Постанова Східний апеляційний господарський суд № 922/4130/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 липня 2024 року м. Харків Справа № 922/4130/23 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О., за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М., представники сторін у судове засідання не з`явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вх.№2718Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 23.11.2023, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Жельне С.Ч., дата складання повного тексту рішення - 23.11.2023, у справі №922/4130/23 за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків, до Приватного підприємства "Парус-Максі", м. Харків, про стягнення коштів ВСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Парус-Максі" про стягнення заборгованості за електричну енергію 931 737, 43грн, пені 173 875, 93грн, 3% річних 10 624, 50грн та індексу інфляції 19 903, 19грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов договору про постачання електричної енергії споживачу №17286,01 від 01.01.2019 та приписів чинного законодавства, не здійснив своєчасну та належну оплату за спожиту електричну енергію. Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.11.2023 позов задоволено частково; стягнуто з Приватного підприємства "Парус-Максі" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" заборгованість за електричну енергію за березень 2022 року, за період з листопада 2022 року по березень 2023 року в сумі 931 737, 43грн, 3% річних за період з 21.12.2022 по 30.06.2023 в сумі 10 624, 50грн та індекс інфляції за період з лютого 2023 року по червень 2023 року в сумі 19 903, 19грн, витрати по сплаті судового збору 14 433, 98грн. В іншій частині позову відмовлено. Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що ПрАТ "Харківенергозбут", як постачальник, виконав свої зобов`язання по договору у повному обсязі, проте, відповідач умови договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені договором строки не виконав. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що заборгованість за спожиту електричну енергію по договору про постачання електричної енергії споживачу №17286,01 від 01.01.2019 у сумі 931 737, 43грн підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Перевіривши розрахунки 3% річних та індексу інфляції, місцевий господарський суд встановив, що наведені нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та є арифметично вірними, у зв`язку із чим позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" в частині стягнення з відповідача 3% річних 10 624, 50грн за період з 21.12.2022 по 30.06.2023 та 19 903, 19грн інфляційних за період з лютого 2023 року по червень 2023 року є обґрунтованими і такими, що також підлягають задоволенню. Щодо позовних вимог про стягнення пені в сумі 173 875, 93грн за період з 21.12.2022 по 30.06.2023 суд першої інстанції дійшов висновку, що з огляду на приписи пункту 16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022, яка є чинною, та обов`язковою для суб`єктів спірних правовідносин, відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафної санкції у вигляді пені. За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 173 875, 93грн за період з 21.12.2022 по 30.06.2023 визнана місцевим господарським судом такою, що не підлягає задоволенню. Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ПрАТ "Харківенергозбут" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 23.11.2023 у справі №922/4130/23 в частині відмови у стягненні пені в сумі 173 875, 93грн за період з 21.12.2022 по 30.06.2023 та ухвалити нове рішенням, яким стягнути на користь ПрАТ "Харківенергозбут" пеню у розмірі 173 875, 93грн; витрати зі сплати судового збору просить покласти на відповідача. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що Постанова НКРЕКП як підзаконний акт має меншу юридичну силу перед законами Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, відповідно, не може бути спеціальним законом, який має перевагу над загальним законом, що передбачає право сторін на застосування в договорі заходів відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання. Апелянт вважає, що наведене в пункті 16 Постанови НКРЕКП формулювання саме про зупинення, а не припинення/скасування, нарахування та стягнення штрафних санкцій на період дії в Україні воєнного стану, свідчить про тимчасовість відповідного обмеження (рекомендації, настанови), яке не може відмінити ані норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (закону), ані норми договору щодо відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання. Отже, наведені НКРЕКП настанови (рекомендації) в межах наданих їй повноважень спрямовані на регулювання/урядування саме дій учасників ринку електричної енергії і саме таким чином, що лише рекомендують їм тимчасово обмежити їх поведінку у спірних правовідносинах (не нараховувати і не стягувати санкції) за умов, що склалися (введення та продовження в Україні воєнного стану), для стабілізації учасників ринку електричної енергії під час такого періоду. Відповідно, як вважає апелянт, вказаний пункт 16 Постанови НКРЕКП не може бути актом (підзаконним), який повністю звільняє одну зі сторін від відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання та нівелює приписи чинного законодавства (закону) та умови укладеного між сторонами договору, до якого зміни в цій частині внесені не були, зокрема у зв`язку з прийняттям Постанови НКРЕКП №

332. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на рішення Господарського суду Харківської області від 23.11.2023 у справі №922/4130/23; зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на рішення Господарського суду Харківської області від 23.11.2023 у справі №922/4130/23 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22, та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Верховного Суду у справі №911/1359/22. Так, колегією суддів встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 09.08.2023 справу №911/1359/22 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Ухвала мотивована, зокрема, тим, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 25.02.2022 прийнято постанову №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду", яку Постановою НКРЕКП від 27.02.2022 №333 доповнено пунктами 3-5, зокрема пунктом 5 рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії". В подальшому, до постанови НКРЕКП №332 вносились зміни та доповнення, зокрема постановою від 26.04.2022 №413 пункти 1-12 змінено пунктом 1, зміст якого змінено та доповнено підпунктом 16, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії. На думку Верховного Суду у справі №911/1359/22, існує необхідність у відступленні від висновку Верховного Суду у справі №922/1948/22, оскільки положення постанови НКРЕКП №332 (підпункт 16 пункту 1), які містять рекомендації та настанови учасникам ринку електроенергії на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, не можуть мати наслідком відмову в задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій, адже розглядаючи вимоги про стягнення штрафних санкцій, суд повинен встановити правомірність їх нарахування та заявлення до стягнення відповідно до умов укладеного договору та чинного законодавства (Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, як закону), норми якого не можуть бути нівельовані постановою НКРЕКП №332, як підзаконним актом. Судом апеляційної інстанції встановлено, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень було оприлюднено повний текст постанови Верховного Суду від 19.04.2024 у справі №911/1359/22. У зв`язку з відставкою судді Бородіної Л.І., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 18.06.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи між суддями та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Лакіза В.В. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 поновлено провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на рішення Господарського суду Харківської області від 23.11.2023 у справі №922/4130/23; встановлено відповідачу строк до 03.07.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту; встановлено учасникам справи строк до 03.07.2024 для подання заяв і клопотань, пояснень з урахуванням правової позиції, викладеної Верховним Судом у справі №911/1359/22; призначено справу до розгляду на "10" липня 2024 р. о 14:00 год. 01.07.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення, зазначає, що не погоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом у справі №911/1379/22; вважає, що ухвалюючи рішення у цій справі суд апеляційної інстанції задля дотримання балансу інтересів та прав сторін договору не позбавлений права, стягнувши нараховану за договором пеню, відтермінувати її примусове стягнення, шляхом визначення строку виконання рішення після спливу 30 днів після припинення або скасування воєнного стану. З огляду на викладене, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області у справі 922/4130/23 від 23.11.2023 в частині відмови у стягненні з Приватного підприємства Парус Максі на користь ПрАТ "Харківенергозбут" пені в сумі 173 875, 93грн за період з 21.12.2022 по 30.06.2023 та ухвалити нове рішенням, яким стягнути на користь ПрАТ "Харківенергозбут" пеню у розмірі 173 875, 93грн; в іншій частині рішення просить залишити без змін. Також 01.07.2024 від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача. Сторони не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні; представники сторін у судове засідання Східного апеляційного господарського суду 10.07.2024 не з`явились. Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, учасники справи були належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання, їх явка не визнавалась судом обов`язковою, і неявка у судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги, про що учасники справи були повідомлені ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2024, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні. Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вбачається із доводів і вимог апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", апелянт не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у стягненні пені в сумі 173 875, 93грн за період з 21.12.2022 по 30.06.2023 та просить ухвалити в цій частині нове рішенням, яким стягнути на користь ПрАТ "Харківенергозбут" пеню у розмірі 173 875, 93грн Відтак, рішення Господарського суду Харківської області від 23.11.2023 у справі №922/4130/23 переглядається апеляційним господарським судом в частині відмови у стягненні пені в сумі 173 875, 93грн за період з 21.12.2022 по 30.06.2023. Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого. Як встановлено місцевим господарським судом, у зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функції постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії", з 01.01.2019 ПрАТ "Харківенергозбут" (далі - Постачальник) є постачальником електричної енергії за вільними цінами па підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 19.06.2018 №505. Публічний договір постачання електричної енергії споживачу, комерційні пропозиції та заява-приєднання розміщені на офіційному сайті ПрАТ "Харківенергозбут". Приватне підприємство "Парус-Максі" надало до ПрАТ "Харківенергозбут" підписану заяву-приєднання до Договору про постачання електричної енергії на умовах Комерційної пропозиції №1Р для споживачів з запланованим обсягом споживання до 500 000 кВтГод на місяць, відповідно, договір про постачання електричної енергії споживачу №17286,01 від 01.01.2019 (далі - Договір) вважається укладеним. Від 01.01.2023 було змінено Комерційну пропозицію №1Р на Комерційну пропозицію 1/23Р. Згідно з пунктом 2.1 Договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами нього Договору. Пунктом 5.5 Договору встановлено, що розрахунковий період за цим договором зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором споживача з оператором системи розподілу/передачі. Оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору (пункт 5.7 Договору). Згідно з пунктом 5.10 Договору, споживач здійснює плату за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії або через постачальника або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається у комерційній пропозиції, яка є додатком до Договору. Відповідно до пункту 6.2 Договору, споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору. Згідно з умовами пункту 5 Комерційної пропозиції №1Р (з 01.01.2023 Комерційна пропозиція №1/23Р), рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунок на попередню оплату надається споживачу до 12 числа (включно) поточного місяця на наступний розрахунковий місяць, з терміном оплати згідно з пунктом 4 даної комерційної пропозиції. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання Споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком. У такому випадку рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення. Оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Згідно з пунктом 4 Комерційної пропозиції №1Р (з 01.01.2023 Комерційна пропозиція №1/23Р), оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати визначеної на підставі фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період. Розрахунок попередньої оплати для нових споживачів та споживачів, фактичний обсяг спожитої електричної енергії яких за попередній період дорівнює 0, визначається на підставі розрахункових значень обсягу електричної енергії на наступний період. Розрахунок суми попередньої оплати визначається постачальником як добуток фактичного обсягу спожитої електричної енергії за відповідний попередній період на визначену прогнозовану ціну. Попередня оплата здійснюється споживачем до 01 числа місяця наступного за місяцем в якому був отриманий рахунок за попередню оплату. Згідно з переданими даними від АТ Харківобленерго відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за березень 2022 року та період з листопада 2022 року по березень 2023 року за спожиту електричну енергію. Відповідач за спожиту електричну енергію не розрахувався, станом на 01.07.2023 сума заборгованості за спожиту електричну енергію по Договору про постачання електричної енергії споживачу №17286,01 від 01.01.2019 складає 931 737, 43грн. Відповідно до пункту 6.2 Договору, споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору У відповідності до пункту 5.8 Договору, якщо споживач не здійснив оплату за цим Договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРПКТ1 від 14.03.2018 № 312 (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів). У разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Пунктом 8 Комерційної пропозиції №1Р (з 01.01.2023 Комерційна пропозиція №1/23Р), передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених пунктом 5 комерційної пропозиції, постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу. 3% річних з простроченої суми. При цьому, сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Сума пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком та повинні бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем. Місцевим господарським судом встановлено, що ПрАТ "Харківенергозбут", як постачальник, виконав свої зобов`язання по Договору у повному обсязі, проте, відповідач умови Договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені Договором строки не виконав, у зв`язку із чим, позивачем заявлено до стягнення з останнього заборгованості за електричну енергію 931 737, 43грн за березень 2022 року, листопад 2022 року - березень 2023 року, пені 173 875, 93грн за період з 21.12.2022 по 30.06.2023, 3% річних 10 624, 50грн за період з 21.12.2022 по 30.06.2023 та 19 903, 19грн інфляційних за період з лютого 2023 року по червень 2023 року. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого. Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини. Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таке ж положення міститься і в статті 173 Господарського кодексу України. Спірні правовідносини виникли між сторонами у справі, у зв`язку із несвоєчасною оплатою відповідачем отриманої від позивача електричної енергії, що стало підставою, у тому числі, для нарахування позивачем пені відповідно до умов Договору та положень цивільного та господарського законодавства. Судова колегія зазначає, що правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг". Відповідно до статті 1 вказаного Закону, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора. Згідно з частиною 1 статті 3 цього Закону, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 6 Закону України "ро ринок електричної енергії" до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії", Регулятор має право приймати рішення, що є обов`язковими до виконання учасниками ринку. Пунктом 3 частини 2 статті 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначено, що Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції. Згідно частини 2 цієї статті рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою. Відповідно до пункту 1 частини 1 вказаного Закону, для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції. Отже, НКРЕКП (Регулятор) здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції та є обов`язкові до виконання. Постанова №332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності. Що стосується доводів апелянта, що у даному випадку мали застосовуватися норми Договору, Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, оскільки вони мають вищу юридичну силу, ніж постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022), Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 дійшла таких висновків. Статтею 1 Конституції України передбачено, що Україна є правовою державою. Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні №9-рп/2001 від 19.06.2001 у справі № 1-37/2001, в правовій державі існує сувора ієрархія нормативних актів, відповідно до якої постанови та інші рішення органів виконавчої влади мають підзаконний характер і не повинні викривляти сутність і зміст законів. Отже, нормативні акти, що затверджуються Регулятором, не можуть суперечити Конституції України та законам, які регулюють господарські відносини на ринку електроенергії. Відповідно до частини першої статті 66 Закону "Про ринок електричної енергії", купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі. Істотні умови двосторонніх договорів визначені у частині третій статті 66 вказаного Закону, якими є, зокрема, умови про права, обов`язки та відповідальність сторін (пункт 8 частини третьої статті 66 Закону). Згідно з частиною третьою статті 6 Закону "Про ринок електричної енергії", до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належить, зокрема, затвердження типових та примірник договорів, визначених цим Законом, а відповідно до частини четвертої цієї ж статті рішення Регулятора є обов`язковими до виконання учасниками ринку (крім споживачів, що не є учасниками оптового енергетичного ринку). Таким чином, наведений аналіз нормативних актів дозволяє дійти висновку, що Регулятор наділений повноваженням нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, зокрема, через затвердження типових і примірних договорів. Типові і примірні договори входять до системи джерел господарського договірного права як особливі нормативно-правові акти. Затвердження таких договорів уповноваженими державними органами є формою державною регулювання договірних відносин у сфері господарювання. Відповідно до частини четвертої статті 179 Господарського кодексу України, типові договори затверджуються Кабінетом Міністрів України або у випадках, передбачених законом, іншим органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Одним з принципів функціонування ринку електричної енергії є відповідальність учасників ринку за недотримання правил ринку, правил ринку на добу наперед" та внутрішньо добового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов договорів, що укладаються на цьому ринку (пункт 16 частини другої статті З Закону «Про ринок електричної енергії»). Унормування відповідальності за невиконання договорів на ринку електроенергії відбувається, зокрема, шляхом визначення відповідних положень щодо відповідальності у типових договорах, які затверджуються Регулятором, і мають силу нормативно-правового акта. Частина четверта статті 179 Господарського кодексу України закріплює межі вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов, а саме обов`язковість відповідності умов господарського договору певного виду типовим договорам, затвердженим Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади. Укладаючи договір на основі типового договору, затвердженого відповідним державним органом в межах його компетенції, сторони повинні враховувати імперативні правила, що містяться в типовому договорі. Разом з тим сторони мають право конкретизувати його умови та доповнити їх, якщо такі доповнення не суперечать його змісту. Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому Законами України від 15.03.2022 №2119-ІХ, від 21.04.2022 №02212-ІХ, від 22.05.2022 №2263-ІХ, від 15.08.2022 №2500-IX, від 16.11.2022 № 2738-IX, від 7.02.2023 № 2915-IX, від 2.05.2023 № 3057-IX, від 27.07.2023 № 3275-IX, від 8.11.2023 № 3429-IX, від 06.02.2024 №3564-IX "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затверджено укази Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023, від 01.05.2023 №254/2023, від 26.07.2023 року №451/2023, від 06.11.2023 №734/2023, від 05.02.2024 №49/2024, від 09.05.2024 №3684-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено. Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Відповідно до частини 2 статті 9 цього Закону, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України. Статтею 17 вказаного Закону встановлено, що органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об`єднання, а також громадяни зобов`язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території. Відповідно до положень частини 1 статті 20 наведеного Закону, правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону. Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в преамбулі Постанови від 25.02.2022 №332 зазначила мету та підстави її прийняття. Зокрема, Регулятор зазначив, що такою метою є забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25 лютого 2022 року, ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду та діє відповідно до Законів України "Про ринок електричної енергії", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг". Згідно з пунктом 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 №333) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії". Згідно з підпунктом 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії. Отже, з урахування дії на території України воєнного стану, для учасників ринку електричної енергії, якими укладено типові договори відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та постанов НКРЕКП, пункт 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 № 333) - це бажана з точки зору держави модель поведінки, яка має обов`язковий характер для учасників ринку електричної енергії. Підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії". Отже, Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 дійшла висновку, що рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб`єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії. При цьому, Об`єднана палата наголосила на тому, що такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов`язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії. Об`єднана палата встановила, що норми постанови №332 від 25.02.2022 (у редакції від 27.02.2022 №333, у редакції від 26.04.2022) прийняті Регулятором в межах своїх повноважень. Таким чином, хоча постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 має нижчу юридичну силу порівняно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, втім її норми є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії", що також обумовлено положеннями статті 179 Господарського кодексу України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору. Позивач, звертаючись до суду з вимогою про стягнення пені за період з 21.12.2022 по 30.06.2023, мав врахувати зазначене. Відмовляючи у задоволенні позову у стягненні пені, суд першої інстанції посилається на приписи Постанови №332, а саме підпункт 16 пункту 1 такого змісту: на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати таку настанову - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії. Отже, місцевий господарський суд правомірно та обґрунтовано застосував приписи Постанови №332 як ті, що мають обов`язковий характер для учасників ринку електричної енергії. Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи, у тому числі, з вищенаведених висновків Об`єднаної Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19.04.2024 у справі №911/1359/11, про обов`язковість застосування учасниками ринку електроенергії у цьому аспекті саме норм постанов НКРЕКП, відповідно до яких на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії. Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення. В силу положень статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, а саме відмовив у задоволенні пені з посиланнями на приписи Постанови №332. З огляду на викладене, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 23.11.2023 у справі №922/4130/23 без змін. Судова колегія відхиляє клопотання позивача про відстрочення виконання рішення суду в частині стягнення пені до закінчення військового стану, оскільки, по-перше, з таким клопотанням позивач мав би звертатись до суду першої інстанції, і по-друге, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для стягнення пені у даній справі. Керуючись статтями 129, 256, 269-270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 23.11.2023 у справі №922/4130/23 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає оскарженню. Повний текст постанови складено 15.07.1024. Головуючий суддя Л.М. Здоровко Суддя В.В. Лакіза Суддя Н.О. Мартюхіна