Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/77/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 липня 2024 року справа №200/77/22 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., секретар судового засідання - Кобець О.А., за участю: представника відповідача Шашкова В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Варбана Олександра Валентиновича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі № 200/77/22 (головуючий І інстанції Чекменьов Г.А.) за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року, залишеному без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року у справі № 200/77/22, частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, зокрема, зобов`язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячні страхові виплати за період з 1 січня 2017 року по 31 жовтня 2021 року. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 7 березня 2023 року замінено відповідача у справі - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області. 13 квітня 2023 року видано виконавчий лист у справі. Ухвалою суду від 1 травня 2023 року у справі 200/77/22 замінено боржника за виконавчими листами № 200/77/22 з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (ЄДРПОУ 41325231) на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010). Ухвалами суду від 03.07.2023 року, від 09.10.2023 року відмовлено у задоволенні заяв Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі № 200/77/22. Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 14 серпня 2023 року відкрито виконавче провадження № 72530236 з примусового виконання виконавчого листа № 200/77/22, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 13.04.2023 року, про зобов`язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячні страхові виплати за період з 01 січня 2017 року по 31 жовтня 2021 року. Представником позивача до суду подано заяву від 27.10.2023 року про встановлення судового контролю за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/77/22 від 14.11.2022 року шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) протягом одного місяця з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання судового рішення по справі №200/77/22 від 14.11.2022 року про нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат (регресу) за період з 01 січня 2017 року по 31 жовтня 2021 року. Ухвалою суду від 17 листопада 2023 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2024 року, встановлено строк подання звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання судового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року у справі № 200/77/22 до 31 січня 2024 року. Від Головного управління Пенсійного управління України в Донецькій області надійшов звіт від 09.02.2024 року, уточнений звіт від 15.02.2024 року щодо виконання рішення суду у справі № 200/77/22, в якому зазначено, що зобов`язання в частині виконання рішення суду щодо нарахувати та виплатити позивачу щомісячні страхові виплати за період з 1 січня 2017 року по 31 жовтня 2021 року виконане. На підставі одержаної інформації від Департаменту пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України 02.10.2023 направлено розрахунок заборгованості по страховим виплатам за період з 1 січня 2017 року по 31 жовтня 2021 року для фінансування нарахованих щомісячних страхових виплат позивачу на виконання рішення суду (так як на регіональному рівні технічна можливість відсутня), який складає 637565,56 грн. 09.02.2024 повторно направлено лист щодо запиту коштів на виконання рішення суду на січень-лютий 2024 рік. Розгляд звернення триває. Виплата буде здійснена після надходження фінансування найближчим часом. Відповідач додатково пояснив, що нарахована ОСОБА_1 на виконання рішення суду сума доплати за період з 01.01.2017 по 31.10.2021 має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України та проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску. Отже, виплата проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань на відповідний бюджетний рік. Судові рішення, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, обліковуються Головним управлінням. Суми коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду на 2024 рік, будуть визначені у бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік, який згідно із підпунктом 1-1 пункту 14 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України затверджується Кабінетом Міністрів України в місячний термін після набрання чинності законом про Державний бюджет України на відповідний рік. На сьогоднішній день бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік не затверджено. Посилаючись на зазначені обставини відповідач вважає, що ним вжиті конкретні заходи з метою виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/77/22 від 14.11.2022, вина та умисел на навмисне невиконання рішення суду у даній справі з боку Головного управління відсутня, у зв`язку з чим просить прийняти звіт про його виконання. ГУПФУ просило вважати поданий 09.02.2024 року звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року у справі № 200/77/22 помилковим; прийняти уточнений звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року у справі № 200/77/22, уразі відмови у прийняті звіту - надати Головному управлінню додатковий строк для подачі звіту про виконання рішення суду протягом трьох місяців. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.04.2024 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання судового рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/77/22 від 14 листопада 2022 року. Представник позивача не погодився з ухвалою суду першої інстанції від 15.02.2024 року, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду, постановити нову ухвалу про відмову у прийняті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання судового рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/77/22 від 14 листопада 2022 року. Апелянт зазначив, що, постановляючи ухвалу про затвердження звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, при фактичному невиконанні рішення суду, яке набуло законної сили, суд дійшов хибного висновку, що відповідач, надіславши повідомлення про виділення коштів, виконав рішення суду в межах своєї компетенції, а так як кошти не надані, то відповідач не несе за це відповідальність. Тобто суд погодився з тим, що відповідач має право не виконувати рішення суду в повному обсязі, якщо на це немає виділених коштів. Враховуючи правову позицію Верховного Суду в постанові від 6 травня 2019 року у справі № 826/9960/15, суд не мав можливості затверджувати звіт, а міг надати новий строк для подання звіту. При цьому вирішуючи питання щодо притягнення керівника відповідача до відповідальності суд мав встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Тобто встановлені судом затримки у виконанні рішення суду свідчать про можливість не притягувати керівника відповідача до відповідальності у вигляді штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як то передбачено(ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України, а не затверджувати звіт при тому що рішення суду не виконане. Але також суд повинен був врахувати, що затвердження звіту про фактичне виконання рішення суду відповідачем, при тому що рішення суду фактично не виконане є порушенням норм статті 129-1 Конституції України, норм статті 370 КАС України, а також порушуються права позивача на виконання рішення суду, яке набуло законної сили.. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволені. Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду». За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3). Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України). Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України). За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію. Представник відповідача судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги. Інші учасники в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача, вивчив матеріали справи, перевірив доводи апеляційної скарги, відзиву, і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування ухвали суду, з наступних підстав. Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. За ч.ч. 1, 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. В постанові від 23 квітня 2020 року у справі № №560/523/19 Верховний суд зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року, залишеному без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року у справі № 200/77/22, частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, зокрема, зобов`язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячні страхові виплати за період з 1 січня 2017 року по 31 жовтня 2021 року. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області рішення суду № 200/77/22 від 14.11.2022 виконано в обсязі та в межах функціональних повноважень та нормативно-правового поля, здійснено розрахунок щомісячних страхових виплат за період з 1 січня 2017 року по 31 жовтня 2021 року, сума яких складає 637565,56 грн. Крім того, відповідачем систематично спрямовувались до розпорядника коштів (Пенсійного фонду України) листи про необхідність виділення коштів на виконання рішення суду від 02.10.2023, 09.02.2024. Виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій за рішенням суду здійснюється коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили, згідно з абзацом 2 пункту 7 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31 серпня 2009 року 31-2. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року у справі № 200/77/22 обліковується у Реєстрі рішень, що підтверджується витягом з цього реєстру. У звіті відповідач зазначив, що суми коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду на 2024 рік, будуть визначені у бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік, який згідно із підпунктом 1-1 пункту 14 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України затверджується Кабінетом Міністрів України в місячний термін після набрання чинності законом про Державний бюджет України на відповідний рік. На сьогоднішній день бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік не затверджено. Отже, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року у справі № 200/77/22 буде остаточно виконане після погашення (фактичної виплати позивачеві) в повному обсязі заборгованості за період з 1 січня 2017 року по 31 жовтня 2021 року, як це передбачено резолютивною частиною рішення. Під час розгляду звіту про виконання рішення суду необхідно з`ясувати питання вжиття всіх необхідних заходів для такого виконання з боку конкретного суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі. Згідно з цим і відповідальність за невиконання судового рішення у вигляді штрафу покладається на керівника такого суб`єкта. Проте, для застосування такої відповідальності суд має встановити її підстави згідно із загальними умовами юридичної відповідальності особи (об`єктивні дії чи бездіяльність, їх протиправність, вина тощо). З наданого відповідачем звіту та доданих до нього документів вбачається, що невиплата заборгованості позивачу залежить від обставин, за які ГУ ПФУ в Донецькій області об`єктивно не відповідає. До таких обставин можна віднести недостатність фінансування відповідних витрат, строк затвердження бюджету Пенсійного фонду, виділення у планах доходів і видатків ГУ ПФУ окремими рядками погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Проте, жодні з цих обставин не залежать від дій чи бездіяльності безпосередньо ГУ ПФУ в Донецькій області, оскільки пов`язані з системними проблемами функціонування інших органів державного управління та фінансування Пенсійного фонду України в цілому. Крім того, відповідач надав достатньо даних, що ним вжиті залежні від нього заходи на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/77/22 від 14 листопада 2022 року, що обумовлює прийняття звіту відповідача про виконання судового рішення. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про прийняття звіту про виконання рішення в адміністративній справі №200/77/22. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для скасування ухвали суду відсутні. Керуючись ст. ст. 195, 241, 250, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Варбана Олександра Валентиновича в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі № 200/77/22 за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін. Повний текст постанови складений 17 липня 2024 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І.В. Геращенко Судді А.А. Блохін Т.Г. Гаврищук