LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС400/10580/23

від 02.07.2024 · Адміністративна

УХВАЛА 02 липня 2024 року м. Київ справа №400/10580/23 адміністративне провадження № К/990/24335/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Кашпур О.В., суддів - Прокопенка О.Б., Уханенка С.А., перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року у справі №400/10580/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та оголошення суворої догани наказом командира військової частини НОМЕР_1 №318 від 18 липня 2023 року; - визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №318 від 18 липня 2023 року про притягнення позивач до дисциплінарної відповідальності та оголошення суворої догани; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити усі грошові кошти, які не було виплачено позивачу внаслідок прийняття наказу командира військової частини НОМЕР_1 №318 від 18 липня 2023 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 18 липня 2023 року №318 в частині припинення ОСОБА_1 виплати грошового забезпечення з 10 липня 2023 року по 18 липня 2023 року (абз. 3 п. 2). Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 10 липня 2023 року по 18 липня 2023 року включно. В решті позовних вимог відмовлено. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року - скасовано та прийнято по справі постанову про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 №318 від 18 липня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 09 липня 2023 року по 18 липня 2023 року, щомісячну премію у розмірі 535% посадового окладу та надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років за липень 2023 за період з 01 липня 2023 року по 31 липня 2023 року, додаткову винагороду на період дії воєнного стану, пропорційно дням безпосередньої участі з розрахунку 30000 грн за повний місяць липень 2023 року, виплату яких припинено пунктом 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 №318 від 18 липня 2023 року. В частині визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та оголошення суворої догани наказом командира військової частини НОМЕР_1 №318 від 18 липня 2023 року - відмовлено. 25 червня 2024 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга відповідача на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року у справі №400/10580/23. Скаржник просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити рішення суду першої інстанції без змін. Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Відомостей про те, що позивач є посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв`язку з положеннями статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня. Отже, враховуючи, що ця справа відноситься до справ незначної складності, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає про наявність виключної обставини, наведеної у підпункті «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Зокрема, скаржник зазначає, що ця справа має виняткове значення для військової частини НОМЕР_1 та для командира військової частини НОМЕР_1 капітана 1 рангу ОСОБА_2 , оскільки задоволення позовних вимог матроса ОСОБА_1 стане відомим для особового складу частини і буде демотивувати військовослужбовців та може призвести до відчуття безкарності за вчинення самовільного залишення військової частини та інших дисциплінарних порушень, та похитне авторитет командира Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. Скаржником не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак виняткового значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору. Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа має виняткове значення для скаржника, зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів верховенства права та правової визначеності, рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної передбачуваності судового рішення. Проте, посилання скаржника про те, що справа становить виняткове значення для нього, не підтверджене належними доказами та не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів, доводи скаржника в цій частині зводяться виключно до незгоди з рішеннями судів попередніх інстанцій та переоцінки доказів у справі. У касаційній скарзі не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості, а також не виділено вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору. Суд наголошує, що визначені підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено. Отже, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено, а судом касаційної інстанції не встановлено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи, яка відноситься до категорій справ незначної складності. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, - на касаційне оскарження судового рішення. Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Своєю чергою колегія суддів зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів», а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції. На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд У Х В А Л И В : Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року у справі №400/10580/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.В. Кашпур Судді: О.Б. Прокопенко С.А. Уханенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»