Постанова 4870 № 914/2091/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "24" червня 2024 р. Справа №914/2091/23 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючої судді Галушко Н.А. суддів Желіка М.Б. Орищин Г.В. без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження розглядаючи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" №2127 УСГ від 25.03.2024 (вх.ЗАГС 01-05/950/24 від 01.04.2024) на рішення Господарського суду Львівської області від 07.03.2024 (повний текст складено 11.03.2024, суддя Стороженко О.Ф.) у справі № 914/2091/23 за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до відповідача: Виконавчого комітету Львівської міської ради про: стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 76 917,00 грн. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось з позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради про стягнення сплаченого страхувальнику (власнику пошкодженого ТЗ) страхового відшкодування у сумі 76917,00 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на виконання умов договору добровільного страхування наземних транспортних засобів (№ 28-0199-00219) ПРАТ "СК "Українська страхова група" здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 76917 грн 00 коп та, згідно з нормами ст. 993 Цивільного кодексу України, набуло права вимоги стосовно сплати суми зазначеного страхового відшкодування до особи, відповідальної за завдання збитку. Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.03.2024 у справі №914/2091/23 у задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення суду обгрунтовано тим, що позивачем не надано належні та допустимі докази: - продовження позивачем та Товариством "Віннер Лізинг" строку дії Генерального договору після 23.09.2018, що зумовлює відсутність доказу наявності підстав для укладення ними 08.10.2020 додатку до Генерального договору, оскільки строк дії Генерального договору закінчився ще 23.09.2018; - відсутні довідка про пошкодження (первинна) або Схема місця ДТП, що унеможливлює встановлення обставин пошкодження застрахованого автомобіля; - позивачем заявлено позов до неналежного відповідача. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу. Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 07.03.2024 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а рішення прийняте з порушенням норм матеріального права. На думку скаржника суд невірно встановив обставини щодо страхового випадку, що мав місце 25.06.2021 у м. Львові по вул. Художня, 4 та неправильно застосував норми ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України Скаржник вважає, що судом першої інстанції не враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 04.04.2018 у справі №2-1474/11. Процесуальні дії суду у справі. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2024, справу №914/2091/23 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б., Орищин Г.В. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" №2127 УСГ від 25.03.2024 (вх.ЗАГС 01-05/950/24 від 01.04.2024) на рішення Господарського суду Львівської області від 07.03.2024 у справі № 914/2091/23, апеляційну скаргу вирішено розглядати без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи. Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст. 2 ГПК України. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів. При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012). Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини. Обставини справи 25.06.2021 у м. Львові, на вул. Художня, 4, впало дерево (в іншому абзаці Позовної заяви - гілка з дерева) на автомобіль марки "Jaguar" (модель "Е-расе"), реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Віннер Лізинг" (с. Капітанівка Київської області); 22.09.2016 між позивачем (страховик) та Товариством "Віннер Лізинг" (страхувальник) укладено Генеральний договір добровільного страхування наземних транспортних засобів цивільно-правової відповідальності водія і від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті (№28-0199-00219). 08.10.2020 укладено додаток (№28-0199-00219/0936) до Генерального договору стосовно страхування транспортного засобу марки "Jaguar" (модель "Е-расе"), реєстраційний номер НОМЕР_1 . За заявою Товариства "Віннер Лізинг" від 29.06.2021 страховиком здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 76917,00грн. Судом першої інстанції вірно встановлено, що 25.06.2021 у місті Львові були несприятливі погодні умови: активна грозова діяльність, зливові дощі та шквалисте посилення вітру (небезпечні метеорологічні явища І та ІІ рівня небезпечності), що підтверджено листом Львівського регіонального центру з гідрометеорології від 07.09.2023. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Ухвалою Львівської міської ради від 08.07.2021 №1081 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради» із змінами та доповненнями затверджено Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради. Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради (надалі - Положення) розроблене відповідно до вимог Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ухвали міської ради від 04.02.2021 № 32 "Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату та її виконавчих органів." (зі змінами та доповненнями). Положення є нормативним актом, що визначає повноваження, а також межі відповідальності виконавчих органів міської ради. Положення розмежовує повноваження між виконавчим комітетом, департаментами, управліннями, відділами, іншими виконавчими органами ради у межах повноважень, наданих Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та іншими нормативними актами виконавчих органів міської ради. Правові та організаційні засади озеленення населених пунктів визначають Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 №105. Правила є обов`язковими для виконання всіма установами, підприємствами, організаціями та громадянами, які займаються проектуванням, створенням, ремонтом і утриманням зелених насаджень, розташованих на територіях населених пунктів України. Відповідно до п. 5.5. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово- комунального господарства України від 10.04.2006 №105, відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на об`єктах благоустрою комунальної власності є балансоутримувачі цих об`єктів. Отже, до повноважень Виконавчого комітету Львівської міської ради не входить догляд за зеленими насадженнями у м. Львові, тобто жодного обов`язку з догляду за зеленими насадженнями у м. Львові Відповідач не несе. Відповідач не є належним відповідачем у справі. Сама по собі наявність у виконкому Львівської міської ради повноважень щодо управління об`єктами комунальної власності та організації благоустрою не свідчать про його обов`язок відповідати за даним позовом. В той же час виконавчий комітет в силу свого правового статусу не може бути балансоутримувачем зелених насаджень. Сторона позивача обмежилась лише усними поясненнями Франківської районної адміністрації м. Львова про відсутність балансоутримувача, не перевіривши компетентність особи, яка надавала такі пояснення, та можливість перебування дерева на балансі у комунальних підприємств, на території яких знаходилось вказане дерево. Суду першої інстанції не було надано також і рішення адміністративного суду про визнання протиправної бездіяльності виконавчого комітету щодо організації благоустрою у місті Львові. Спірні правовідносини, що виникають у сфері благоустрою населених пунктів, в тому числі утримання зелених насаджень, регулюються Законом України «Про благоустрій населених пунктів», Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 105 від 10 квітня 2006 року, Правилами благоустрою міста, затвердженими органами державної влади чи місцевого самоврядування, та іншими нормативно-правовими актами. Поняття благоустрою населених пунктів визначене у ч.1 ст.1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», відповідно до положень якого це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також інших заходів, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля. До об`єктів благоустрою населених пунктів належать території загального користування, в тому числі вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки, а також прибудинкові території (п.п.1, 2 ч.1 ст.13 Закону). Елементами (частинами) об`єктів благоустрою є зелені насадження уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях (п.2 ч.1 ст.21 Закону). Пунктом 5 частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою. За приписами ч.1 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Відповідно до ч.1 ст.15 вказаного Закону органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів. Згідно ч. 2 ст. 18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» підприємства, установи, організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію; відшкодовувати збитки та іншу шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою та охорони навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, установлених законодавством України. Аналогічні положення містить п.5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 105 від 10 квітня 2006 року, згідно якого відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі. Стаття 617 ЦК України передбачає, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. У пункті 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили як надзвичайної або невідворотної за даних умов події. Отже, закон визначає непереборну силу як надзвичайну або невідворотну зовнішню подію (обставину), що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла відвернути чи уникнути її дії за звичайних обставин при всій обачливості, і ця подія завдала збитків. З метою належного захисту прав виконавчого комітету Львівської міської ради зроблено запит до Львівського регіонального центру з гідрометеорології щодо надання інформації про погодні умови на території м. Львова станом на 25.06.2021 року, коли відбулось падіння гілки на автомобіль. Згідно довідки від 07 вересня 2023 р. №9912-01-826/08/05.3 Львівського регіонального центру з гідрометеорології зазначено, що погода у м. Львова 25 червня 2021 року обумовлювалась проходженням активних фронтів з заходу. Після жаркої погоди (22 24.06.2021), надходження нестійкої повітряної маси спричинило грозову діяльність, короткочасні зливові дощі та шквалисте посилення вітру. За даними спостережень авіаційної метереологічної станції цивільної Львів 25.06.2021 спостерігались наступні несприятливі погодні умови: Небезпечні метеорологічні явища I рівня небезпечності (НМЯ 1): - гроза з 06:09 год. до 06:56 год., з 08:16 год. до 09:15 год., з 15:47 год. до 18:43год. - вітер з 06:37 год. до 07:22 год., з максимальною швидкістю в поривах 16 м/с; з 16:25 год. до 16:33 год., з максимальною швидкістю в поривах 24 м/с; - значний дощ з 15-41 год. до 18:32 год., кількістю опадів 28,0 мм за 02 год.51 хв. Стихійне метереологічне явище II рівня небезпечності (СМЯ II): Сильний вітер з 16:33 год. до 17:17 год., з максимальною швидкістю в поривах 27 м/ с. Непереборна сила - це дія надзвичайної ситуації техногенного, природного або екологічного характеру, яка унеможливлює надання відповідної послуги відповідно до умов договору. Поняття та ознаки непереборної сили розкриваються у п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України . Непереборною силою визнається надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Як підстава звільнення особи, що порушила зобов`язання від відповідальності непереборна сила характеризується двома ознаками. По-перше, це зовнішня до діяльності сторін обставина, яку сторони, хоча б навіть і передбачили, але не могли попередити. До таких обставин, як правило, відносять стихійні лиха (землетрус, повінь, пожежі) та соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо). По- друге, ознакою непереборної сили є її надзвичайність, що означає, що це не рядова, звичайна обставина, яка хоча і може спричинити певні труднощі для сторін, але не виходить за рамки буденності (таяння снігу в горах, щорічні сезонні мусонні дощі тощо), а екстраординарна подія, яка не є звичайною. Відповідно до п. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ч 2.ст. 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Отже, падіння дерева відбулось внаслідок непереборної сили, форс-мажорних обставин, та не є результатом бездіяльності відповідача, а є результатом непереборної сили небезпечних стихійних явищ таких як грози, зливи, дощ, пориви вітру до 27 м/с. Згідно з нормативними документами Українського гідрометеорологічного центру, зокрема Настанови по службі прогнозів і попереджень про небезпечні та стихійні явища погоди, затвердженої наказом Держгідроміцентру України № 90 від 31 жовтня 2003 року (чинна на час виникнення спірних правовідносин), гроза (будь-яка), сильна злива, вітер швидкістю більше, ніж 25 м/с є стихійним гідрометеорологічним явищем. За приписами наведеної Настанови стихійними гідрометеорологічними явищами - є атмосферні явища, які за своєю інтенсивністю, періодом винивнення, тривалістю та площею поширення можуть завдавати або завдали значних збитків господарству країни та населенню. Наслідком завдання шкоди позивачу була обставина непереборної сили, тобто екстремальне явище природи катастрофічного характеру, що приводить до раптового порушення нормальної діяльності людей, яке характеризується непередбаченістю та неможливістю своєчасно попередити. Як вбачається з протоколу про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, складеного 26.06.2021 року о 13- 55 год, в якому у поясненні ОСОБА_1 (ТзОВ Імперія Моторз, менеджер) зазначено, що 25.06.2021 року, орієнтовано о 18-00 год по вул. Художня,4 у м. Львові, у наслідок негоди, від падіння дерева, було пошкоджено припаркований на узбіччю автомобіль, який він експлуатує. При цьому, як вбачається із матеріалів справи, а саме із довідки поліції від 09.07.2021 про результати перевірки за зверненням ОСОБА_1 , вини виконавчого комітету Львівської міської ради не встановлено. Тобто, вказаною довідкою поліції не встановлено фактичних обставин пов`язаних з можливою бездіяльністю виконавчого комітету Львівської міської ради, внаслідок якої завдано майнової шкоди, а лише зафіксовано сам факт звернення ОСОБА_1 з заявою з приводу прийняття міри до відповідальної особи, в якої на балансі знаходиться дерево за адресою м. Львів вул. Художня, 4 . Як вбачається зі змісту довідки поліції від 09.07.2021, відділом поліції №2 ЛРУП ГУНП у Львівській області вжито такі заходи: в ході розгляду матеріалів скеровано копію звернення в Франківську районну адміністрацію з метою встановлення балансоутримувача дерева, який знаходиться за адресою Львів, вул. Художня,4. Юридична кваліфікація відповідно до вказаної довідки поліції не обиралася. В матеріалах справи відсутні докази того, що на місце події викликалася поліція для огляду місця події та фіксації пошкодження автомобіля із складанням схеми місця події, з яких можна було б встановити наявність чи відсутність протиправної поведінки та вини відповідача. Інші докази, з яких можна було б встановити такі обставини в матеріалах справи також відсутні. Доводи скаржника про те, що саме з вини відповідача був пошкоджений автомобіль ґрунтуються лише на твердженнях та припущеннях, оскільки докази про те, що саме протиправні дії чи бездіяльність виконавчого комітету Львівської міської ради спричинили пошкодження транспортного засобу в матеріалах справи відсутні. Отже, в даному випадку позивачем не подано доказів на підтвердження своїх доводів щодо протиправної поведінки відповідача, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, а також вини відповідача, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Крім того, судом першої інстанції вірно було встановлено, що згідно умов п. 8 Генерального договору добровільного страхування (від 22.09.2016), строк дії вказаного договору тривав з 23.09.2016 до 22.09.2017 (включно). Відповідно до умов п.17.3 Генерального договору, дія вказаного договору припиняється у випадку закінчення строку його дії. Згідно з умовами п. 7.1 Генерального договору, його дія могла бути продовжена автоматично (при відсутності заперечень сторін) лише на наступний рік, тобто - на один рік: з 23.09.2017 до 22.09.2018 (включно). Доказів продовження позивачем та Товариством "Віннер Лізинг" строку дії Генерального договору після 23.09.2018 - суду не було надано, що зумовлює відсутність доказу наявності підстав для укладення ними 08.10.2020 додатку до Генерального договору, оскільки строк дії Генерального договору закінчився ще 23.09.2018. Враховуючи, що доводи позивача обґрунтовано фактом укладення вказаного додатку до Генерального договору, а наявності правових підстав для його укладення - не доведено (допустимими доказами), тому відсутні підстави для покладення на відповідача обов`язку зі сплати коштів, які виплачено позивачем Товариству "Віннер Лізинг" на підставі зазначеного додатку до Генерального договору. Згідно з даними свідоцтва про реєстрацію ТЗ, автомобіль марки "Jaguar" (модель "Е-расе"), реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2020 року випуску, вперше зареєстровано 09.10.2020, а вказаний додаток до Генерального договору, у якому зазначено ідентифікаційні дані про автомобіль, укладено 08.10.2020, і позивачем не наведено доказів наявності правових підстав для укладення додатку до Генерального договору до часу проведення державної реєстрації транспортного засобу (та до часу присвоєння йому реєстраційного номеру). Судом першої інстанції вірно встановлено, що у страховому акті позивача від 22.07.2021 зазначено: - страховий випадок - стихійне лихо (без наведення належної конкретизації); - огляд пошкодженого ТЗ зроблено аварійним комісаром 29.06.2021; - фактично наявні документи: Акт огляду ТЗ; рахунок-фактура; свідоцтво про державну реєстрацію ТЗ; посвідчення водія; договір страхування; заява страхувальника про настання страхового випадку; довідка про пошкодження (первинна) або схема місця ДТП; пояснення про обставини події. Проте фактично довідка про пошкодження (первинна) або схема місця ДТП - відсутні, так як вони не складались, що зумовлює відсутність допустимих доказів стосовно обставин пошкодження автомобіля і унеможливлює встановлення: - факту пошкодження ТЗ внаслідок падіння дерева або гілки з дерева; - факту пошкодження ТЗ на вул. Художня, 4 міста Львова; - факту пошкодження ТЗ саме 25.06.2021; - факту падіння дерева (або гілки з дерева); - факту дотримання (недотримання) водієм ТЗ вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" стосовно зберігання автомобіля на спеціально відведеному майданчику для паркування. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що при відсутності допустимих доказів зазначених фактів відсутні правові підстави для покладення на відповідача обов`язку зі сплати коштів, які виплачено позивачем як страхове відшкодування. Твердження скаржника про невірно встановлені обставини судом першої інстанції щодо страхового випадку, що мав місце 25.06.2021 у м. Львові, вул. Художня, 4, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду як і порушення норм матеріального права судом. Щодо посилань скаржника на те, що судом першої інстанції не враховано правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 04.04.2018 у справі №2-1474/11 слід зазначити наступне. Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції щодо помилкових посилань позивача на те, що у Постанові Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №2-1474/11-ц зроблено висновок про наявність підстав для покладення відповідальності на Виконком Львівської міської ради, так як у вказаній справі розглядався спір між іншими суб`єктами (Виконком Львівської міської ради не був учасником процесу). Крім того, Верховним судом рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про відшкодування майнової шкоди відмовлено. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому не підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи. З огляду на викладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення не вбачає. Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на скаржника. Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" №2127 УСГ від 25.03.2024 (вх.ЗАГС 01-05/950/24 від 01.04.2024) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 07.03.2024 у справі №914/2091/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на скаржника. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду. Головуючий суддя Галушко Н.А. Суддя Желік М.Б. Суддя Орищин Г.В.