Постанова КЦС ВС № 824/23/24
від 04.07.2024 · ЦивільнаПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 липня 2024 року м. Київ справа № 824/23/24 провадження № 61-6312ав24 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В., за участю секретаря судового засідання - Романенко О. Ю., учасники справи: стягувач - компанія WK Energo GmbH (Німеччина), боржник - акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», за участю: представника стягувача (в режимі відеоконференції) - Гребнєва І. І., представника боржника (в режимі відеоконференції) - Коляди В. М., розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду (м. Київ, проспект Повітряних Сил, 28) справу за заявою акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 грудня 2023 року у справі № 125/2023 за позовом компанії WK Energo GmbH (Німеччина) до державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» державного підприємства «НАЕК «Енергоатом» (Україна), правонаступником усіх прав і обов'язківякого є акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», про стягнення 41 101,46 євро, у тому числі 40 498,97 євро - основного боргу, 602,49 євро - трьох процентів річних та витрат, пов`язаних з арбітражним розглядом справи, за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на ухвалу Київського апеляційного суду у складі судді Ратнікової В. М. від 10 квітня 2024 року, Зміст заявлених вимог
1. У березні 2024 року АТ «НАЕК «Енергоатом» звернулося із заявою про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) від 18 грудня 2023 року у справі № 125/2023 за позовом компанії WK Energo GmbH (Німеччина) до ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» (Україна), правонаступником усіх прав і обов`язків якого є АТ «НАЕК «Енергоатом».
2. На обґрунтування поданої заяви заявник зазначав, що рішенням МКАС при ТПП України від 18 грудня 2023 року у справі № 125/2023 стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» (Україна) на користь компанії WK Energo GmbH (Німеччина) 40 498, 97 євро - основного боргу, 602,49 євро - трьох процентів річних, 500, 00 євро - відшкодування витрат на правову допомогу, а також 2 772, 88 євро - на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, а разом 44 374, 34 євро.
3. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 11 січня 2024 року було зареєстровано нову юридичну особу АТ «НАЕК «Енергоатом», яка є правонаступником ДП «НАЕК «Енергоатом».
4. АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» АТ «НАЕК «Енергоатом» не погоджується з рішенням МКАС при ТПП України від 18 грудня 2023 року у справі № 125/2023. Зазначає, що згідно з положеннями статті 4 регламенту МКАС при ТПП України, MKAC при ТПП України приймає до свого розгляду спори за наявності письмової угоди (домовленості) сторін про передачу йому ycix або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між сторонами у зв`язку із будь-якими конкретними правовідносинами незалежно від того, мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в договорі або у вигляді окремої угоди.
5. Позовні вимоги компанії WK Energo GmbH (Німеччина) до ДП «НАЕК «Енергоатом» ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» (Україна) ґрунтуються на укладеному між сторонами договорі від 09 лютого 2022 року № 53-123-01-22-07482, у розділі 9 якого міститься арбітражне застереження.
6. Проте, розділом 9 договору не обумовлено застережень про можливість передання на розгляд Міжнародного комерційного арбітражного суду спорів щодо виконання договорів про публічні закупівлі. Водночас, укладання зазначеного договору відбувалося за результатами проведення публічних закупівель, про що свідчить номер на «Прозоро» № UA-2021-11-25- 000746-c та посилання https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-11-25-000746-c.
7. Відтак, на переконання заявника, передання на розгляд до МКАС при ТПП України спору щодо виконання контракту про публічні закупівлі суперечить частині другій статті 22 ГПК України.
8. Також заявник зазначає, що рішення МКАС при ТПП України від 18 грудня 2023 року у справі № 125/2023 порушує публічний порядок України в трьох аспектах, а саме: його виконання загрожує безпеці та економіці України; за відсутності складу господарського правопорушення, покладає відповідальність на відповідача; рішення не тільки не сприяє утвердженню законних прав та інтересів, прямо суперечить публічному порядку України.
