LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС953/5103/24

від 04.07.2024 · Цивільна
Резолютивна:Визначити підсудність справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, встановлення факту проживання дітей з батьком та факту відмови від аліментів - Київськомурайонному суду м. Харкова.

УХВАЛА 04 липня 2024 року м. Київ справа № 953/5103/24 провадження № 61-148вп24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 11 червня 2024 року про визначення підсудності справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, встановлення факту проживання дітей з батьком та факту відмови від аліментів, ВСТАНОВИВ: В провадженні Київського районного суду м. Харкова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, встановлення факту проживання дітей з батьком та факту відмови від аліментів, в якому позивач зазначив, що 24 квітня 2004 року між сторонами було укладено шлюб, однак після певного періоду часу вони почали проживати окремо, сім`я носить формальний характер. Відповідач ОСОБА_3 проживає в Лондоні, Велика Британія, він з дітьми проживають в м. Алмати, Республіка Казахстан, оскільки там працює. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 11 червня 2024 року цивільну справу за цим позовом направлено до Верховного Суду для визначення підсудності у порядку, визначеному статтею 29 ЦПК України, оскільки сторони, які є громадянами України, проживають за межами України. Відповідно до статті 29 ЦПК України підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово. Отже, Верховний Суд визначає підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за межами України. З надісланих Верховному Суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є громадянами України, які проживають за її межами та мають спільних дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які є громадянами України, та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є громадянкою Великобританії. Позивач ОСОБА_1 разом з дітьми проживає а АДРЕСА_1 , а відповідачка ОСОБА_3 проживає в Лондоні, Велика Британія. 11 червня 2024 року через підсистему «Електронний Суд» ОСОБА_2 подала заяву, у якій не заперечує проти розгляду позову без її участі, оскільки проживає за кордоном, що унеможливлює участь в судовому засіданні. Відповідно до частини другої статті 75 Закону України «Про міжнародне приватне право» суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав та про наявність таких підстав суду стало відомо до відкриття провадження у справі. Матеріали справи не містять даних, що в суді іноземної держави є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Ураховуючи викладене та те, що сторони є громадянами України, які проживають за її межами, підсудність розгляду цієї справи слід визначити Київському районному суду м. Харкова, до якого звернувся позивач. Керуючись статтею 29 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Визначити підсудність справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, встановлення факту проживання дітей з батьком та факту відмови від аліментів - Київськомурайонному суду м. Харкова. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. В. Білоконь

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»