Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/35751/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/35751/21 Суддя (судді) першої інстанції: Басай О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 липня 2024 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Заїки М.М., суддів - Ганечко О.М., Голяшкіна О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИЛА: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві, відповідач), в якому просила суд: - визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 29.10.2021 № 2600-0305-8/171974 про відмову у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 12.03.2020 у відсотковому відношенні до суддівської винагороди, зазначеної у довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 01.12.2021 № 217/0/21-21 та в подальшому здійснювати ОСОБА_1 виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII). На виконання положень пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-ІХ, адміністративна справа № 640/35751/21 надіслана за належністю до Київського окружного адміністративного суду супровідним листом Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2022 № 03-19/4853/22. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 позов задоволено частково, ухвалено: - визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 29.10.2021 № 2600-0305-8/171974 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання згідно з довідкою про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці від 01.12.2021 № 217/0/21-21; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 12.03.2020 у відсотковому відношенні до суддівської винагороди, зазначеної у довідці Верховного Суду України про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці від 01.12.2021 № 217/0/21-21, та здійснити виплати з урахуванням фактично виплачених сум. - у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана відмова ГУ ПФУ в м. Києві від 29.10.2021 № 2600-0305-8/171974 обґрунтована тим, що довідка Верховного Суду України про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці від 01.12.2021 № 217/0/21-21 за підписом в.о. голови Верховного Суду України ОСОБА_2., є довідкою, яка не підписана уповноваженою особою. Разом з цим, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 є в.о. Голови Верховного Суду України. Отже, довідка Верховного Суду України про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці від 01.12.2021 № 217/0/21-21 за підписом в.о. голови Верховного Суду України ОСОБА_2., є довідкою, яка підписана уповноваженою особою. Суд відмовив в частині позовних вимог позивача "в подальшому здійснювати ОСОБА_1 виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням вимог Закону № 1402", оскільки вони направлені на захист від порушень з боку відповідача, які можуть статись в майбутньому при реалізації своїх повноважень. Наразі такі порушення відсутні, перерахунок щомісячного довічного утримання судді не проведено, а тому дані вимоги є передчасними та відсутнє порушення права чи інтересу з боку суб`єкта владних повноважень. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що з 21.06.2018 - з дня внесення до Реєстру запису про початок припинення Верховного Суду України - повноваження вчиняти юридично значимі дії від імені Верховного Суду України перейшли до Ліквідаційної комісії Верховного Суду України. Відтак, довідка Верховного Суду України про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці від 01.12.2021 № 217/0/21-21 за підписом в.о. голови Верховного Суду України ОСОБА_2., є довідкою, яка не підписана уповноваженою особою. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З матеріалів апеляційної скарги встановлено, що відповідач фактично погодився із висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, а тому, керуючись положеннями ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів здійснювала перегляд оскаржуваного судового рішення в межах апеляційної скарги відповідача. Шостим апеляційним адміністративним судом ухвалою від 06.05.2024 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу. Позивач подала відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому вказала на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважила, що право на перерахунок як складовий елемент права на щомісячне довічне утримання судді у відставці та конституційного права судді на відставку повинно бути реалізоване суддею безперешкодно на підставі прямих норм Конституції України та відповідно до приписів Закону № 1402-VIII. Разом з цим, позивач долучає до матеріалів справи іншу довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, яку видав Верховний Суд віл 26.03.2024 за вих. № 1206/0/2-24 за підписом Голови Верховного Суду Станіслава Кравченка. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2024 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Встановлено, ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ у м. Києві із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, до якої було додано довідку Верховного Суду України про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці від 01.12.2021 № 217/0/21-21, підписану підписана в.о. голови Верховного Суду України. Листом від 29.10.2021 № 2600-0305-8/171974 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві відмовило позивачу у проведенні перерахунку пенсії на підставі вказаної вище довідки з огляду на те, що Верховний Суд України перебуває у стані припинення, а довідка від 01.12.2021 № 217/0/21-21 підписана в.о. голови Верховного Суду України, а не Головою ліквідаційної комісії Верховного Суду України. Вважаючи протиправними дії та рішення відповідача щодо відмови в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, позивач звернулася до суду з вказаним позовом. