Ухвала КАС ВС № 500/7890/23

УХВАЛА 17 липня 2024 року м. Київ справа № 500/7890/23 адміністративне провадження № К/990/27558/24 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф. розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного малого підприємства "Люкс" на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у справі №500/7890/23 за позовом Приватного малого підприємства "Люкс" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 листопада 2023 року №00080890701,- ВСТАНОВИВ: 16 липня 2024 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Приватного малого підприємства "Люкс" на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у справі №500/7890/23, предметом спору в якій є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00080890701 від 01 листопада 2023 року про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток, зокрема в частині донарахувань 207450,00 гривень, з яких 165960,00 гривень основне зобов`язання та 41490,00 гривень штрафні (фінансові) санкції. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року, ухваленим за наслідками розгляду справи в порядку спрощеного провадження, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2024 року, у задоволенні позову відмовлено. При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого. Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження. Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги. Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України. У поданій касаційній скарзі, скаржник, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень, посилається, зокрема, на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, статті 44 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», без урахування висновку щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі №280/4986/19, від 12 березня 2024 року у справі №540/943/20, від 16 квітня 2019 року у справі №826/2674/14, від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19 тощо. Верховний Суд у постановах, зазначених скаржником, застосував норми Податкового кодексу України до встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин. Тобто, судами попередніх інстанцій у зазначеній справі були досліджені певні докази, надано їх оцінку та застосовані відповідні норми податкового законодавства. Вказані висновки Верховного Суду сформовані на підставі встановлених фактичних обставин справи і наявних в матеріалах справи доказів, що не є свідченням застосування судом апеляційної інстанції у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування. Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи. Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу контролюючого органу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанції у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування. У цій справі, суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження. За таких обставин, скаржником у касаційній скарзі необхідно зазначити обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Так, у касаційній скарзі заявник посилався на те, що подана ним касаційна має виняткове значення для скаржника. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, про необхідність сплати донарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання в сумі 207450,00 гривень, а також пені нарахованої на цю суму, в тому числі за весь період судового оскарженння, що є суттєвим фінансовим тягарем для позивача, і може призвести до вкрай скрутного фінансового становища, затримок виплати заробітної плати працівникам підприємства. Але скаржник до касаційної скарги не надає доказів, які б підтвердили наведині ним обставини. Оцінивши доводи касаційної скарги, Суд вважає, що посилання скаржника на положення підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України є необґрунтованими. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди скаржника із ухваленими рішеннями, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України. Суд звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Загальне посилання на ухвалення судом апеляційної інстанцій рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга Приватного малого підприємства "Люкс" підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Приватного малого підприємства "Люкс" на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у справі №500/7890/23 за позовом Приватного малого підприємства "Люкс" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 листопада 2023 року №00080890701- повернути заявнику. Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддяР.Ф. Ханова