Ухвала КЦС ВС № 126/1549/23

УХВАЛА 16 липня 2024 року м. Київ справа № 126/1549/23 провадження № 61-9853ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на постанову Вінницького апеляційного суду від 26 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення, ВСТАНОВИВ: У липні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на постанову Вінницького апеляційного суду від 26 березня 2024 року. Відповідно до частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника. Касаційну скаргу подано засобами поштового зв`язку, яка підписана ОСОБА_2 . До касаційної скарги додано копію нотаріально посвідченої довіреності від 05 квітня 2023 року, на представництво інтересів ОСОБА_1 , зі строком дії до 05 квітня 2028 року. Верховний Суд не приймає до уваги вказані документи на підтвердження повноважень ОСОБА_2 , з огляду на таке. У пункті 18 розділу XІІІ «Перехідні положення» ЦПК України встановлено, що положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України. Починаючи з 30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким Конституцію України доповнено статтею 131-2, відповідно до частини третьої якої виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 «Перехідних положень» Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, що не підлягають оскарженню. Відповідно до загального правила частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Згідно зі спеціальним правилом частини другої статті 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу. Таким чином в суді касаційної інстанції представництво від імені заявниці в усіх категоріях справ, окрім малозначних справ та справ з трудових спорів, може здійснюватися виключно адвокатом або законним представником. Згідно з частиною другою статті 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. За правилами пункту 2 частин четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); справи про розірвання шлюбу. За правилами частини першої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. Згідно з частиною четвертою наведеної статті в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини. ОСОБА_1 у червні 2023 року звернулася до суду з позовом, в якому просила усунути їй перешкоди у користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_3 без надання іншого житлового приміщення. Отже, вказана справа не є малозначною та не визнавалася такою Бершадським районним судом Вінницької області. За наведених обставин Верховний Суд констатує, що представництво у справі щодо виселення особи із житлового приміщення, яка не є малозначною в силу вимог процесуального закону, має здійснюватися адвокатом. Подана до Верховного Суду від імені ОСОБА_1 касаційна скарга підписана ОСОБА_2 на підставі довіреності. У Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про те, що ОСОБА_2 має статус адвоката, і документа, який би це посвідчував, до касаційної скарги не додано. Отже, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять визначених частиною четвертою статті 62 ЦПК України документів, які можуть підтвердити повноваження ОСОБА_2 представляти інтереси ОСОБА_1 . Відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено. З огляду на відсутність належних документів, що посвідчують повноваження особи, яка підписала касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про те, що касаційна скарга підписана особою, яка не мала права її підписувати, а тому підлягає поверненню. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Керуючись статтею 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на постанову Вінницького апеляційного суду від 26 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення повернути заявниці. Заявниці надіслати копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами, іншим учасникам справи надіслати копію ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді Н. Ю. Сакара