Постанова 4803 № 188/557/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4826/24 Справа № 188/557/23 Головуючий у першій інстанції: Місюра К.В. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 червня 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Красвітної Т.П., суддів: Єлізаренко І.А., Свистунової О.В., за участю секретаря Сахарова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Першотравенський ремонтно-механічний завод» про визнання протиправним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИЛА: У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що з 01.06.2010 позивача було прийнято вальцювальником до Товариства з обмеженою відповідальністю «Першотравенський ремонтно-механічний завод» з 5-денним робочим днем та двома вихідними. Наказом директора від 24.02.2023 № 81-ЗД «Про роботу у вихідний день» зобов`язано працівників цеху металоконструкцій вийти на роботу в першу та другу зміну 25.02.2023 року, тобто в суботу, що є вихідним днем, з яким позивача було ознайомлено 24.02.2023 під підпис, де було зазначено позивачем «не згоден». В результаті чого, 25.02.2023 року позивач не вийшов на роботу у 1 зміну. Наказом директора від 07.03.2023 року позивача було звільнено у зв`язку з прогулом без поважних причин, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю. Позивач вважає своє звільнення незаконним, оскільки робота у вихідний день забороняється. Позивач зазначає, що він відпрацював останню зміну 24.02.2023, тому наступний день 25.02.2023 є його законним вихідним днем відповідно до табелю обліку робочого часу. Він вважає, що відповідно до наказу директора «Про роботу у вихідний день» від 24.02.2023 № 81-ЗД працівники мали виконувати надурочні роботи, тобто роботи понад встановлений робочий час, при цьому, як він вважає, відсутні виняткові підстави для виходу працівника на роботу у вихідний день, а враховуючи те, що є вичерпний перелік підстав для виходу працівника на роботу у вихідний день, нагальної необхідності для виходу працівника у вихідний на роботу не було. Тому позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ №142-к від 07.03.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю «Першотравенський ремонтно-механічний завод» про звільнення ОСОБА_1 з посади вальцювальника 4 розряду бригади з виготовлення металевої крепі цеха металоконструкцій служби заступника директора з виробництва; поновити ОСОБА_1 на посаді вальцювальника 4 розряду бригади з виготовлення металевої крепі цеха металоконструкцій служби заступника директора з виробництва з 08.03.2023 року; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Першотравенський ремонтно-механічний завод» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів. Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2024 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про задоволення позову. Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного. Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ОСОБА_1 з 01.06.2010 працював на посаді вальцювальника дільниці литва, поковок та виготовлення арочного кріплення, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 та наказом №11-п від 01.06.2010 Про прийняття на роботу (а.с. 11-13, 57). Відповідно до табеля обліку робочого часу, позивачу встановлено 5-денний робочий тиждень з двома вихідними (а.с. 58). Наказом №75-ЗД від 23.02.2023 Про переведення на простій, у зв`язку з поставками неякісного профілю СВП, призупиненням робіт з виготовлення аркового кріплення в цеху металоконструкцій, не пов`язаних з виною працівників та неможливістю надання іншої роботи, оголошено простій 23.02.2023 в першу зміну, зокрема для ОСОБА_1 ; оплату за час простою вказано проводити в розмірі окладу з віднесенням витрат на основну діяльність згідно з п.9.12колективного договору ТОВ Першотравенський ремонтно-механічний завод (а.с. 113). Наказом директора ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод» №81-ЗД від 24.02.2023 «Про роботу у вихідний день» з метою проведення невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота ТОВ Першотравенський ремонтно-механічний завод, та своєчасного виготовлення арочного кріплення КШПУ за укладеними договорами, згідно зі ст. 71 п.3 КЗпП України, залучено до роботи у вихідний день суботу 25.02.2023 працівників цеху металоконструкцій, зокрема ОСОБА_1 , за згодою первинної профспілкової організації у першу та другу зміну. Пунктом 2 вказаного вище наказу передбачено оплату за роботу у вихідний день у подвійному розмірі згідно ст.107 КЗпП України (а.с. 85). З наказом №81-ЗД від 24.02.2023 року «Про роботу у вихідний день» 25.02.2023 року ОСОБА_1 був ознайомлений 24.02.2023 року, де зробив напис «не згоден». 24.02.2023 начальником цеху металоконструкцій ОСОБА_3 , начальником виробничо-диспетчерського відділу ОСОБА_4 , заступником директора з виробництва ОСОБА_5 складеного акт про те, що вальцювальники цеху ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 відмовились від ознайомлення зі змінами у графіку виходів за лютий 2023 року до наказу №81-ЗД від 24.02.2023 Про роботу у вихідний день (а.с. 130). 25.02.2023 року ОСОБА_1 на роботу в першу зміну не вийшов, у своїх письмових поясненнях 27.02.2023 року зазначив, що субота є вихідним днем, а у Колективному договорі зазначено п`ятиденний робочий тиждень (а.с. 88). 28.02.2023 директором ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод» до голови профспілкового комітету ПРВП ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод» подано подання на звільнення від 25.02.2023, зокрема ОСОБА_1 (а.с. 86). Відповідно до витягу з протоколу Первинної профспілкової організації профспілки працівників вугільної промисловості України ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод» №9 від 03.03.2023, згідно проведеного голосування більшістю голосів було прийнято рішення дати згоду до притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення вальцювальників цеху металоконструкцій, зокрема, ОСОБА_1 за п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України за здійснення прогулу без поважних причин 25.02.2023 (а.с. 87). Наказом директора ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод» №142-к від 07.03.2023 ОСОБА_1 , вальцювальника 4 розряду бригади з виготовлення металевої крепі цеха металоконструкцій служби заступника директора з виробництва, 07.03.2023 у зв`язку з прогулом (відсутністю на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин за п.4 ст. 40 КЗпП України. Вказаний наказ обґрунтований тим, що 24.02.2023 року був виданий наказ директора ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод» за №81-ЗД Про роботу у вихідний день працівників цеху металоконструкцій в першу та другу зміну 25.02.2023. Працівники, згідно переліку у наказі, були ознайомлені під підпис з даним наказом 24.02.2023 року. Однак, вальцювальник цеху металоконструкцій ОСОБА_1 вказав у наказі, що він не згоден з наказом «Про роботу у вихідний день» від 24.02.2023 року №81-ЗД. 25.02.2023 року в першу зміну вальцювальник цеху металоконструкцій ОСОБА_1 таб № НОМЕР_2 на роботу не вийшов без поважної причини, що підтверджується його пояснювальною запискою від 27.02.2023 року. Будь-яких документів про поважність причин невиходу на роботу 25.02.2023 року, він не надав до часу видання дійсного наказу, чим скоїв прогул 25.02.2023 року в 1 зміну без поважних причин. Таке порушення призвело до зриву виготовлення арочного кріплення КШПУ в кількості 210 штук комплектів за укладеним договором з ПрАТ «ДТЕК Павлорадвугілля» та як наслідок до зриву прохідницьких робіт шахти «Західно-Донбаська» ВСП «ШУ Тернівське», шахти «Самарська» та шахти «Дніпровська» ВСП «ШУ Дніпровське» та ВСП «ШУ Героїв Космосу» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». Отже, вальцювальник ОСОБА_1 допустив порушення трудової дисципліни, а саме п. 2.1 «Правил внутрішнього трудового розпорядку» (додаток до Колективного договору) ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод», зобов?язуючий робітників працювати чесно і сумлінно, використовувати весь робочий час для продуктивної праці. Крім того, у наказі про звільнення від 07.03.2023 вказано, що наказом №449/1-3Д від 16.11.2022 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» вальцювальникам: ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 була оголошена догана за порушення п.2.1 «Правил внутрішнього трудового розпорядку», що виразилось у невиконанні наряду без поважної причини з 7.30 до 10.00 годин 16.11.2022 (а.с. 14). У судовому засіданні суду першої інстанції встановлено, що вихід на роботу у вихідний день, тобто 25.02.2023 року, був викликаний виключно задля виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежала у подальшому нормальна робота підприємства в цілому або його окремих підрозділів, а саме: виготовлення арочного кріплення КШПУ в кількості 210 штук. Вказані обставини підтверджується договором №11277-ПУ-УМТС-Т, укладеним з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» 01.12.2022, відповідно до умов п. 4.1. якого постачання продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості та в строки, зазначені в Консолідованій заявці на закупівлю кріплення по ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», та згідно до консолідованої заявки на закупку за лютий 2023 року, поставка КШПУ 15,0 у кількості 160 шт., КШПУ 14,4 у кількості 250 шт. повинна була відбутися 27.02.2023, проте постачання матеріалів для виготовлення арочного кріплення КШПУ відбулось лише 24.02.2023, що і викликало необхідність виходу на роботу у вихідний день 25.02.2023 (а.с. 137-145). Невиконання робіт з виготовлення арочного кріплення КШПУ стало наслідком зриву своєчасного постачання арочного кріплення КШПУ, згідно консолідованої заявки, у строк 27.02.2023, а фактично дата поставки відбулась тільки 03.03.2023р., в зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю «Першотравенський ремонтно-механічний завод» отримав претензію про сплату неустойки №375 від 06.03.2023 за порушення умов договору від 01.12.2022. В судовому засіданні суду першої інстанції в якості свідків було допитано ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які суду пояснили обставини, що передували прийняттю рішення керівництва щодо виходу на роботу працівників ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод» 25.02.2023 року, процедуру прийняття наказу від 24.02.2023 №81-ЗД «Про роботу у вихідний день» та організації робочого процесу для працівників 25.02.2023 року, наслідки, які настали в результаті невиходу позивача на роботу 25.02.2023 та процедуру звільнення позивача в зв`язку із невиходом на роботу, що стало причиною його звільнення. Відповідно до п.8.1. та 8.2. розділу 8 Колективного договору між адміністрацією ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод» і профспілковим комітетом Дніпропетровської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості на 2008 - 2009 роки, який змінювався та доповнювався, сторони погодились, що режим роботи та відпочинку встановлюється безпосередньо на Підприємстві та включає: порядок чергування робочого часу та часу відпочинку; внутрішній трудовий розпорядок для працівників Підприємства встановлюється Правилами внутрішнього трудового розпорядку Підприємства, які є невід`ємною частиною Колективного договору; перелік професій та посад з ненормованим робочим днем; ознайомлення кожного працівника з Правилами внутрішнього трудового розпорядку під розпис, а порядок ознайомлення контролюється профспілковим органом. Тривалість робочого тижня працівників заводу не може перевищувати 40 годин тиждень. Працівникам надається два вихідні дні на тиждень. Загальним вихідним днем є неділя. Понаднормовими роботами вважаються роботи понад встановлену цим Колективним договором тривалості робочого дня. Граничні норми залучення до понаднормових робіт та їх оплата повинні проводитись у порядку, передбаченим чинним законодавством. Згідно п.8.9 Колективного договору, профспілка зобов`язується сприяти дотриманню працівниками трудової дисципліни і правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства. Пунктами 9.2., 9.3., 9.3.1. розділу 9 Колективного договору передбачено, що адміністрація зобов`язується затверджувати норми праці лише за погодженням із профспілкою. Введення, заміна, перегляд норм праці проводиться Адміністрацією по узгодження з профспілкою. Підставою для заміни чи перегляду норм праці можуть бути: впровадження у виробництво з ініціативи Адміністрації організаційно-технічних та господарських заходів, які забезпечують зростання продуктивність праці; зміна технологічних та організаційних умов, виходячи з яких були визначені норми праці; виявлення помилково встановлених норм праці (а.с. 61-65). Згідно п.2.1, 2.2. Правил внутрішнього трудового розпорядку ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод» працівники підприємства зобов`язані працювати чесно і сумлінно, дотримуватись дисципліни праці, своєчасно та точно виконувати розпорядження адміністрації, використовувати весь робочий час для продуктивної праці, утримуватися від дій, що заважають іншим працівникам виконувати їхні трудові обов`язки. Підвищувати продуктивність праці, своєчасно та ретельно виконувати роботи за нарядами та завданнями, норми виробітку та нормовані виробничі завдання. Відповідно до п. 4.1. вказаних правил, тривалість нормального робочого часу для працівників ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод» складає 8 годин на день, 40 годин на тиждень. Скорочена тривалість робочого часу встановлюється для працівників, зайнятих на підземних роботах: для робітників - 6 год. в день, 30 год. в тиждень; для гірничих майстрів - 7 год. на день, 35 год. в тиждень. Графіками змінності передбачається п?ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями. Тривалість щоденної роботи, у тому числі час початку, закінчення та перерва для відпочинку та їжі визначаються графіками змінності, затвердженими адміністрацією та погодженими з профскілковим комітетом з дотриманням встановленої тривалості робочого часу на тиждень або в інший обліковий період. Графіки змінності доводять до відома працівників не пізніше, як за тиждень до їх введення у дію. Працівники чергуються за змінами поступово. При роботі у вихідні та святкові дні, понаднормовий час, робочий день вважається з моменту відмітки про прибуття та закінчується відміткою про вибуття з території підприємства після закінчення робочого дня. Табельний облік здійснюється відповідно до діючих на підприємстві інструкцій. Розділом 6 Правил внутрішнього трудового розпорядку встановлена відповідальність за порушення трудової дисципліни. Так, у вказаному розділі зазначено, що порушення трудової дисципліни, тобто, невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов?язків тягне за собою застосування заходів дисциплінарного впливу, а також інших заходів відповідно до чинного законодавства. За порушення трудової дисципліни адміністрація підприємства застосовує такі дисциплінарні стягнення: догану; звільнення. Звільнення як дисциплінарне стягнення може бути застосоване: за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов?язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення чи громадського впливу; за прогул (зокрема і відсутність на роботі більше 3-х годин протягом робочого дня без поважних причин); за появу на роботі у нетверезому стані, стані наркотичного або токсичного сп?