9. Звертає увагу, що АТ «НАЕК «Енергоатом» відноситься до суб`єктів господарювання державного сектору економіки, включене до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, забезпечує безпечну експлуатацію та підвищення ефективності роботи атомних електростанцій, безперебійного електропостачання суб`єктів господарювання та населення, а також постійної готовності України до швидких ефективних дій у разі виникнення аварій на підприємствах атомної енергетики.
10. Отже, арбітражне рішення порушує публічний порядок України, оскільки загрожує безпеці та економіці України, фактично буде надано дозвіл на стягнення коштів у розмірі 44 374, 34 євро з підприємства, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави Україна, та матиме наслідок неналежного забезпечення оплати заробітної плати працівникам, можливості доведення підприємства до банкрутства, впливу на належне забезпечення безпечної експлуатації та підвищення ефективності роботи атомних електростанцій, безперебійного електропостачання суб`єктів господарювання та населення, зокрема в зимовий період, а також постійної готовності України до швидких ефективних дій у разі виникнення аварій на підприємствах атомної енергетики.
11. Крім того, однією складовою публічного порядку України, що забезпечує стабільність цивільних відносин і впливає на економічну безпеку України, є те, що невинна особа не може бути притягнута до відповідальності, якщо інше прямо не передбачено.
12. З метою здійснення оплати за вказаним договором, листом від 24 червня 2022 року № 51/8556 ДП «НАЕК «Енергоатом» направлено на адресу дирекції з фінансів та бюджетування пакет документів. Розглянувши його, було повідомлено, що АТ «Укрексімбанк» відмовив у проведенні фінансових операцій ДП НАЕК «Енергоатом» на користь WK Energo GmbH, про що дирекція з фінансів та бюджетування проінформувала ВП «Південноукраїнська атомна електрична станція» листом від 30 червня 2022 року № 01-8118/04-вих. Підстави відмови зазначені у листі АТ «Укрексімбанк» від 23 лютого 2021 року № 024100/21-33. Таким чином, відсутня вина як підстава для відповідальності ДП «НАЕК «Енергоатом» ВП «Южно-Українська АЕС».
13. Посилаючись на те, що спір стосується виконання договору про публічну закупівлю, а арбітражне рішення суперечить публічному порядку України, АТ «НАЕК «Енергоатом» просило суд скасувати рішення МКАС при ТПП України від 18 грудня 2023 року у справі № 125/2023. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
14. Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви АТ «НАЕК «Енергоатом» про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 грудня 2023 року у справі № 125/2023.
15. Ухвала суду першої інстанції мотивована недоведеністю доводів заявника про те, що рішення арбітражного суду суперечить публічного порядку України. Під час арбітражного розгляду справи АТ «НАЕК «Енергоатом» не подавало до арбітражного суду будь-яких заперечень щодо дійсності арбітражної угоди та будь-яких заяв про відсутність у МКАС при ТПП України компетенції на розгляд справи чи перевищення арбітражним судом компетенції. Посилання заявника на те, що передання на розгляд до МКАС при ТПП України спору щодо виконання контракту про публічні закупівлі суперечить положенням частини другої статті 22 ГПК України, не ґрунтуються на вимогах закону. Спори щодо виконання міжнародних договорів поставки, зокрема порушення умов оплати вартості поставленої продукції, стягнення штрафних санкцій за прострочення поставки продукції та заміни продукції неналежної якості підвідомчі арбітражам.
16. Арбітражний суд здійснив оцінку позиції сторін та наданих ними документів та в межах заявлених вимог WK Energo GmbH і на підставі доказів, поданих сторонами справи, ухвалив арбітражне рішення про задоволення вимог позивача. Узагальнені доводи апеляційної скарги та її рух у суді апеляційної інстанції 17. 29 квітня 2024 року АТ «НАЕК «Енергоатом» через систему «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду з апеляційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року.
18. На обґрунтування вимог апеляційної скарги АТ «НАЕК «Енергоатом» посилається на те, що судом першої інстанції не повно з`ясовано обставини, які мають суттєве значення для справи, неправильно застосовані норми матеріального права.
19. Вказує, що розділом 9 договору № 53-123-01-22-07482, що укладений між сторонами спору 09 лютого 2022 року, не обумовлено застережень про можливість передання на розгляд МКАС при ТПП України спору щодо виконання договорів про публічні закупівлі. Водночас, укладання зазначеного договору відбувалося за результатами проведення публічних закупівель, про що свідчить номер на «Прозоро» № UA-2021-11-25- 000746-c та посилання https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-11-25-000746-c. Відтак, передання на розгляд до МКАС при ТПП України спору щодо виконання контракту про публічні закупівлі суперечить частині другій статті 22 ГПК України.
20. Заявник також вважає, що арбітражне рішення суперечить публічному порядку України. АТ «НАЕК «Енергоатом» відноситься до суб`єктів господарювання державного сектору економіки, включене до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, забезпечує безпечну експлуатацію та підвищення ефективності роботи атомних електростанцій, безперебійного електропостачання суб`єктів господарювання та населення, а також постійної готовності України до швидких ефективних дій у разі виникнення аварій на підприємствах атомної енергетики.
21. Згідно з доводами апеляційної скарги, арбітражне рішення порушує публічний порядок України, оскільки загрожує безпеці та економіці України, фактично буде надано дозвіл на стягнення коштів у розмірі 44 374, 34 євро з підприємства, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави Україна, та матиме наслідком неналежне в умовах воєнного стану забезпечення оплати заробітної плати працівників, можливості доведення підприємства до банкрутства, впливу на належне забезпечення безпечної експлуатації та підвищення ефективності роботи атомних електростанцій, безперебійного електропостачання суб`єктів господарювання та населення, зокрема в зимовий період, а також постійної готовності України до швидких ефективних дій у разі виникнення аварій на підприємствах атомної енергетики.
22. АТ «НАЕК «Енергоатом» в обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на відмову АТ «Укрексімбанк» у проведенні фінансових операцій ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь компанії WK Energo GmbH (Німеччина). Вважає, що ДП «НАЕК «Енергоатом» не могло виконати грошового зобов`язання, не порушуючи вимог законодавства України, а тому відсутні підстави для покладення на відповідача відповідальності.
23. У судовому засіданні представник АТ «НАЕК «Енергоатом» апеляційну скаргу підтримав, акцентував увагу на тому, що банк відмовив у проведенні банківської операції відповідно до платіжних доручень. Рух апеляційної скарги у суді апеляційної інстанції
24. Ухвалою Верховного Суду від 06 травня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною АТ «НАЕК «Енергоатом» на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року. 25. 10 травня 2023 року справа № 824/23/24 надійшла до Верховного Суду.
26. Ухвалою від 17 червня 2024 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04 липня 2024 року о 10:00 годині. Відзив на апеляційну скаргу до Верховного Суду не надійшов У судовому засіданні представник компанії WK Energo GmbH заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав, що АТ «НАЕК «Енергоатом» не має об`єктивних перешкод у виконанні зобов`язань та рішення МКАС при ТПП України, однак безпідставно ухиляється від виконання таких зобов`язань. Фактичні обставини справи 27. 09 лютого 2022 року ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Южно-Українська АЕС» (покупець) та WK Energo GmbH (постачальник) уклали договір № 53-123-01-22-07482, за умовами якого WK Energo GmbH (постачальник) зобов`язався передати ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Южно-Українська АЕС» (покупець) товар - код CPV 44530000-4, кріпильні деталі (захватний пристрій) (safety brake РМ1200 IJC-З.О) у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 (додаток до договору № 1), що є невід`ємною частиною цього договору, рік виготовлення товару - не раніше 2022 року, а покупець прийняв на себе зобов`язання прийняти і сплатити кошти за товар.
28. Згідно з пунктами 9.1-9.3 розділу 9 «Порядок вирішення спорів» договору сторони передбачили, що всі спори і розбіжності, які можуть виникнути з цього договору або у зв`язку з ним, будуть вирішуватись сторонами згідно претензійного порядку. Сторона, яка порушила права і законні інтереси іншої сторони, зобов`язана поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чипозову. Претензія підлягає розгляду в місячний строк, який обчислюється з дня її одержання. Всі спори, розбіжності або вимоги, що виникають за цим договором або у зв`язку з ним, у тому числі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають вирішенню в МКАС при ТПП України відповідно до його регламенту, за матеріальним правом України. Мова розгляду - українська. 29. 16 лютого 2023 року до МКАС при ТПП України надійшла позовна заява компанії WK Energo GmbH (Німеччина) про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» (Україна) 41 101, 46 євро, у тому числі 40 498, 97 євро основного боргу за поставлений товар, 602,49 євро - трьох процентів річних та витрат, пов`язаних з арбітражним розглядом справи.
30. Постановою голови МКАС при ТПП України від 16 лютого 2023 року справу прийнято до провадження за № 125/2023.
31. Правовою підставою розгляду справи в МКАС при ТПП України було арбітражне застереження, яке міститься у розділі 9 «Порядок вирішення спорів» договору на постачання товару № 53-123-01-22-07482 від 09 лютого 2022 року.
32. У засіданні арбітражного суду від 09 листопада 2023 року взяли участь представник позивача Гребнєв І. І. та представник відповідача - Коляда В. М.
33. В ході арбітражного розгляду справи від сторін не надходило заяв: про відсутність у МКАС при ТПП України компетенції на розгляд справи чи перевищення складом арбітражного суду меж своєї компетенції в порядку, передбаченому статтею 16 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та статтею 5 регламенту МКАС при ТПП України; щодо недотримання вимог арбітражного застереження, що міститься в договорі, регламенту МКАС при ТПП України та Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».
34. Відповідно до пункту 18 рішення МКАС при ТПП України від 18 грудня 2023 року представник відповідача не заперечив факт того, що заборгованість за поставлений товар відповідачем не сплачена. Разом з тим, посилаючись на відмову AT «Укрексімбанк» у проведенні фінансових операцій ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь WK Energo GmbH, зазначив, що у відповідача відсутня, вина як підстава для відповідальності, і крім того, в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем збитків внаслідок порушення відповідачем зобов`язань за договором. Також зазначив, що позивачем було порушено встановлені договором строки поставки, у зв`язку з чим сума штрафних санкцій складає 4 454, 89 євро. 35. 18 грудня 2023 року МКАС при ТПП України ухвалив рішення у справі № 125/2023, яким стягнув з ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь WK Energo GmbH 40 498,97 євро - основного боргу, 602, 49 євро - трьох процентів річних, 500, 00 євро -відшкодування втрат на правову допомогу, а також 2 772, 88 євро - на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, а разом 44 374, 34 євро.
36. Сторона відповідача ДП «НАЕК«Енергоатом» брала участь у арбітражному розгляді, скористалась своїм правом надати свої докази і викласти свою позицію. Представник відповідача не заперечив факт того, що заборгованість за поставлений товар відповідачем не сплачена. Разом з тим, посилаючись на відмову AT «Укрексімбанк» у проведенні фінансових операцій ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь WK Energo GmbH, зазначив, що у відповідача відсутня, вина як підстава для відповідальності. Водночас відповідачем не представлено жодного листа AT «Укрексімбанк», яким би було відмовлено у проведенні фінансових операцій з позивачем за договором, на постачання товару від 09 лютого 2022 року № 53-123-01-22-07482, а додані ним до відзиву на позовну заяву листа банку стосувались відмов у проведенні фінансових операцій за іншими контрактами. Крім того, представник відповідача у засіданні Арбітражного суду зазначив, що йому не відомо як про повторні звернення до обслуговуючого банку, так і про конкретні причини попередніх відмов.
37. У вказаному рішенні МКАС при ТПП України зазначено, що воно набирає законної сили з дати його винесення, є остаточним і підлягає негайному виконанню.
38. Заявником (боржником за арбітражним рішенням) АТ «НАЕК «Енергоатом», правонаступником усіх прав і обов'язків ДП «НАЕК «Енергоатом», подана заява до Київського апеляційного суду про скасування цього рішення. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
39. Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника особи, яка подала апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
40. Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
41. Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
42. Відповідно до частин другої та четвертої статті 454 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути оспорено в порядку, передбаченому цим розділом, якщо місце арбітражу знаходиться на території України.
43. Заява про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного загального суду за місцезнаходженням арбітражу.
44. Згідно зі статтею 2 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітраж - це будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України.
45. Частиною першою статті 7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» визначено, що арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.
46. Конвенцією ООН про визнання та приведення до виконання іноземних арбітражних рішень передбачено кожна Договірна Держава визнає письмову угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати до арбітражу всі або будь-які спори, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-яким конкретним договірним чи іншим правовідношенням, об`єкт якого може бути предметом арбітражного розгляду.
47. Згідно з частиною першою статті 20 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» сторони можуть на свій розсуд домовитись про місце арбітражу. У разі відсутності такої домовленості місце арбітражу визначається третейським судом з урахуванням обставин справи, включаючи фактор зручності для сторін.
48. Частиною першою статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» передбачено, що оспорювання в суді арбітражного рішення може бути проведено тільки шляхом подання клопотання про скасування згідно з пунктами 2 та 3 цієї статті.
49. Відповідно до частини другої статті 459 ЦПК України, яка узгоджується із частиною другою статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо: 1) сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або б) її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; 2) суд визначить, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.
50. Тлумачення статті 459 ЦПК України свідчить, що тягар доведення наявності підстав для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу покладається на сторону, яка звертається із заявою про скасування такого рішення.
51. Подібний за змістом правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 824/178/19, від 13 січня 2022 року у справі № 824/87/21, від 26 січня 2023 року у справі № 824/253/21, від 15 лютого 2024 року у справі № 824/85/23.
52. Рішення державного суду про скасування арбітражного рішення як результат розгляду справи про оспорювання цього рішення може бути винесено лише за наявності (доведеності) однієї з підстав, передбачених частиною другою статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», частиною другою статті 459 ЦПК України. Отже, законодавство України, допускаючи оспорювання арбітражного рішення шляхом подання клопотання про його скасування, визначає вичерпний перелік підстав, за наявності однієї з яких арбітражне рішення може бути скасоване.
53. Згідно з статтею 5 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» з питань, що регулюються цим Законом, ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачено в цьому Законі.
54. Таким чином, під час розгляду справ про скасування рішень міжнародного комерційного арбітражу, повноваження національного суду є обмеженими, оскільки національний суд не має повноважень з перегляду рішень міжнародного комерційного арбітражу по суті вирішення спору, вдаватися в його повну перевірку чи переоцінку.
55. Як на підставу для скасування рішення МКАС при ТПП від 18 грудня 2023 року у справі № 125/2023 за позовом WK Energo GmbH (Німеччина) до ДП «НАЕК «Енергоатом» про стягнення боргу заявник вказував, зокрема те, що спір, який розглянув міжнародний арбітраж, не може бути предметом арбітражного розгляду за законом України, оскільки спір стосується виконання договору про публічні закупівлі.
56. У статті 2 Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж 1961 року, ратифікованої указом Президії Верховної Ради Української РСР від 25 січня 1963 року, передбачено, що юридичні особи, які за застосованим до них національним законом розглядаються як юридичні особи публічного права, мають право укладати арбітражні угоди.
57. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 22 ГПК України спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на фінансові інструменти, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті.
58. Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж» не містить прямої заборони щодо передачі на розгляд міжнародного комерційного арбітражу спорів, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов`язаних із задоволенням державних потреб.
59. За змістом абзацу другого частини другої статті 22 ГПК України цивільно-правові аспекти спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі, можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу.
60. Спір, що виник при виконанні господарських договорів, пов`язаних із задоволенням державних потреб, не може бути предметом розгляду третейського суду на території України, але може бути віднесений сторонами до компетенції міжнародного арбітражного суду.
61. Пунктом 9.3 розділу 9 «Порядок вирішення спорів» договору від 09 лютого 2022 року № 53-123-01-22-07482 сторони передбачили, що всі спори, розбіжності або вимоги, що виникають за цим договором або у зв`язку з ним, у тому числі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають вирішенню в МКАС при ТПП України відповідно до його регламенту, за матеріальним правом України.
62. Частина друга статті 22 ГПК України не містить заборони на укладання такого арбітражного застереження.
63. При розмежуванні цивільно-правових (приватно-правових) та публічно-правових аспектів спорів визначальним є характер правовідносин між сторонами, якими в першому випадку є рівноправність сторін договору та їх статусу у таких відносинах, а в іншому - наявність в однієї із сторін договору публічних управлінських функцій.
64. Згідно з частиною першою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Ці особливості випливають з мети Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
65. За змістом Закону України «Про публічні закупівлі» публічно-правовими є відносини з державного регулювання, контролю у сфері закупівель та громадського контролю, визначення загальних умов здійснення закупівель, їх видів, порядку проведення закупівель та процедур торгів, переговорних процедур, звітності про результати проведення закупівлі тощо.
66. Отже, на відміну від спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої статті 22 ГПК України, які мають публічно-правові аспекти і які підлягають розгляду лише у порядку господарського судочинства, цивільно-правові аспекти таких спорів можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу.
67. Застосований законодавцем термін «цивільно-правові аспекти спорів» за своїм смисловим значенням та переслідуваною законодавцем метою по суті є різновидом саме цивільно-правового спору, який у розглядуваному випадку виник на стадії виконання сторонами договірних зобов`язань, зокрема зі сплати коштів за поставлені товари.
68. Питання правових наслідків порушення зобов`язання, відповідальності за порушення зобов`язання врегульовані главою 51 розділу 1 книги п`ятої ЦК України.
69. За своєю правовою природою спір, який переданий сторонами у цій справі на вирішення МКАС при ТПП України має цивільно-правовий аспект, а тому його розгляд не суперечить приписам статті 22 ГПК України.
70. Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2023 року у справі № 824/145/22 (провадження № 61-13280ав22).
71. Слід також зазначити, що протягом усього часу розгляду справи № 125/2023 у міжнародному арбітражі ДП «НАЕК «Енергоатом» не заперечувало щодо компетенції у МКАС при ТПП України, навпаки, відстоюючи свою правову позицію по суті спору через представника - адвоката Коляду В. М.,подавало процесуальні документи (відзив на позовну заяву, заява про участь у відеоконференції), чим фактично визнало чинність арбітражного застереження і компетенцію арбітражу.
72. З огляду на наведене колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що національним законодавством передбачена заборона передачі на розгляд міжнародного арбітражного суду спору, що виник при виконанні договорів, пов`язаних з публічними закупівлями.
73. Колегія суддів відхиляє також доводи апеляційної скарги про наявність підстав для скасування рішення арбітражного суду у зв`язку з порушенням публічного порядку України.
74. Стаття 459 ЦПК України не містить визначення того, що розуміється під «публічним порядком».
75. У постанові Верховного Суду від 23 липня 2018 року у справі № 796/3/2018 вказано, що під публічним порядком слід розуміти правопорядок держави, визначені принципи і засади, які становлять основу існуючого у ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості й основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо). Міжнародний публічний порядок будь-якої країни включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава бажає захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави (правила про публічний порядок); обов`язок держави з дотримання своїх зобов`язань перед іншими державами та міжнародними організаціями. Це ті незмінні принципи, які виражають стабільність міжнародної системи: у тому числі суверенітет держави, невтручання у внутрішні справи держав, не порушення територіальної цілісності тощо.
76. Тобто правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують діючі в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар`єр на шляху рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний і державний порядок.
77. Враховуючи вищенаведене, посилання на порушення публічного порядку може мати місце тільки у випадках, коли арбітражне рішення суперечить основам правопорядку держави.
78. Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05 вересня 2018 року в справі № 761/46285/16, від 14 січня 2021 року у справі № 824/178/19.
79. Судом першої інстанції правильно зазначено, що доводи заявника щодо порушення арбітражним рішенням публічного порядку України зводиться до незгоди з правильністю застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору і, зокрема, правильністю його вирішення по суті та не свідчить про порушення публічного порядку.
80. Посилання заявника на істотне, на його думку, порушення при ухваленні арбітражного рішення матеріальних та процесуальних норм, відсутність вини заявника у розрахунку за поставлений товар, не є підставами для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу.
81. МКАС при ТПП України при ухваленні рішення від 18 грудня 2023 року у справі № 125/2023 було враховано всі заперечення відповідача ДП «НАЕК «Енергоатом» та надано їм відповідну правову оцінку.
82. Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
83. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
84. З огляду на зазначене рішенням МКАС при ТПП України від 18 грудня 2023 року було вирішено питання про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь компанія WK Energo GmbH (Німеччина) грошових коштів за поставлений товар у зв`язку з невиконанням умов договору від 09 лютого 2022 року, підписаного та погодженого сторонами, який є чинним та не визнавався недійсним у судовому порядку, а отже, є обов`язковим для сторін.
85. Під час розгляду справ про скасування рішень міжнародного комерційного арбітражу, повноваження національного суду є обмеженими (враховуючи те, що сторони добровільно довірили вирішення спору арбітражу), оскільки національний суд не має повноважень з перегляду рішень міжнародного комерційного арбітражу по суті вирішення спору, вдаватися в його повну перевірку чи переоцінку.
86. Обставини, встановлені рішенням МКАС при ТПП України від 18 грудня 2023 року, не стосуються суспільних, економічних та соціальних основ держави Україна, вказане рішення ухвалено у спорі, передбаченому арбітражною угодою, та виключно щодо боржника як окремої юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту, тому виконання зазначеного рішення не суперечить публічному порядку України, її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканості, конституційним правам, свободам, гарантіям.
87. Функції АТ «НАЕК «Енергоатом» щодо забезпечення безпечної експлуатації та підвищення ефективності роботи атомних електростанцій, безперебійного електропостачання є вкрай важливими для держави та населення особливо на сучасному етапі. Водночас виконання цих функцій не може бути підставою для звільнення АТ «НАЕК «Енергоатом» від виконання зобов`язань перед контрагентами з оплати вартості поставленого товару.
88. Доводи АТ «НАЕК «Енергоатом» про те, що АТ «Укрексімбанк» у лютому 2021 року відмовив у проведенні фінансових операцій ДП «НАЕК «Енергоатом» на підставі платіжних доручень № 117 та № 118 від 09 лютого 2021 року не можуть бути підставою для скасування рішення від 16 лютого 2023 року, про стягнення заборгованості га користь компанії WK Energo GmbH на підставі договору від 09 лютого 2022 року.
89. За таких обставин колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками Київського апеляційного суду про те, що оскаржуване рішення МКАС при ТПП України від 18 грудня 2023 року у справі № 125/2023 не суперечить публічному порядку України, оскільки цим рішенням вирішено питання приватних господарських правовідносин, а обставини, встановлені цим рішенням міжнародного комерційного арбітражного суду, стосуються порядку виконання зобов`язань, які виникли між учасниками цієї справи на підставі укладеного ними договору поставки товару.
90. Колегія суддів зауважує, що застереження про порушення публічного порядку, як підстава для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу, є механізмом, який закріплює пріоритет державних інтересів над приватними, охороняє суспільні відносини від негативних впливів на них.
91. Отже, остаточність арбітражних рішень у міжнародному комерційному арбітражі повинна поважатися, за винятком надзвичайних обставин (Рекомендації Асоціації міжнародного права щодо публічного порядку, прийняті у місті Нью-Делі у 2002 році). Таких надзвичайних обставин (пункт 1 (d)) цих Рекомендацій заявник не довів.
92. Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
93. Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Київського апеляційного суду у складі судді Ратнікової В. М. від 10 квітня 2024 року без змін.
94. З урахуванням відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги АТ «НАЕК «Енергоатом», судові витрати, понесені заявником у суді апеляційної інстанції, підлягають залишенню за ним. Керуючись статтями 24, 351, 368, 375, 381-384, 454, 459 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» залишити без задоволення.
2. Ухвалу Київського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян В. В. Шипович