Ухвала КАС ВС № 160/32802/23

УХВАЛА 18 липня 2024 року м. Київ справа № 160/32802/23 адміністративне провадження № К/990/26909/24 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Олендера І.Я., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.05.2024 у справі №160/32802/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання внести зміни до наказу, в с т а н о в и в: Товариство з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової служби України від 20.10.2023 №872 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2024 рік» в частині закріплення Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» за Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (№з/п 835, стовбчик 4 «Територіальний орган ДПС, що здійснює податкове супроводження великих платників податків» Додатку до наказу «Реєстр великих платників податків на 2024 рік»); зобов`язати Державну податкову службу України внести зміни до наказу ДПС України від 20.10.2023 №872 «Про затвердження Реєстру платників податків на 2024 рік» шляхом заміни Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (№з/п 835, стовбчик 4 «Територіальний орган ДПС, що здійснює податкове супроводження великих платників податків» Додатку до наказу «Реєстр великих платників податків на 2024 рік»). Товариством з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» також було подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просив: - зупинити дію наказу Державної податкової служби України від 20.10.2023 №872 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2024 рік» в частині закріплення Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» за Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (№ з/п 835, стовбчик 4 «Територіальний орган ДПС, що здійснює податкове супроводження великих платників податків» Додатку до наказу «Реєстр великих платників податків на 2024 рік»); - заборонити Державній податковій службі України вчиняти будь-які дії та приймати рішення щодо зміни місця обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» і переведення його на облік в Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків; - заборонити Північному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків вчиняти будь-які дії щодо взяття на облік Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро»; - заборонити Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків вчиняти будь-які дії щодо зняття з податкового обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро». Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 15.12.2023, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.05.2024, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» про забезпечення позову задовольнив. Зупинив дію наказу Державної податкової служби України від 20.10.2023 №872 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2024 рік» в частині закріплення Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» за Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (№з/п 835, стовбчик 4 «Територіальний орган ДПС, що здійснює податкове супроводження великих платників податків» Додатку до наказу «Реєстр великих платників податків на 2024 рік»). Заборонив Державній податковій службі України вчиняти будь-які дії та приймати рішення щодо зміни місця обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» і переведення його на облік в Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Заборонив Північному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків вчиняти будь-які дії щодо взяття на облік Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро». Заборонив Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків вчиняти будь-які дії щодо зняття з податкового обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро». Зазначив, що ухвала набирає чинності з 15.12.2023 і підлягає негайному виконанню на підставі частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України). Строк пред`явлення ухвали до виконання до 15.12.2026. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова служба України через підсистему «Електронний суд» 11.07.2024 звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.05.2024 у справі №160/32802/23, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» про забезпечення позову відмовити в повному обсязі. При зверненні до суду з касаційною скаргою, відповідачем також заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень. При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам КАС України, Верховним Судом встановлено наступне. Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Згідно з частиною другою статті 328 КАС України в касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України в касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Частиною четвертою статті 328 КАС України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що Державна податкова служба України вже зверталась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у цій справі раніше, яку Верховний Суд ухвалою від 09.07.2024 повернув особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила належного викладення підстав касаційного оскарження спірних у цій справі судових рішень. Верховний Суд визнав незмістовним і недостатнім наведене скаржником обґрунтування підстави для касаційного оскарження судових рішень визначену, зокрема, пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України та роз`яснив скаржнику вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, в тому числі, і у випадку подання касаційної скарги на підставі абзацу другого частини четвертої статті 328 цього ж Кодексу. Під час перевірки вдруге поданої контролюючим органом касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.05.2024 у справі №160/32802/23, Верховним Судом встановлено, що її зміст щодо підстав для касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій є ідентичним до тієї, яку було повернуто ухвалою Верховного Суду від 09.07.2024 та яку суд касаційної інстанції визнав необґрунтованою. Так, усуваючи недоліки вперше поданої касаційної скарги, відповідач повторно, як на підставу касаційного оскарження судових рішень у цій справі, посилається на положення пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України - неправильне застосування судами статей 150, 151 КАС України без урахування правових висновків Верховного Суду, викладених у низці постанов (мова про які йдеться безпосередньо у касаційній скарзі). У свою чергу, Верховний Суд повторно роз`яснює скаржнику, що пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України визначає підставу касаційного оскарження виключно рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанови суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом, у разі неправильного застосування судом/судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, суди попередніх інстанцій врахувавши правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 15.02.2023 у справі №160/9989/22, від 08.06.2023 у справі №160/1140/23, від 09.08.2023 у справі №160/5482/23 дійшли висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову у справі №160/32802/23, оскільки, як зазначили суди, до розгляду справи по суті, рішення Державної податкової служби України суттєво впливає на ведення господарської діяльності позивача, а невжиття заходів забезпечення позову може призвести до невідворотних витрат та перепон у веденні господарської діяльності. У свою чергу, скаржником такі висновки судів не спростовано та жодним чином не обґрунтовано в чому саме полягає помилковість врахування судами вищенаведеної практики Верховного Суду. Як і при поданні касаційної скарги вперше, скаржник не погоджується саме з результатом прийнятого судами першої та апеляційної інстанції рішення за наслідком розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» про забезпечення позову, проте конкретних доводів (з належним їх обґрунтуванням), які б вказували, зокрема, на неправильне застосування судами норм матеріального права та/або порушення судами норм процесуального права скаржник так і не наводить. До того ж, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.06.2024, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової служби України від 20.10.2023 №872 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2024 рік» в частині закріплення Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» за Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (№з/п 835, стовбчик 4 «Територіальний орган ДПС, що здійснює податкове супроводження великих платників податків» Додатку до наказу «Реєстр великих платників податків на 2024 рік»). В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовлено. Ухвалою Верховного Суду від 09.07.2024 (№К/990/25125/24) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.06.2024 у справі №160/32802/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання внести зміни до наказу на підставі пункту 1 частини першої статті 333 КАС України. Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Право на доступ до суду, зокрема, до суду апеляційної/касаційної інстанції, не є абсолютним; вимоги, за яких таке право може бути реалізоване в порядку адміністративного судочинства, врегульовані КАС України. Вимоги, за яких може бути реалізоване право на касаційне оскарження в адміністративній справі, визначені - главою 2, розділу ІІІ КАС України. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень у касаційному порядку. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала. Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що враховуючи межі перегляду, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму процесуального права порушено судами першої та (або) апеляційної інстанцій, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). А тому, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції. Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника. Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, - у х в а л и в: Касаційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.05.2024 у справі №160/32802/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання внести зміни до наказу повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя І.Я. Олендер