Постанова 4856 № 600/5856/23-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/5856/23-а Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк Олександр Петрович Суддя-доповідач: Сушко О.О. 19 липня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сушка О.О. суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 38595868) щодо підготовки довідки для виплати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 908 від 11 липня 2007 року, згідно з якою розмір грошового забезпечення за останньою посадою, яку займав ОСОБА_1 становив 5 945,00 грн; - зобов`язати Головне управління ДСНС України у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 38595868) підготувати та надати до Державної служби з надзвичайних ситуацій України оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за відповідною посадою на день його звільнення, для виплати йому одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 908 від 11 липня 2007 року, із урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри додаткових видів грошового забезпечення та премії; - визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 38595868), яка полягає у не підготовці висновку щодо можливості виплати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , одноразової грошової допомоги в разі інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та подачі його разом із документами, передбаченими постановою Кабінету Міністрів України № 908 від 11 липня 2007 року, до Державної служби з надзвичайних ситуацій України для прийняття рішення про призначення такої одноразової грошової допомоги; - зобов`язати Головне управління ДСНС України у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 38595868) у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 908 від 11 липня 2007 р. та з урахуванням оновленої довідки про розмір грошового забезпечення підготувати висновок щодо можливості виплати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , одноразової грошової допомоги в разі інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у зв`язку із встановленням йому інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби, та направити висновок разом із іншими документами, передбаченими постановою Кабінету Міністрів України № 908 від 11 липня 2007 року, до Державної служби з надзвичайних ситуацій України для прийняття рішення про призначення такої одноразової грошової допомоги. Відповідно до рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов. На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що у позивача у зв`язку з встановленням інвалідності ІІ групи виникло право на отримання одноразової грошової допомоги у відповідності до частини 3 статті 118 Кодексу цивільного захисту України. Позивач звернувся до Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги в разі інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, передбаченої Кодексом цивільного захисту України та постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №

908. У відповідь Головне управління ДСНС України у Чернівецькій області повідомило позивача, що оскільки з 22.04.2023 року втратив чинність Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, який був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 р. № 908, а на сьогодні чинний порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги відсутні, то у Головного управління ДСНС у Чернівецькій області відсутні правові підстави для практичної реалізації клопотання позивача. Позивач з такою бездіяльністю відповідача не погоджується, наголошуючи на тому, що станом на 21 квітня 2023 року, що є датою встановлення йому інвалідності ІІ групи, Порядок № 908 зі змінами та доповненнями був чинним. На переконання позивача, згідно зі статтею 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, а тому норми, встановлені Порядком № 908, поширюються на спірні правовідносини та мають бути застосовані у цій справі. Тому позивач вважає, що оскільки право на отримання одноразової допомоги у нього виникло 21 квітня 2023 року, то у відповідача не було правових підстав для відмови у прийнятті заяви позивача про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із втратою чинності Порядку №

908. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААГ №353387 позивачу 21 квітня 2023 року встановлена друга група інвалідності. У графі причина інвалідності зазначено, що така пов`язана з проходженням військової служби. Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив виплатити йому грошову допомогу у зв`язку з захворюванням, пов`язаним з проходженням служби та встановленням інвалідності. Листом від 15 червня 2023 року №6901-3137/6916 Головне управління ДСНС у Чернівецькій області повідомило позивача про відсутність правових підстав практичної реалізації його зави, оскільки з 22 квітня 2023 року втратив чинність Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, який був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №908. Також у листі вказано, що на час надання відповіді, чинний порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги відсутні. При цьому наведено і положення частини 3 статті 118-3 Кодексу цивільного захисту України. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, відповідно до свідоцтва про хворобу № 242 від 30.07.2010, затвердженого Центральною лікарсько-експертною комісією МНС України 10.08.2010 р., ОСОБА_1 було визнано непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у воєнний час на підставі статей 39б, 54б, 67г, 13в гр. ІІ Розкладу хвороб та Таблиці додаткових вимог Г графи 9 (додаток № 1 до положення, введеного в дію наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008). Постановою лікарсько-експертної комісії МНС України про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва встановлено, що захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби (копія свідоцтва про хворобу міститься в матеріалах справи). 21 квітня 2023 року позивачу було встановлено інвалідність ІІ групи. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби, що вбачається із довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 353387 від 21.04.2023, копія якої міститься в матеріалах справи. Тобто, саме у зв`язку із встановленням позивачу II групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, останній і звернувся до Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги в разі інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, передбаченої Кодексом цивільного захисту України та постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 908 (копія заяви міститься в матеріалах справи). У відповідності до статті 118 Кодексу цивільного захисту України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - одноразова грошова допомога) - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно із цим Кодексом мають право на її отримання. Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту. На виконання статті 118 Кодексу цивільного захисту України Кабінет Міністрів України постановою від 11 липня 2007 року № 908 затвердив Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Порядок № 908). Слід звернути увагу, що на момент виникнення спірних правовідносин, а саме 21 квітня 2023 року, що є датою встановлення ОСОБА_1 інвалідності ІІ групи, Порядок № 908 зі змінами та доповненнями був чинним та підлягав застосуванню. Підпунктом 2 пункту 2 Порядку № 908 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що грошова допомога виплачується: особам рядового і начальницького складу у разі настання інвалідності в період проходження служби та особам, звільненим із служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення, а якщо інвалідність настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, незалежно від строку, який минув після звільнення із служби, у розмірі: 48-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи; 42-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи; 36-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи. Отже, Порядок № 908, затверджений на виконання статті 118 Кодексу цивільного захисту України, є спеціальним нормативно-правовим актом, який передбачає порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги при настанні наслідків інвалідності уже звільненим особам. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 606/1020/16-а та від 13 жовтня 2020 року у справі № 761/18802/15-а. За таких обставин, оскільки право на отримання одноразової допомоги у позивача виникло у момент встановлення йому інвалідності 21 квітня 2023 року, то у відповідача не було правових підстав для відмови у прийнятті заяви ОСОБА_1 про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із втратою чинності відповідного Порядку №

908. Частина перша статті 58 Конституції України визначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної сили в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Такий самий підхід застосовується і щодо дії процесуальної норми права. Зокрема, у ст. 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. При цьому закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі. Конституційний Суд України також висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп). Водночас, у статті 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією України, не є вичерпними; конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Конституційний Суд у Рішенні від 28 квітня 2009 року № 9-рп/2009, вказуючи на недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, закріплених у законах України, наголосив, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань призводить до порушення принципів соціальної, правової держави, ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави (абзац п`ятий пункту 5 мотивувальної частини). Також слід звернути увагу на те, що позивач проходив службу в такій структурі, як ДСНС, у зв`язку із чим він наділений спеціальним статусом в контексті соціальних гарантій. У своїх рішеннях Конституційний Суд України вказує на те, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян, як під час проходження служби, так і після її закінчення (рішення № 5-рп/2002). Тобто, визнання законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно раніше закріплених в них прав і свобод людини і громадянина Конституційний Суд України вважає скасуванням або обмеженням цих прав і свобод. Таким чином, виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій для військовослужбовців, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства або прийняттям нових законодавчих актів, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення та соціальних гарантій виникають не в момент звернення за призначенням пенсії чи іншої грошової допомоги, а в момент виникнення права на їх призначення. Беручи до уваги викладене, оскільки на ГУ ДСНС України в Чернівецькій області покладено обов`язок по проведенню процедурних дій з метою оформлення відповідних документів для подальшого вирішення питання про виплату одноразової грошової допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (ДСНС України), а на момент виникнення спірних правовідносин, а саме 21 квітня 2023 року, що є днем встановлення позивачу інвалідності був чинним Порядок № 908, то суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про правомірність дій відповідача щодо відмови у реалізації вищевказаного права позивача через відсутність діючого нормативно-правового акта. Враховуючи викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про задоволення позову. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю. Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року скасувати. Прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. Визнати протиправними дії Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 38595868) щодо підготовки довідки для виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 908 від 11 липня 2007 року, згідно з якою розмір грошового забезпечення за останньою посадою, яку займав ОСОБА_1 становив 5 945,00 грн. Зобов`язати Головне управління ДСНС України у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 38595868) підготувати та надати до Державної служби з надзвичайних ситуацій України оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за відповідною посадою на день звільнення ОСОБА_1 , для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 908 від 11 липня 2007 року, із урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри додаткових видів грошового забезпечення та премії; Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 38595868), яка полягає у не підготовці висновку щодо можливості виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), одноразової грошової допомоги в разі інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та подачі його разом із документами, передбаченими постановою Кабінету Міністрів України № 908 від 11 липня 2007 року, до Державної служби з надзвичайних ситуацій України для прийняття рішення про призначення такої одноразової грошової допомоги; Зобов`язати Головне управління ДСНС України у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 38595868) у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 908 від 11 липня 2007 р. та з урахуванням оновленої довідки про розмір грошового забезпечення підготувати висновок щодо можливості виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), одноразової грошової допомоги в разі інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у зв`язку із встановленням йому інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби, та направити висновок разом із іншими документами, передбаченими постановою Кабінету Міністрів України № 908 від 11 липня 2007 року, до Державної служби з надзвичайних ситуацій України для прийняття рішення про призначення такої одноразової грошової допомоги. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сушко О.О. Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.