LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС910/2262/16

від 18.07.2024 · Господарська
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Гасанова Георгія Мразовича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 у справі №910/2262/16.

УХВАЛА 18 липня 2024 року м. Київ cправа № 910/2262/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В., розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Гасанова Георгія Мразовича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Гасанова Георгія Мразовича до Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Київська міська рада, про визнання співвласником приміщення, ВСТАНОВИВ: 01.07.2024 до Касаційного господарського суду надійшла, сформована в системі «Електронний суд» 28.06.2024, касаційна скарга Фізичної особи-підприємця Гасанова Георгія Мразовича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 (повний текст складено 21.06.2024) у справі № 910/2262/16. За результатами перевірки матеріалів поданої касаційної скарги Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі № 910/2262/16 і в обґрунтування цієї відмови зазначає про таке. За змістом пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Частиною п`ятою статті 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2)справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. З процесуальних документів убачається, що позовну заяву у цій справі подано у 2016 році, предметом якої є вимога Фізичної особи-підприємця Гасанова Георгія Мразовича про визнання співвласником приміщення, а саме визнання за ним права часткової власності на майно загальною вартістю 552 254,87грн, при цьому вартість частки майна, яку позивач просить визнати своєю власністю складає 434 822,87 грн. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Стаття 162 ГПК України містить положення, за яким у позовній заяві має зазначатися ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються або оспорюються. Пунктом 2 частини першої статті 163 ГПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2016 установлено у розмірі 1 378,00грн. Отже, предметом позову у цій справі є вимога про визнання права власності на майно, вартість якого становить 434 822,87 грн, що менше ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 378,00 грн х 500 = 689 000,00 грн), а тому у розумінні ГПК України постанова Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 у справі № 910/2262/16 не підлягає касаційному оскарженню. Касаційний господарський суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності". Отже, тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника. Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України"). Подана касаційна скарга не містить жодних обґрунтувань оскарження судових рішень у цій справі з посиланням на підпункти а, б, в, г пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України та фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності втрутитися у зміст оскаржуваного судового рішення, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду попередньої інстанції тільки через те, що таке рішення оскаржено і скаржник вважає його незаконним, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Гасанова Георгія Мразовича немає. З урахуванням вказаного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Гасанова Георгія Мразовича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 у справі № 910/2262/16, оскільки цю скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За таких обставин, керуючись статтями 12, 163, 234, 287, 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Гасанова Георгія Мразовича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 у справі №910/2262/16. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий Н. О. Волковицька Судді С. К. Могил О. В. Случ

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»