Постанова Київський апеляційний суд № 369/1633/24

Справа №369/1633/24 Головуючий в суді І інстанції - Лисенко В.В. Провадження № 33/824/2099/2024 Доповідач в суді II інстанції - Свінціцька О.П. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 червня 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд в особі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Оберемка Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Горбача І.В. на постанову судді Києво - Святошинського районного суду Київської області від 12 лютого 2024 року, в с т а н о в и в: Постановою судді Києво - Святошинського районного суду Київської області від 12 лютого 2024 року ОСОБА_1 , громадянку України, яка працює головним бухгалтером ТОВ «Ваш Перевізник», яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 (сто сімдесят) гривень в дохід держави. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона, 26.12.2023 року, в Київській області, Бучанському районі, в с. Святопетрівське, по вул. Богдана Хмельницького, 7, офіс. 25, вчинила правопорушення, а саме: ведення податкового обліку з порушеннями, занижено податок на прибуток за III, IV квартали 2021, I-IV квартали 2022, І квартал 2023, занижено ПДВ за вересень, жовтень, грудень 2021, січень, березень, червень, липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2022, січень, лютий, травень 2023, завищено залишок від'ємного значення ПДВ за березень 2022, чим порушено п. 44.1, п. 44.2, ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10, п. 201.11 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами і доповненнями, про що складено акт про результати планової документальної виїзної перевірки від 02.01.2024 N8/10-36-07-14/36942062. У апеляційній скарзі захисник Горбач І.В. вважає постанову суду першої інстанції протиправною, такою, що винесена з грубим порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, вказав на порушення судом вимог ст.268 КУпАП, оскільки 09.02.2024 року ОСОБА_1 було подане клопотання про відкладення розгляду справи, однак суд розглянув справу у її відсутності. Крім того, вважає що судом були також порушені вимоги ст.256 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 не надавали протокол про адміністративне правопорушення, а тому ОСОБА_1 впевнена, що вказаний протокол не містить її підпису, як і не містить доказів відмови від його підписання. Також, ставить під сумнів факт направлення ОСОБА_1 даного протоколу, оскільки на офіційну адресу, за якою знаходиться підприємство ТОВ «Ваш Перевізник», на якому ОСОБА_1 працює головним бухгалтером, та з приводу діяльності якого складено протокол про адміністративне правопорушення, вказаний протокол не надходив. Крім того, захисник вказав, що за результатами перевірки діяльності ТОВ «Ваш Перевізник» було складено акт, після чого, 14.02.2024 року, в межах десятиденного строку з дня отримання акту перевірки ТОВ «Ваш Перевізник» було подано заперечення на вказаний акт перевірки в порядку п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України , однак станом на день подання апеляційної скарги будь яких рішень за результатами проведеної перевірки не отримували, отже результати , які визначені в акті перевірки, є неузгодженими. Крім того, вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено конкретну суть адміністративного правопорушення та не зазначено об`єктивної сторони правопорушення, яка б відповідала диспозиції ч.1 ст.163-1 КУпАп, оскільки не розкриті її складові, а тому він має бути визнаний судом неналежним доказом. Разом з тим, зазначив, що єдиною підставою для складання протоколу за ст.163-1 КУпАП є наявність узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки, однак останнє відсутнє в матеріалах даної справи. За таких обставин вважає що провадження у справі слід закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП. Вислухавши пояснення: ОСОБА_1 та її захисника, які подану апеляційну скаргу підтримали, підтвердили її доводи та просили її задовольнити; вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав. Як вбачається з постанови судді Києво - Святошинського районного суду Київської області від 12 лютого 2024 рокуОСОБА_1 визнано винною та притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона вела податковий облік з порушеннями, занизила податок на прибуток за III, IV квартали 2021, I-IV квартали 2022, І квартал 2023, занизила ПДВ за вересень, жовтень, грудень 2021, січень, березень, червень, липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2022, січень, лютий, травень 2023, завищила залишок від'ємного значення ПДВ за березень 2022 , чим, на думку суду, вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-1 КУпАП. Свій висновок суддя обґрунтував наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 17.01.2024 року №181 та матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Разом з тим, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції встановив, що наведений вище висновок судді, так само як і матеріали, що зібрані по справі, на які суддя послався у своїй постанові, не дають підстав вважати, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, з огляду на таке. Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ст. 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, як документа, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів. Зокрема, у протоколі зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Частиною першою статті 163-1 КУпАП передбачено відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України. Норма ч. 1 ст. 163-1 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, проте для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП. Проте, складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не відповідає даним вимогам закону, оскільки в ньому не відображено суть адміністративного правопорушення та конкретні дії останньої, як головного бухгалтера ТОВ «Ваш Перевізник» , які призвели до порушення порядку ведення податкового обліку, тобто протокол фактично не містить суті вчиненого адміністративного правопорушення виходячи з диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а тому не є доказом в розумінні ст. 251 КУпАП. Згідно з п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Згідно з п.п.86.7.5 п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному п.п.86.7.1 цього пункту. Згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. Згідно з п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У відповідності з п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Як вбачається з долучених до апеляційної скарги документів, TOB «Ваш Перевізник» подало заперечення на акт перевірки до Головного управління ДПС у Київській області, яке ще не розглянуте комісією. Так, оскільки на день розгляду справи судом відсутні будь-які рішення за результатами проведення перевірки, будь-які грошові зобов`язання, що відображені в акті перевірки є неузгодженими. Тобто, висновки акту перевірки є неузгодженими та їх не можна вважати належним доказом в справі. Отже і цей доказ суд не може покласти в основу своїх висновків, а інших доказів в матеріалах справи немає. Таким чином жодні дані, які б на час винесення постанови та апеляційного розгляду свідчили про порушення ОСОБА_1 вимог податкового обліку і доводили її винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, у справі відсутні. Відтак, суд дійшов помилкового висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Враховуючи ці та інші обставини, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що постанова судді Києво - Святошинського районного суду Київської області від 12 лютого 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП не може бути визнана законною та обґрунтованою, оскільки висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах закону. За таких обставин, за наслідками апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу захисника Горбача І.В. задовольнити, постанову судді Києво - Святошинського районного суду Київської області від 12 лютого 2024 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу зазначеного вище адміністративного правопорушення. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисника Горбача І.В. задовольнити. Постанову судді Києво - Святошинського районного суду Київської області від 12 лютого 2024 року щодо ОСОБА_1 скасувати. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу вказаного адміністративного правопорушення. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя О.П. Свінціцька