Постанова Чернівецький апеляційний суд № 713/504/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 липня 2024 року м. Чернівці Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Потоцький В.П., за участю адвоката Колчанова Р.В., діючого в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Колчанова Р.В. на постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 03 червня 2024 року, - ВСТАНОВИВ: Постановою судді Вижницького районного суду Чернівецької області від 03 червня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого ФОП, одруженого, який проживає в АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і за його вчинення накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 грн. 60 коп. Згідно з постановою районного суду ОСОБА_1 визнаний винуватим в тому, що він 17.02.2024 р. о 17 год. 49 хв. в м. Вашківці по вул. Грушевського, 2 керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz Vito 112 CD», реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки транспортного засобу та КНП «Вижницька БЛІЛ », чим порушив п. 2.5 ПДР України, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись зі вказаним рішенням адвокат Колчанов Р.В., діючий в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову районного суду від 03.06.2024 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП. ЄУНСС: 713/504/24 Провадження №33/822/451/24 Головуючий у І інстанції: Осокін А.Л. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач: Потоцький В.П. Посилається на те, що судове рішення винесене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вважає, що висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості його довірителя у вчиненому не відповідає фактичним обставинам справи та не підтверджується зібраними по справі доказами. Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення є неналежним доказом по справі, оскільки в ньому не розкрита об`єктивна сторона правопорушення, не вказано свідків, назву та серійний номер технічного засобу, яким проводилася фіксація правопорушення. При цьому, вважає, що акт огляду та направлення водія на огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, які наявні в матеріалах справи, є неналежними доказами, оскільки оформлені з порушенням вимог закону, оскільки вказані в акті ознаки алкогольного сп`яніння ніхто у ОСОБА_1 не перевіряв, не зазначено місце складання вказаного документу, свідків, а також у ньому відсутній підпис його довірителя, а зазначений в акті газоаналізатор - не внесений до реєстру, а отже його використання заборонено. Стверджує, що в письмовому направленні не вказано медичний заклад, куди мав направлятися його довіритель, не вказано який огляд мав проводитися, а вказані ознаки сп`яніння в даному направленні ніхто не перевіряв. Що стосується довідки № 13 від 17.02.0224 р., яка надана медичною установою, то, на думку апелянта, вона не передбачена жодним нормативним документом, а тому не може бути доказом винуватості ОСОБА_1 у скоєному. Також наголошує на тому, що відеозаписи, які наявні в матеріалах справи, є неналежними та недопустимими доказами по справі, оскільки вони є неповними і на них відсутнє безперервне спілкування з собою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У судове засідання ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, при цьому його захисник адвокат Колчанов Р.В. не заперечував проти розгляду справи без його підзахисного, а тому у відповідності до ст.294 КУпАП апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 . Заслухавши адвоката Колчанова Р.В. в інтересах ОСОБА_1 , який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити в повному обсязі, перевіривши їхні доводи та матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку. Згідно зі ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 належним чином дотримані. У відповідності до вимог п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання даної вимоги тягне за собою адміністративну відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Незважаючи на невизнання вини, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів, зібраних та поданих до суду працівниками поліції відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП. Так, дані, які є в протоколі про адміністративне правопорушення (далі протокол) серії ААД №177791, свідчать про те, що 17.02.2024р. о 17 год. 49 хв. в м. Вашківці по вул. Грушевського, 2 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz Vito 112 CD», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі КНП «Вижницька БЛІЛ» відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1). Зміст протоколу та об`єктивна сторона правопорушення, яке ставиться ОСОБА_1 у провину, викладені чітко та зрозуміло, з урахуванням того, що водій від проходження огляду відмовився, то у протоколі відсутні відомості, що він перебуває у відповідному стані сп`яніння, а зазначені лише виявлені ознаки та факт відмови від проходження огляду, що відповідає положенням чинного законодавства, а тому твердження адвоката Колчанова Р.