Постанова Рівненський апеляційний суд № 569/11123/23

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 липня 2024 року м. Рівне Справа № 569/11123/23 Провадження № 22-ц/4815/770/24 Головуючий у Рівненському міському суді Рівненської області: суддя Гордійчук І.О. Присяжні: Копаниця С.П., Бондарчук Л.О. Рішення суду першої інстанції (вступна і резолютивна частини) проголошено: о 15 год. 00 хв. 09 квітня 2024 року у м. Рівне Рівненської області Повний текст рішення складено: 10 квітня 2024 року Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий: Хилевич С.В. судді: Ковальчук Н.М., Шимків С.С. секретар судового засідання: Андрошулік І.А. учасники справи: заявник ОСОБА_1 ; заінтересована особа Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Рівненської міської ради Рівненської області; особа, щодо якої розглядається питання встановлення над нею опіки, ОСОБА_2 ; за участі: представників учасників справи адвокатів Шеруди Олени Павлівни та ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Шеруди Олени Павлівни на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 09 квітня 2024 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Рівненської міської ради Рівненської області; особа, щодо якої розглядається питання встановлення над нею опіки,: ОСОБА_2 ; про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, в с т а н о в и в: У червні 2023 року в суд звернувся ОСОБА_1 з заявою про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною та призначення його опікуном недієздатної. Мотивуючи свої вимоги, заявником вказувалося, що він проживає спільно з ОСОБА_2 , яка є його матір`ю, в АДРЕСА_1 . Особа, щодо якої просить встановити опіку, є пенсіонеркою, часто хворіє, стан її здоров`я різко погіршився. За медичними показниками вона потребує стаціонарного лікування та стороннього спеціального догляду, перебуває на обліку у лікаря-психіатра Комунального підприємства «Острозька обласна психіатрична лікарня Рівненської обласної ради». Причиною хвороби матері є психічне захворювання, яке призводить до того, що вона має обмеження життєдіяльності до самообслуговування, до соціальної орієнтації та спілкування. ОСОБА_2 не може повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує медичного нагляду та лікування. В звязку з цим заявник здійснює догляд за матір`ю. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 09 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Рівненської міської ради; особа, щодо якої розглядається питання встановлення над нею опіки: ОСОБА_2 ; про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна. У поданій через свого представника адвоката Шеруду О.П. апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, що фактично полягало у невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильному застосуванні норм матеріального права і порушенні норм процесуального права, просить його скасувати і задовольнити заяву повністю. Обґрунтовуючи її, зазначалося про право суду обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. При цьому з висновків судово-психіатричних експертиз та інших наявних у матеріалах справи доказів встановлено наявність у ОСОБА_2 саме психічного розладу, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Також Органом опіки та піклування при розгляді справи внесено до суду подання про те, що таким піклувальником може бути заявник. Вважає, що при зверненні до суду із відповідною заявою ОСОБА_1 не міг знати наперед ступінь захворювання за медичними критеріями, які визначають недієздатність особи чи обмежену дієздатність. Тому суд за наявними доказами у справі помилково відмовив у визнанні особи недієздатною, а мав би визнати ОСОБА_2 обмежено дієздатною, в зв`язку з чим не додержано норми ст.ст. 36, 39, 55, 63 ЦК України та порушено ст. 300 ЦПК України. Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги. Як з`ясовано судом, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вони разом проживають у АДРЕСА_1 . З епікризу № іст 6354 Комунального некомерційного підприємства "Центральна міська лікарня" Рівненської міської ради, виписки №271 з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, виданої Рівненським обласним фтизіопульмонологічним центром та довідки від 19 травня 2023 року Рівненського обласного фтизіопульмонологічного центру вбачається, що ОСОБА_2 страждає на післяреанімаційну хворобу з гострою гіпоксичною змішаною енцефалопатією внаслідок клінічної смерті, тетрапарезом з переважним ураженням нижніх кінцівок і вираженими когнітивними розладами, виражений психоорганічний синдром з транзиторними психотичними включеннями на фоні інтоксикаційної енцефалопатії, ВІЛ-інфекцію клінічної стадії І, метаболічну КМП ХХР І ст., пієлонефрит в стадії н/ремісії ХХР

0. Рівненським обласним фтизіопульмонологічним центром 24 травня 2023 року рекомендовано ОСОБА_2 згідно з висновками психіатра ЦПНЗ для подальшого лікування перевести до Комунального підприємства "Острозька обласна психіатрична лікарня", що засвідчено у виписці №271 з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого. З довідки вих. №265 від 24 травня 2023 року Комунального підприємства "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради видно, що ОСОБА_2 з 24 травня 2023 року поступила на стаціонарне лікування в Комунальному підприємстві "Рівненська обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради, де продовжує лікуватися. Вважаючи, що ОСОБА_2 хворіє на психічні розлади, внаслідок чого не може повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, може поставити себе у скрутний матеріальний стан чи стати жертвою недобросовісних людей, у червні 2023 року в суд звернувся ОСОБА_1 із заявою про визнання її недієздатною та призначити його опікуном особи, щодо якої вирішується питання про встановлення опіки. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із відсутності правових і фактичних підстав для задоволення заяви, оскільки сукупністю доказів у справі підтверджено, що ОСОБА_2 хворіє на психічний розлад, а наявне психічне захворювання істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та можливість керувати ними. Тобто підстав для визнання її недієздатною і встановлення опіки не вбачається внаслідок того, що недієздатність передбачає наявність у фізичної особи хронічного, стійкого психічного розладу, через що вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. З такими висновками погоджується і колегія суддів. Згідно зі ст.ст. 36, 37, 39, 41, 60 ЦК України суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування. Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун. Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун (стаття 1184цього Кодексу). Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Суд встановлює піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування. Відповідно до ст.ст. 296, 298, 299, 300 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги. Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров`я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі. Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна. Приходячи до переконання про залишення оскаржуваного рішення без змін, колегія суддів бере до уваги, що ОСОБА_2 хворіє в т.ч. на психічні розлади, з цього приводу перебувала на диспансерному обліку і неодноразово лікувалася, а з 24 травня 2023 року знаходиться на стаціонарному лікуванні в Комунальному підприємстві "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради. Ці факти підтверджуються сукупністю письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, які перевірені судом попередньої інстанції, а з правильністю оцінки яких погоджується й апеляційний суд. Крім того, висновком судово-психіатричного експерта №5/24 від 09 січня 2024 року, складеним судово-психіатричним експертом Державної установи "Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України", встановлено, що ОСОБА_2 хворіє на психічний розлад, а наявне у неї психічне захворювання істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В зв`язку з наявністю висновку експерта 06 березня 2024 року Органом опіки і піклування Виконавчого комітету Рівненської міської ради внесено під час розгляду справи до Рівненського міського суду подання №08-01-98/24, де зазначалося про доцільність призначити заявника піклувальником ОСОБА_2 у разі визнання її обмежено дієздатною. Між тим, поняття "обмежена дієздатність фізичної особи" та "недієздатність фізичної особи" регулюються окремими нормами матеріального закону, встановлюють різні вимоги і передбачають правові наслідки, які є відмінними між собою. Так, для визнання фізичної особи обмежено дієздатною вимагається наявність у неї психічного розладу, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, тоді як для визнання її недієздатною необхідними є ті ознаки, що фізична особа внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 хворіє на психічний розлад, а наявне у неї психічне захворювання істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тому суд першої інстанції правильно відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна. Таким чином спростовуються доводи апеляційної скарги про обов`язок суду всупереч вимогам заяви визнати ОСОБА_2 обмежено дієздатною та встановити піклування. Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Решта аргументів заявника також є необґрунтованими і тому колегією суддів відхиляються. Повно і правильно з`ясувавши обставини справи та встановивши, що при вирішенні питання до застосування не підлягають норми матеріального права, на застосуванні яких наполягав ОСОБА_1 , суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) рішення від 10 лютого 2010 року). Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства. Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appelatio дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція, по суті, є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при його ухваленні. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Шеруди Олени Павлівни залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 09 квітня 2024 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено: 02.07.2024 Головуючий: С.В. Хилевич Судді: Н.М.Ковальчук С.С.Шимків