Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/13189/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/13189/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дмитришена Р.М. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 17 липня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31.01.2024 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , яке оформлено пунктом 6 протоколу засідання (об`єднаної) житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 18.11.2022 № 3 про відміну рішення засідання (об`єднаної) житлової комісії військової частини НОМЕР_1 пункту 6, протоколу №2 від 12.10.2022 року, та про зарахування на облік капітана ОСОБА_1 , який потребує поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовим жилим приміщенням (службовою житловою площею) у загальну чергу з 12.10.2022 року та першочергову чергу з 12.10.2022 року, як льотний склад. Визнано протиправним та скасовано пункт 6 наказу Командира військової частини НОМЕР_1 від 18.11.2022 № 160 про відміну рішення засідання (об`єднаної) житлової комісії військової частини НОМЕР_1 пункту 6, протоколу № 2 від 12.10.2022 року, та про зарахування на облік капітана ОСОБА_1 , який потребує поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовим жилим приміщенням (службовою житловою площею) у загальну чергу з 12.10.2022 року та першочергову чергу з 12.10.2022 року, як льотний склад. Визнано протиправним та скасовано рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , яке оформлено пунктом 4 протоколу засідання (об`єднаної) житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 28.02.2023 № 2 про відмову у перегляді дати постановки на квартирний облік капітана ОСОБА_1 за попереднім терміном перебування в іншому гарнізоні. Визнано протиправним та скасовано пункт 4 наказу Командира військової частини НОМЕР_1 від 28.02.2023 № 38 про відмову у перегляді дати постановки на квартирний облік капітана ОСОБА_1 за попереднім терміном перебування в іншому гарнізоні. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Відповідач зазначив, що суд першої інстанції безпідставно без зазначення поважних причин, що не дали позивачу з об`єктивних та незалежних від нього причин звернутися до суду у встановлені строки, поновив строк звернення до суду, що в подальшому призвело до винесення рішення по справі з порушенням норм процесуального права. Також апелянт не погоджується із тлумаченням суду першої інстанції щодо норми вказано у абзаці 5 пункту 9 розділу ІV Інструкції №380. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 17.11.2021 був призначений на посаду помічника командира корабля авіаційного загону, у зв`язку з чим вибув з військової частини НОМЕР_2 та 01.12.2021 прийняв посаду у військовій частині НОМЕР_1 (а.с. 8). Згідно з довідкою про перебування на обліку від 11.07.2022 № 517/6.1-121, під час проходження служби у Бориспільському гарнізоні у військові частині НОМЕР_2 перебував на обліку громадян, які потребують покращення житлових умов з 27.11.2021 по 31.01.2022 (а.с. 10). Під час проходження служби у Бориспільському гарнізоні позивач жилого приміщення не отримував (довідка про забезпечення житлом від 08.07.2022 № 517/6/458) (а.с. 11). Відповідно до витягу із протоколу засідання (об`єднаної) житлової комісії військової частини НОМЕР_1 позивача було зараховано на квартирний облік при військовій частині НОМЕР_1 , зазначено, що перебував у загальній черзі з 27.11.2012 та першочерговій, як льотний склад з 27.11.2012 року. Складом сім`ї 1 особа (а.с. 13). Пунктом 6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.10.2022 № 127 "Про затвердження рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 " ОСОБА_1 було зараховано на квартирний облік при військовій частині НОМЕР_1 за тією ж датою 27.11.2012 (а.с. 14). В подальшому житлова комісія переглянула дату зарахування позивача на квартирний облік. Згідно з витягом з протоколу від 18.11.2022 № 3 засідання (об`єднаної) житлової комісії військової частини НОМЕР_1 було відмінено рішення засідання (об`єднаної) житлової комісії військової частини НОМЕР_1 пункту 6, протоколу № 2 від 12.10.2022 та зараховано його у загальну чергу з 12.10.2022 та першочергову чергу з 12.10.2022, як льотний склад (а.с. 15). Це рішення було затверджено пунктом 6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.11.2022 № 160 "Про затвердження рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 " (а.с. 16). У зв`язку з цим, 31.01.2023 позивач звернувся з рапортом про перегляд дати постановки на квартирний облік та зарахування попереднього терміну перебування на квартирному обліку з 27.11.2012 по 31.01.2022 (а.с. 17). Згідно з витягом з протоколу засідання (об`єднаної) житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 28.02.2023 № 2 було розглянуто питання про зміну дати зарахування на квартирний облік при військовій частині НОМЕР_1 за його рапортом. Житлова комісія дійшла висновку, що у перегляді дати постановки на квартирний облік слід відмовити за відсутності на те законних підстав (а.с. 19). Це рішення було затверджено пунктом 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.02.2023 № 38 "Про затвердження рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 " (а.с. 20). Не погоджуючись з рішеннями відповідача про перенесення дати перебування на квартирному обліку та з метою їх скасування, позивач звернувся до суду з цим позовом. Приймаючи рішення по справі та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки, позивач зареєстрував своє місце проживання 27.01.2022, тобто у встановлений шестимісячний строк, тому ствержувати про одночасність двох негативних складових, що зазначено у абз. 5 п. 9 VI Інструкції № 380, для не зарахування попереднього часу перебування останнього на обліку немає. З огляду на ту обставину, що позивач уперше зарахований на квартирний облік ще 27.11.2012, суд вважав, що увесь період перебування ОСОБА_1 на квартирному обліку, починаючи з цієї дати, підлягає зарахуванню. Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції, з урахуванням доводів апелянта колегія суддів зазначає наступне. Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі. Пунктом 1 ст. 12 Закону № 2011-XII регламентовано, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно з абз. 1 п. 9 ст. 12 Закону № 2011-XII військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла. Статтею 43 ЖК України визначено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Відповідно до п. п. 12, 13, 34 Порядку забезпечення жилою площею, взятого на квартирний облік, оформлюється облікова справа, у якій знаходяться необхідні документи: рапорт про прийняття на квартирний облік, який підписується членами сім`ї, що проживають разом з військовослужбовцем, мають самостійне право на отримання житла та бажають разом з ним стати на облік; довідка з місця проживання про склад сім`ї та прописку; довідка про те, чи перебувають члени сім`ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчих комітетах місцевих Рад). Інші документи, при потребі, житлові комісії самі запитують через командирів військових частин у відповідних державних органів, установ, організацій. Військовослужбовці перебувають на квартирному обліку у військовій частині та КЕЧ району до отримання жилого приміщення, за винятком випадків, передбачених у цьому пункті: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала необхідність для надання іншого жилого приміщення; при переміщенні військовослужбовця до нового місця служби у інший населений пункт; при засудженні військовослужбовця до позбавлення волі на термін понад 6 місяців, крім умовного засудження; при наданні відомостей, що не відповідають дійсності та які стали основою для прийняття на облік або неправомірних дій командування при вирішенні питання про прийняття на облік. Суд наголошує, що відповідно до норм аналізованого нормативно-правового акту, чинного на момент первинного постановлення позивача на квартирний облік, всі питання, пов`язані із забезпеченням жилою площею військовослужбовців, вирішуються за місцем проходження ними служби. Окрім того вказане кореспондує і з положенням чинного на тепер Наказу № 380, відповідно до п. 7 розділу I якого питання, пов`язані із забезпеченням житлом військовослужбовців та членів їх сімей, вирішуються за місцем проходження військової служби та перебування їх на обліку. Суд зазначає, що Порядком забезпечення жилою площею, чітко визначено, що датою постановки на квартирний облік вважається день, коли було винесено рішення житловою комісією військової частини про прийняття на квартирний облік, а всі питання, пов`язані із забезпеченням жилою площею військовослужбовців, мають вирішуватися за місцем проходження ними служби. На кожного військовослужбовця, взятого на квартирний облік, оформляється облікова справа, у якій знаходяться необхідні документи: рапорт про прийняття на квартирний облік, довідка з місця проживання про склад сім`ї та прописку, довідка про те, чи перебувають члени сім`ї на квартирному обліку за місцем роботи. Інші документи, при потребі, житлові комісії самі запитують через командирів військових частин у відповідних державних органів, установ, організацій. Аналогічні положення містяться й у Правилах обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 №470. Відповідно ст. 12 Закону №2011-XII Кабінет Міністрів України постановою від 03.08.2006 року № 1081 "Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями" (далі - Порядок №1081) затвердив порядок, який визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей. Згідно п. 4 Порядку №1081 центральні органи виконавчої влади, які здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, правоохоронні органи спеціального призначення, Держспецтрансслужба та Держспецзв`язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, видають нормативно-правові акти з питань забезпечення військовослужбовців житлом. Суд наголошує, що на підставі п. 