Постанова Київський апеляційний суд № 761/10479/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 761/10479/24 № апеляційного провадження: 33/824/3002/2024 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 липня 2024 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Слюсар Т.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Гаврика Антона Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Шевченківського районного суду міста Києвавід 11 квітня 2024 року під головуванням судді МіхєєвоїІ.М., якою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,- У С Т А Н О В И Л А : Постановою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11 квітня 2024 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. Судом встановлено, що 02 березня 2024 року приблизно о 05 год. 33 хв., ОСОБА_1 рухаючись в м. Києві по вул. Борщагівській, 10, керувала транспортним засобом «Toyota», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: підвищена жвавість, виражене тремтіння пальців рук, зіниці очей які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп`яніння у кабінеті лікаря-нарколога відмовилася у встановленому законом порядку. Вказаними діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України і такі дії особи кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись з указаною постановою, 09 травня 2024 року адвокат Гаврик А.В. в інтересах ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити, оскільки постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою. В обґрунтування вимог зазначено, що судом першої інстанції не було з`ясовано чи мало місце вчинення адміністративного правопорушення та надано неналежну оцінку доказам, а саме не здійснення судом оцінки, яка ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вказує, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння не відмовлялася. Крім того, в апеляційній скарзі порушено питання поновлення строку на апеляційне оскарження в якому адвокат Гаврик А.В. в інтересах ОСОБА_1 , просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 11 квітня 2024 року. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку вказав, що з оскаржуваною постановою ОСОБА_1 ознайомилася лише 08 травня 2024 року в ЄДРСР, у зв`язку з чим просить поновити строк апеляційного оскарження. В матеріалах справи відсутні докази на спростування доводів скаржника. Крім того зазначає, що ОСОБА_1 не з'явилася у судове засідання для розгляду протоколу про адміністративне правопорушення у зв`язку з тим, що їй не приходила повістка про виклик до суду з датою та часом розгляду справи. З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити представнику ОСОБА_1 адвокату Гаврику А.В. строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 11 квітня 2024 року як такий, що пропущений з поважних причин. Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. В судове засідання ОСОБА_1 та її представник не з`явилися про розгляд справи повідомлені належно (а.с. 29-30). Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Згідно положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Відповідно до положень п. 1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. За п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду визначає Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за № 1103 (далі - Порядок). Відповідно до п. п. 2,3,6,7 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 також передбачає, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як убачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення складеного 02 березня 2024 року, приблизно о 05 год. 33 хв., ОСОБА_1 рухаючись в м. Києві по вул. Борщагівській, 10, керувала транспортним засобом «Toyota», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: підвищена жвавість, виражене тремтіння пальців рук, зіниці очей які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп`яніння у кабінеті лікаря-нарколога відмовилася у встановленому законом порядку. Вказаними діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України і такі дії особи кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до протоколу, в ньому зазначено місце вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення. Також протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності. При цьому, вказаний протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підписала. Матеріали даного провадження також містять відеозапис події, який є доказом у справі. Дослідивши зазначений відеозапис встановлено та чітко вбачається, що працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі. ОСОБА_1 погодилася, а потім відмовилася пройти огляд, хоча працівником поліції було роз`яснено наслідки такої відмови. Виявлені працівниками поліції у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння в розумінні п. п. 6 п. 3 п. п. 2 п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 , не відмовлялася від проходження огляду спростовується протоколом про адміністративне правопорушення, підписаним порушницею, у якому відсутні будь-які заперечення щодо дій працівників поліції, а також відеозаписом, відповідно до якого вона відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. Вищезазначений відеозапис містить достовірні дані про дії водія ОСОБА_1 та працівників поліції на момент зупинки транспортного засобу й складання протоколу про адміністративне правопорушення, що має істотне значення для правильного вирішення даної справи та є допустимим доказом згідно положень ст. 251 КУпАП. До того ж інформація яка міститься на відеозапису, є достатньою для висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Отже, волевиявлення ОСОБА_1 на відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у передбаченому законом порядку було добровільним та усвідомленим. Щодо самої відеозйомки, то слід зазначити, що вона працівниками поліції проводилась на законних підставах у відповідності до вимог ст. 40 Закону України "Про національну поліцію". Відеозапис події відповідає вимогам ст. 251 КУпАП, відповідно до вимог якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису. Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Також, як зазначалось вище, відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Оскільки сам факт відмови від проходження медичного огляду в медичній установі утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, то апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому, сам факт відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, не заперечувався (протилежного судом не встановлено). Отже докази, наявні в матеріалах адміністративного провадження, в повній мірі дозволяють встановити обставини, які мають значення для розгляду даної справи щодо ОСОБА_2 , а переконливих підстав для сумнівів з приводу обставин, які наведено у справі, не встановлено. Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа "Гірвісаарі проти Фінляндії", п. 32). Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено, як не встановлено істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції. Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції про встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи. Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова районного суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП,- П О С Т А Н О В И Л А: Клопотання адвоката Гаврика Антона Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити. Поновити адвокату Гаврику Антону Вікторовичу в інтересах ОСОБА_1 строку на оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 11 квітня 2024 року. Апеляційну скаргу адвоката Гаврика Антона Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 11 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано стягненню, залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Т.А. Слюсар