LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Перший апеляційний адміністративний суд200/3108/23

від 23.07.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року у справі № 200/3108/23 залишити без змін.

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 липня 2024 року справа №200/3108/23 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року (головуючий суддя І інстанції Троянова О.В.), складеного в повному обсязі 21 вересня 2023 року, у справі № 200/3108/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення індексації грошового забезпечення, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про: визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 25.08.2017 року по 28.02.2018 року включно; стягнення індексації грошового забезпечення за період з 25.08.2017 року по 28.02.2018 року у сумі 18706 гривень 42 копійки із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44; визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 27.10.2020 року включно; стягнення індексації-різниці грошового забезпечення 4022 гривні 55 копійок в місяць у загальній сумі 128 202 гривні 56 копійок за період з 01.03.2018 року по 27.10.2020 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 25.08.2017 року по 28.02.2018 року включно. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 25.08.2017 року по 31.08.2017 року у розмірі 842,27 грн, за період з 01.09.2017 по 30.11.2017 року включно у розмірі 3896,78 грн щомісячно, за період з 01.12.2017 по 28.02.2018 року включно у розмірі 4258,75 грн щомісячно, з урахуванням вже виплачених сум індексації. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати ОСОБА_1 в повному розмірі грошової індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 27.10.2020 року включно із застосуванням щомісячної індексації-різниці у розмірі 4022,55 гривень відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію-різницю у розмірі 4022,55 гривень за період з 01.03.2018 по 27.10.2020 року включно. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. З таким рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив його скасувати та відмовити у задоволені позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що за період з 25.08.2017 року по 28.02.2018 року у відповідача були відсутні фінансові ресурси для виплати індексації, оскільки з 01 січня 2016 року грошове забезпечення військовослужбовцям відповідно до протокольного рішення Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 3 було значно збільшено за рахунок збільшення розмірів їх преміювання. Для виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в січні 2016 року - лютому 2018 року фінансового ресурсу в Міністерстві оборони України не було. Фінансування на виплату індексації не здійснювалося. Зазначив, що визначення базового місяця для розрахунку індексації належить до дискреційних повноважень відповідача, які суд перебирати на себе не може. Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином. Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак листом суд першої інстанції повідомив, що справу в паперовому вигляді не формувалась. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп`ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду». Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд». Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , є громадянином України (паспорт № НОМЕР_3 виданий органом 4454 18 вересня 2018 року), та учасником бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_4 від 07 травня 2019 року). Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України має адміністративну процесуальну дієздатність. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26.08.2017 року №47 солдата ОСОБА_1 з 25 серпня 2017 року зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27.10.2020 року №422 старшого солдата ОСОБА_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 08 вересня 2020 року №218-РС з військової служби в запас за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з 27 жовтня 2020 року виключено зі списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року у справі №200/1235/21-а частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 25.08.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 25.08.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 27.10.2020 року включно з урахуванням абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 25.08.2017 по 28.02.2018 з урахуванням абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. В іншій частині позовних вимог відмовлено. На звернення позивача з питань виплати грошового забезпечення Військовою частиною НОМЕР_1 надано відповідь листом від 22.12.2021 року №0989/10/980, відповідно до якої в картках особового рахунку військовослужбовців наданих до цього листа вказані також всі розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. В довідці-розрахунку індексації грошового забезпечення №0989/10/322 від 30.04.2021 наданою на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.04.2021 у справі №200/1235/21-а вказані розміри та підсумки нарахованої і сплаченої індексації з вказанням місяців підвищення посадових окладів. Сума по розрахунку (після утримання військового збору 1,5%) була сплачена позивачу на картковий рахунок платіжним дорученням №2543 від 26.05.2021 року. Відповідно до довідки-розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 №0989/10/322 від 30 квітня 2021 року, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 , за період з 25.08.2017 по 31.08.2017 року позивачу не нараховано індексацію грошового забезпечення, за період з вересня 2017 по листопад 2017 року включно нараховано індексацію грошового забезпечення у розмірі 1666,08 грн. щомісячно (виходячи із коефіцієнту індексації - 231,40); за період з грудня 2017 по лютий 2018 року включно - у розмірі 1740,24 грн. щомісячно (виходячи із коефіцієнту індексації - 241,70); за період з березня 2018 по листопад 2018 року включно не нараховано індексацію грошового забезпечення; за період з грудня 2018 по лютий 2019 року включно нараховано індексацію грошового забезпечення у розмірі 71,08 грн. щомісячно (виходячи із коефіцієнту індексації - 3,7); за період з березня 2019 по квітень 2019 року включно - у розмірі 134,47 грн. щомісячно (виходячи із коефіцієнту 7,0); за період з травня 2019 по 27 жовтня 2020 року включно не нараховано індексацію грошового забезпечення. Усього 10701,14 грн. При цьому, сума сплаченої індексації за період з 25 серпня 2017 по листопад 2018 року включно складає 0,00 грн., за період з грудня 2018 по лютий 2019 року включно - 71,08 грн. щомісячно; за період з березня 2019 по квітень 2019 року включно - 134,47 грн. щомісячно; за травень 2019 року -0,00 грн.; за червень 2019 року - 134,47 грн.; за період з липня 2019 по листопад 2019 року включно - 206,72 грн. щомісячно; за період з грудня 2019 по липень 2020 року включно - 216,51 грн. щомісячно; за період з серпня 2020 по вересень 2020 року включно - 226,29 грн. щомісячно; за період з 01 жовтня 2020 по 27 жовтня 2020 року включно - 197,09 грн. Усього 4032,00 грн. Різниця до сплати 6669,14 грн. Отже, предметом спору у даній справі є наявність правових підстав для не нарахування та не виплати позивачу у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 25.08.2017 по 28.02.2018 року включно та за період з 01.03.2018 по 15.06.2019 року у фіксованому розмірі. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції, яким позовні вимоги задоволено частково, з наступних підстав. Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-ХІІ (далі Закон № 1282-ХІІ) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Відповідно до ст. 3 цього Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»). Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. Відповідно до ст. 5 Закону № 1282-ХІІ підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Відповідно до ст. 6 Закону № 1282-ХІІ у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок №1078). Згідно із пунктом 1-1 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту. У той же час, Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної. У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір. Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку № 1078). Судами встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09.04.2021 року у справі №200/1235/21-а було, зокрема, зобов`язано відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 25.08.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. Відповідачем на виконання зазначеного рішення проведено нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 25.08.2017 по 28.02.2018 року включно у розмірі 10 218,96 грн., з яких за період з 25.08.2017 по 31.08.2017 року включно - 0 грн., за період з вересня по листопад 2017 року включно - 1666,08 грн. щомісячно, за період з грудня 2017 по лютий 2018 року включно - 1740,24 грн. щомісячно. Водночас, з аналізу зазначеної довідки встановлено, що відповідачем невірно розраховано індексацію грошового забезпечення позивача враховуючи наступне. Так, у серпні 2017 року величина приросту індексу споживчих цін становила 221,5, у період з вересня 2017 по листопад 2017 року включно - 231,4, у період з грудня 2017 по лютий 2018 року включно - 241,7. Прожитковий мінімум у період з серпня 2017 по листопад 2017 року включно становив 1684 грн, у період з грудня 2017 по лютий 2018 року включно - 1762 грн. При цьому, відповідно до положень пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за період з 25.08.2017 по 31.08.2017 року включно становить: 1684 / 31 (кількість днів) * 7 (кількість відпрацьованих днів) * 221,5 / 100 = 842,27 грн. Відповідно, застосовуючи зазначений метод, у період з вересня по листопад 2017 року сума індексації грошового забезпечення складає: 1684 * 231,4 / 100 = 3896,78 грн. щомісячно, за період з грудня 2017 по лютий 2018 року включно: 1762 * 241,7 / 100 = 4258,75 грн. щомісячно. Отже, сума індексації грошового забезпечення за період з 25.08.2017 по 28.02.2018 року включно, яка підлягала нарахуванню та виплаті позивачу становить - 25 308,86 грн. Підсумовуючи, слід зазначити, що сума індексації, яка не донарахована та не виплачена позивачу за цей період становить 25 308,86 6669,14 грн. = 18 639,72 грн. Позивач стверджує, що відповідачем на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.04.2021 року у справі №200/1235/21-а було сплачено індексацію грошового забезпечення у розмірі 6503,40 грн. після утримання військового збору, до утримання - 6602,43 грн. Водночас, судами встановлено на підставі листа Військової частини НОМЕР_1 від 22.12.2021 року №0989/10/980, що в довідці-розрахунку індексації грошового забезпечення №0989/10/322 від 30.04.2021 року наданою на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.04.2021 року у справі №200/1235/21-а вказані розміри та підсумки нарахованої і сплаченої індексації. Сума по розрахунку (після утримання військового збору - 1,5%) була сплачена позивачу на картковий рахунок. На підставі довідки-розрахунку індексації грошового забезпечення №0989/10/322 від 30.04.2021 року, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 , що до сплати підлягала сума 6669,14 грн. (до утримання військового збору). Доказів виплати індексації за зазначений період у зменшеному розмірі матеріали справи не містять, та позивачем не надано доказів протилежного. Водночас, посилання відповідача на обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі. Враховуючи відсутність у суду повноважень самостійно здійснювати розрахунки суми індексації, належним способом захисту прав та інтересів позивача є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу суми щомісячної індексації грошового забезпечення за період з 25.08.2017 року по 31.08.2017 року у розмірі 842,27 грн, за період з 01.09.2017 по 30.11.2017 року включно у розмірі 3896,78 грн щомісячно, за період з 01.12.2017 по 28.02.2018 року включно у розмірі 4258,75 грн щомісячно, з урахуванням фактично виплачених сум індексації. Стосовно позовних вимог щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 27.10.2020 року включно, суд зазначає наступне. Порядок проведення індексації грошових доходів населення окрім виплати поточної індексації передбачає можливість виплати індексації-різниці. Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078). Судом встановлено, що у цій справі правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації з 1 березня 2018 року не є спірними, оскільки учасники справи не заперечували і не оспорювали тих обставин, що індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року, перевищив поріг індексації у жовтні 2018 року, був опублікований Держстатом у листопаді 2018 року і з грудня 2018 року у Позивача з`явилося право на індексацію, яка надалі виплачувалася йому до звільнення з військової служби. Щодо «фіксованої» суми індексації, то слід зазначити, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок №1078 такого поняття не містять. Цей термін застосовувався у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується. З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці. Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: - сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); - сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4). Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки. Аналізуючи вищевказані положення спеціального підзаконного нормативно-правового акта, суд зауважує, що підвищення посадового окладу у певному місяці не тягне за собою безумовне припинення виплати індексації у подальших періодах. В даному випадку, абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 передбачено спеціальний механізм захисту прав працівника для забезпечення підтримання рівня його платоспроможності, який полягає у тому, що навіть у випадку підвищення посадового окладу та зміни місяця підвищення доходу (базового місяця), роботодавцю необхідно вираховувати розмір підвищення доходу і визначати різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідної особи для того, щоб запобігти зменшенню загального рівня доходу через припинення нарахування індексації. Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення. Якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку №1078. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21. Пунктом 2 Постанови №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Судами встановлено, що у лютому 2018 року розмір грошового забезпечення позивача становив 8 815,68 грн, а у березні 2018 року 9 256,28 грн, що підтверджується карткою особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 №264 за 2018 рік, виданою відповідачем 22.12.2021 року за №0989/10/983. Таким чином, грошовий дохід позивача у зв`язку з підняттям з 01.02.2018 посадових окладів збільшився на 440,6 грн. (9 256,28 - 8 815,68 грн = 440,6 грн). Величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в березні 2018 року розрахована наступним шляхом: Лютий 2008 - 102,7% (Індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата) = 1,027; Березень 2008 - 103,8% = 1,038; Квітень 2008 - 103,1% - Г,031; Травень 2008 - 101,3% = 1,013; Вересень 2008 - 101,3% - 100,8% (червень 2008) х 99,5% (липень 2008) X 99,9% (серпень 2008) х 101,1% (вересень 2008) = 1,013; Жовтень 2008 - 1.01,7% == 1,017; Листопад 2008 - 101,5% = 1,015; Грудень 2008 - 102,1% = 1,021; Січень 2009 - 102,9% = 1,029; Лютий 2009 - 101,5% = 1,015; Березень 2009 - 101,4% = 1,014; Травень 2009 - 101,4% = 100,9% (квітень 2009) х 100,5% (травень 2009) = 1,014; Червень 2009 - 101,1% = 1,011; Жовтень 2009 - 101,4% = 99,9% (липень 2009) х 99,8% (серпень 2009) х 100,8 (вересень 2009) х 100,9% (жовтень 2009) = 1,014; Листопад 2009 - 101.1% = 1,011; Січень 2010 - 102,7% = 100,9% (грудень 2009) х 101,8% (січень 2010) = 1,027; Лютий 2010- 101.9% = 1,019; Вересень 2010 - 103,5% = 100.9% (березень 2010) х 99,7% (квітень 2010) х 99,4% (травень 2010) х 99,6% (червень 2010) х 99,8% (липень 2010) х 101,2% (серпень 2010) х 102,9% (вересень 2010) = 1,035; Грудень 2010 -101,6% = 100,5% (жовтень 2010) х 100.3% (листопад 2010) х 100,8% (грудень 2010) = 1,016; Березень 2011 - 103,3% = 101,0% (січень 2011) х 100,9% (лютий 2011) х 101,4% (березень 2011) = 1,033; Квітень 2011 - 101,3% = 1,01.3; Червень 2011 - 101,2% = 100,8% (травень 2011) х 100,4% (червень 2011) = 1,012; Березень 2014 - 101,98% = 98,7% (липень 2011) х 99,6% (серпень 2011) х 100,1% (вересень 2011) х 100,0% (жовтень 2011) х 100,1% (листопад 2011) х 100.2% (грудень 2011) х 100,2% (січень 2012) х 100,2% (лютий 2012) х 100,3% (березень 2012) х 100,0% (квітень 2012) х 99,7% (травень 2012) х 99,7% ( червень 2012) х 99,8% (липень 2012) х 99,7% (серпень 2012) х 100,1% (вересень 2012) х 100,0% (жовтень 2012) х 99,9% (листопад 2012) х 100.2% (грудень 2012) х 100,2% (січень 2013) х 99.9% (лютий 2013) х 100,0% (березень 2013) х 100,0% (квітень 2013) х 100,1% (травень 2013) х 100,0%. (червень 2013) х 99,9% (липень 2013) х 99,3% (серпень 2013) х 100,0% (вересень 2013) х 100,4% (жовтень 2013) х 100,2% (листопад 2013) х 100,5% (грудень 2013) х 100,2% (січень 2014) х 100,6% (лютий 2014) х 102,2% (березень 2014) = 1,020; Квітень 2014 - 103,3% = 1,033; Травень 2014 - 103,8 = 1,038; Липень 2014 - 101,4% =. 