В. в цій частині не відповідають матеріалам справи. Крім того, громадянину ОСОБА_1 були роз`ясненні його права, передбачені ст.63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, про що наявний підпис останнього в протоколі, що також спростовує доводи апелянта про те, що його підзахисному не було роз`яснено його прав. Крім того, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 скористався послугами адвоката як в суді першої інстанції, так і під час подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. Зазначене спростовує доводи сторони захисту про порушення права на захист. Що стосується тверджень апелянта про те, що у протоколі не вказано назву та серійний номер технічного засобу, яким проводилася фіксація правопорушення, то такі є безпідставними, оскільки ст. 256 КУпАП не передбачено обов`язку поліцейського зазначати у такому документі ідентифікуючі відомості щодо технічного засобу. Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, при обставинах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, також підтверджується наданими та дослідженими у ході апеляційного розгляду відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції. Зокрема, з вказаних відеозаписів видно, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб марки «Mercedes-Benz Vito 112 CD», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 на підставі п.4 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», у зв`язку з перебуванням його транспортного засобу у розшуку, про що повідомлено водія. У ході спілкування з водієм у поліцейської виникла підозра, що ОСОБА_1 перебуває з ознаками алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим вона запропонувала водієві пройти огляд на стан сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, на що водій не реагував та протягом години намагався уникнути відповіді на запитання поліцейських щодо його огляду на стан алкогольного сп`яніння, що було правильно оцінено працівниками поліції як пасивна відмова. У подальшому, ОСОБА_1 було доставлено для проведення огляду на стан сп`яніння до медичного закладу, однак там він категорично відмовився від проведення огляду. Апеляційний суд не погоджується з твердженнями захисника про те, що відеозапис є неповний, оскільки в матеріалах справи міститься три диски із відеозаписами подій, з яких вбачається, що такі є послідовними, відображають повністю усі події, які відбувались у вказаному у протоколі місці і часі, а тому такі докази є належними та допустимими. Також факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в у встановленому законом порядку підтверджується актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд водія транспортного засобу до Вижницької БЛІЛ, та довідкою №13 від 17.02.2024 р.(а.п.10,11,12), з яких вбачається, що водій ОСОБА_1 відмовився від огляду у передбаченому законом порядку на стан алкогольного сп`яніння. На думку апеляційного суду, вказані письмові докази є належними та недопустимими, оскільки вони відповідають ст.251 КУпАП та у сукупності з іншими доказами підтверджують факт порушення водієм ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР, що тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП. Поряд з цим, апеляційний суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься два направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зокрема на а.с.9 та на а.с.11, однак апеляційний суд бере до уваги останнє направлення, оскільки у ньому зазначені усі відомості, які необхідні для правильного вирішення даної справи, а у направленні, яке міститься на а.с.9, відсутні дані щодо закладу охорони здоров`я, до якого було направлено водія. Доводи захисника ОСОБА_2 про те, що протокол про адміністративне правопорушення було складено за відсутності двох свідків, є безпідставними. Так, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП, під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно з п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок), у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Отже, участь двох свідків при складанні протоколу про адміністративне правопорушення обов`язкова лише у разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису. Матеріали справи свідчать про те, що поліцейські застосовували технічні засоби відеозапису, а відтак твердження апелянта про необхідність залучення двох свідків є такими, що не узгоджуються з вимогами чинного законодавства. Що стосується тверджень апелянта про те, що огляд на місці зупинки було проведено технічним засобом, який не внесений до відповідного реєстру, а також те, що довідка №13, видана лікарем-наркологом, не відповідає вимогам чинного законодавства, то такі апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки матеріалами справи підтверджено те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки так і в медичному закладі. Усі інші доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи апелянта не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Враховуючи сукупність вищевказаних доказів, суд першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, дійшов правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При вирішенні питання про накладення на правопорушника адміністративного стягнення районним судом цілком враховано вимоги ст. 33 КУпАП. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, Чернівецький апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Колчанова Р.В., діючого в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 03 червня 2024 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Чернівецького апеляційного суду В.П. Потоцький