Постанова Київський апеляційний суд № 753/18020/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/11603/2024 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 липня 2024 року місто Київ справа № 753/18020/23 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В. суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М., розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Миронівського районного суду Київської області від 04 квітня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Кириленко М.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру та способу стягнення аліментів, - В С Т А Н О В И В: У жовтні 2023 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просила: змінити розмір та спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 25 листопада 2021 року у справі №379/653/21; стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 20000 грн., щомісячно з подальшою індексацією відповідно до Закону, до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування вимог посилалася на те, що з 07 липня 2015 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , який було розірвано рішенням Таращанського районного суду Київської області від 27 грудня 2016 року. Від даного шлюбу сторонимають малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Дарницьким районним судом міста Києва від 25 листопада 2021 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходи), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 17 липня 2021 року, до досягнення дитиною повноліття. Вказувала, що 14 листопада 2022 року Дарницьким відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрите виконавче провадження НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_3 аліментів. Зазначала, що згідновідповіді з Дарницького відділу ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), станом на 13 вересня 2023 року на депозитний рахунок Дарницького відділу ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) від відповідачааліменти не надходили. Посилалася на те, що місце проживання ОСОБА_3 не відоме, при цьому визначений судом розмір аліментів на утримання сина є недостатнім. Вказувала, що в силу свого віку син потребує більших витрат на забезпечення, розвиток, освіту, відпочинок. Зазначала, що дитина часто хворіє та потребує систематичного медичного спостереження. Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 04 квітня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі. На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що судом першої інстанції проігноровано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 11 березня 2020 року у справі №759/10277/18,відповідно до якого інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів, проігноровано норми статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» тач.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року. Вказував, що судом першої інстанції не взято до уваги,що особливу роль у формуванні особистості дитини відіграє те, наскільки задоволені її основні потреби, одна з яких є саме фізіологічні потреби, що охоплюють потребу в їжі, воді, захисті, відпочинку. Зазначав, що разом з позовною заявою, позивач надала до суду підтвердження витрат на задоволення фізіологічних потреб ОСОБА_5 , надано фіскальні чеки на придбання їжі, одягу, також до суду надано підтвердження витрат на лікування дитини. Посилався на те, що якщо розмір аліментів, які сплачує боржник, не покриває половини витрат на оплату матеріальних потреб дитини, то слід звертатися до суду із заявою про збільшення розміру аліментів, ане про стягнення додаткових витрат на дитину. Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. У порядку ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності та необгрунтованості. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, з 07 липня 2015 року ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , який було розірвано рішенням Таращанського районного суду Київської області від 27 грудня 2016 року. Від даного шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Дарницьким районним судом міста Києва від 25 листопада 2021 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходи), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 17 липня 2021 року, до досягнення дитиною повноліття. 14 листопада 2022 року головним державним виконавцем Дарницького ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів. Згідно відповідей з Дарницького ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 31 березня 2023 року та 13 вересня 2023 року на депозитний рахунок Дарницького відділу ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) від відповідача аліменти за період з 14 листопада 2022 року по 13 вересня 2023 року не надходили. Згідно характеристики з початкової школи №332 Дарницького району м. Київ, ОСОБА_4 навчається в початковій школі з 01 вересня 2022 року. Позивач на підтвердження своїх вимог надала: лист з початкової школи №332 Дарницького району м. Київ про вартість сніданків та обідів за харчування дитини ОСОБА_4 . учня 2-Г класу ПШ№332; лист ФОП ОСОБА_6 про додаткові індивідуальні навчання англійкою мовою з ОСОБА_4 з 01 вересня 2022 рокута квитанції про оплату вказаних послуг; довідку з дитячо-юнацької спортивної школи «ДАРНИЦЯ» про те, що ОСОБА_4 є вихованцем з 31 серпня 2022року та товарні чеки; довідку на відвідування басейну, лазні, сауни видана на ОСОБА_4 ; консультативнівисновки лікаря педіатра; договір оренди житла від 09 липня 2022 року. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 14 вересня 2023 року, яке залишено без змін постановою київського апелдяційного суду від 16 січня 2024 року у справі №753/5895/23 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав відмовлено. У частині першій статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Частинами першою та другою статті 27 Конвенції встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Статтею 51 Конституції України та статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ст.8 Закону України від 26 квітня 2001 року №2402-ІІІ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України Згідно з ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. Стаття 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Частина 1статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Згідно з роз`ясненнями, які виклачені у п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. Аналіз вказаних норм права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: зміни і сімейного, і матеріального стану. Однак зміна сімейного стану є самостійною, не залежної від зміни матеріального стану, підставою для зміни розміру аліментів. Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі №6-143цс13, в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 20 червня 2019 у справі №632/580/17 та постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 у справі №536/1557/17, від 30 червня 2020 року у справі №343/945/19. Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Частиною 2 ст.182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» визначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років становить 2833 грн. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей дітей віком від 6 до 18 років - 3196 грн. Статтею 180 СК передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, тобто, вони обидва повинні нести обов`язок належного забезпечення своїй дитині належних умов для життя та гармонійного розвитку. Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 6 ст.81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для збільшення розміру аліментів, посилалася на те, що визначений судом розмір аліментів на утримання сина є недостатнім та в силу свого віку дитина потребує більших витрат на забезпечення, розвиток, освіту, відпочинок, що потягло відповідну зміну матеріального становища сина. При цьому, позивач не надала доказів на підтвердження того, що після ухвалення рішення суду від 25 листопада 2021 року у відповідача змінився матеріальний стан, так як і не надала докази свого майнового стану. Таким чином, позивач не надала доказів існування обставин, передбачених ст.192 СК України щодо зміни майнового стану відповідача після ухвалення судового рішення, яким присуджено сплату аліментів. Проте доведення саме вказаних обставин є підставою для перегляду визначеного судом розміру аліментів. Щодо посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що особливу роль у формуванні особистості дитини відіграє те, наскільки задоволені її основні потреби, одна з яких є саме фізіологічні потреби, що охоплюють потребу в їжі, воді, захисті, відпочинку, колегія суддів зазначає, що майнові права та інтереси неповнолітньої дитини захищені судом першої інстанції при ухваленні рішення у справі №379/653/21, оскільки рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 25 листопада 2021 року передбачено, що розмір аліментів не може складати менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно. Доводи апеляційної скарги про те, що позивач надала до суду підтвердження витрат на задоволення фізіологічних потреб ОСОБА_5 , надано підтвердження витрат на лікування дитини, колегія суддів не бере до уваги, оскільки позивач не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом до відповідача про стягнення додаткових витрат необхідних та/або понесених нею на розвиток здібностей дитини (вивчення англійської мови, відвідування спортивних секцій) та лікування. Наявність укладеного позивачем договору оренди житла від 09 липня 2022 року не впливає на зміну розміру аліментів. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 . Наведені у апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновком суду першої інстанції стосовно оцінки зібраних у справі доказів. На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги та залишення без змін рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Рішення Миронівського районного суду Київської області від 04 квітня 2024 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий: Судді: