Постанова Дніпровський апеляційний суд № 209/2274/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5720/24 Справа № 209/2274/23 Суддя у 1-й інстанції - Решетник Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 липня 2024 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді - Максюти Ж.І. суддів: - Ткаченко І.Ю., Городничої В.С. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у м.Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Козачука Юрія Сергійовича на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 березня 2024 року та на додаткове рішення цього ж суду від 05 квітня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,- В С Т А Н О В И В: 20.04.2023 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Козачук Ю.С. звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у розмірі 19 950 грн. 00 коп. на кожну дитину, а всього у сумі 59 850 грн. 00 коп., з індексацією відповідно до законодавства щомісячно, починаючи із 10.04.2023 і до досягнення дітьми повноліття та стягнути витрати на оплату судового збору, а також витрати на професійну правничу допомогу. На обґрунтування позову зазначено, що сторони від шлюбу мають трьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач навчається на денній формі навчанні у словацькому Університеті Святого Кирила та Мефодія та не має змоги працювати цілий день. Відповідач, після конфлікту, який стався між ними у грудні 2022 року, добровільно матеріальну допомогу на утримання дітей не надає, тому вона вимушена самостійно утримувати дітей. Відповідач здоровий, працездатний, інших осіб на утриманні не має, має постійний дохід, тому може забезпечувати дітей. Для забезпечення гармонійного розвитку дітей та забезпечення їх потреб, вважає за доцільне визначити розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача на утримання дітей у твердій грошовій сумі, а саме: у розмірі 500,00 євро щомісячно, що еквівалентно 19950,00 грн. Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 березня 2024 року позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей -задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок на кожну дитину, щомісячно, з усіх видів заробітку (доходу), але не менше встановленого законом мінімуму із проведенням щорічної індексації відповідно до закону, починаючи стягнення з 20.04.2023 року і до досягнення дітьми повноліття. Відповідно до ст. 430 ЦПК України допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України(EAП) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача (IBAN):UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок. Додатковим рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 квітня 2024 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 4761 (чотири тисячі сімсот шістдесят одну) гривень 90 коп. Не погодившись з рішенням суду та додатковим рішенням суду представник ОСОБА_1 - адвокат Козачук Юрій Сергійович подав апеляційні скарги, в яких посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення та додаткове рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Стягнути з відповідача на користь позивача на утримання трьох неповнолітніх дітей аліменти у розмірі 19950 грн. на кожну дитину, починаючи стягнення з 10.04.2023 року. У зв`язку зі скасуванням основного рішення просив скасувати додаткове рішення та стягнути на користь позивачки понесені нею витрати на правничу допомогу у розмірі 19000. Апеляційна скарга вмотивована тим, що розмір аліментів, які позивачка просить стягнути за рішенням суду, розрахований нею виходячи із реальних, життєвих потреб її та дітей, пов`язаних з оплатою орендованого житла у Словаччині, харчування, забезпечення медичними та страховими послугами, а також на потреби, пов`язані з розвитком творчих здібностей дітей, крім того на теперішній час вона не працює, оскільки навчається в університеті, та не може зараз працювати, тому зазначає, що сума аліментів в розмірі 500 Євро на кожну дитину, буде достатньою сумою для забезпечення всіх потреб, які пов`язані з утриманням та вихованням неповнолітніх доньок. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив відмовити в її задоволені та залишити без змін рішення суду першої інстанції, оскільки вважає його законним та обґрунтованим, винесеним з урахуванням всіх суттєвих обставин по справі. Позивачка надала відповідь на відзив на апеляційну скаргу в якій просить апеляційну скаргу задовольнити, доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу вважає надуманими, та необґрунтованими. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги ціну позову, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване рішення суду в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону. Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 14.02.2009 року по 05.09.2023 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб та рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05.09.2023 (Справа №209/2265/23/). Від шлюбу сторони мають трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження. ОСОБА_4 навчається на четвертому курсі першої частини етапу базового навчання танцю у приватній початковій художній школі при Балетній студії Душана Небіли. ОСОБА_5 навчається у початковій школі з дитячим садком. Згідно відповіді на запит від 07.12.2023 року № 0436-2023-0004656, відповідач за період з квітня 2023 р. по вересень 2023 р. отримав дохід як самозайнята особа у розмірі 2316741,60 грн. З урахуванням суми отриманого відповідачем доходу від підприємницької діяльності за період з квітня по вересень 2023 року позивачка вважає, що достатньою сумою аліментів на утримання неповнолітніх доньок буде саме сума у розмірі 500Євро, або 19500 грн. на кожну дитину. Задовольняючи частково позовні вимоги, та визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має працездатний вік, має заробіток, розмір якого є мінливим, однак відповідно до довідки про отриманні доходи за період з квітня 2023 року по вересень 2023 року отримав дохід у розмірі 2316741,60 грн., виходячи з принципу справедливості, розумності та з урахуванням потреб дітей, визначив розмір аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 грн., яку необхідно стягувати з відповідача на утримання кожної дитини на користь позивача, з усіх видів заробітку (доходу), але не менше встановленого законом мінімуму із проведенням щорічної індексації відповідно до закону. Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, а також з сумою присуджених аліментів у розмірі 5000 грн. на кожну дитину. Вказані висновки повністю узгоджуються з вимогами законодавчих норм, які регулюють спірні правовідносини. Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України, на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття. Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Статтею 141 СК України передбачено, що мати\батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу. Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Згідно зі статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати (частина третя статті 182 СК України). Відповідно до ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків, або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Згідно частини 1 статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Згідно з частиною другою, третьою статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України). Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України). За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Таким чином, вирішуючи спір, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, врахувавши обставини, визначені статтею 182 СК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 до аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок на кожну дитину, щомісячно, з усіх видів заробітку (доходу), але не менше встановленого законом мінімуму із проведенням щорічної індексації відповідно до закону, починаючи стягнення з 20.04.2023 року і до досягнення дітьми повноліття, оскільки, саме такий розмір аліментів є необхідним і достатнім для нормального розвитку і утримання дитини. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»). Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що підстав для скасування рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 12 березня 2024 року немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Так, в апеляційній скарзі позивачка обґрунтовує фінансову можливість відповідача сплачувати аліменти у розмірі по 500 Євро на кожну дитину інформацією, наданою ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідно до якої дохід відповідача за період з квітня по вересень 2023 року склав 2 316 741,60 грн., однак колегія суддів не може погодитись з такими доводами позивача, оскільки отримана відповідачем сума є доходом останнього, як фізичної особи-підприємця, а тому значний відсоток від такої суми є оборотними коштами, які відповідач витрачає з метою здійснення підприємницької діяльності, а тому не може вважатися чистим прибутком відповідача, з якого повинна розраховуватись сума для сплати аліментів. Вимоги позивача про стягнення витрат на особливий розвиток здібностей дітей не охоплюється сумою, яка сплачується, як аліменти, а є додатковими витратами на виховання дитини, та підлягає стягненню в окремому позові. Посилання позивачки на практику Верховного Суду у справі №545/3115/19 є нерелевантною, оскільки у даній справі спір стосувався саме визначення розміру додаткових витрат понесених стороною у зв`язку з розвитком особливих здібностей дитини, а не беззаперечного висновку про віднесення оплати за відвідування гуртків до аліментних витрат. Оскільки рішення суду скасуванню не підлягає, тому відсутні підстави для зміни розміру витрат на правову допомогу, стягнуту додатковим рішенням цього суду від 05 квітня 2024 року Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З огляду на висновок про залишення апеляційних скарг без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат немає. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, - П О С Т А Н О В ИВ: Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Козачука Юрія Сергійовича на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 березня 2024 року та на додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 квітня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - залишити без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 березня 2024 року та додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 квітня 2024 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Судді: