Постанова 4852 № 280/237/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 03 липня 2024 року м. Дніпросправа № 280/237/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач), суддів: Щербака А.А., Кругового О.О., розглянувши в письмовому провадженні апеляційні скарги Територіального управляння Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 р. (суддя: Конишева О.В) в адміністративній справі №280/237/24 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управляння Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив: визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області щодо видачі йому довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №08-02/03 від 04 січня 2024 р., виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням абзацу 5 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 р."; зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Запорізькій області видати йому довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2024 р., виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини 2 статті 130 Конституції України, частини 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 р." В обгрунтування позову вказав, що з 09 вересня 2021 р. є суддею у відставці, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує щомісячне грошове утримання відповідно до статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Від Територіального управління Державної судової адміністрації України у Запорізькій області на запит отримав довідку №08-02/03 від 04 січня 2024 р. про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 р., в якій посадовий оклад судді місцевого суду неправомірно визначено виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн., замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого у 2024 р. в розмірі 3028,00 грн. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позов ОСОБА_1 задоволено. Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, які вказують про порушення судом норм матеріального права та просять рішення скасувати, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. На думку скаржників суд дійшов помилкового висновку, що для здійснення ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці, необхідно надати довідку про суддівську винагороду, в якій розмір посадового окладу діючого судді місцевого суду, визначити з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 р., а не з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у 2024 р. в розмірі 2102,00 грн. Письмові відзиви на апеляційні скарги від позивача до суду апеляційної інстанції не надходили. Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційних скарг, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 09 вересня 2021 р. є суддею у відставці, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує щомісячне грошове утримання відповідно до статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Від Територіального управління Державної судової адміністрації України у Запорізькій області на запит ОСОБА_1 отримав довідку №08-02/03 від 04 січня 2024 р. про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 р., в якій посадовий оклад діючого судді місцевого суду станом на 01 січня 2024 р. визначено у розмірі 63 060,00 грн., тобто виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у 2024 р. - 2102,00 грн. Вважаючи протиправними дані дії, позивач звернувся до суду з позовом за захистом свого порушеного права в частині видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення йому щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці станом на 01 січня 2024 р., з зазначенням в ній розміру посадового окладу діючого судді місцевого суду на підставі частини 2 статті 130 Конституції України, частини 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 р." Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02 червня 2016 р. Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 р." фактично містить змінену складову для визначення базового розміру посадового окладу судді. Колегія суддів зазначає наступне. Частиною 3 - 5 статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02 червня 2016 р. (далі - Закон №1402-VIII) визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2 % грошового утримання судді. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до частини 2,3 статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2)перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Базовий розмір посадового окладу, зокрема, судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 р." встановлено, що у 2024 р. прожитковий мінімум працездатних осіб складає - 3028,00 грн.; прожитковий мінімум працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн. Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 р." фактично містить змінену складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, передбачених частиною 2 статті 130 Конституції України і частиною 3 статті 135 Закону № 1402-VIII. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів. Тобто, у національному законодавчому полі існує колізія положень двох нормативно-правових актів рівня закону, подолати яку можливо застосувавши загальний принцип права «спеціальний закон скасовує дію загального закону». Такий підхід використовується у випадку конкуренції норм: коли на врегулювання суспільних відносин претендують загальні та спеціальні норми права. Отже, Законом №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій. Аналогічна правова позиція визначена Верховним Судом в постановах від 17 жовтня 2023 р. у справі № 280/117/22, від 20 листопада 2023 р. у справі №120/709/22-а. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що ОСОБА_1 має право на отримання довідки про суддівську винагороду для обчислення йому щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці станом на 01 січня 2024 р., з визначенням в ній розміру посадового окладу діючого судді місцевого суду, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2024 р. в розмірі 3028,00 грн. Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки рішення суду першої інстанції прийнято судом з дотриманням норм матеріального права, є законним та обгрунтованим, відсутні підстави для його скасування. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги Територіального управляння Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 р. в адміністративній справі №280/237/24 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 03 липня 2024 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя А.В. Шлай суддя А.А. Щербак суддя О.О. Круговий