Постанова 4817 № 602/192/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 602/192/24Головуючий у 1-й інстанції Холява Л.І. Провадження № 33/817/469/24 Доповідач - Сарновський В.Я. Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 червня 2024 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Кушка О.М. на постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 20 травня 2024 року,- В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп. Згідно постанови, ОСОБА_1 , 16 лютого 2024 року о 08 годині 45 хвилин по вул.Незалежності в м.Ланівці Кременецького району Тернопільської області керував автомобілем Nissan primera д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Drager Alcotest 6820 ARPJ 0912, результат огляду становить 0.22 ‰, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Кушка О.М. просить поновити строк апеляційного оскарження та скасувати постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 20 травня 2024 року, а провадження у справі закрити. Свої вимоги мотивує тим, що: працівниками поліції при складанні протоколу серії ААД №161526 від 16 лютого 2024 року так само як і суддею під час розгляду справи не було враховано, що газоаналізатор Alkotest 6820 дає похибку, згідно з його технічними характеристиками в діапазоні вимірювань від 0,00% до 0,04%; ОСОБА_1 у своїх поясненнях, наданих суду, зазначив, що він алкогольних напоїв не вживав; сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 . Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та доводи його захисника, які підтримали апеляційну скаргу і просили задовольнити її з викладених у ній підстав та скасувати постанову, а провадження закрити, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків. Що стосується клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Лановецького районного суду Тернопільської області від 20 травня 2024 року, апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Як вбачається з оскаржуваної постанови, справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності розглянута 20 травня 2024 року. Отже, останнім днем для подачі апеляційної скарги на постанову суду від 20 травня 2024 року є 30 травня 2024 року. Апеляційну скаргу захисник ОСОБА_1 подав 30 травня 2024 року, тобто у останній день для подачі апеляційної скарги. За таких обставин при подачі захисником ОСОБА_1 апеляційної скарги, строк на апеляційне оскарження ним не пропущений, а тому немає необхідності у його поновленні. Щодо доводів апеляційної скарги по суті справи в ході апеляційного розгляду встановлено наступне. Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції в цьому випадку не дотримався вказаних вимог закону і залишив поза увагою обставин, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху і кваліфікації його дій за ч.1 ст.130 КУпАП. Так, відповідно до диспозиції вказаної статті нею передбачено відповідальність за: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В оскарженій постанові суд першої інстанції вказав, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП, за ознаками керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння. Однак, такий висновок суду наявні у цій справі докази не підтверджують. Відповідно до п.7 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Відповідно до результатів огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу «Alcotest 6820» в організмі останнього було виявлено алкоголь 0,22 ‰ (проміле). Як вбачається з доданого до протоколу про адмінправопорушення Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, а саме Газоаналізатора для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Alcotest 6820» зав.№ ARPJ 0912 (а.с.9) технічними характеристиками приладу передбачено допустиму похибку в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі. Зокрема, похибка у діапазоні вимірювання від 0 до 0,4 проміле становить +/- 0,04 проміле. Враховуючи наведене, результат огляду ОСОБА_1 з використанням технічного засобу «Alcotest 6820», результат якого становить 0,22 проміле означає, що дійсний результат його огляду перебуває в межах від 0,18 до 0,26 проміле. Згідно з вимогами ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. На переконання апеляційного суду, за таких обставин результат огляду у 0,22 ‰ не може однозначно свідчити про перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, оскільки такий є в межах технічної похибки вимірювального приладу, а всі сумніви мають бути оцінені на користь особи. Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Враховуючи усе вище викладене, вважаю, що в матеріалах справи відсутні достатні та переконливі докази порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9 а ПДР України і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції належить скасувати, а провадження у цій справі закрити за відсутністю події та складу вказаного адміністративного правопорушення. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП України, суддя,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Кушка О.М. задовольнити. Постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 20 травня 2024 року - скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя