Ухвала ККС ВС № 134/1173/22

УХВАЛА 02 липня 2024 року м. Київ справа № 134/1173/22 провадження № 51 - 3120 ск 24 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 20 березня 2024 року щодо неї, встановив: Статтею 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) встановлено вимоги, яким повинна відповідати касаційна скарга. Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 2 цієї статті у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Відповідно до ст. 438 КПК підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи, тобто не тільки висунути на підтвердження допущених судом порушень переконливі факти, але й аргументувати як саме ці порушення істотно позначилися на законності та обґрунтованості судового рішення. Крім цього, вимагаючи скасування судового рішення та призначення нового судового розгляду в суді відповідної інстанції, особа у касаційній скарзі має вказати, яким чином таке скасування дозволить виправити порушення, на які вона посилається. У касаційній скарзі засуджена зазначає про незаконність ухвали Вінницького апеляційного суду від 20 березня 2024 року щодо неї у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. При цьому не вказує таких порушень КПК, які з огляду на положення ст.ст. 370, 404, 412, 413 КПК слугували б підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. Натомість у поданій скарзі засуджена ОСОБА_4 фактично ставить питання про перевірку оскаржуваного судового рішення, у зв`язку з тим, що не погоджується з оцінкою доказів наявних у матеріалах провадження, надає їм власну оцінку, заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження, що в силу ст.ст. 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції. Відсутність у скарзі належного обґрунтування з огляду на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне залишити без руху касаційну скаргу, надавши засудженій строк для усунення недоліків. Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд постановив: Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 20 березня 2024 року щодо неї, залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом п`ятнадцяти днів із дня отримання копії цієї ухвали. Роз`яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_3