) від 21.11.2023 №QGD0515425; автотранспортна накладна (Road consignment note) від 25.01.2024 № 8067; сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) від 22.11.2023 №C236722314500148; банківський платіжний документ, що стосується товару від 07.11.2023 № 239; банківський платіжний документ, що стосується товару від 28.12.2023 № 244; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 26.01.2024 № 2401093; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 26.01.2024 № 8067; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 20.09.2023 б/н; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ДП УкрПромЗовнЕксп від 31.01.2024 № 219; страховий поліс від 17.11.2023 № 11153003902271129353; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаток № 1 від 14.05.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаток № 2 від 01.03.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 29.03.2021 № 29/03/21; договір про надання послуг митного брокера від 27.12.2012 № 82; договір (контракт) про перевезення від 26.03.2019 №HSVO_2603/2019 ; заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю Сертифікат якості від 19.07.2023; копія митної декларації країни відправлення від 18.11.2023 № 425820230001161225. При здійсненні митного контролю ЕМД № 24UA807200001868U9 від 01.02.2024 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів. Посадовою особою митного поста «Барабашово» до спецпідрозділу митниці (Управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД) направлений запит № 119 щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості товару № 1 за ЕМД № 24UA807200001868U9 від 01.02.2024. Харківською митницею було направлено електронне повідомлення про надання додаткових документів по ЕМД № 24UA807200001868U. Позивач листом від 01.02.2024 № 1-1 повідомив відповідача про відсутність додаткових документів для підтвердження митної вартості та просив прийняти рішення по митній вартості з метою уникнення простою транспортного засобу. 01.02.2024 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000101/2 за другорядним (резервним) методом та винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807200/2024/000118 від 01.02.2024. Не погодившись із рішеннями митного органу, позивач звернувся з позовом до суду. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача є правомірними, оскільки не доведено достатності чи належності податних декларантом документів на підтвердження заявленої митної вартості. Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Згідно з ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Відповідно до ч. ч. 2, 3, 5 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Відповідно до ч. 6 ст. 57 Митного кодексу України при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу. Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 Кодексу. З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на декларантові. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи. Колегія суддів зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених уст. 58 МК України. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Так, при здійсненні митного контролю ЕМД № 24UA807200001868U9 від 01.02.2024 у результаті порівняння задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості оцінюваних товарів з рівнем митної вартості подібного (аналогічного) товару, який був оформлений у максимально найближчий термін, встановлено, що рівень митної вартості товару згідно з ЄАІС: товар № 1 1,6 дол. США/кг, задекларований рівень митної вартості 0,66 дол.США/кг. За висновками митного органу подані до митного оформлення документи містили розбіжності, які суттєво мали вплив на правильність визначення митної вартості та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей стосовно ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема, позивачем не надано переклад митної декларації країни відправлення від 18.11.2023 №*425820230001161225*, у зв`язку з чим неможливо встановити відправника, одержувача товару, місце доставки та інші важливі відомості. У ході судового розгляду встановлено, що рішення митного органу про коригування митної вартості прийнято з огляду на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості, в зв`язку з тим, що: - наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству; - відсутні додатково понесені витрати з завантаження на транспортний засіб для доставки в Україну, а також зберігання товару в порту призначення (витрати не зазначені у відповідних графах ВМД та не відображені в жодному транспортному документі); - відсутній переклад експортної декларації; - наданий до митного оформлення прайс-лист від 20.09.2023 по суті є офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем та не відображає дійсну вартість; - рахунок щодо транспортних витрат наданий від особи, яка безпосередньо не транспортувала товар. Стосовно розбіжностей та неповноти інформації витрат на транспортування колегія суддів зазначає наступне. Так, за умовами поставки, визначеними у інвойсі № SDFE3231001 від 16.11.2023 до контракту № 29/03/21 від 29.03.2021 поставка товару здійснюється продавцем на умовах CIF м. Гданськ, Польща. На підтвердження вартості транспортування товару позивачем при митному оформленні товару надано коносамент № QGD0515425 від 21.11.2023, автотранспортну накладну від 25.01.2024 № 8067; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 26.01.2024 № 2401093; довідку про транспортні витрати від 26.01.2024 № 8067; договір (контракт) про перевезення від 26.03.2019 № HSVO_2603/2019. Так, згідно з договором транспортно-експедиторського обслуговування № HSVO_2603/201 від 26.03.2019 укладеного між позивачем (клієнт) та ТОВ «СВ БРОК» (експедитор) експедитор зобов`язується організувати за рахунок клієнта транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-експедиторських послуг клієнтові за погодженням сторін. У той же час, згідно товаро-транспортного документу СМR № 8067 від 25.01.2024 міжнародної товарно-транспортної накладної, перевізником товару є Vashchylko O.V. PE, однак відповідного договору на перевезення із зазначеним перевізником позивачем до митного оформлення не надано. Стосовно наданої довідки про транспортні витрати від 26.01.2024 № 8067 слід вказати, що зі змісту останньої не видається можливим встановити, що товар, доставка якого здійснювалась ТОВ «СВ БРОК», є товаром, задекларованим відповідно до ЕМД № 24UA807200001868U9 від 01.02.2024 перевозився ТОВ «СВ БРОК», оскільки відсутні посилання на договір про перевезення, номер зовнішньоекономічного контракту, відповідно до якого здійснюється перевезення. Зазначена довідка містить відомості щодо загальної вартості доставки товару за маршрутом: порт Гданськ (Польща) - митний кордон Яготин (Україна) у розмірі - 104260,67 грн. з урахуванням вантажно-розвантажувальних робіт за межами митної території України. Крім того позивачем був наданий рахунок на оплату № 2401093 від 26.01.2024, виставлений експедитором ТОВ «СВ БРОК», який містив перелік послуг: організація перевалки вантажу, вантажно-розвантажувальні роботи за межами митної території - 46978,13 грн., організація міжнародного перевезення вантажу за маршрутом м. Гданськ (Польща) - м/п Ягодин (України) - 57282,54 грн. Крім того, позивачем до митного оформлення не надавались банківські документи на підтвердження здійсненої оплати послуг з транспортування вантажу. Заперечуючи проти висновків митного органу в цій частині позивач, у тому числі, зазначив, що ТОВ «СВ БРОК» як експедитор уклав договір № 140720 від 14.07.2020 про надання послуг з перевезень вантажів з перевізником ФОП ОСОБА_1 , який і був вказаний у товаро-транспортному документі СМR № 8067 від 25.01.2024, довідка про транспортні витрати від 26.01.2024 № 8067 надрукована на фірмовому бланку ТОВ «СВ БРОК», містить відомості про автомобіль, яким перевозився товар, зазначений у ЕМД № 24UA807200001868U9 від 01.02.2024, а враховуючи, що грошові розрахунки БПФ «АСТРА» проводила з ТОВ «СВ БРОК» як з експедитором, тому у ЕМД №24UA807200001868U9 від 01.02.2024 було вказано договір № HSVO_2603/2019 від 26.03.2019 між БПФ «АСТРА» та ТОВ «СВ БРОК». Стосовно таких доводів колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 3.1 контракту поставка товару здійснюється на умовах, зазначених у інвойсах, відповідно до правил Інкотермс. Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Так, згідно з наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» для підтвердження витрат на транспортування декларантом можуть надаватись рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Відповідно до ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Згідно з п. 1.2, 1.3 договору транспортно-експедиторського обслуговування № HSVO_2603/201 від 26.03.2019, укладеного між позивачем (клієнт) та ТОВ «СВ БРОК» (експедитор), умови перевезення оформлюються заявкою. Під кожне конкретне перевезення Клієнт надає експедитору Заявку в якій оговорюється вся необхідна інформація, що стосується перевезення. За умовами п. 4.2.3 договору № HSVO_2603/201 від 26.03.2019 за організацію транспортно-експедиційного обслуговування Клієнт сплачує погоджені платежі з перевезення вантажу морським транспортом (фрахт), супутні витрати, пов`язані з таким перевезенням (навантаження, розвантаження, агентський збір і т.п., експедиторські послуги), що оформлюється відповідною Заявкою. Пунктом 4.5 договору № HSVO_2603/201 від 26.03.2019 передбачено, що Експедитор після надання (виконання відповідної заявки) складає акт виконаних робіт і надає його Клієнту. Втім, до митного органу та суду позивачем не надано відповідні заявки, акти про надання послуг з перевезення вантажу, наявність яких передбачено договором на перевезення № HSVO_2603/201 від 26.03.2019. Також, документів щодо фактичної плати товару до митного оформлення надано не було. Стосовно доданої позивачем до позовної заяви міжнародної товарно-транспортної накладної СМR № 8067 від 25.01.2024 та зазначеного у п. 16 «перевізник» останньої інформацію щодо Vashchylko O.V. PE колегія суддів зазначає, що жодних документів стосовно залучення до перевезення товару, придбаного позивачем, перевізника Vashchylko O.V. PE ні під час митного оформлення товару, ні під час судового розгляду справи позивачем не надано. Крім того, у відповідь на запит відповідача щодо надання додаткових документів, що містять відомості про тра6нспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори, рахунки збереження товарів в порту призначення, позивачем було повідомлено, що до митного оформлення надано весь обсяг документів. Враховуючи викладене, слід вказати, що підтвердити транспортні витрати позивача із наданих ним документів не видається можливим, оскільки наданими документами не підтверджено наявності відносин між безпосереднім перевізником та транспортно-експедиційною компанією, не усунуто розбіжностей у поданих під час митного оформлення та процедури консультацій документів - як і щодо транспортування товару, так і щодо оплати транспортних послуг. Стосовно надання перекладу митної декларації країни відправлення від 18.11.2023 №*425820230001161225* колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст. 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок. Так, позивачем до митного оформлення надано митної декларації країни відправлення від 18.11.2023 №*425820230001161225*, складену китайською мовою, у зв`язку з чим наявні перешкоди у встановленні відправника, одержувача товару, місця доставки, географічного пункту прибуття за умови поставки CIF та порту відправлення товару. При цьому, посилання позивача на те, що вказані відомості не є суттєвими в питанні підтвердження митної вартості товару, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на сукупну кількість розбіжностей та недоліків у поданих до митного оформлення документів. Стосовно посилання відповідача на недоліки оформлення прайс-листа від 20.09.2023 колегія суддів вважає зазначає, що в силу положень ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, якою визначено перелік обов`язкових документів, які підтверджують митну вартість товарів, прайс-лист до таких документів не відноситься, втім за умови сумнівів у визначеній декларантом вартості товару може використовуватись задля встановлення дійсної вартості. Однак, наданий до митного оформлення прайс-лист відомостей щодо найменування товару, артикулу, якості товару (за необхідності), одиниці виміру, ціни з обов`язковим зазначенням валюти, передбаченої системи знижок виробника, умов поставки, умов платежу, термінів поставки, характеру тари та упаковки не містить. Стосовно наданого позивачем експертного висновку ДП УкрПромЗовнЕксп 219 від 31.01.2024, за змістом якого згідно з інвойсом від 16.11.2023 №SDFE3231001 до контракту № 29/03/21 від 29.03.2021 предметом імпорту є склоровінг FIBERGLASS roving ECR15-600D-608 за ціною 0,530 дол. США/кг, на умовах поставки CIF, згідно з аналізом даних спеціалізованих торговельних майданчиків, цінової інформації виробників та постачальників відповідної продукції, рівень цін на вказаний товар на рівні 0,530 дол. США/кг. відповідає поточній кон`юнктурі ринку, слід зазначити, що відповідно до Національного стандарту № 1 висновок про вартісні характеристики, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. Натомість наданий висновок містить лише посилання на джерела інформації: інтернет ресурси аlibaba.com, made-in-china.com, indiamart.com, а отже встановленим вимогам не відповідає. Таким чином, у зв`язку з викладеним посадовою особою митниці під час аналізу документів, наданих разом з МД № 24UA807200001868U9 від 01.02.2024 було виявлено розбіжності та недоліки, наявність яких становить перешкоду у підтвердженні числових значень складових митної вартості товарів, а саме складових, передбачених ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України. Враховуючи вищевикладене, відповідачем доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів не надано. Зазначене, в свою чергу, свідчить про наявність підстав для коригування митної вартості товару та використання другорядного методу на основі наявної інформації з програмно-інформаційного комплексу ЄАІС щодо митного оформлення подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено на митній території України. Доводи позивача щодо безпідставного визначення митним органом ціни товару із застосуванням показників раніше проведених операцій з товарами, які, на думку позивача, не є подібними до того, що ввозився БПФ «АСТРА», не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи. Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів відповідає вимогам ст. 55 МК України, оскільки містить обґрунтуванні причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а тому є правомірним та скасуванню не підлягає. Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а оскаржувані рішення скасуванню. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Багатопрофільної приватної фірми "АСТРА" - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 по справі № 520/3762/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов