LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС619/3051/17

від 17.07.2024 · Цивільна
Резолютивна:Заяву про відвід суддів Верховного Суду Гулька Бориса Івановича та Коломієць Ганни Василівни залишити без розгляду.

УХВАЛА 17 липня 2024 року м. Київ справа № 619/3051/17 провадження № 61-9689ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д., розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Луспеника Дмитра Дмитровича, Гулька Бориса Івановича , Коломієць Ганни Василівни у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заінтересовані особи: Дергачівський відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_4 , за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 29 лютого 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 06 червня 2024 року, ВСТАНОВИВ: У липні 2024 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 29 лютого 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 06 червня 2024 року. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 липня 2024 року касаційну скаргу призначено судді-доповідачеві Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д. 11 липня 2024 року ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду заяви про відвід суддів Верховного Суду Луспеника Д. Д., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. Заяви мотивовані наявністю сумнівів в об`єктивності та неупередженості суддів Верховного Суду Луспеника Д. Д., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. при здійсненні касаційного провадження з посиланням на те, що вказані судді приймали участь у розгляді його скарги, яка стосуються дій державного виконавця у виконавчому провадженні № 57416300 у справі № 619/3051/17 (провадження № 61-3419св24) та безпідставно відмовили у задоволенні його касаційної скарги. Заява ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Гулька Б. І. та Коломієць Г. В. підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного. Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. Частиною другою статті 39 ЦПК України перебачено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37, 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 34 ЦПК України перегляд судових рішень судів першої інстанції та апеляційної інстанції здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції у складі трьох або більшої непарної кількості суддів. У визначених цим Кодексом випадках перегляд судових рішень судом касаційної інстанції здійснюється судовою палатою Касаційного цивільного суду (палатою), об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду (об`єднаною палатою) або Великою Палатою Верховного Суду (Великою Палатою). Відповідно до положень частин першої - третьої статті 33 ЦПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду. Частиною чотирнадцятою статті 33 ЦПК України визначено, що результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом. Змістовний аналіз положень указаних норм права свідчить про те, що учасник справи за визначених законом підстав має право подати заяву про відвід лише того судді чи колегії суддів, які визначені автоматизованою системою документообігу суду для розгляду конкретно цієї справи на відповідному процесуальному етапі. Оскільки справа № 619/3051/17 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 липня 2024 року передана на розгляд колегії суддів у складі: Гулейкова І. Ю., Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д., тому відсутні підстави розглядати питання щодо відводу суддів Верховного Суду Гулька Б. І., Коломієць Г. В., які не входять до складу суду. Розглядаючи заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Луспеника Д. Д., суд виходить із наступного. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або необ`єктивності судді. Наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. ЦПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, проте визначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді. Згідно з положеннями частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина друга статті 36 ЦПК України). Відповідно до статті 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі. Верховний Суд, оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу щодо суб`єктивного критерію, дійшов переконання про відсутність підстави стверджувати, що суддя-доповідач у цій справі чи судді, визначені до складу колегії для її розгляду, виявляють особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані. Згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. Зі змісту поданої заяви вбачається, що доводи заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Луспеника Д. Д. по своїй суті зводяться до незгоди заявника із постановленим судовим рішенням, що відповідно до статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу судді. Статтею 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» встановлено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Учасники справи не можуть використовувати інститут відводу судді з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Отже, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу судді Верховного Суду Луспеника Д. Д., тому у відповідності до частини третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід судді підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України. Керуючись статтями 33, 36, 40, 185, 260 ЦПК України

УХВАЛИВ: Заяву про відвід суддів Верховного Суду Гулька Бориса Івановича та Коломієць Ганни Василівни залишити без розгляду. Визнати необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід судді Верховного Суду Луспеника Дмитра Дмитровича у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заінтересовані особи: Дергачівський відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_4 , за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 29 лютого 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 06 червня 2024 року. Заяву про відвід судді Верховного Суду Луспеника Дмитра Дмитровича передати для вирішення іншому судді, який не входить до складу суду, визначеному у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»