яніння; за вчинення за місцем роботи розкрадання (у тому числі дрібного) державного або громадського майна, встановленого рішенням суду, що набрав законної сили, або ухвалою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу; в інших випадках передбачених законодавством. До застосування стягнення від порушника трудової дисципліни потрібно пояснення у письмовій формі. Відмова працівника дати пояснення не може бути основою скасування стягнення. Дисциплінарне стягнення застосовується адміністрацією безпосередньо за провину, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення та шести місяців з дня вчинення. За кожне порушення трудової дисципліни може застосовуватись лише одне дисциплінарне стягнення. Застосовуючи стягнення, необхідно звернути увагу на тяжкість скоєної дії, обставини, за яких він скоєний, попередню роботу та поведінка працівника (а.с. 76-82). Відповідно до ст. 43 Конституції України, ст. 5-1 КЗпП держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, правовий захист від незаконного звільнення, сприяння у збереженні роботи. Право громадян на працю забезпечується тим, що трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбаченому трудовим законодавством. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку, зокрема, прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Згідно роз`яснень, викладених в п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів, у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пп. 3, 4, 7, 8 ст. 40 п.1 ст. 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.ст. 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. Згідно з п.24 вказаної Постанови, при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ст. 40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу. Таким чином, визначальними факторами для вирішення питання про законність звільнення з роботи за прогул є не тільки установлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності. Законодавством не визначено перелік обставин, за наявності яких прогул вважається вчиненим з поважних причин, тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності працівника на роботі, звільненого за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати будь-які докази із числа передбачених ЦПК України. Згідно ст. 71 КЗпП України робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і в частині другій цієї статті. Залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається в таких виняткових випадках: 1) для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків; 2) для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна; 3) для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів; 4) для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення. Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) роботодавця. Відповідно до приписів статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Частиною першою статті 147-1 КЗпП України передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. Згідно з положеннями частин першої та другої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. До застосування дисциплінарного стягнення, відповідно до частини першої статті 149 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Згідно зі ст.139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір. Трудова дисципліна це сукупність, правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок і встановлюють трудові права та обов`язки сторін трудового договору, а також заохочення за успіхи в роботі та відповідальність за умисне невиконання трудових обов`язків. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, встановивши, що необхідність виходу на роботу у вихідний день 25.02.2023 року була викликана виключно задля виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежала у подальшому нормальна робота підприємства в цілому та його окремих підрозділів, про що було зазначено у наказі №81-ЗД «Про роботу у вихідний день» від 24.02.2023, а невиконання робіт з виготовлення арочного кріплення КШПУ стало наслідком зриву своєчасного постачання арочного кріплення КШПУ, у зв`язку з чим ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод» отримало претензію про сплату неустойки за порушення умов договору, - місцевий суд дійшов обгрунтованого висновку про порушення позивачем трудової дисципліни, а саме: п. 2.1. «Правил внутрішнього трудового розпорядку» ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод», який зобов`язує робітників працювати чесно і сумлінно, використовувати весь робочий час для продуктивної праці. Крім того, невиконання робіт з виготовлення арочного кріплення КШПУ призвело до зриву прохідницьких робіт шахти «Західно-Донбаська» ВСП «ШУ Тернівське», шахти «Самарська» та шахти «Дніпровська» ВСП «ШУ Дніпровське» та ВСП «ШУ Героїв Космосу» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», який є замовником продукції у відповідача. Разом з тим, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України згідно Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» запроваджений воєнний стан в Україні з 05:30 год. 24 лютого 2022 року. Стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» зазначає, що воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану не застосовуються норми ст. 53 КЗпП України (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), ч. 1 ст. 65 КЗпП України (граничні норми застосування надурочних робіт), ч. 3-5 ст. 67 КЗпП України (вихідні дні), ст. 71 КЗпП України (заборона роботи у вихідні дні), ст. 73 КЗпП України (світкові і неробочі дні). Виходячи з викладеного вище, в умовах воєнного стану у роботодавця відсутні прямі заборони на залучення працівників до роботи у вихідний день. Також, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, що відповідачем не було порушено жодної правової норми при прийнятті оскаржуваного наказу 24.02.2023 №81-ЗД «Про роботу у вихідний день» та організації робочого процесу для працівників 25.02.2023 року, права яких було захищено належному обсязі. У вказаному наказі мається наступна інформація: підстава залучення працівників до роботи з конкретним зазначенням виняткових випадків; прізвища, імена, по батькові і посади всіх працівників, які працювали у вихідний день, спосіб компенсації за роботу у вихідний день кожному. ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод» було отримано дозвіл профспілкової організації для залучення працівників до роботи у вихідний день, про що також зазначено у наказі від 24.02.2023 №81-ЗД «Про роботу у вихідний день», погоджено зміну графіку роботи за лютий 2023 року до наказу №81-ЗД від 24.02.2023 та передбачено спосіб компенсації роботи у вихідний день у вигляді оплати за роботу у вихідний день в подвійному розмірі. Отже, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за прогули стала відсутність останнього на робочому місці без поважної причини 25.02.2023 року. Вказаний факт ОСОБА_1 , як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду, не заперечувався. Доказів наявності поважних причин, які унеможливлювали явку позивача на роботу для виконання своїх обов`язків, суду не надано; клопотання про витребування таких доказів судом не заявлено. Статтею 39 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності передбачений порядок надання згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Так, у випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний термін обгрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником. Орган первинної профспілкової організації повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі у триденний термін після його прийняття. У разі пропуску цього терміну вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору. Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, дозвіл на його звільнення дає той профспілковий орган, до якого звернувся роботодавець. Колегія суддів зазначає, що згода первинної профспілкової організації профспілки працівників вугільної промисловості України ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод» є мотивованою та містить обґрунтування щодо встановлення роботодавцем обставин, які доводять вину ОСОБА_1 у здійсненні ним прогулу без поважних причин 25.02.2024. Рішення про звільнення позивача прийнято шляхом проведення голосування більшістю голосів та оформлено протоколом Первинної профспілкової організації профспілки працівників вугільної промисловості України ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод» №9 від 03.03.2023. Крім того, місцевий суд правильно звернув увагу, що позивач не є сумлінним працівником; наказом №449/1-3Д від 16.11.2022 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», зокрема вальцювальнику ОСОБА_1 була вже оголошена догана за порушення п.2.1 «Правил внутрішнього трудового розпорядку», що виразилось у невиконанні наряду без поважної причини з 7.30 до 10.00 годин 16.11.2022 (а.с. 84). Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, встановивши, що ОСОБА_1 був ознайомлений із наказом від 24.02.2023 №81-ЗД «Про роботу у вихідний день», висловивши свою незгоду з наказом, 25.02.2023 на роботу не вийшов без поважних причин; враховуючи, що розірвання трудового договору з позивачем з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, було проведено за попередньою згодою первинної профспілкової організації профспілки працівників вугільної промисловості України ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод» за поданням на звільнення від 28.02.2023, - суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Посилання апелянта на те, що у Колективному договорі ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод» вказано, що про графіки змінності працівника має бути попереджено не пізніше ніж за тиждень до їх введення в дію, тоді як позивача про те, що він повинен вийти на роботу у вихідний день 25.02.2023 було повідомлено 24.02.2023, - не спростовують правильність висновку районного суду про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки норма колективного договору щодо завчасного попередження про введення графіків змінності не розповсюджується на виключну виробничу ситуацію, що виникла на підприємстві відповідача і повязана з необхідністю проведення, під час дії воєнного стану, невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота підприємства, про що було зазначено у наказі №81-ЗД від 24.02.2023 «Про роботу у вихідний день». Про необхідність виходу на роботу у вихідний день 25.02.2023 року позивач був ознайомлений у день винесення відповідного наказу роботодавцем 24.02.2023 року, що підтверджується розпискою позивача та актом про відмову позивача від підпису про ознайомлення з відповідним графіком. Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів. Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Таким чином, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду без змін. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий Т.П. Красвітна Судді І.А. Єлізаренко О.В. Свистунова