Постанова Дніпровський апеляційний суд № 203/4924/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7103/24 Справа № 203/4924/23 Суддя у 1-й інстанції - Єдаменко С. В. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 липня 2024 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Пищиди М.М. суддів Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М. за участю секретаря судового засідання Лопакової А.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмежено відповідальністю «ЕКОДНІПРО», ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕОМЕД 2007» про зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И Л А: У вересні 2023 року позивачі звернулися до суду з позовом до Товариства з обмежено відповідальністю «ЕКОДНІПРО», ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕОМЕД 2007» про зобов`язання вчинити дії. У травні 2024 року позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позовних вимог, заборонивши ТОВ «НЕОМЕД 2007» (код ЄДРПОУ 34818539) вчиняти будь-які дії щодо використання, утилізації чи передачі будь-яким особам, у тому числі відповідачці ОСОБА_1 , кріоконсервованих ембріонів, поміщених на зберігання за її заявою. Заява мотивована тим, що в проваджені суду перебуває зазначена цивільні справа за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ТОВ «ЕКОДНІПРО», ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії, в якій позивачами заявлені вимоги про визнання генетичного зв`язку між позивачами та ембріонами їх померлого сина ОСОБА_4 та відповідачки ОСОБА_1 , а також визнати право позивачів на застосування допоміжних репродуктивних технологій через сурогатне материнство за допомогою вказаних заморожених ембріонів та зобов`язати відповідача клініку забезпечити можливість реалізації репродуктивної технології. На виконання ухвали суду від 18.04.2024 р. відповідачем ТОВ «Екодніпро» надано інформацію, що кріоконсервовані ембріони, які є предметом спору у цивільній справі, передані на зберігання до ТОВ «НЕОМЕД 2007» за заявою відповідачки ОСОБА_1 . Представник позивача вважає, що не вжиття заходів забезпечення позову, про які він зазначає в своїй заяві, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулись до суду, та зробити неможливим виконання судового рішення. Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2024 року заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про забезпечення позову задовольнити. Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «НЕОМЕД 2007» вчиняти будь-які дії щодо використання, утилізації чи передачі будь-яким особам, у тому числі ОСОБА_1 , кріоконсервованих ембріонів, поміщених на зберігання за заявою ОСОБА_1 . Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить суд скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за потрібне апеляційну скаргу залишити без задоволення. Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти будь-які дії. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Статті 149 та 150 ЦПК України містять підстави та види забезпечення позову. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Як роз`яснено в п.1, п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. За змістом ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, учасників процесу. Так, позов забезпечується, серед іншого, забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову». Так, предметом спору у цивільній справі є вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про визнання генетичного зв`язку між ними та ембріонами їх померлого сина ОСОБА_4 та відповідачки ОСОБА_1 , визнання права позивачів на застосування допоміжних репродуктивних технологій через сурогатне материнство за допомогою вказаних заморожених ембріонів та зобов`язання відповідача забезпечити можливість реалізації позивачами репродуктивної технології. Відповідно до наявних у цивільній справі доказів, правовідносини щодо спірних кріоконсервованих ембріонів виникли на підставі договорів з ТОВ «ЕКОДНІПРО» № К/2021/08-102 про надання послуг з кріоконсервації та зберігання біологічного матеріалу та № ДРТ/2021/06-157 про надання медичних послуг із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій (т. 1 а.с. а.с. 174 178). Згідно відповіді ТОВ «ЕКОДНІПРО» від 13.05.2024 р. № 1305/24 кріоконсервовані ембріони, що зберігались на підставі вищезазначених договорів, були за заявою відповідачки ОСОБА_1 передані на зберігання до ТОВ «НЕОМЕД 2007». Вказані обставини в їх сукупності дозволяють дійти висновку, що між сторонами дійсно існує спір стосовно можливості застосування допоміжних репродуктивних технологій із застосуванням кріоконсервованих ембріонів, які передані на зберігання до ТОВ «НЕОМЕД 2007». З огляду на викладене, приймаючи до уваги те, що невжиття заходів забезпечення позову у справі, може призвести до утилізації чи передачі вказаних біологічних матеріалів третім особам, що в свою чергу призведе до утруднення виконання рішення суду чи неможливості його виконання, а відтак і до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти будь-які дії. Заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або навіть унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист оспорюваних прав та інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулись до суду. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2024 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Судді: