LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова КГС ВС902/156/23

від 09.07.2024 · Господарська
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14.11.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 у справі № 902/156/23 зали…

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 липня 2024 року м. Київ cправа № 902/156/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. (головуючий), Білоуса В.В., Васьковського О.В., за участі секретаря судового засідання Громак В.О., учасники справи: боржник - ОСОБА_1 , представник боржника - Тарасюк О.М., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.), арбітражний керуючий - Калінін Павло Олексійович (не з`явився) кредитор - Акціонерне товариство "Сенс Банк"", представник кредитора - не з`явився, розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14.11.2023 у складі судді: Міліціанова Р.В. та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 у складі колегії суддів: Юрчук М.І. (головуючий), Крейбух О.Г., Тимошенко О.М., у справі за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність ВСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст руху справи 1. 03.02.2023 до Господарського суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

2. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 03.04.2023 відкрито провадження у справі № 902/156/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . 2.1. Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. 2.2. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. 2.3. Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Калініна Павла Олексійовича. 3. 01.06.2023 оприлюднене оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; визначено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі. 4. 11.08.2023 до суду від Акціонерного товариства "Сенс Банк" (далі - АТ "Сенс Банк", кредитор) надійшла заява про визнання грошових вимог до боржника в сумі 300 329,71 грн.

5. Ухвалою суду від 29.08.2023 задоволено заяву АТ "Сенс Банк" (про визнання конкурсних грошових вимог до боржника. 5.1. Визнано конкурсні грошові вимоги Акціонерного товариства "Сенс Банк" до боржника фізичної особи ОСОБА_1 у розмірі: 300 329,71 грн. - заборгованості зі сплати тіла кредиту, відсотків, овердрафту за кредитними договорами (друга черга задоволення) та 5 368,00 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів).

6. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 06.09.2023 встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією) Калініним П.О. до реєстру вимог кредиторів боржника Фізичної особи ОСОБА_1 : Акціонерне товариство "Сенс Банк" з грошовими вимогами у розмірі: - 300 329,71 грн. - заборгованості зі сплати тіла кредиту, відсотків, овердрафту за кредитними договорами (друга черга задоволення без права вирішального голосу); - 5 368,00 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів).

7. В ході розгляду справи арбітражний керуючий просив затвердити план реструктуризації боргів боржника або перейти до наступної процедури у справі - процедури погашення боргів боржника; пояснив, що поданий до суду на затвердження план реструктуризації боргів не був схвалений кредиторами. Короткий зміст ухали суду першої інстанції

8. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 14.11.2023 у справі № 902/156/23: 8.1. відмовлено у затвердженні Плану реструктуризації боргів боржника від 20.09.2023 року у справі № 902/156/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ); 8.2. відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відкриття процедури погашення боргів боржника у справі № 902/156/23; 8.3. закрито провадження у справі у справі № 902/156/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; 8.4. припинено повноваження керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Калініна Павла Олексійовича у справі № 902/156/23. 8.5. припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів та заборони фізичній особі ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) відчужувати майно, введених ухвалою Господарського суду Вінницької області від 03.04.2023у справі № 902/156/23.

9. За висновками суду першої інстанції, встановлені при розгляді справи обставини свідчать про недобросовісну поведінку боржника у спірних правовідносинах, при ініціюванні процедури неплатоспроможності та на стадії подачі плану реструктуризації і затвердження його умов. 9.1. Наданий план реструктуризації є не виконуваним, таким, що суперечить вимогам КУзПБ, складений з порушенням принципу добросовісної поведінки боржника. 9.2. Зважаючи на наведені вище обставини та положення закону, умови наданого на затвердження суду плану реструктуризації боргів боржника (який не був схвалений кредитором); відомості, що відображені у деклараціях про майновий стан боржника; прийняті рішення на зборах кредиторів та заявлене АТ "Сенс Банк" клопотання, за відсутності підстав для затвердження згаданого вище плану реструктуризації боргів; відсутності підстав для переходу до судової процедури погашення боргів, судом прийнято рішення про закриття провадження у даній справі.

10. Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено: 10.1. За поданими доказами ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи (там 1 арк. справи 8), самостійно виховує малолітню дитину (т. 1 а. с. 15-17), розмір щомісячного доходу за останні роки не перевищує 3 000,00 грн. (т. 1 а. с. 34, 35); 10.2. Кредитна історія боржника розпочалась в зв`язку із складною життєвою ситуацією; 10.3. ОСОБА_1 при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначала про наявність загальної заборгованості у розмірі 1 047 648,20 грн. 10.4. Із наданих заявницею доказів встановлено наявність прострочених грошових зобов`язань принаймні на суму 467 789,82 грн.: відповідно до виписки АТ "Альфа-Банк" від 05.05.2022, сума заборгованості на кінцеву дату складає 164 710,17 грн. (т. 1 а. с. 66); розмір заборгованості перед АТ "СЕНС Банк" станом на 13.01.2023 становить 4 347,72 грн. (т.1 а. с. 67); розмір заборгованості перед ТОВ "Слон Кредит" станом на 14.12.2022 за Договором становить 60 644,93 грн., з яких 37 500,00 грн. - тіло кредиту, 23 144,93 грн. - відсотки по кредиту (т. 1 а. с. 74); розмір заборгованості перед ТОВ "Авентус Україна" станом на 19.12.2022 становить 88 680,00 грн., з яких тіло кредиту 25 000,00 грн. (т. 1 а. с. 75); сума звернення стягнення у межах примусового виконання виконавчого листа №640/486/16-ц, виданого 22.10.2018 року Київським районним судом м. Харкова, з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження складає 149 407,00 грн. (т. 1 а. с. 61). 10.5. Боржниця зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою АДРЕСА_2 . 10.6. До складу сім`ї ОСОБА_1 входить син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 10.7. Арбітражним керуючим Калініним П.О. 01.08.2023 надано звіт про результати перевірки декларацій боржника ОСОБА_1 станом на 23.05.2023 року (т.1 а. с. 233-248). 10.8. Арбітражним керуючим не встановлено порушень при складенні декларацій про майновий стан за 2021-2023 рр., а також встановлено відсутність у власності боржниці нерухомого майна, транспортних засобів, інших майнових активів, відомостей про перетин кордону, прав на земельні ділянки. 10.9. Єдиним визнаним у справі кредитором є АТ "Сенс Банк" із загальної сумою вимог у розмірі 305 697,71 грн., яка визначена Ухвалою суду від 06.09.2023 року (300 329,71 грн. - заборгованості зі сплати тіла кредиту, відсотків, овердрафту за кредитними договорами (друга черга задоволення без права вирішального голосу); 5 368,00 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів). 10.10. До суду надано, з метою розгляду та затвердження, план реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 .. План реструктуризації боргів боржника не схвалено єдиним кредитором, на визначених у ньому умовах. 10.10. План реструктуризації містить такі умови (за тестом плану реструктуризації):

1. План реструктуризації боргів боржника у справі № 902/156/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , розроблено відповідно до статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань на умовах та в порядку, визначених цим планом реструктуризації боргів боржника. Внаслідок інвалідності 3 групи, ОСОБА_1 не змогла працювати та сплачувати кошти по усім кредитним зобов`язанням, а гроші які вона отримала від банківських установ ОСОБА_1 проінвестувала у В2В Джевелері, внаслідок чого її ошукали та не платять обіцяних відсотків, вкладених коштів не повертають. Слід зазначити, що наразі відкрито два кримінальних провадження за фактом незаконного заволодіння коштами ОСОБА_1 та інших осіб - (№ 42019020000000134 від 30.07.2019 року; №12020105030001100 від 08.09.2020 року). Згідно матеріалів перевірки декларацій боржника, яка проведена керуючим реструктуризацією і надана в Господарський суд Вінницької області та кредитору - АТ «Сенс банк».

2. Сума визнаних господарським судом вимог кредитора - АТ "Сенс банк", включених до реєстру вимог кредиторів 300 329,71 грн. - заборгованості зі сплати тіла кредиту, відсотків, овердрафту за кредитними договорами (друга черга задоволення) та 5 368,00 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів). Сума вимог кредитора, що підлягає реструктуризації відповідно до цього плану реструктуризації боргів боржника, становить 300 329,71 грн. - заборгованості зі сплати тіла кредиту, відсотків, овердрафту за кредитними договорами (друга черга задоволення) та 5 368,00 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень) - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів) та складається: 2 черга АТ "Альфа-Банк" (на даний час АТ "СЕНС БАНК") 305 697,71 грн.

3. Майновий стан боржника (за результатами проведеної перевірки наданих до суду декларацій за 2020, 2021, 2022 роки): будь-якого майна за боржником, ОСОБА_1 , у власності не має.

4. Перелік майна боржника (рухоме/нерухоме): відсутнє.

5. Єдиним доходом ОСОБА_1 є пенсія по інвалідності, яка складає 2 850,00 грн. за підсумками 2022 року. Всього згідно декларацій боржник за 2020 рік отримав пенсії по інвалідності в розмірі 29 677,00 грн., в 2021 році - 30 308,00 грн., в 2022 році - 34 189,00 грн. Інших доходів (заробітна плата) - відсутня. Доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів: в розмірі не менше пенсії за 2022 рік, а саме 34 000,00 грн.

6. Розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення вимог кредиторів: боржник наполягає на сумі щомісячних платежів в рахунок погашення боргу в розмірі 1,00 грн. на протязі 60-ти місяців до 28 числа кожного місяця.

7. Розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов`язкових періодичних зобов`язань (виплата аліментів тощо): відсутня.

8. Вимоги кредиторів, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів: вимоги АТ "Сенс Банк" в сумі 305 697,71 грн.

9. Розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб: пенсія в розмірі близько 2 849,00 грн. щомісячно.

10. Порядок і строки реалізації майна боржника (частини майна), у тому числі, що є предметом забезпечення: майно відсутнє.

11. Задоволення вимог забезпечених кредиторів за рахунок продажу майна боржника, що є предметом забезпечення: майно відсутнє. Розмір суми, яка спрощується (списується) становить: 305 697,71 грн. Виконання зобов`язань боржника третіми особами: відсутні треті особи. Заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів: Відсутні. Строк виконання плану реструктуризації боргів боржника: на протязі 60-ти місяців з моменту затвердження Господарським судом Вінницької області. Додаткові умови виконання плану реструктуризації боргів боржника: Відсутні. Умови та порядок внесення змін та доповнень до плану реструктуризації боргів боржника: за згодою. План реструктуризації боргів боржника від 20.09.2023 підписано арбітражним керуючим Калініним П.О. та погоджено представницею боржника ОСОБА_1 адвокаткою Тарасюк О.М. (т. 2 а. с. 76-79). 10.11. 29.09.2023 відбулись збори кредиторів боржника (протокол від 29.09.2023), проведені шляхом опитування, за участі представників всіх кредиторів боржника, представника боржника та арбітражного керуючого, з наступним порядком денним:

1. Розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника.

2. Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника.

3. Прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до Господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (т. 2 а. с. 80). 10.12. АТ "Сенс Банк" заперечив проти схвалення плану реструктуризації боргів боржника у запропонованому варіанті, вказав наступне (т. 2 а. с. 81, 82): боржник пропонує проект плану реструктуризації боргів, що передбачає 100% прощення боргів. АТ "Сенс Банк" є єдиним кредитором у поточній справі. Арбітражним керуючим двічі скликались збори кредиторів, та боржник надає один і той самий проєкт плану; запропонований боржником план є фіктивним, а сам боржник лише створює видимість виконання своїх зобов`язань перед кредиторами, створюючи такі умови, щоб комітет кредиторів ніколи не затвердив план реструктуризації боргів боржника. Таким чином, божник умисно спонукає кредиторів до переходу у процедуру погашення боргів; План реструктуризації боргів боржника порушує мету та завдання процедури реструктуризації боргів; запропонований проєкт плану реструктуризації боргів боржника не вбачається реальним; процедура неплатоспроможності фізичної особи не є процедурою списання боргів. У наданому плані реструктуризації не зазначено жодних сум погашень грошових вимог кредиторів, що свідчить про формальність розробленого плану реструктуризації та існування у боржника єдиної мети - повного списання боргів у процедурі погашення; не пропонуючи кредиторам жодних умов, боржник діє недобросовісно і таким діям повинна надаватись відповідна оцінка в рамках застосування судового контролю за процедурою. Такі дії мають форму зловживання - дії боржника переслідують нелегітимну мету - списати борги та залишити кредиторів ні з чим. 10.13. Посилаючись на наведені обставини та судову практику, кредитор просить закрити провадження у справі про неплатоспроможність (т. 2 а. с. 100-102; 106-111). Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

11. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 01.12.2023 року залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14 листопада 2023 року у справі № 902/156/23 залишено без змін.

12. Із урахуванням норм КУзПБ, врахування правових висновків Верховного Суду; умов наданого на затвердження суду Плану реструктуризації боргів боржника (який не був схвалений кредитором); відомостей, що відображені у деклараціях про майновий стан боржника; враховуючи прийняті рішення на зборах кредиторів та заявлене АТ "Сенс Банк" клопотання, за відсутності підстав для затвердження поданого плану реструктуризації боргів; відповідно і відсутності підстав для переходу до судової процедури погашення боргів, - суд апеляційної інстанції погодився з висновком Господарського суду Вінницької області про відмову у затвердженні плану реструктуризації та закриття провадження у справі. Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. ОСОБА_1 звернулась з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14.11.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 у справі №902/156/23, з вимогою скасувати оскаржені судові рішення, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції. КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

14. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №902/156/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2024.

15. Ухвалою Верховного Суду від 29.04.2024 касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали. 16. 09.05.2024, засобами електронного зв`язку, від заявника касаційної скарги, на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 29.04.2024 надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги.

17. Ухвалою Верховного Суду від 29.05.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 902/156/23 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14.11.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2024, датою проведення судового засідання визначено 25.06.2024 об 11:45. 18. 18.06.2024 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від ОСОБА_1 , надійшло заява про проведення судового засідання у справі № 902/156/23 в режимі відеоконференції.

19. Ухвалою Верховного Суду від 19.06.2024 заяву ОСОБА_1 про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. 19.1. Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua. 19.2. Попереджено учасників справи, що відповідно до частини п`ятої статті 197 ГПК України, пункту 5 розділу І Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. 19.2. Копію ухвали надіслано ОСОБА_1 та адвокату Тарасюк Оксані Миколаївні на електронну адресу. 20. 24.06.2024 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшло Клопотання про прискорення розгляду справи. 21. 25.06.2024 від скаржника надійшло Клопотання про зміну чи доповнення касаційної скарги, з вимогою визнати ОСОБА_1 банкрутом та анулювати всі борги. 22. 25.06.2024 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності скаржника.

23. Ухвалою Верховного Суду від 25.06.2024, з метою надання можливості учасникам справи скористатись своїми процесуальними правами, відкладено розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14.11.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 у справі № 902/156/23. 23.1. Повідомити учасників справи, що розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14.11.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 відбудеться 09.07.2024 року о 10:45 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань №330. 23.2. Постановлено забезпечити участь учасникам справи в судовому засіданні у справі №902/156/23, призначеному на 09.07.2024 року о 10:45, в режимі відеоконференції відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021.проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua. 23.3. Роз`яснено учасникам справи, що відповідно до статті 197 ГПК України підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України, тому учасникам справи слід надіслати на електронну адресу документи, що посвідчують особу, скріплені електронним цифровим підписом, а у разі відсутності такого підпису надіслати скановані копії документів та пред`явити їх оригінали під час засідання. 23.4. Попереджено учасників справи, що відповідно до частини п`ятої статті 197 ГПК України, пункту 5 розділу І Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. 23.5. Доведено до відома учасників справи, що їх явка та/або їх представників в судове засідання не є обов`язковою.

24. Представниця ОСОБА_1 в засіданні суду 09.07.2024 (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.), повністю підтримала вимоги касаційної скарги за доводами викладеними у ній, просила Суд ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14.11.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 у справі № 902/156/23 скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

25. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

26. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (09.07.2024) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 09.07.2024.

27. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 06.05.2024 № 271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.05.2024 № 3684-IX, Верховний Суд розглядає справу № 902/156/23 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав. РОЗГЛЯД ЗАЯВ ТА КЛОПОТАНЬ

28. Як про це зазначено вище (пункт 21 цієї Постанови), скаржником 26.06.2024 подано Клопотання про зміну чи доповнення касаційної скарги. 28.1. Відповідно до частини першої статті 298 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження. 28.2. Згідно з частиною четвертою статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. 28.3. Відповідно до положень статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. 28.4. Отже, скористатися таким правом на подачу доповнень до касаційної скарги особа може лише протягом вказаного строку, а суд касаційної інстанції не уповноважений під час розгляду касаційної скарги змінювати такий строк. 28.5. Водночас, доповнення (зміни) до касаційної скарги, викладені у наведеному Клопотанні, подані ОСОБА_1 з пропуском передбаченого законом строку на касаційне оскарження, тому залишаються Судом без розгляду. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Доводи скаржника ( ОСОБА_1 )

29. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає про застосування судами попередніх інстанцій частини 11 статті 126 КУзПБ без урахування висновку про її застосування викладеного у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 по справі № 903/806/20.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

30. Відповідно до вимог статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 30.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. 30.2. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. 30.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

31. Згідно із частиною першою статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

32. Частиною шостою статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

33. Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

34. Стаття 6 КУзПБ визначає перелік судових процедур, які застосовуються щодо боржника. Згідно з частиною другою названої статті до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.

35. Реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника. Погашення боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом (стаття 1 КУзПБ).

36. За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.

37. За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

38. Регулювання реструктуризації боргів боржника - фізичної особи наведено в розділі ІІІ "Реструктуризація боргів боржника" книги четвертої "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ.

39. Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).

40. Зокрема, стаття 124 КУзПБ встановлює загальні вимоги до плану реструктуризації боргів боржника, серед яких є вимоги до умов, що мають бути зазначені у цьому плані (частина друга), а частиною четвертою цієї статті КУзПБ також визначені загальні вимоги до виконання плану реструктуризації боргів боржника - пропорційно за рахунок коштів, отриманих від виконання плану реструктуризації боргів, у черговості, визначеній цим Кодексом. У разі реалізації в процедурі реструктуризації боргів майна боржника, яке є предметом забезпечення, план реструктуризації боргів має передбачати позачергове задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які таке майно забезпечує. Кошти, що залишилися після реалізації майна боржника, яке є предметом забезпечення, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів згідно із затвердженим господарським судом планом реструктуризації боргів у черговості, визначеній цим Кодексом (частина четверта статті 124 КУзПБ).

41. Отже, ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

42. Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

43. За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).

44. Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

45. Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки: - повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо; - надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог; - подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ); - повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ); - погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).

46. Також, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає: - відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (пункти 3, 4 частини четвертої статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною сьомою статті 123 КУзПБ; - закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ); - відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно з частиною третьою статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини восьмої статті 126 КУзПБ); - дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).

47. Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог. Така позиція висловлена Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.

48. Верховний Суд у вказаній постанові, також, наголошує на ключовій ролі арбітражного керуючого на цьому етапі справи про неплатоспроможність фізичної особи, адже саме йому належить подати суду на затвердження план реструктуризації боргів боржника, тому керуючий реструктуризацією зобов`язаний забезпечити розроблення такого плану відповідно до вимог статті 124 КУзПБ та з урахуванням економічно обґрунтованих пропозицій сторін, а також у встановлені строки подати його на схвалення зборам кредиторів та для затвердження - суду.

49. Верховний Суд у своїх постановах, неодноразово висловлювався щодо ролі арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

50. Керуючий реструктуризацією зобов`язаний у найкоротший строк перевірити майновий стан боржника, серед іншого виконати вказівки суду чи зборів кредиторів щодо додаткової перевірки конкретних фактів приховування боржником майна чи відомостей його декларації, а також забезпечити збирання та аналіз інформації, витребуваної судом відповідно до пунктів 9 - 11 частини п`ятої статті 119 КУзПБ при відкритті провадження у справі.

51. Водночас, розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність віднесено до основних завдань зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (частини 2, 3 статті 123 КУзПБ).

52. Відповідно до статті 124 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов`язкових періодичних зобов`язань (виплата аліментів тощо).

53. План реструктуризації боргів боржника може містити положення про: 1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов`язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов`язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо).

54. Строк виконання плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність не може перевищувати п`ять років.

55. Порядок затвердження плану реструктуризації боргів боржника закріплений у статті 126 КУзПБ, яка передбачає подання керуючим реструктуризацією відповідної заяви протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів, розгляд такої заяви господарським судом протягом 10 днів з для її отримання із заслуховуванням кожного присутнього на засіданні кредитора, який має заперечення щодо плану реструктуризації боргів.

56. Господарський суд зобов`язаний затвердити план реструктуризації боргів боржника, якщо такий план схвалений кредиторами та боржником (частина 10 статті 126 КУзПБ).

57. Водночас, суд повинен проаналізувати зміст плану реструктуризації на відповідність положенням статті 124 КУзПБ через призму його обґрунтованості та узгодженості з самою природою реструктуризації, дослідити причини незгоди кредитора з таким планом та його умовами.

58. Судами попередніх інстанцій встановлено, що план реструктуризації поданий ОСОБА_1 не був схвалений єдиним кредитором у справі АТ "Сенс Банк", з підстав наведених у пункті 10.12. цієї Постанови.

59. Згідно наданого Плану реструктуризації боргів передбачається погашення щомісячно 1,00 грн вимог, що сукупно становить 60,00 грн.

60. Відтак, планом передбачено прощення/списання боргу перед кредитором в розмірі 305 637,71 грн (305 697,71 грн - 60,00 грн).

61. Розмір вимог, які боржник пропонує погасити складає 0,02%, при цьому розмір погашених вимог - 99,98%.

62. За змістом частини першої статті 130 КУзПБ господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у двох випадках, якщо: - протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника; - зборами кредиторів прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

63. Ця норма хоча і регламентує початок судової процедури погашення боргів боржника, проте не визначає всіх випадків її введення та усієї сукупності підстав, що належить з`ясувати суду для переходу до наступної судової процедури у справі.

64. Зокрема, у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 (на яку посилається скаржниця) було відзначено, що до встановленого строку визнання боржника банкрутом за частиною першою статті 130 КУзПБ господарський суд у судовому засіданні, призначеному згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 122 цього Кодексу, зобов`язаний з`ясувати причини неподання на затвердження плану реструктуризації боргів і позиції сторін та за результатами ухвалити рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

65. Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

66. У постанові Верховного Суду від 25.08.2021 у справі № 925/473/20 викладена правова позиція, що також підтримана у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 (на яку посилається скаржник), за змістом якої суд може прийняти рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника, лише за умови добросовісного виконання боржником своїх обов`язків та якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника (частина перша статті 130 КУзПБ).

67. Адже, у справах про неплатоспроможність фізичних осіб існує ризик ігнорування боржниками мети і завдань процедури реструктуризації боргів, що може полягати у не розробленні та не поданні на розгляд кредиторам проекту плану реструктуризації, надання фіктивного (зазначення вигаданих розмірів сум погашення чи інших відомостей) та невиконуваного плану реструктуризації, який не відповідатиме вимогам статті 124 КУзПБ, пасивній участі боржника в цій процедурі.

68. Така поведінка може пояснюватись прагненням боржників спонукати кредиторів до відхилення такого плану (не прийняття рішення щодо його схвалення зборами кредиторів), що зі спливом 120 днів з дня відкриття провадження у справі (частина перша статті 130 КУзПБ) створює формальні підстави для переходу в процедуру погашення боргів.

69. Верховний Суд зауважив у наведеній вище постанові, що вказане безперечно не повинно залишатись поза судовим контролем, оскільки господарський суд та сторони (учасники) справи не позбавлені можливості надавати оцінку поведінці боржника: чи є вона відкритою, зрозумілою, своєчасною та добросовісною чи, навпаки, недобросовісною, такою, що містить ознаки ухилення від виконання зобов`язань, маючи на меті фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що може свідчити про зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.

70. Отже, у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.

71. У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

71. Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.

72. Водночас, слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов`язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів. Така правова позиція висловлена Верховим Судом у постанові 903/806/20 від 26.05.2022.

73. Водночас, судами попередніх інстанцій встановлено: 73.1. наданий План реструктуризації боргів передбачає прощення майже всієї суми заборгованості, тобто є односторонньо враховує інтереси виключно боржника, ігноруючи при цьому майнові інтереси єдиного кредитора АТ "Сенс Банк"; 73.2. Боржниця - ОСОБА_1 , під час розгляду цієї справи у господарських судах, не продемонструвала прагнення до компромісу з кредитором щодо умов реструктуризації боргів, що свідчить про вчинення дій на шкоду кредитору для позбавлення правомірних очікувань на задоволення своїх вимог в межах цієї процедури; 73.3. матеріали справи не містять доказів вчинення зі сторони боржниці дій, спрямованих на покращення власного фінансового становища, зокрема шляхом працевлаштування, отримання допомоги по безробіттю або перебування на обліку у державному центрі зайнятості (т. 1 а.с. 40). 73.4. При цьому, суди вказали на те, що присвоєння третьої групи інвалідності (т.1 а.с. 8, 9) не свідчить про повне обмеження дієздатності, визнання особи недієздатною, а також неможливість відшукання професій, котрі відповідають медичним протипоказанням. Тим більше, що після 30.09.2023 відсутні взагалі відомості про продовження виплат пенсії по інвалідності 3 гр. загальне захворювання (останнє пенсійне посвідчення дійсне до 30.09.2023); 73.5. згідно наданих боржницею відомостей про доходи (т.1, а.с. 34-36), а також відомостей про очікуваний дохід згідно плану реструктуризації такий розмір становить близько 34 000,00 грн. на рік; 73.6. ОСОБА_1 не підтверджено наявності статусу потерпілої особи у кримінальних провадженнях, які здійснюються відносно засновників компанії "В2В Джеверелі", зокрема надані докази (т. 1 а.с. 62, 63) не містять інформації про винесені постанови слідчим про визнання ОСОБА_1 потерпілою, подачі цивільного позову у кримінальному провадженні, суми вимог, які підлягають стягненню на користь боржниці; 73.6. боржницею - ОСОБА_1 не доведено, що за рахунок стягнення на користь боржниці коштів у вигляді завданої шкоди існує реальна можливість проведення розрахунку за визнаними по справі кредиторськими вимогами АТ "Сенс Банк"; 73.7. ОСОБА_1 у заяві про відкриття провадження про неплатоспроможність посилається на отримання кредитних коштів від різних фінансових установ (т. 1 а.с. 1, 2) на суму щонайменше 500 000,00 грн. 73.8. Проте, матеріали справи не містять доказів використання даних кредитних коштів, неможливості їх спрямування на задоволення кредиторських вимог; нецільове використання отриманих кредитних коштів, прострочення зі сторони контрагентів боржника не може звільняти боржника від обов`язку їх повернення.

74. Враховуючи викладене вище, Верховний Суд погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, що визначені у плані умови не можуть свідчити про реальні та беззаперечні наміри боржниці щодо досягнення цілей та завдань процедури реструктуризації, шляхом подання до суду виконуваного плану реструктуризації, в якому були б враховані інтереси як боржника так і кредиторів та який би був спрямований на реальне погашення заборгованості перед кредиторами, а не її фактично повне списання/прощення. 75 Враховуючи викладене вище та встановлені судами попередніх інстанцій обставини, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що такі обставини свідчать про недобросовісну поведінку боржника у спірних правовідносинах, при ініціюванні процедури неплатоспроможності та на стадії подачі плану реструктуризації і затвердження його умов.

76. При цьому, колегія суддів вважає необхідним зауважити на тому, що за змістом заяв та клопотань, що було подано ОСОБА_1 до судів першої, апеляційної та касаційної інстанції, метою боржниці є визнання її банкрутом та списання всіх боргів, що не відповідає цілям та меті процедур відновлення платоспроможності фізичної особи, передбачених положеннями Книги четвертої КУзПБ, та порушує інтереси кредитора.