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 є в.о. Голови Верховного Суду України. Отже, довідка Верховного Суду України про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці від 01.12.2021 № 217/0/21-21 за підписом в.о. голови Верховного Суду України ОСОБА_2., є довідкою, яка підписана уповноваженою особою. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон № 1402-VIII. Згідно із п. 2 розд. ХІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», крім положень, зазначених у п. п. 7, 23, 25, 36 цього розділу. Згідно із ч. 1 ст. 142 Закону № 1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року. При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (ч. 2 ст. 142 Закону № 1402-VI). Відповідно до ч. 3 ст. 142 Закону № 1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Частинами 4 та 5 цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. Виходячи зі змісту пункту 16 рішення Конституційного Суду України від 11.03.2020 № 4-р/2020 з 12.03.2020 збільшився розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, тому у відповідача виник обов`язок щодо автоматичного перерахунку розміру такого щомісячного довічного грошового утримання позивача. Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду (довідка про винагороду судді КСУ) працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди. За приписами пункту 6 розділу IV вказаного Порядку перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України. Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через веб портал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою. Додатком 1 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України затверджено форму довідки для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці. Верховним Судом України видано позивачу довідку від 01.12.2021 № 217/0/21-21 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до якої, станом на 11.03.020 її суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 374 419,70 грн. Така довідка видана в.о. голови Верховного Суду України ОСОБА_2. Спірним у даній справі є те чи видана та підписана вказана довідка уповноваженим суб`єктом. Стосовно даного питання колегія суддів зазначає наступне. Право позивача на щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці у цій справі сторонами не оскаржується. 02.06.2016 Верховною Радою України прийнято Закон України № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (далі - № 1401-VIII) та Закон № 1402-VІІІ, яким було внесено зміни до ст. ст. 124-129, 130, 131, 147-148, 149, 151, 153 Конституції України щодо правосуддя. Зокрема, у ст. 125 Конституції України у новій редакції визначено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України. Так, у першому реченні п. 7 розд. ХІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 1402-VІІІ передбачено, що в дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку. До припинення діяльності статус, структура, повноваження, порядок роботи, права, обов`язки, гарантії суддів цих судів визначаються Законом України «Про судоустрій і статус суддів». На виконання вимог цього закону, наказом Державної судової адміністрації України та Верховного Суду від 07.06.2019 № 560/90/ОД «Про деякі питання, пов`язані з ліквідацією судів» Соловйову Л.В. призначено головою ліквідаційної комісії Верховного Суду України. Станом на час виникнення спірних правовідносин у цій справі, головою ліквідаційної комісії Верховного Суду України, на виконання наказу Державної судової адміністрації України та Верховного Суду від 07.06.2019 року № 560/90/ОД, призначений Романків І.П. Конституційність окремих положень Закону № 1402-VIII перевірялась Конституційним Судом України за зверненням Верховного Суду України. 18.02.2020 року Конституційний Суд України ухвалив рішення № 2-р/2020, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення розділу XII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 1402-VIII зі змінами, зокрема п. 7 «та ліквідуються» в частині Верховного Суду України. Конституційний Суд України вважає, що немає відмінностей між юридичним статусом судді Верховного Суду України та судді Верховного Суду. Зауважує, що перейменування закріпленого в Конституції України органу - Верховного Суду України - не може відбуватися без переведення суддів Верховного Суду України на посади суддів Верховного Суду, оскільки немає відмінностей між юридичним статусом судді Верховного Суду України та судді Верховного Суду, а вилучення слова «України» - власної назви держави - з словесної конструкції «Верховний Суд України» не може бути підставою для звільнення всіх суддів Верховного Суду України або їх переведення до іншого суду, тим більше суду нижчої інстанції. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що судді Верховного Суду України мають продовжувати здійснювати свої повноваження як судді Верховного Суду. Відтак фактична диференціація суддів Верховного Суду України та суддів Верховного Суду не узгоджується з принципом незмінюваності суддів, що є складовою конституційної гарантії незалежності суддів. Закон № 1401-VIII не порушив принципу інституційної безперервності функціонування найвищого інституту судової влади, який після набрання чинності Законом № 1401-VIII продовжує діяти під назвою «Верховний Суд»». Згідно із ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Таким чином, оскільки в рішенні Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 не встановлено інше, норма п. 7 розд. XII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 1402-VІІІ у частині ліквідації Верховного Суду України з 18.02.2020 втратила чинність, тобто будь-яке юридичне значення. Вона не може застосовуватися як правове підґрунтя для жодних рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, у тому числі й відповідача, у силу прямого припису Конституції України. У пункті 5 резолютивної частини рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Конституційний Суд України рекомендував Верховній Раді України невідкладно привести положення законодавства України у відповідність до зазначеного Рішення. На час виникнення спору та розгляду справи, Верховна Рада України зазначеною рекомендацією не скористалася. 22.11.2021 набуло статусу остаточного рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Гуменюк та інші проти України» (заява № 11423/19). Розглядаючи скаргу суддів Верховного Суду України, ЄСПЛ зважив на висновки Конституційного Суду України, зроблені у рішенні від 18.02.2020 № 2-р/2020 (п. 98) та дійшов висновку, що у результаті прийняття змін до Закону № 1402-VIII порушено їх права, гарантовані ст. 8 Конвенції. Окрім того, ЄСПЛ звернув увагу на те, що «незважаючи на рішення Конституційного Суду України, станом на червень 2021 року питання відновлення виконання заявниками суддівських функцій все ще розглядалося Верховною Радою України. Протягом значного періоду часу була явно відсутня координація у вирішенні ситуації заявників, що серйозно підірвало правову визначеність та передбачуваність конституційних принципів незалежності суддів» (п. 100). Ця невизначеність триває і на цей час. Обґрунтований Конституційним Судом України висновок про рівність правового статусу суддів Верховного Суду України та Верховного Суду є правовою основою для однакового захисту їх прав і після припинення повноважень, зокрема щодо розміру довічного грошового утримання та його перерахунку. Однак, на відміну від суддів Верховного Суду, судді Верховного Суду України перебувають у полі певної правової невизначеності, позаяк рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 через відповідні нормативно-правові та індивідуальні правові акти належним чином не імплементовано. Зокрема, незважаючи на рекомендації Конституційного Суду України, Верховна Рада України не привела положення законодавства України у відповідність до зазначеного рішення. Судом першої інстанції встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним кодом юридичної особи 00019034 наявна така інформація щодо юридичної особи: Найменування юридичної особи: Верховний Суд України; Актуальний стан на фактичну дату та час формування: у стані припинення; Місцезнаходження: Україна, 01024, місто Київ, вулиця Пилипа Орлика, будинок 4; Відомості про орган управління юридичної особи: голова суду; керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо: - ОСОБА_2 , статус: керівник, дата призначення: 11.12.2017, повноваження: виконуючий обов`язки Голови Верховного Суду України; - Романків Ігор Петрович , статус: голова комісії з припинення або ліквідатор. Водночас, колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_2 , станом на час видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 01.12.2021 № 217/0/21-21, зазначений у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - реєстр) як керівник Верховного Суду України у статусі виконуючого обов`язки голови Верховного Суду України, поряд з головою комісії з припинення або ліквідатором Романків І.П. Запису про припинення Верховного Суду України як юридичної особи у реєстрі немає. Жодних змін після згаданого рішення Конституційного Суду України не внесено. Наказ Державної судової адміністрації України та Верховного Суду від 07.06.2019 року №5 60/90/ОД «Про деякі питання, пов`язані з ліквідацією судів», на виконання якого Романків І.П. призначено головою ліквідаційної комісії Верховного Суду України, є чинним. За такої правової невизначеності, будь-яку довідку, видану судді Верховного Суду України, може бути поставлено під сумнів з мотивів неналежності її підписанта, що саме по собі призводить до непередбачуваності у правозастосуванні та невиправданих ускладнень під час реалізації прав суддів Верховного Суду України у відставці; покладає на них негативні наслідки неякісного правого регулювання, позбавляючи прав, які передбачено законом. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.09.2023 року у справі № 540/7777/21. За результатом аналізу копії довідки Верховного Суду України про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці від 01.12.2021 № 217/0/21-21 судом першої інстанції встановлено, що ця довідка відповідає нормам додатку 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України. Отже, з урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що довідка Верховного Суду України про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці від 01.12.2021 № 217/0/21-21, яка підписана в.о. голови Верховного Суду України ОСОБА_2., підписана уповноваженою особою. Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що відмова в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці підписана не уповноваженою на те особою, є протиправною. При цьому, відповідач жодним чином не обґрунтував наявність сумнівів щодо належності та допустимості наданої позивачем довідки Верховного Суду України про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці від 01.12.2021 № 217/0/21-21. Висновки відповідача щодо недостовірності відомостей, які містяться у вказаній довідці нічим не підтверджені, вказана довідка є чинною, не відкликана, не визнана недійсною, а тому є належним документом як для прийняття рішення про призначення та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, так і поновлення виплати такого після безпідставного її зупинення. Зворотнього суду не доведено. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 48, 242-244, 250, 271, 272, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя М.М. Заїка Судді О.М. Ганечко О.В. Голяшкін Повний текст постанови складено та підписано 03 липня 2024 року.