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до статті 12 Закону України від 24.06.2004 року № 1865-IV "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 1865-IV) військовослужбовці, що перебували на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, до набрання чинності цим Законом забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання відповідно до раніше встановленого законодавством порядку. Абзац 4 пункту 4 розділу II "Прикінцеві положення" Закону № 1865-IV покладає зобов`язання на Кабінет Міністрів України забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону. Порядком № 1081 визначено алгоритм обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, надання житлових приміщень для постійного проживання. Облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах. З аналізу вказаних норм слідує, що військовослужбовці мають право на забезпечення їх та членів їх сімей жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення. Для реалізації такими особами зазначеного права необхідним є їх перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах. Пунктом 24 Порядку №1081 встановлено, що військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини. У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім`ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства. Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік. Військовослужбовці, зараховані на облік, заносяться до книги обліку осіб, що перебувають в черзі на одержання житла. Військовослужбовці зараховуються на облік незалежно від тривалості проживання у даному населеному пункті. Пунктом 32 Порядку №1081 передбачено, що черговість надання житла визначається за часом зарахування на облік (включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлового приміщення). З метою вдосконалення забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями наказом Міністерства оборони України №380 від 31.07.2018 року затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Інструкція №380). Інструкція №380 визначає зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов. Відповідно до п. 1 розділу VІ Інструкції №380 житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку. Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції № 380 визначено що, для ведення обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, надання та використання службової жилої площі, обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою житловою площею), ведення оперативного обліку службових житлових приміщень в апараті Міноборони, в Генеральному штабі Збройних Сил України, у інших органах військового управління та військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України, а також у військових прокуратурах утворюються житлові комісії. Відповідно до п. п. 7, 8 розділу ІІ Інструкції № 380 житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) має право приймати рішення, серед іншого, щодо зміни дати зарахування (перебування) на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання. Рішення житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) оформлюється протоколом (додаток 4), підписується членами комісії, які були присутні на засіданні житлової комісії, та протягом двадцяти робочих днів затверджується командиром військової частини та оголошується в наказі. Згідно положень п. 16 розділу VI житлові комісії військових частин (об`єднані житлові комісії) щороку проводять інвентаризацію облікових справ військовослужбовців та членів їх сімей, що перебувають на обліку, під час якої перевіряються житлові умови (за необхідності), а також оновлюються документи, що містяться в облікових справах. Внаслідок проведення інвентаризації облікових справ військовослужбовців, житловою комісією відповідача 18.11.2022 відповідно до Інструкції № 380 переглянуто житлову справу позивача щодо дати його перебування на квартирному обліку у відповідача та перенесено дату перебування з 27.11.2012 на 12.10.2022. Згідно з витягом з протоколу від 18.11.2022 № 3 засідання (об`єднаної) житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , відповідно до абз. 5 п.9 Розділу VІ Наказу України від 31.07.2018 №380 "про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями", було відмінено рішення засідання (об`єднаної) житлової комісії військової частини НОМЕР_1 пункту 6, протоколу № 2 від 12.10.2022 та зараховано його у загальну чергу з 12.10.2022 та першочергову чергу з 12.10.2022, як льотний склад (а.с. 15). Рішення житлової комісії затверджене наказом командира військової частини від 18.11.2022 №160. Так, згідно із абз. 5 п. 9 Розділу VI Інструкції №380, на який покликається комісія, військовослужбовцям (крім військовослужбовців, які проходили службу у військових частинах, пункти постійної дислокації яких розташовані на територіях районів проведення антитерористичної операції, а також у військових частинах, які були сформовані під час особливого періоду без визначення пункту постійної дислокації), які перебували на обліку за попереднім місцем проходження військової служби в іншому гарнізоні (в іншій місцевості), але протягом шести місяців після прибуття до нового місця проходження військової служби не зареєстрували місце проживання і не подали рапорт про зарахування на облік, попередній час перебування на обліку не зберігається. У відповідності до застосованої спірної норми, суд зазначає, що для того щоб попередній час перебування на обліку не зберігся необхідним є те, щоб військовослужбовець протягом шести місяців після прибуття до нового місця проходження військової служби не