Постанова 4857 № 260/10349/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/10349/23 пров. № А/857/13061/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., суддів Мікули О.І., Пліша М.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року в справі №260/10349/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії,- суддя в 1-й інстанції Ващилін Р.О., час ухвалення рішення 14.05.2024 року, місце ухвалення рішення м.Ужгород, дата складання повного тексту рішення не зазначено, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2023 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області, в якому просив: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХР9757 від 29.03.2023 росу про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХР9757 від 29.03.2023 року про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років ті додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року із врахуванням раніше виплачених сум Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про задоволення позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що набув право на перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки з 01 січня 2018 року, а не з моменту набрання 05 березня 2019 року законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, адже пункти 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили. Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу позивача, у якому висловив незгоду з її доводами, вважає оскаржуване рішення суду обґрунтованим та законним. Просить оскаржене позивачем рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах. Станом на день виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі ГУ ПФУ в Закарпатській області) та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ. Згідно з розрахунком на пенсію за вислугу років №ХР9757 ОСОБА_1 з 18 травня 1991 року призначено пенсію за вислугу років. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі ІНФОРМАЦІЯ_3 ) направив до ГУ ПФУ в Закарпатській області довідку про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними станом на 01.03.2018, що враховується для перерахунку пенсій ОСОБА_1 , №ХР9757 від 30.03.2018, на підставі якої ГУ ПФУ в Закарпатській області з 01 січня 2018 року провів перерахунок пенсії ОСОБА_1 29 травня 2023 року на підставі постанови Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №160/8324/19 ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі ІНФОРМАЦІЯ_5 ) (як правонаступник ІНФОРМАЦІЯ_6 ) видав довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 №ХР9757 станом на 05.03.2019 згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017. Однак ГУ ПФУ в Закарпатській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі такої довідки ІНФОРМАЦІЯ_7 відмовився. Не погоджуючись з правомірністю такої відмови ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Закарпатській області, в якому просив визнати протиправними дії останнього щодо не проведення перерахунку та виплати його пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХР9757 від 29.03.2023 року, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та просив провести відповідний перерахунок. За результатами розгляду такого позову рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.07.2023 №260/4724/23 позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Закарпатській області було задоволено повністю. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року, згідно поданої довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії №ХР9757 від 29.03.2023 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 станом на 05.03.2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум. При цьому, приймаючи таке рішення в частині дати, з якої слід провести спірний перерахунок, суд виходив з того, що таке право виникло саме з 01 квітня 2019 року. На виконання вказаного рішення суду пенсія ОСОБА_1 була перерахована з 01 квітня 2019 року на підставі відомостей довідки ІНФОРМАЦІЯ_7 станом на 05 березня 2019 року. Так, 07 вересня 2023 року представник ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою, в якій просила здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення за період з 01.01.2018 по 01.04.2019, до якої долучила довідку ІНФОРМАЦІЯ_7 станом на 05.03.2019. За результатами розгляду такої заяви ГУ ПФУ в Закарпатській області листом №7679-7643/М-02/8-0700/23 від 03.10.2023 у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відмовив з тих мотивів, що пенсія останнього виплачується за нормами, чинними станом на 05.03.2019, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017. Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо відмови у проведенні перерахунку його пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_7 , виданої станом на 05.03.2019, за період з 01.01.2018 по 01.04.2019, ОСОБА_1 звернувся з даним адміністративним позовом до суду. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав. Ключовим питанням в цій справі є визначення дати, з якої необхідно здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХР9757 від 29.03.2023. Статтею 9 Закону України від 20.12.91 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Згідно із частиною другою статті 9 цього до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII). Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон № 2262-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист. Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку. Так, 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 704, якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком

1. Згідно з пунктом 2 цієї постанови грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Водночас 21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103, пунктом 1 якої встановив перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-XII до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови №

704. Отже, цим нормативним документом Уряд визначив порядок та умови перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII. Згідно із пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45) перерахунок раніше призначених згідно із Законом № 2262-XII пенсій проводиться в разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45, в редакції постанови Уряду № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. Водночас Додаток 2 до Порядку № 45 передбачає форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення). Водночас рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Уряду № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №

45. Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалюючи рішення від 17.12.2019 за результатами розгляду зразкової справи № 160/8324/19, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020, виходив із того, що дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до територіального органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 є неправомірними, а тому відповідача належить зобов`язати скласти та подати до вказаного пенсійного органу нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII, статті 9 Закону № 2011-XII та з урахуванням положень постанови № 704, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії позивача, оскільки з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії виходячи з розміру складових, розрахованих за положеннями постанови № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII та статті 9 Закону № 2011-XII. Отож за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 24.06.2020 у справі № 160/8324/19, Суд дійшов висновку, що з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 відповідно до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону № 2262-XII та ст. 9 Закону № 2011-XII. Як наслідок, Верховний Суд дійшов висновку про наявність права на перерахунок пенсії з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення. Колегія суддів не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку ВП ВС у цій справі, що розглядається судом апеляційної інстанції. Вирішуючи вказаний спір колегією суддів враховано, що також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 дійшла наступного висновку: "Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом № 2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України. Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту "законних очікувань" (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами принципу правової держави та верховенства права. Відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами оскаржувані пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили. Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13 січня 2021 року у зразковій справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20). Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19). Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10 лютого 2016 року у справі № 537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон. Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-XII (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин." Така правова позиція була підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09 червня 2022 року у справі № 520/2098/19. Суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для відступу від зазначених правових висновків у справі, що розглядається. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду. Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суд, колегія суддів дійшла висновку, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи. Тому позивач мав право на перерахунок його пенсії на підставі відповідної довідки з 01.01.2018, а не з моменту набрання 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18. Вказана позиція суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 11.08.2023 у справі № 380/103/22, в якій Верховний Суд дійшов висновку про виникнення у пенсійного органу обов`язку здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, станом на 05.03.2019, з 01.01.2018. Той факт, що в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХР9757 від 29.03.2023 року зазначено про зміну розміру грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, тому перерахунок пенсії проведено з 01 квітня 2019 року, не свідчить про відсутність у позивача права на перерахунок пенсії саме з 01 січня 2018 року, адже позивач набув право на перерахунок пенсії саме з 01 січня 2018 року. Дослідивши обставини справи у відповідності до наведених правових норм, колегія суддів вважає, що суд першої інстанцій дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову. Колегія суддів також звертає увагу на те, що згідно із частиною третьою статті 51 цього Закону перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Тому до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб`єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-XII, та членам їх сімей, не підлягає застосовуванню встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду. Застосування встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду унеможливить реалізацію права, передбаченого статтею 63 Закону № 2262-XII, на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього Закону щодо перерахунку пенсій із дати виникнення права на нього без обмеження строком у разі непроведення перерахунку з вини державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії. До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 12 грудня 2023 року у справі № 380/1907/23, які в силу положень ч. 5 ст. 242 КАС України враховуються судом апеляційної інстанції. Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29). Відповідно до п.4 ч.1, ч.2 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до квитанції від 11.11.2023 №1МТ1-РХ60-0Р52-7768 позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1073,60 грн. та згідно з квитанцією від 23.05.2024 №0428-7535-1410-5655 сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1610,40 грн. Отже, враховуючи задоволення апеляційної скарги та позовних вимог, судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області. Переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення через неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову. Керуючись ст.ст.308,315,317,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року в справі №260/10349/23 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХР9757 від 29.03.2023 року про розмір грошового забезпечення, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019, із врахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХР9757 від 29.03.2023 року про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019, із врахуванням раніше виплачених сум. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір на суму 1073,60 грн. сплачений за подання позовної заяви та 1610,40 грн. сплачений за подання апеляційної скарги, а всього 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. І. Мікула М. А. Пліш Повне судове рішення складено 10 липня 2024 року.