Постанова 4875 № 922/202/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 липня 2024 року м. Харків Справа № 922/202/24 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О. за участю секретаря судового засідання: Бєлкіної О.М., за участю представників сторін: від позивача - Дударенко А.Д. на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1287913 від 22.05.2024, від відповідача не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції заяву про винесення додаткового рішення про відшкодування судових витрат (вх. 8496 від 24.06.2024) у справі №922/202/24 за позовом фізичної особи-підприємця Швець Анни Олександрівни, м. Дніпро, до фізичної особи-підприємця Лисюк Алли Олександрівни, м. Харків, про стягнення коштів, ВСТАНОВИВ: Позивач, фізична особа-підприємець Швець Анна Олександрівна, звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, фізичної особи-підприємця Лисюк Алли Олександрівни, про стягнення коштів за договором купівлі-продажу №01/27/07 від 27.07.2023 у загальному розмірі 140 706,02 грн, з них: 124 800,00 грн грошові кошти, переховані в якості попередньої оплати за договором, 15 906,02 грн - пеня. До стягнення також заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн. Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.03.2024 позов фізичної особи-підприємця Швець Анни Олександрівни задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Лисюк Алли Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи-підприємця Швець Анни Олександрівни ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) грошові кошти в розмірі 124 800,00 грн, перераховані в якості попередньої оплати за договором купівлі-продажу № 01/27/07 від 27.07.2023, пеню в розмірі 12 623,61 грн, судові витрати (сплачений судовий збір) у розмірі 2 957,36 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. В іншій частині позову відмовлено. 01.04.2024 Господарським судом Харківської прийнято додаткове рішення у справі №922/202/24, яким клопотання позивача, фізичної особи-підприємця Швець Анни Олександрівни, про ухвалення додаткового рішення (вх. № 7779 від 21.03.2024) - задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Лисюк Алли Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи-підприємця Швець Анни Олександрівни ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 500,00 грн. Фізична особа-підприємець Лисюк Алла Олександрівна не погодилась з рішенням Господарського суду Харківської області та 10.04.2024 через підсистему "Електронний суд" звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила суд рішення Господарського суду Харківської області від 21.03.2024 у справі №922/202/24 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Також, 10.04.2024 до Східного апеляційного господарського суду відповідачем подано апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 01.04.2024 у справі №922/202/24. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Лисюк Алли Олександрівни задоволено частково. Рішення Господарського суду Харківської області від 21.03.2024 у справі №922/202/24 скасовано в частині стягнення пені в розмірі 12623,61 грн. В цій частині прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 21.03.2024 у справі №922/202/24 залишено без змін. Викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: Позов фізичної особи-підприємця Швець Анни Олександрівни до фізичної особи-підприємця Лисюк Алли Олександрівни задовольнити частково. Стягнути з фізичної особи-підприємця Лисюк Алли Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи-підприємця Швець Анни Олександрівни ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) грошові кошти в розмірі 124800,00 грн, судовий збір за подання позову у розмірі 2685,70 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00грн. В іншій частині позову відмовити. Стягнути з фізичної особи-підприємця Швець Анни Олександрівни ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь фізичної особи-підприємця Лисюк Алли Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 326,00 грн. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Лисюк Алли Олександрівни на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 01.04.2024 у справі №922/202/24 залишено без задоволення. Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 01.04.2024 у справі №922/202/24 залишено без змін. 24.06.2024 через підсистему "Електронний суд" від фізичної особи-підприємця Швець Анни Олександрівни надійшла заява про винесення додаткового рішення про відшкодування судових витрат, в якій позивач просить ухвалити додаткове рішення у справі №922/202/24 про стягнення з фізичної особи-підприємця Лисюк Алли Олександрівни (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) на користь фізичної особи-підприємця Швець Анни Олександрівни (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ) судових витрат на правничу допомогу в розмірі 12 800,00 грн. До заяви додані належним чином засвідчені копії додаткової угоди від 21.05.2024 до Додговору про надання правничої допомоги адвокатом від 01.01.2024; акту №4 приймання-передачі послуг з надання правничої допомоги адвокатом від 19.06.2024 згідно договору про надання правничої допомоги від 01.01.2024; рахунку №1 від 19.06.2024; платіжної інструкції № 245 від 20.06.2024. Відповідно до положень частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Згідно матеріалів справи постанова ухвалена Східним апеляційним господарським судом 19.06.2024; із заявою про розподіл судових витрат позивач звернувся 24.06.2024, тобто у передбачений господарським процесуальним законодавством строк. У відзиві на апеляційну скаргу (перша заява по суті) позивач зазначав, про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу, понесений у зв`язку з розглядом апеляційної скарги ФОП Швець А.