Постанова Вінницький апеляційний суд № 138/1345/24

Справа № 138/1345/24 Провадження № 33/801/629/2024 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Ясінський Ю. А. Доповідач: Сопрун В. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 липня 2024 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі судді Сопруна В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.122-2 та ч.1 ст.130 КУпАП, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13 червня 2024 року, в с т а н о в и в: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №182289, 25 квітня 2024 року о 22:55 год по вул. Соборній в с. Ломозів Могилів-Подільського району Вінницької області водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Mercedes-Benz Vito 110», д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, здійснену шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольорів. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.4 ПДР, за що передбачена відповідальність ст.122-2 КУпАП. Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №182371, 25 квітня 2024 року о 22:55 год по вул. Соборній в с. Ломозів Могилів-Подільського району Вінницької області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz Vito 110», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки, прилад «ARBF 0398», результат тесту №3326 - 0,75 проміле. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП. Постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13 червня 2024 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає її незаконною, винесену з неповним дослідженням зібраних у справі доказів, грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Просив скасувати постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13 червня 2024 року, а провадження у справі закрити. Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Вперше справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було призначено до розгляду на 17 липня 2024 року на 09:00 год. Проте, 15 липня 2024 року на адресу апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява в якій просив відкласти судове засідання, у зв`язку з його перебуванням в лікарні, підтвердження чого надасть в наступне судове засідання. Апеляційний суд відклав розгляд справи на 23 липня 2024 року на 09:00 год. 22 липня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гримайло К.Л. подала заяву про перенесення розгляду справи на іншу дату. Апеляційний суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. З огляду на вищевикладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 та його адвоката Гримайло К.Л. Також апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 не було надано суду докази його перебування в лікарні. Крім того, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи (ч.6 ст.294 КУпАП). Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень п.2.4. Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю. Відповідно до положень частини 1 статті 122-2 КУпАП невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців. Відповідно до положень частини 1 статті 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. П.2.9а Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Висновок суду першої інстанції про те, що у його діях наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме: -протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №182289, 25 квітня 2024 року о 22:55 год по вул. Соборній в с. Ломозів Могилів-Подільського району Вінницької області водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Mercedes-Benz Vito 110», д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, здійснену шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольорів. -протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №182371, 25 квітня 2024 року о 22:55 год по вул. Соборній в с. Ломозів Могилів-Подільського району Вінницької області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz Vito 110», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки, прилад «ARBF 0398», результат тесту №3326 - 0,75 проміле. - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; - направленням на огляд водія. Також, вказані обставини підтверджуються відеозаписом з місця події, відеофіксація велась на нагрудні бодікамери працівників поліції, згідно з яким працівники поліції намагалися зупинити транспортний засіб за допомогою проблискових маячків, однак водій не реагував та почав втікати. Крім того, в подальшому було запропоновано водієві пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, після згоди та проходження якого результат тесту у водія ОСОБА_1 показав 0,75 проміле. Встановлені обставини щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані сп`яніння та невиконання вимог працівника поліції щодо зупинки транспортного засобу стали підставою для складання протоколів за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП. Порушень законодавства, які ставили-б під сумнів законність судового рішення в ході апеляційного розгляду не встановлено. Доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. В своєму рішенні від 29 червня 2007 року по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі». Враховуючи положення ст. 251 КУпАП, матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновку суду щодо доведеності вини останнього у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2 та ч.1 ст.130 КУпАП. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли, і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення. Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. Враховуючи наведене, підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови районного суду відсутні. За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.294 КУпАП, суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13 червня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-2 та ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду В. В. Сопрун