Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/3309/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/3309/23 пров. № А/857/16404/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Глушка І.В, Довгої О.І. розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року (суддя- Коморний О.І., ухвалене в м. Львів) у справі № 380/3309/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: 21 лютого 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати щомісячної надбавки за особливості проходження служби ОСОБА_1 за період з 20.07.2018 року по 14.09.2018 року у зменшеному розмірі; зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну надбавку за особливості проходження служби за період з 20.07.2018 року по 14.09.2018 року у розмірі 65%, з урахуванням виплачених сум; здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 суму одноразової грошової допомоги при звільненні, а також грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2015 - 2018 років з урахуванням щомісячної надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65%, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язання відповідача включити до розрахунку грошового забезпечення для призначення пенсії ОСОБА_1 надбавку, як військовослужбовцю, який працював в умовах режимних обмежень, за період з липня 2018 по серпень 2018 з врахуванням недоплаченої суми та подати зазначену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для здійснення перерахунку (донарахування) розміру пенсії за вислугу років з моменту її призначення. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року у задоволені адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржив ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задоволити. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 на посаді старшого офіцера відділення комплектування. Позивач є учасником бойових дій, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_1 , видане 11.09.2015. Згідно посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 07.11.2018, ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи і має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни. Термін дії посвідчення до 01.10.2024. Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 №97 від 14.09.2018, ОСОБА_1 14.09.2018 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_4 , за станом здоров`я. Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_5 №6395 від 20.06.2019 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992р. №393 (зі змінами), ОСОБА_1 протягом березня-серпня 2018 отримував надбавку за особливості проходження служби у розмірі 10%. Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про здійснення нарахування та виплати надбавки за особливості проходження служби в період з березня по вересень 2018 у розмірах передбачених законодавством України. Листом від 29.12.2022 №ф/12425 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив, що відповідно до підпункту 1 п.5 постанови КМУ, керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надається право установлювати надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Пунктом 7 телеграми Міністра оборони України від 26.03.2018 №248/1479 з 01.03.2018 встановлено базовий розмір надбавки за особливості проходження служби у відсотках до посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років у розмірі 10 відсотків. Також в листі зазначено, що посада на якій ОСОБА_1 проходив службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 не підпадає під перелік посад, вказаних в додатку 2 телеграми «Перелік окремих категорій військовослужбовців, яким збільшується розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби відповідно до базового розміру в залежності від складності важливості виконуваних обов`язків». Позивач не погоджуючись з такими діями відповідача, звернувся до суду з даним позовом. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдина система їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній та політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначені та врегульовані Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII). Відповідно до статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Згідно з ч.2 ст.9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Частиною 3 ст.9 Закону №2011-ХІІ передбачено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704), якою було затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком

14. Згідно пункту 2 Постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Відповідно до п.5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання: 1) установлювати: посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1-11 за аналогічними посадами; посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 1-5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника; надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою; 2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення; 3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Також, наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260), яким визначено механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам. Згідно п.3 Наказу від 07.06.2018 року №260, цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Відповідно до п.2 розд.І Порядку №260, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги. Виплата надбавки за особливості проходження служби регулюється розділом VI Порядку №260. Згідно пунктів 1-2 розд.VI Порядку №260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків. Виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на відповідний рік надбавка за особливості проходження служби окремим категоріям військовослужбовців збільшується на відповідний коефіцієнт згідно з Переліком окремих категорій військовослужбовців, яким збільшується розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби відповідно до мінімального розміру залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків (додаток), або може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України у фіксованому розмірі до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років. Розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби розраховується від мінімального розміру цієї надбавки, який встановлюється Міністром оборони України, у відсотках для осіб офіцерського складу та окремо для осіб рядового, сержантського та старшинського складу виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України. Мінімальний розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби не може перевищувати 65 відсотків. Залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби збільшується на відповідний коефіцієнт від 1 до 1,55. Розрахунковий розмір надбавки за особливості проходження служби, отриманий шляхом множення мінімального розміру щомісячної надбавки на відповідний коефіцієнт, округлюється в бік збільшення до одного знака після коми. Таким чином, мінімальний розмір надбавки за особливості проходження служби не може перевищувати 65% та такий розмір встановлюється Міністром оборони України, у відсотках для осіб офіцерського складу та окремо для осіб рядового, сержантського та старшинського складу виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України. Судом першої інстанції вірно встановлено, що п.п. 1-2 розділу VI Порядку №260 не встановлено нижче якого відсотку не може виплачуватися щомісячна надбавка за особливості проходження служби. Вказівка, що мінімальний розмір надбавки за особливості проходження служби не може перевищувати 65% не означає, що мінімальний розмір надбавки за особливості проходження служби дорівнює 65%. Рішенням Міністра оборони України №248/1479 встановлено мінімальний розмір надбавки за особливості проходження служби, що складає 10%. Згідно п. 7 рішення №248/1479 установлено військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачувати надбавку за особливості проходження служби у відсотках до посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років у залежності від складності та важливості виконуваних обов`язків. Установлено базовий (мінімальний) розмір цієї надбавки для осіб офіцерського складу та осіб рядового, сержантського та старшинського складу 10%. Окремим категоріям військовослужбовців базовий розмір цієї надбавки збільшується на відповідний коефіцієнт (згідно з Додатком 2 до телеграми). Колегія суддів зазначає, що посада позивача не передбачена як додатком 2 до зазначеного рішення Міністра оборони України від 26.03.2018 №248/1479, так і додатком до Порядку №260 (пункт 1 розділу VI) - Переліком окремих категорій військовослужбовців, яким збільшується розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби відповідно до мінімального розміру залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків, а тому надбавка за особливості проходження служби позивача не підлягала збільшенню та становила 10%. Рішення Міністра оборони України від 26.03.2018 за своєю правовою природою є його розпорядчим актом, яке було доведено до окремої військової частини телеграмою від 26.03.2018 №248/1479, а не роз`ясненням Міністерства оборони України. В даному випадку, Міністром оборони України були реалізовані надані йому Порядком №260 повноваження, щодо встановлення мінімального розміру цієї надбавки, про що й було проінформовано відповідних посадових осіб телеграмою №248/1479. Відтак, використання відповідачем у своїй діяльності наведеної телеграми є правомірним та обґрунтованим. Таким чином, позивач помилково трактує абзац 3 п.2 розділу VI Порядку №260, що саме 65% є мінімальним розміром надбавки за особливості проходження служби, а тому доводи позивача щодо того, що рішення (телеграма) Міністра оборони України є актом нижчої юридичної сили ніж Порядок №260 не свідчить про наявність у ОСОБА_1 права у період з 20.07.2018 по 14.09.2018 на щомісячну надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% грошового забезпечення. Судом першої інстанції вірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 правомірно виплачувалась надбавка за особливості проходження служби у розмірі 10% грошового забезпечення, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року у справі №380/3309/23 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга