Постанова Волинський апеляційний суд № 161/1577/24

Справа № 161/1577/24 Провадження №33/802/482/24 Головуючий у 1 інстанції:Ковтуненко В. В. Доповідач: Гапончук В. В. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 липня 2024 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Гапончук В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Жуковського Віталія Валентиновича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 червня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, місце роботи невідоме, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України, В С Т А Н О В И В: Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.06.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, місце роботи невідоме, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, і підданно його адміністративному стягненню в вигляді накладення адміністративного штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в гривневому еквіваленті становить 17 000 гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, місце роботи невідоме, на користь держави судовий збір в сумі 605,60 гривень. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 06.01.2024 року, о 19.04 годині в місті Луцьк, по вулиці Конякіна, 31, Волинської області, керував транспортним засобом «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, порушення координації рухів, та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.45-46). Не погоджуючись із постановою судді захисник Жуковський В.В. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій просить постанову скасувати та постановити нове рішення, яким адміністративну справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України - закрити. Вказує на те, що мотивуючи своє рішення суд першої інстанції вказав про те, що ОСОБА_1 не з`явився з невідомих суду причин. Проте, станом на день розгляду справи, тобто 06.06.2024 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м.Луцька» з 04.06.2024 року. ОСОБА_1 05.06.2024 року була написана відповідна заява про відкладення розгляду справи, до якої було додано підтвердження його перебування на лікуванні. Оскільки самостійно прибути він не мав можливості, через свого товариша ОСОБА_2 останній передав заяву, проте судом заяву не було прийнято від сторонньої особи, хоча працівники ДСО повідомили про наявність такої заяви секретаря судових засідань. В подальшому, по його прибуттю в зал судових засідань на 10:00 годину 06.06.2024 року судом також було відмовлено в отриманні такої заяви. ОСОБА_1 13.06.2024 року під час перебування на стаціонарному лікуванні звернувся до суду, де отримав повний текст судового рішення від 06.06.2024 року. Вважає, що судом при розгляді справи не було об`єктивно досліджено відеозапис з нагрудних камер поліцейського, оскільки на відеозаписі, що міститься на файлі «ІМЮ_9830.тр4» з 00:00 по 00:11 секунди видно, як чоловік, одягнений в коричневу куртку сідає на задні праві сидіння пасажира ТЗ «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1 . На відеозаписі, що міститься на файлі «уібео_2024-01-08_15-33- ЗЗ.тр4» на 00:42 секунди видно, як працівник поліції відчиняє задні праві двері ТЗ «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 , де знаходиться ОСОБА_1 в одязі коричневого відтінку. В подальшому, на усіх відеозаписах ОСОБА_1 заперечує факт керування транспортним засобом пояснюючи, що він пасажир та заперечуючи факт керування транспортним засобом, а тому пояснював свою відмову від проходження тесту на вживання алкогольних напоїв, оскільки для нього, як для пасажира, відсутні обмеження перебувати в тз в стані алкогольного сп`яніння. З відеозапису не вбачається, щоб ОСОБА_1 сідав за кермо транспортного засобу, однак подальше слідкування за тз «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1 вказує набажання працівників поліції притягнути до адміністративної відповідальності водія, а не ОСОБА_1 як пасажира. Оскільки працівники поліції не змогли затримати водія відразу після зупинки авто, на думку ОСОБА_1 , стало причиною складання адміністративного протоколу «на будь-кого» (в даному випадку на нього) задля підняття статистики розкритих правопорушень. Долучені до матеріалів відеозаписи не вказують на керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , натомість навпаки вказують на те, що такі відомості, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення не перебувають «поза розумним сумнівом», оскільки з відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 сідає в автомобіль на заднє сидіння, а в момент зупинки транспортного засобу після завершення його руху - продовжує там же перебувати (а.с.52-56). В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження вказує про те, що оскаржуване рішення було отримано ОСОБА_1 13.06.2024 року, оскільки з 04.06.2024 року він перебував на стаціонарному лікуванні КП «Волинська обласна психіатрична лікарня» Волинської обласної ради. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду від 06.06.2024 року (а.с.62-63). В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Жуковський В.В., будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду справи (а.с.66) не з`явилися. Від особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на адресу апеляційного суду 22.07.2024 року надійшла заява про слухання справи у його відсутності (а.с.67). А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 та його захисник Жуковського В.В.,відповідно до вимог ст.268 КпАП України. Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та матеріалами справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку. Згідно ст.289 КпАП України скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою прокурора, особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Відповідно до ч.2 ст.294 КпАП України, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. З матеріалів справи вбачається, що постанова щодо ОСОБА_1 постановлена 06.06.2024 року за участю захисника ОСОБА_1 адвоката Жуковського В.В. (а.с.45-46). В матеріалах справи міститься розписка захисника про ознайомлення із постановою та порядком отримання копії постанови (а.с.47). Відповідно до положень ч.2 ст.294 КУпАП, останній день для подачі апеляційної скарги враховуючи вихідні дні є 17.06.2024 року. Апеляційну скаргу захисник Жуковський В.В. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав 24.06.2024 року, що підтверджується поштовим штемпелем проставленим на конверті (а.с.64), тобто після спливу передбаченого законом десятиденного строку на апеляційне оскарження. Нормами законодавства визначено, що під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Європейський Суд з прав людини в рішенні «Рябих проти Росії» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Таким чином Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Враховуючи те, що і захиснику Жуковському В.В., і ОСОБА_1 було відомо про час та місце слухання справи, в матеріалах справи відсутні відповідні клопотання про відкладення судового розгляду, ОСОБА_1 користувався послугами адвоката, а захисник є ознайомлений з процедурою оскарження такого рішення, в судове засідання апеляційного суду учасники не з`явилися для дачі пояснень по суті колопотання про поновлення процесуального строку, тому суд не вбачає підстав для визнання причин, вказаних у вимогах про поновлення строку на апеляційне оскарження, такими, що заслуговують на увагу в даному випадку, а тому відмовляє у поновленні строку на апеляційне оскарження. Відповідно апеляційну скаргу слід повернути апелянту. Дана постанова не перешкоджає повторному звернення з апеляційної скаргою. На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, - П О С Т А Н О В И В: В поновленні строку захиснику Жуковському Віталія Валентиновичу в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на подачу апеляційної скарги на постанову суддіЛуцького міськрайонного суду Волинської області від 06 червня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України відмовити. Апеляційну скаргу захисника Жуковського Віталія Валентиновича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 червня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України, повернути скаржнику. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.