101,0% (червень 2014) х 100.4% (липень 2014) = 1,014; Вересень 2014 - 103,72% = 100,8% (серпень 2014) х 102,9% (вересень 2014) = 1,037; Жовтень 2014 102,4% = 1,024; Листопад 2014 - 101,9% = 1,019; Грудень 2014 - 1.03,0% = 1,030; Січень 2015 - 103.1% = 1,031; Лютий 2015 - 105,3 = 1,053;. Березень 2015 - 110,8% = 1,108; Квітень 2015 - 1.14% = 1,140; Травень 2015 - 102,2% = 1,022; Листопад 2015 - 101,55% = 100,4% (червень 2015) х 99,0% (липень 2015) х 99,2% (серпень 201.5) х 102,3% (вересень 2015) х 98,7% (жовтень 2015) х 102,0% (листопад 2015) = 1,016; Квітень 2016 - 105,79% = 100,7% (грудень 2015) х 100,9% (січень 2016) х 99,6 (лютий 201.6) х 101,0% (березень 201.6) х 103,5 (квітень 2016) = 1,058; Жовтень 2016 - 104,0% = 100,1% (травень 2016) х 99,8% (червень 2016) х 99,9% (липень 2016) х 99,7% (серпень 2016) х 101,8% (вересень 2016) х 102,8% (жовтень 2016) = 1,040; Січень 2017 - 103,85% = 101,8% (листопад 2016) х 100,9% (грудень 2016) х 101.1% (січень 2017) = 1,038; Квітень 2017 - 103,74% = 101,0% (лютий 201.7) х 101,8% (березень 2017) х 100,9% (квітень 2017) = 1,03.7; Липень 2017 - 1.03,1.3% = 1.01,3% (травень 2017) х 101,6% (червень 2017) х 100,2% (липень 20.17) - 1,031; Жовтень 2017 - 103,12% = 99,9% (серпень 2017) х 102,0% (вересень 2017) х 101,2% (жовтень 2017) = 1,031; Січень 2018 - 103,44% = 1.00,9% (листопад 2017) х 101,0% (грудень 201.7) х. 101,5% (січень 2018) = 1,034. 1,027 х 1,038 х 1,031 х 1,013 х 1,013 х 1,017 х 1,015 х 1.021 х 1,029 х 1,015 х 1,014 х 1,014 х 1,011 х 1,014 х 1,011 х 1,027 х 1.019 х 1,035 х 1,016 х 1,033 х 1,013 х 1,012 х 1,020 х 1,033 х 1.038 х 1.014 х 1,037 х 1,024 х 1,019 х 1,030 х 1,031 х 1,053 х 1,108 х 1.140 х 1.022 х 1,016 х 1,058 х 1.040 х 1,038 х 1.037 х 1.031 х 1,031 х 1,034 = 3,533 =>353,3% 353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100% = 253,3% (Величина приросту індексу споживчих цін). У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн. Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100, що, в даному випадку становить: 1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4463,15 грн. Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн. 440,6 грн. = 4022,55 грн. Отже, починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абз. 3, 4, пункту 5 Порядку № 1078 підлягала виплаті позивачу у розмірі 4022,55 грн. щомісячно до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини. З матеріалів справи встановлено, що за період з 01.03.2018 по 27.10.2020 року включно відповідачем виплачена позивачу лише поточна індексація грошового забезпечення без виплати щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення 4022,55 грн, що не заперечується відповідачем. Разом з цим, виплата вказаної індексації не виключає необхідності щомісячної виплати позивачу індексації-різниці за наявності правових підстав для її виплати. Отже, бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати в повному розмірі грошової індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 по 27.10.2020 року включно із застосуванням щомісячної індексації-різниці у розмірі 4022,55 гривень відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, є протиправною. Водночас, враховуючи відсутність у суду повноважень самостійно здійснювати розрахунки суми індексації, належним способом захисту прав та інтересів позивача є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу суми щомісячної індексації грошового забезпечення у зазначений період. Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, шляхом зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача щомісячну індексацію-різницю у розмірі 4022,55 гривень за період з 01.03.2018 по 27.10.2020 року включно. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують. Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року у справі № 200/3108/23 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 23 липня 2024 року. Судді А.В. Гайдар Е.Г. Казначеєв І.Д. Компанієць

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»