О., складає 9 000 грн. Одночасно надано докази понесення таких витрат, а саме: акт №3 приймання-передачі послуг з надання правничої допомоги адвокатом від 21.05.2024 згідно договору про надання правничої допомоги від 01.01.2024; рахунок №3 від 21.05.2024; платіжну інструкцію №232 від 21.05.2024. Відповідно до статті 244 ГПК кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Судом апеляційної інстанції встановлено, що 23.05.2024 представник позивача звернувся до суду з письмовою заявою, у якій просив врахувати судові витрати на загальну суму 9 000, 00 грн, які поніс позивач у зв`язку з розглядом даної справи, крім того, позивач повідомив суд про те, що ним будуть додатково надані докази, в тому числі, витрат, понесених на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку з участю адвоката у судових засіданнях (в тому числі і участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції), у порядку та в строки, передбачені ст. 129 ГПК України. Враховуючи, що до закінчення судових дебатів у справі сторона подала письмову заяву про понесені нею судові витрати на професійну правничу допомогу, судова колегія враховує заяву від 23.05.2024, як заяву, подану в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК україни. Розпорядженням керівника апарату суду від 01.07.2024 у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Пуль О.А. та судді Фоміної В.О., яка входила до складу колегії суддів, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №922/202/24. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2024 для розгляду справи визначено колегію у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 прийнято заяву фізичної особи-підприємця Швець Анни Олександрівни про винесення додаткового рішення про відшкодування судових витрат до розгляду; розгляд заяви призначено на 08.07.2024 о 12:15 год; встановлено відповідачу строк для подання пояснень, заперечень на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу з доказами надсилання їх копії заявнику до 05.07.2024 (кінцева дата для надходження безпосередньо до суду); доведено до відома сторін у справі, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не перешкоджає розгляду заяви. Від фізичної особи-підприємця Лисюк Алли Олександрівни надійшла заява про відмову в ухваленні додаткової постанови та про зменшення стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Як зазначає відповідач, належних доводів, чому саме суд має стягнути з відповідача витрати у заявленому розмірі матеріали справи не містять, з огляду на те, що з аналізу ситуації сторін, причин виникнення спору, поведінки сторін, майнового стану на момент вирішення справи вбачається очевидна неспіввмірність заявленої до відшкодування суми судових витрат. На думку відповідача, посилання позивачем виключно на положення договору про надання правової допомоги, як на підставу для обґрунтування розміру судових витрат, є безпідставним. Посилаючись на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, зазначає, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Відповідач зауважує, що заявлені позивачем до відшкодування витрати таким критеріям не відповідають, оскільки за наведених ним фактичних обставин розглядається звичайна справа про стягнення заборгованості за договором, що не потребувало значних витрат часу та роботи на складання відповідного позову та надання відповідної допомоги. Просить суд взяти до уваги, що під час надання правової допомоги ігноровано ряд істотних обставин у справі, які свідчать про наявність зовсім інших правовідносин від тих, про які переконує суд позивач у позові. Окремо звертає увагу суду, що у попередньому орієнтовному розрахунку сума витрат представником позивача зазначалась у розмірі 1000,00 грн за годину, а в заявленому до стягнення розмірі участь у судовому засіданні, що тривало менше години, склало 3 800,00 грн, що є очевидним зловживанням та приховуванням дійсних правовідносин. При цьому, вказана сума не зазначалась у попередньому орієнтовному розрахунку, і позивач жодним чином не обгрунтував, чому саме ці витрати для нього мали непередбачуваний чи вимушений характер, що не могли бути зазначені в попередньому орієнтовному розрахунку. На підставі вищевикладеного, відповідач просить суд врахувати вказані письмові пояснення та відповідні висновки Верховного Суду на користь позиції апелянта під час розгляду справи та прийняття судового рішення, а також відмовити позивачу в ухваленні додаткового рішення та зменшити заявлені позивачем до відшкодування суми судових витрат до 0.00 грн. У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 08.07.2024, що відбулось у режимі відеоконференції, представник позивача підтримав вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення. Представник відповідача до судового засідання з використанням системи відеоконференцзв`язку не приєднався, про що зафіксовано у протоколі судового засідання №3087458 від 08.07.2024. Враховуючи, що явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою, неприбуття у судове засідання представників інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, про що сторони були повідомлені ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.07.2024, судова колегія дійшла висновку про розгляд заяви в даному судовому засіданні. Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, судова колегія зазначає таке. Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України). За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону). Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу. 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України). Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу). Разом з тим, згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. На підтвердження понесених фізичною особою-підприємцем Швець Анною Олександрівною витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції представником позивача надано: акт №3 приймання-передачі послуг з надання правничої допомоги адвокатом від 21.05.2024 згідно договору про надання правничої допомоги від 01.01.2024; рахунок №3 від 21.05.2024; платіжну інструкцію №232 від 21.05.2024; додаткову угоду від 21.05.2024 до договору про надання правничої допомоги адвокатом від 01.01.2024; акт №4 приймання-передачі послуг з надання правничої допомоги адвокатом від 19.06.2024 згідно договору про надання правничої допомоги від 01.01.2024; рахунок №1 від 19.06.2024; платіжна інструкція №245 від 20.06.2024. Так, з метою надання правової допомоги, пов`язаної із захистом своїх прав та інтересів між фізичною особою-підприємцем Швець Анною Олександрівною (клієнт) та Адвокатським бюро «Анастасії Дударенко» (адвокат) укладений договір про надання правової допомоги від 01.01.2024, який поданий разом із позовом і міститься в матеріалах справи (том 1 а.с. 18-20). Відповідно до п. 3.1 договору розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правничу допомогу, визначається сторонами з розрахунку 1 000,00 грн за кожну годину роботи, якщо інше не узгоджено сторонами в додатковій угоді до даного договору. Час для надання послуг адвокатом розраховується самостійно в межах розумності строків (п.3.2 договору). Згідно з п.3.3 розрахунки за договором проводяться з обов`язковим укладенням акту прийому-передачі виконаних робіт. 21.05.2024 між фізичною особою-підприємцем Швець Анною Олександрівною та Адвокатським бюро «Анастасії Дударенко» підписано акт №3 приймання-передачі послуг з надання правничої допомоги адвокатом від 21.05.2024 згідно договору про надання правничої допомоги від 01.01.2024 згідно умов якого адвокат з 18.05.2024 по 21.05.2024 на виконання умов договору надав клієнту юридичні послуги згідно договору, укладеного між сторонами. Вартість послуг згідно п.3.1 договору про надання правничої допомоги від 01.01.2024 з розрахунку 1000,00 грн за кожну годину роботи становить 9 000,00 грн та складається з погодинного розрахунку вартості наданих послуг, а саме, написання відзиву на апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Лисюк Алли Олександрівни на рішення Господарського суду Харківської області від 21.03.2024 у справі №922/202/24 за 9 годин роботи адвоката, разом 9 000,00 грн (п.2 Акту №3). Цей акт є підставою для здійснення розрахунків між сторонами (п.4 Акту №3). В подальшому, між позивачем та його представником укладено додаткову угоду від 21.05.2024 до договору про надання правничої допомоги від 01.01.2024. Відповідно до п.1 додаткової угоди сторони домовились, що адвокат представляє інтереси клієнта в межах судової справи у Східному апеляційному господарському суді у справі №922/202/24 за апеляційними скаргами фізичної особи-підприємця Лисюк Алли Олександрівни на рішення Господарського суду Харківської області від 21.03.2024 у справі №922/202/24 та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 21.03.2024 у справі №922/202/24 за позовом фізичної особи-підприємця Швець Анни Олександрівни до фізичної особи-підприємця Лисюк Алли Олександрівни про стягнення коштів. Керуючись положеннями п.3.1 договору про надання правничої допомоги від 01.01.2024, сторони узгодили, що вартість послуг адвоката з участі у судових засіданнях (в тому числі і участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції), у Східному апеляційному господарському суді у справі №922/202/24 складає 3 800,00 грн, за одне судове засідання незалежно від його фактичної тривалості (п.2 додаткової угоди). Пунктом 3 додаткової угоди передбачено, що в іншій частині положення договору залишаються без змін. Сторонами також підписано акт №4 приймання-передачі послуг з надання правничої допомоги адвокатом від 19.06.2024 згідно договору про надання правничої допомоги від 01.01.2024, відповідно до умов якого вартість послуг згідно з п.2 додаткової угоди від 21.05.2024 до договору, укладеного між сторонами, складається з участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції у Східному апеляційному господарському суді у справі №922/202/24, яке відбулось 19.06.2024, і складає 3 800,00 грн (п.2 акту №4). Відповідно до п.4 цей акт є підставою для здійснення розрахунків між сторонами. Отже, позивачем надано докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 12 800,00 грн. З приводу заяви відповідача про зменшення заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу до 0,00 грн, колегія суддів зазначає таке. Згідно з п. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічну правову позицію викладено зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.09.2021 у справі №918/1045/20). Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 ГПК України). Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що їх розмір, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постанові Верховного суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18. Також відповідно до правової позиції, викладеної у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, за змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.126 ГПК України). Проаналізувавши надані позивачем в обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу документи, здійснивши аналіз доводів заявника, а також співмірності заявленого останнім розміру витрат на правничу допомогу із складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт, колегія суддів вважає, що заявлені витрати на суму 12 800,00 грн понесені під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції є підтвердженими, співмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг (з огляду на обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для вирішення спору), відповідають критерію розумності їх розміру. З приводу посилань представника відповідача, що сума заявлена представником позивача до стягнення за правничу допомогу у попередньому орієнтовному розрахунку відрізняється від кінцевої суми заявленої позивачем, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про таке. Частина 3 статті 124 ГПК України передбачає, що попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. За приписами п.6 ст.129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Згідно орієнтовного розрахунку судових витрат, сукупна орієнтовна вартість витрат на правову допомогу становила 9000,00 грн. У заяві від 23.05.2024 сторона повідомила суд, що нею будуть додатково надані до суду докази, в тому числі, але не виключно, витрат, понесених на професійну правничу допомогу адвоката, у зв`язку з участю адвоката у судових засіданнях (в томі числі участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції), у порядку та в строки, передбачені ст. 129 ГПК України. Суд вбачає, що збільшення витрат на правову допомогу виникло внаслідок збільшення обсягу послуг адвоката, а саме участі у судовому засіданні, про що сторонами укладено додаткову угоду. Як вже зазначалось, відповідно до п. 3.1 договору розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правничу допомогу, визначається сторонами з розрахунку 1 000,00 грн за кожну годину роботи, якщо інше не узгоджено сторонами в додатковій угоді до даного Договору. Керуючись положеннями п.3.1 договору про надання правничої допомоги від 01.01.2024, сторони узгодили, що вартість послуг адвоката з участі у судових засіданнях (в тому числі і участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції), у Східному апеляційному господарському суді у справі №922/202/24 складає 3 800,00 грн, за одне судове засідання незалежно від його фактичної тривалості (п.2 Додаткової угоди). Тобто, остаточний розрахунок здійснювався сторонами за фактичний обсяг наданих послуг у порядку, що передбачений останніми змінами у договорі - під час підписання акту прийняття наданих послуг за договором. В той же час, колегія суддів зазначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України. Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено в постановах від 28.09.2021 у справі №918/1045/20, від 24.11.2021 у справі №910/17235/20 та від 01.09.2021 у справі №910/13034/20. У даному випадку суд не вбачає правових підстав для відмови у відшкодуванні витрат відповідача, оскільки матеріали справи очевидно містили відомості щодо вартості послуг адвоката позивача. При цьому, не має значення при вирішенні питання щодо розміру оплати такої послуги адвоката, яку участь в судовому засіданні, брав адвокат участь в режимі відеоконференції чи особисто. Судова колегія зауважує, що у заяві про зменшення витрат відповідач лише послався на загальні приписи процесуального законодавства та просив зменшити розмір відшкодування витрат на правову допомогу до 0,00 грн, однак, подаючи відповідну заяву відповідач не обґрунтував в чому саме полягає неспівмірність витрат та у порушення приписів ст.ст. 73, 74 ГПК України не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що заявлений позивачем розмір витрат є неспівмірним із складністю проведеної адвокатом роботи (наданими послугами), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, є завищеним тощо. За таких обставин, судова колегія не вбачає правових підстав для задоволення заявленого відповідачем клопотання про зменшення витрат на правову допомогу. При розподілі витрат на правову допомогу в межах справи №922/202/24, судова колегія враховує наступне. Загальна сума позовних вимог складала 140 706,02 грн, з яких основна сума заборгованості 124 800,00 грн та 12 623,61 грн пені. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 оскаржуванне рішення скасовано в частині стягнення пені в розмірі 12 623,61 грн. Тобто позовні вимоги фізичної особи-підприємця Швець Анни Олександрівни задоволено частково у сумі 124 800,00 грн, що у відсотковому співвідошенні складає 88,69% (89%) від первинних позовних вимог. Враховуючи, що витрати на правову допомогу мають бути співмірними та пропорційними із ціною позову, а в даному випадку позов задоволено на 89% то у числовому співвідношенні до заявлених витрат на правову допомогу у розмірі 12 800,00 грн, сума, що підлягає відшодуванню за професійну правничу допомогу адвоката складає 11 353,60 грн. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). Враховуючи, що апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Лисюк Алли Олександрівни на рішення Господарського суду Харківської області від 21.03.2024 у справі №922/202/24 задоволено частково, з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, виходячи з критерію реальності, співмірності та розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів, вважає за необхідне здійснити розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних та апеляційних вимог і частково задовольнити заяву представника позивача, стягнувши з відповідача на його користь 11 353,60 грн судових витрат на правничу допомогу адвоката. Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ: Заяву фізичної особи-підприємця Швець Анни Олександрівни про винесення додаткового рішення про відшкодування судових витрат у справі №922/202/24 задовольнити частково. Стягнути з фізичної особи-підприємця Лисюк Алли Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи-підприємця Швець Анни Олександрівни ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) 11 353,60 грн судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі №922/202/24. В решті вимог заяви відмовити. Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження передбачені статтями 286-289 ГПК України. Повний текст додаткової постанови складений 18.07.2024. Головуючий суддя В.В. Лакіза Суддя О.О. Крестьянінов Суддя Н.О. Мартюхіна