Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/29118/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/29118/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Окис Тетяна Олександрівна Суддя-доповідач - Сушко О.О. 05 липня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сушка О.О. суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого позивачу обчислена одноразова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 та індексації; - зобов`язати відповідача доплатити позивачу грошову допомогу для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 та індексації. Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік у заниженому розмірі, без урахування суми індексації; зобов`язано відповідача перерахувати та виплатити позивачу допомогу для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік з урахуванням суми індексації, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. В свою чергу, позивач не погоджуючись з вказаним рішенням також подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов повністю. Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач з 25 лютого 2022 року по 15 лютого 2023 року проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуває на фінансовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_3 . У червні 2022 року позивачу проведено виплату одноразової грошової допомоги на оздоровлення, а у грудні 2022 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. З метою отримання інформації про розмір виплачених позивачу сум допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, у вересні 2023 року відповідачу був направлений адвокатський запит. За результатами розгляду такого, листом від 04 жовтня 2023 року відповідач повідомив, що індексація та додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, не є складовими місячного грошового забезпечення, а тому їх суми не включаються до розрахунку допомоги для оздоровлення. Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, пунктами 2 та 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України № 2011-XII) встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Пунктом 4 статті 9 Закону України №2011-ХІІ визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі Постанова №704) затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. В силу пункту 2 Постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Тобто, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. За змістом пункту 2 статті 15 Закону України №2011-XII військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім`ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України. У відповідності до статті 9 Закону України №2011-ХІІ, пункту постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №745/32197 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам. Відповідно до пункту 1 розділу І названого Порядку у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі Порядок №260) вона визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам. Питання щодо виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, врегульовано розділом ХХІV Порядку №260. Пунктом 1 цього розділу закріплено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Згідно абзацу 3 пункту 7 названого розділу до місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги. Згідно пункту 1 розділу ХХХІІ Порядку №260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Пунктом 5 зазначеного розділу передбачено, що одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються: звільненим із займаних посад щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою. Надаючи правову оцінку позовним вимогам про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_4 в частині не включення до складу місячного грошового забезпечення, з якого розраховано суми грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації, слід зауважити наступне. Статтею 2 названого Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року №1282-XII з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України №1282-XII) визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). У частині 6 цієї правової норми вказано, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Положеннями статті 4 Закону України №1282-ХІІ закріплено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. За приписами частинами 1 та 2 статті 5 Закону України №1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Частиною 2 статті 6 Закону України №1282-XII визначено, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. З метою реалізації наведеної бланкетної норми Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 2003 року №1078 затвердив «Порядок проведення індексації грошових доходів населення» (далі Порядок №1078), який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер; грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі; допомога по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей (пункт 2 Порядку №1078). Пунктом 6 Порядку №1078 встановлено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. Тобто, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою частиною сум грошового забезпечення. Відтак, враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань. Як закріплено у пункті 7 розділу ХХІV та пункті 5 розділу ХХХІІ Порядку №260 розрахунок допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань проводиться із сум грошового забезпечення, які військовослужбовець отримує за займаною ним штатною посадою на день видання наказу про надання цієї допомоги. Згідно розрахункової картки за період з березня по грудень 2022 року позивач отримував індексацію грошового забезпечення. Не зазначення у переліку складових грошового забезпечення, названих у підпункті 7 розділу ХХІV та пункті 5 розділу ХХХІІ Порядку №260, які підлягають врахуванню під час розрахунку допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, на переконання суду, не звільняє відповідача від обов`язку урахувати відповідну суму, з огляду на наведені вище положення Закону України №1282-ХІІ та Порядку №1078. Отже, належним способом захисту прав позивача буде саме визнання протиправними дій відповідача. З огляду на викладене, дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік у заниженому розмірі, без урахування суми індексації є протиправними. Колегія суддів у відповідності до вимог ст. 308 КАС України не переглядає судове рішення у частині вимог про визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо проведення нарахування та виплати допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік з сум грошового забезпечення без урахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, так як відмова у її задоволенні не була оскаржено позивачем. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційні скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.