77. Частиною 1 статті 130 КУзПБ передбачено, що господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

78. З огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна.

79. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника (постанова Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).

80. За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 ЦК України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч. ч. 2, 3 ст. 13 ЦК України).

81. Водночас, як про це вірно зазначено судом апеляційної інстанції, процедура неплатоспроможності фізичної особи не є процедурою списання боргів, в цій процедурі необхідно дотримуватись балансу інтересів та враховувати правомірні очікування кредиторів.

82. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 звернув увагу на те, що конструкція частини сьомої статті 123 КУзПБ побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з`ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом. До того ж розширене коло ініціаторів застосування вказаної норми та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника.

83. У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

84. Такими обставинами можуть бути, серед іншого, ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.

85. Крім того, виходячи зі змісту статті 113, КУзПБ не виключає можливості закриття відкритого відповідно до положень КУзПБ провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи з підстав визначених пунктами 1 - 8 частини першої статті 90 КУзПБ (тією мірою, якою ці підстави можуть стосуватися фізичної особи), які носять загальний універсальний характер.

86. Так, відповідно до частини першої статті 90 КУзПБ господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо: 1) боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника; 4) відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів; 5) затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом; 6) до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог; 7) справа не підлягає розгляду в господарських судах України; 8) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника; 9) в інших випадках, передбачених законом.

87. Тлумачення змісту частини першої статті 90 КУзПБ у взаємозв`язку зі статтею 113 КУзПБ із застосуванням системного способу її інтерпретації свідчить, що наведена норма та визначені нею підстави закриття провадження у справі про банкрутство (за винятком підстав визначених пунктами 1, 2, які стосуються виключно юридичної особи) є загальними по відношенню до норм Книги четвертої IV КУзПБ, яка містить підстави закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (фізичної особи - підприємця), адже застосовуються до більш широкого кола відносин: як банкрутства юридичних осіб так і фізичних осіб (фізичних осіб - підприємців).

88. Тож закріплені в частині першій статті 90 КУзПБ підстави закриття провадження у справі про банкрутство (за винятком підстав визначених пунктами 1, 2, які стосуються виключно юридичної особи) застосовується щодо фізичних осіб (фізичних осіб - підприємців) з урахуванням Книги IV КУзПБ.

89. Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про відмову у затвердженні Плану реструктуризації боргів боржника від 20.09.2023 у справі № 902/156/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відкриття процедури погашення боргів боржника у справі № 902/156/23, а також вважає, що цьому конкретному випадку, з урахуванням матеріалів та обставин справи, правомірно закрито провадження у справі у справі № 902/156/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , припинено повноваження керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого у справі та дію мораторію на задоволення вимог кредиторів та заборони фізичній особі ОСОБА_1 відчужувати майно, введених ухвалою суду від 03.04.2023 у справі № 902/156/23. Щодо доводів касаційної скарги

90. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів здійснена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій в межах наданих цим судам повноважень, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), згодом підтриманий Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).

90. Верховний Суд зазначає, що під час розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій встановлені та досліджені всі обставини справи та їм була надана правова оцінка, а аргументи скаржника переважно стосуються заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, та зводяться до їх переоцінки, що, у свою чергу, не може бути предметом розгляду в касаційному порядку в силу приписів частини другої статті 300 ГПК України. Судами попередніх інстанцій надано оцінку всім поданим сторонами доказам, до переоцінки яких, суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80, 86, 300 ГПК України.

91. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

92. Верховний Суд зазначає, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, наявність яких скаржником у цій справі аргументовано не доведено.

93. Враховуючи обрану скаржником підставу касаційного оскарження, передбачену приписами пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, колегія суддів зазначає, що в такому випадку підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

93. Порушень норм процесуального права, які б призвели до прийняття по суті невірного рішення або є підставами для обов`язкового скасування оскарженого судового рішення (частина 1 статті 310 ГПК України), колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

94. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

95. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

96. З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду - без змін як таких, що прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права. На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14.11.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 у справі № 902/156/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий В.Я. Погребняк Судді В.В. Білоус О.В. Васьковський

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»