зареєстрував місце проживання і не подав рапорт про зарахування на облік. Тобто необхідним є наявність поведінки військовослужбовця у формі бездіяльності: не реєстрація місця проживання, а також не подання відповідного рапорту протягом шести місяців після прибуття до нового місця проходження військової служби, при цьому така бездіяльність повинна складатися з обов`язкових одночасно двох складових: 1) не реєстрація місця проживання, 2) не подання відповідного рапорту. Відсутність однієї із цих складових не дозволяє застосування цієї норми. Суд встановив, що позивач під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 перебував на обліку громадян, які потребують покращення житлових умов з 27.11.2012 по 31.01.2022. З 01.12.2021 позивача зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Згідно з відомостями з Реєстру Вінницької територіальної громади № 2023/005588616 позивач зареєстрував місце проживання 27.01.2022 ( АДРЕСА_1 ) (а.с. 9). Разом з цим, із рапортом про зарахування на облік осіб, що потребують покращення житлових умов позивач звернувся 30.08.2022, тобто із пропуском встановленого шестимісячного строку. Однак, норма абз. 5 п. 9 VI Інструкції № 380 підлягає застосування при наявності двох складових: 1) не реєстрація місця проживання, 2) не подання відповідного рапорту. Відтак, судом першої інстанції обгрунтовано зазначено, що оскільки, позивач зареєстрував своє місце проживання 27.01.2022, тобто у встановлений шестимісячний строк, тому ствержувати про одночасність двох негативних складових, що зазначено у абз.5 п.9 VI Інструкції №380, для не зарахування попереднього часу перебування останнього на обліку немає. Колегія суддів вважає, що таке тлумачення норми права цілком відповідає її змісту та викладенню у Інструкції №380, що спростовує доводи апелянта щодо окремого застосування вказаних вище складових, З урахуванням наведеного та з огляду на ту обставину, що позивач уперше зарахований на квартирний облік ще 27.11.2012, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що увесь період перебування ОСОБА_1 на квартирному обліку, починаючи з цієї дати, підлягає зарахуванню. Виходячи з викладеного, суд зазначає, що рішення житлової комісії відповідача, оформлене пунктом 6 протоколу № 3 від 18.11.2023 про відміну рішення засідання (об`єднаної) житлової комісії військової частини НОМЕР_1 пункту 6, протоколу №2 від 12.10.2022 року, та про зарахування на облік капітана ОСОБА_1 , який потребує поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовим жилим приміщенням (службовою житловою площею) у загальну чергу з 12.10.2022 року та першочергову чергу з 12.10.2022 року, як льотний склад є протиправним та підлягає скасуванню. Окрім того, вказане рішення затверджено наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 18.11.2022 № 160, а тому такий наказ є протиправним та таким, що підлягає скасуванню в частині, що стосується позивача. Разом з цим, у рішенні житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , яке оформлено пунктом 4 протоколу засідання (об`єднаної) житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 28.02.2023 № 2 про відмову у перегляді дати постановки на квартирний облік капітана ОСОБА_1 за попереднім терміном перебування в іншому гарнізоні, комісія відмовляючи у перегляді дати постановки на квартирний облік теж зіслалася на абз. 5 п. 9 Розділу VI Інструкції № 380, тому за встановлених обставин справи пункт 4 вказаного протоколу комісії є протиправним та підлягає скасування. Як похідна вимога підляє задоволенню в частині протиправності та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.02.2023 №

38. Стосовно доводів апелянта на пропуск позивачем строку звернення до суду, судова колегія зазначає наступне. Судом встановлено, що про рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформлене пунктом 4 протоколу засідання (об`єднаної) житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 28.02.2023 № 38 позивач дізнався 02.03.2023, що підтверджується вихідним номером та особистим підписом позивача на відповіді на його рапорт (а.с. 36). Однак, до суду позивач звернувся із цим позовом лише 27.08.2023 (вказане підтверджується відтиском печатки Укрпошти на конверті), тобто більш ніж через п`ять місяців з моменту прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про відмову у перегляді дати постановки на квартирний облік позивача за попереднім терміном перебування в іншому гарнізоні. Отже, позивачем було пропущено місячний строк звернення до суду визначений ч. 5 ст. 122 КАС України. Як на підставу для поновлення строку на звернення до суду представник позивача посилався на те, що позивач є діючим військовослужбовцем та неодноразово був у відрядженнях у зв`язку з виконанням службових завдань. Суд звертає увагу на те, що згідно із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків. Водночас, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на ту обставини, що позивач є учасником бойових дій. Верховний Суд зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відтак, ОСОБА_1 було пропущено строк звернення до суду з поважних причин. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.