Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/2743/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/2743/24 пров. № А/857/6627/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді - Мікули О. І., суддів - Курильця А. Р., Пліша М. А., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Відділу житлово-комунального господарства, комунальної власності, транспорту та благоустрою Східницької селищної ради на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року про повернення позовної заяви у справі №380/2743/24 за адміністративним позовом Відділу житлово-комунального господарства, комунальної власності, транспорту та благоустрою Східницької селищної ради до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,- суддя в 1-й інстанції Чаплик І. Д., дата ухвалення судового рішення 28 лютого 2024 року, місце ухвалення судового рішення м. Львів, дата складання повного тексту судового рішення не зазначено, в с т а н о в и в: Позивач Відділ житлово-комунального господарства, комунальної власності, транспорту та благоустрою Східницької селищної ради звернувся в суд з позовом до відповідача - Західного офісу Державної аудиторської служби, в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі №UA-2023-10-20-014412-а, яка оголошена та проведена Відділом житлово-комунального господарства, комунальної власності, транспорту та благоустрою Східницької селищної ради. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року позовну заяву повернуто позивачу. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає про те, що порушення прав позивача є триваючим та за його зверненням від 20 грудня 2023 року про прийняття відповідного рішення йому стало відомо 20 січня 2024 року. Вказує, що ним періодично здійснювалися активні дії щодо захисту своїх прав, покликається на введений воєнний стан, тому строк для звернення до суду першої інстанції пропущено з поважних причин. Таким чином, вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви та просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч.2 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові)) частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін з таких підстав. Матеріалами справи стверджується, що 25 січня 2024 року Відділ житлово-комунального господарства, комунальної власності, транспорту та благоустрою Східницької селищної ради засобами поштового зв`язку звернувся в суд з позовом до відповідача - Західного офісу Державної аудиторської служби, в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі №UA-2023-10-20-014412-а, яка оголошена та проведена Відділом житлово-комунального господарства, комунальної власності, транспорту та благоустрою Східницької селищної ради. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року позовну заяву залишено без руху, оскільки така подана з пропуском строку звернення в суд та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску. На виконання вимог ухвали позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, та в обґрунтування вимог заяви зазначає про те, що на виконання оскаржуваного висновку моніторингу позивач направив ТзОВ Агрошляхбудсервіс Стрий листа за вих. №88 від 20 грудня 2023 року щодо розірвання договору №22.35 від 20 листопада 2023 року. В свою чергу ТзОВ Агрошляхбудсервіс Стрий листом від 15 січня 2024 року за вих. № 4 відхилило пропозицію розірвати договір, про що позивачу стало відомо з моменту отримання даного листа 19 січня 2024 року. Таким чином, про порушення свого права, а саме: про відмову ТзОВ Агрошляхбудсервіс Стрий підписати додаткову угоду про розірвання Договору, пов`язаного з оскарженням висновку, позивачу стало відомо 19 січня 2024 року. Також просив врахувати факт введення на території України воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що строк на оскарження висновку про результати моніторингу процедури закупівлі згідно з частиною десятою статті 8 Закону №922-VII становить десять робочих днів з дня його оприлюднення, ця норма є спеціальною відносно статті 122 КАС України і тому підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, при цьому, будучи обізнаним про короткі строки звернення в суд, позивач звернувся до ТОВ Агрошляхбудсервіс Стрий із листом про розірвання договору лише на 7 день після оприлюднення висновку і протягом місяця часу не вживав жодних заходів для отримання відповіді на звернення, доказів зворотного позивачем не подано, а тому наявні підстави для повернення позовної заяви. Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду. Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Ст.5 КАС України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах. За змістом ч.1 ст.45 КАС України також передбачає, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав. Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Ч.3 ст.122 КАС України передбачає, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому "повинна" необхідно тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Як вбачається з матеріалів справи, 25 січня 2024 року Відділ житлово-комунального господарства, комунальної власності, транспорту та благоустрою Східницької селищної ради засобами поштового зв`язку звернувся в суд з позовом до відповідача - Західного офісу Державної аудиторської служби, в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі №UA-2023-10-20-014412-а. яка оголошена та проведена Відділом житлово-комунального господарства, комунальної власності, транспорту та благоустрою Східницької селищної ради. Згідно з ч.6, 10 ст.8 Закону України Про публічні закупівлі від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі Закон №922-VIII) за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження. З аналізу наведеної вище правової норми суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що строк на оскарження висновку про результати моніторингу процедури закупівлі становить десять робочих днів з дня його оприлюднення. Вказана норма є спеціальною відносно статті 122 КАС України, а тому підлягає застосуванню у спірних правовідносинах. Матеріалами справи стверджується, що спірний висновок щодо закупівлі № UA-2023-10-20-014412-а було оприлюднено 13 грудня 2023 року, і цей факт позивачем не заперечується, тому останнім днем на оскарження вказаного висновку є 25 грудня 2023 року. При цьому, як вже було зазначено вище, позивач звернувся до суду 25 січня 2024 року, тобто з порушенням строку звернення до суду, визначеного частиною 10 статті 8 Закон №922-VIII. За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом. Матеріалами справи стверджується, що, як на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення у суд з цим позовом, позивач покликається на звернення до ТОВ Агрошляхбудсервіс Стрий щодо розірвання договору на виконання оскаржуваного висновку моніторингу, при цьому суд першої інстанції правильно зауважив, що у спірному випадку позивач покликається на вжиття ним заходів для усунення викладених в оскаржуваному висновку порушень, однак не наведено жодних аргументів, яким чином вищевказана обставина перешкоджала позивачу звернутися у суд у строки, визначені законом. Колегія суддів зазначає, що п.10 ст.8 ЗУ "Про публічні закупівлі" вказує, що строк оскарження у цих правовідносин складає 10 робочих днів з дня оприлюднення оскаржуваного висновку, а не з моменту отримання відповіді ТОВ Агрошляхбудсервіс Стрий. Таким чином, наведені доводи позивача не змінюють моменту, з якого він повинен був дізнатися про порушення прав, свобод та інтересів, вказана дата свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду. Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що він діяв добросовісно, без допущення триваючої пасивної поведінки та умисного зволікання з реалізацією наданого права на судовий захист. Колегія суддів вважає, що не реалізація позивачем права на своєчасне звернення у суд в даному випадку зумовлена його власною поведінкою та зазначає, що виявлення наміру отримати судовий захист порушеного права не надає права позивачу на пропуск строку звернення до адміністративного суду та не збільшує обсяг його процесуальних прав, встановлених законом. Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, сам факт введення в Україні воєнного стану не може бути безумовною підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на своєчасність звернення позивача до суду. Львівська область не відноситься до територій, що є тимчасово окупованими, територій, що знаходяться в оточенні (блокуванні) та/або територій, на яких ведуться активні бойові дії. У зв`язку з введенням в Україні воєнного стану Львівський окружний адміністративний суд не припиняв роботу, забезпечуючи усім особам, можливість реалізації права на судовий захист. Відповідно до ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Отже, наведеними вище правовими нормами передбачено, що адміністративний суд зобов`язаний в кожному випадку з`ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, чи є поважними підстави пропуску цього строку. Якщо ж вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду не є поважними, суд зобов`язаний повернути позовну заяву позивачу. За встановлених фактичних обставин та враховуючи наведені вище правові норми у їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення позовної заяви, оскільки така подана з пропуском строку, встановленого частиною 10 статті 8 Закон №922-VIII, а наведені причини пропуску не є поважними. Колегія суддів також звертає увагу на те, що судом першої інстанції було надано можливість та час для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням причин пропуску строку та надання доказів на підтвердження цих обставин. Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав про повернення позовної заяви, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Керуючись ст.123, 242, 243, 246, 250, 308, 312, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Відділу житлово-комунального господарства, комунальної власності, транспорту та благоустрою Східницької селищної ради залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року про повернення позовної заяви у справі №380/2743/24 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. А. Пліш Повне судове рішення складено 17 липня 2024 року.