Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/659/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 липня 2024 року справа №200/659/24 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Блохіна А.А., суддів: Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача - ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року у справі № 200/659/24 (суддя в І інстанції Циганенко А.І.) за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним рішення та зобов`язання призначення пенсії,- УСТАНОВИВ: 03 лютого 2024 року адвокатка Реутова Є.С., представниця позивачки ОСОБА_2 , звернулася до суду із адміністративним позовом до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просила: визнати протиправним рішення відповідача №263040012787 від 23.10.2023 в частині призначення пенсії за віком позивачки з 26.09.2023; зобов`язати відповідача призначити пенсію позивачці з 26.07.2022. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначила, що 26 вересня 2023 року звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком. 23 жовтня 2023 року рішенням №263040012787 їй була призначена пенсія. На думку позивачки, відповідач при призначені пенсії не врахував приписи підпункту 14-6.2 пункту 14-6 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування і тому призначив їй пенсію не з 26 липня 2022 року, а з дати звернення. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року у справі № 200/659/24 в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з таким судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. На обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, які були викладені в позовній заяві та протягом розгляду справи в суді першої інстанції. Суд першої інстанції зробив висновки, що не відповідають фактичним обставинам справи і не застосував норму матеріального права, що підлягає застосуванню. Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне. ОСОБА_2 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживала за адресою місяця реєстрації: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України НОМЕР_1 . 22 вересня 2023 року ОСОБА_2 видана довідка №3010-7001892480 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за фактичною адресою проживання: АДРЕСА_2 . 26 вересня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком. 23 жовтня 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві рішенням №263040012787 призначило ОСОБА_2 пенсію за віком з 26 вересня 2023 року. Сторонами визнається і не оспорюється та обставина, що страховий стаж ОСОБА_2 становить 22 роки 0 місяців 18 днів, в яких 12 років 10 місяців 18 днів набутий до 01 січня 2004 року, стаж після 01 січня 2004 року становить 9 років 2 місяці 0 днів. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Україна є […] правова держава (стаття 1 Конституції України) . Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (стаття 3 Конституції України). Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (стаття 46 Конституції України). Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. До спірних правовідносини застосовуються положення Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закону №1058-ІV). Згідно з частиною 1 статті 26 Закону №1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: […] з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; […]. Згідно з частиною 2 статті 26 Закону №1058-ІV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: […] з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років; […]. Частиною 1 стаття 45 Закону №1058-ІV встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку. 15 квітня 2023 року набув чинності Закон України від 20 березня 2023 року №2981-ІХ Про внесення зміни до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування щодо призначення пенсії особам, які проживають на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії яким пункт 14-6 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-ІV було доповнено підпунктом 14-6.2 такого змісту: 14-6.2 Тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсія призначається: за віком - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку; по інвалідності - з дня встановлення інвалідності; у зв`язку з втратою годувальника - з дня, що настає за днем смерті годувальника; за вислугу років - з дня, наступного за днем звільнення з роботи, яка дає право на таку пенсію, але не раніше 24 лютого 2022 року. […] Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України формується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Термін тимчасово окупована Російською Федерацією територія України для цілей цього підпункту вживається у значенні, наведеному в Законі України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України. Указом Президента України №54/2022 Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. У зв`язку із продовженням збройної агресії Російської Федерації воєнний час триває до тепер. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов наступного висновку. За наслідками судового розгляду суд встановив, що позивачка, яка народилася 25 липня 1959 року, має страховий стаж 22 роки 0 місяців 18 днів, що є меншим ніж стаж, визначений частиною 1 статті 26 Закону №1058-ІV, подала заяву про призначення пенсії 26 вересня 2023 року. Починаючи з 1 січня 2018 року у разі відсутності страхового стажу, передбаченого частиною 1 статті 26 Закону №1058-ІV, в період з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року особа має право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 років за наявності у неї страхового стажу від 19 до 29 років. За наявності страхового стажу 22 роки 0 місяців 18 днів, позивачка набула право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 років, тобто з 26 липня 2022 року. Тримісячний строк для звернення позивачки за пенсією почав перебіг з 25 липня 2022 року. Таким чином, підпункт 14-6.2 пункту 14-6 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-ІV не може бути застосований при призначенні пенсії позивачці, оскільки остання досягла пенсійного віку в 63 роки після 24 лютого 2022 року, а перебіг тримісячного строку для її звернення за пенсією почався з 25 липня 2022 року. Суд погоджується з аргументами відповідача про те, що пенсію за віком позивачці слід призначити з 26 вересня 2023 року, тобто з дня, що настав за днем досягнення пенсійного віку, оскільки звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення позивачкою пенсійного віку в 63 роки. Отже, для призначення позивачці пенсії за віком з 26 липня 2022 року відсутні правові підстави, у зв`язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими. З таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне. Так, Законом України «Про внесення зміни до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" щодо призначення пенсії особам, які проживають на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії» № 2981-IX від 20 березня 2023 року Пункт 14-6 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" доповнити підпунктом 14-6.2 такого змісту: «14-6.2. Тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсія призначається за віком - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку». Згідно з п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2981-IX від 20 березня 2023 року, встановити, що особам, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України та яким у період з 24 лютого 2022 року до набрання чинності цим Законом, крім тих осіб, у яких строк звернення за призначенням відповідної пенсії сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсію призначено з дня звернення, за їх бажанням пенсія обчислюється з урахуванням положень підпункту 14-6.2 пункту 14-6 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". В пояснювальній записці до проекту Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо призначення пенсії особам, які проживають на тимчасово окупованій території або на території, де ведуться бойові дії» зазначено наступне «у різний період після повномасштабного вторгнення окупованими були близько 20 відсотків території України, а сотні тисяч громадян України опинились в окупації. Однією з гострих проблем для осіб, які досягли пенсійного віку або стали особами з інвалідністю, та які опинились в окупації, є призначення та отримання пенсійних виплат. Проблема полягає в тому, що особи, які досягли пенсійного віку або стали особами з інвалідністю та проживають на тимчасово окупованій території або на території, де ведуться бойові дії, з незалежних від них причин не можуть безпосередньо звернутись до органів Пенсійного фонду України у зв`язку із тимчасовою неможливістю здійснювати свої повноваження такими органами на тимчасово окупованих територіях, а через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України можливості подати заяву та підтверджуючі документи немає можливості у зв`язку із відсутністю на окупованих територіях інтернет-зв`язку та українського мобільного зв`язку. Таким чином, зазначені особи з об`єктивних причин позбавлені можливості звернутись за призначенням пенсії у встановленому станом на даний час порядку». Тобто, вчинено дії щодо захисту та відновлення прав осіб, які проживають або проживали на окупованій території або в зонах ведення бойових дій, та з незалежних від себе причин не могли безпосередньо звернутися до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії. Відтак, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування за бажанням особи, яка проживала на тимчасово окупованій території України, і якій призначено пенсію за віком з дня звернення, що відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, пенсія за віком обчислюється з дня, що настає за днем досягнення такою особою пенсійного віку. При цьому, виходячи зі змісту Закону України № 2981-IX від 20 березня 2023 року слід дійти висновку, що органи Пенсійного фонду України зобов`язані обчислювати пенсію за віком вищенаведеним особам з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, на підставі звернення, яке подано як до набрання чинності Законом № 2981-ІХ, так і після. Судом першої інстанції встановлено, що у позивачки наявний необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком, передбачений Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Колегія суддів зазначає, що із заявою про призначення пенсії за віком позивачка звернулась у період дії в Україні воєнного стану. При цьому, строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року. Вказане в сукупності свідчить, що відповідач зобов`язаний призначити позивачці пенсію за віком згідно зі статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 26.07.2022р. - з дня, наступного за днем досягнення нею пенсійного віку. Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, тому доводи апеляційної скарги представника позивача приймаються судом як обґрунтовані. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду скасуванню. Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника позивача - ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року у справі № 200/659/24 задовольнити. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року у справі № 200/659/24 скасувати. Прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №263040012787 від 23.10.2023 року в частині призначення пенсії за віком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , з 26.09.2023 року. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити пенсію за віком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , з 26.07.2022 року. Повне судове рішення 04 липня 2024 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя А.А. Блохін Судді Т.Г. Гаврищук І.В. Сіваченко